Рішення № 139805203, 16.09.2026, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/1414/2026

130/1042/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2026 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі судді Костянтина Шепеля,

із секретарем судового засідання Раїсою Буга,

за участю прокурора Вадима Компанійця,

позивачки ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 1 Жмеринського міськрайонного суду у режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Служби у справах дітей Жмеринської міської ради, про позбавлення батьківських прав, -

приходить до такого.

Позиція позивачки

Позивачка 30 березня 2026 року звертається до суду з цим позов, в якому просить позбавити батьківських прав батька її дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_3 , а також стягнути з нього аліменти на утримання дитини.

Позбавлення батьківських прав відповідача необхідне у зв`язку з наявністю передбачених законом підстав, а також для можливості вільно пересуватись з дитиною по світу без дозволу батька.

На підтвердження позову надає копії рішення про розірвання шлюбу, свідоцтва про народження дитини, документи про перебування у Республіці Ірландії.

Позиція відповідача

В порядку вирішення питання про прийняття заяви та відкриття провадження судом отримані відомості про останнє місце реєстрації ОСОБА_3 - АДРЕСА_1 , звідки він знявся з реєстрації 17 вересня 2024 року (а.с.29, 31, 33).

Виклик відповідача до суду двічі відбувався відповідно до положень частини одинадцятої статті 128 Цивільного процесуального кодексу України - через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с.48, 66).

Отже, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти заочного розгляду і вирішення справи. Судом вжиті всі передбачені законом заходи для можливості реалізації ним права судового захисту своїх прав і свобод з метою дотримання принципу рівності усіх перед законом.

Суд у судовому засіданні постановляє ухвалу про заочний розгляд справи.

Позиція третьої особи

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Служби у справах дітей виконавчого комітету Жмеринської міської ради Вінницької області, у судове засідання не з`явилась. Подає заяву про розгляд справи у її відсутність (а.с.80).

Процесуальні рішення по справі, заяви та клопотання

Позовна з0аява надходить до суду 30 березня 2026 року (а.с.1).

15 травня 2026 року суддя виносить ухвалу про залишення позову без руху (а.с.34).

21 травня 2026 року від позивачки поступає заява про усунення недоліків позовної заяви (а.с.36).

Суддя 22 травня 2026 року приймає позовну заяву до розгляду та відкриває провадження у справі (а.с.47).

29 червня 2026 року до суду надходить висновок органу опіки і піклування щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав (а.с.57-62).

Ухвалою від 20 липня 2026 року закривається підготовче провадження, справа призначається до судового розгляду (а.с.65).

24 липня 2026 року до суду надходять додаткові пояснення позивачки (а.с.68-71), заява про виклик свідка (а.с.72) та заперечення на висновок опікунської ради (а.с.73-74).

7 вересня 2026 року у справу вступає прокурор (а.с.79).

Пояснення сторін та інших учасників справи у судовому засіданні

Позивачка уточнює свої позовні вимоги і просить тільки позбавити відповідача батьківських прав, без стягнення аліментів на утримання дитини. Пояснює, що в січні 2023 року вона з відповідачем та дитиною виїхали у Польщу. Відповідач працював на складі, згодом був звільнений за прогули. Грошей додому не приносив, вона "тягнула" сім`ю. З травня 2024 року припинили шлюбні відносини. У листопаді 2024 року шлюб з відповідачем було розірвано. 17 липня 2024 року вона з дитиною виїхала до Ірландії, де наразі проживає. Скинула відповідачу про це повідомлення. Довго намагалась знайти його, зв`язатись, щоб повідомити своє місце перебування -"Дія", соцмережі. Його батьки також не знають, де син. У теперішній час вона вийшла заміж, у неї є дитина. Має бажання приїхати в Україну, але боїться, що її потім не випустять через відсутність батька на виїзд дитини за кордон. Вважає, що відповідач свідомо ухиляється від виховання їх спільної дитини. Просить позбавити його батьківських прав відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Прокурор просить відмовити у позові і підтримати висновок органу опіки і піклування про недоцільність позбавлення батьківських прав відповідача.

Свідок ОСОБА_5 надає показання, що вона разом з ОСОБА_6 виїхала до Польщі. Відповідач працював, але грошей додому не приносив, навіть памперосів дитині не купляв, за все платила ОСОБА_7 . Коли їх вигнали з квартири за несплату, позивачка з дитиною переїхала у Ірландію . Відповідач перестав спілкуватись з сім`єю, не відповідач на дзвінки. Навіть його батько не знає, де він.

Встановлені судом обставини та зміст спірних правовідносин

У судовому засіданні установлено, що позивачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що видно з фотокопії її паспорта (а.с.6-7).

Згідно з копією рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 26 листопада 2024 року, позивачка розірвала шлюб з відповідачем ОСОБА_3 (а.с.5).

Відповідно до фотокопії свідоцтва про народження, сторони є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).

Згідно з фотокопією довідки про реєстрацію, позивачка зареєстрована у м. Вінниці (а.с.15).

Згідно з довідками Жмеринської міської ради від 3 квітня 2026 року, УДМС у Вінницькій області від 7 квітня 2026 року, Державної міграційної служби України від 7 травня 2026 року - останнє зареєстроване місце проживання відповідача - АДРЕСА_1 , звідки він знявся з реєстрації17 вересня 2024 року (а.с.29, 31, 33).

Згідно з висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету Жмеринської міської ради від 19 червня 2026 року, позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно його малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є недоцільним (а.с.58-60).

Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Юридична кваліфікація встановлених обставин

Підставою позову є ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків щодо свого сина, а також правові норми Сімейного кодексу України, на які посилається позивачка в підтвердження своїх вимог. Предметом позову є позбавлення відповідача батьківських прав щодо його малолітнього сина ОСОБА_9 .

Цей спір регулюється главою 13 Розділу ІІІ Сімейного кодексу України.

Відповідно до частини першої та четвертої статті 15 Сімейного кодексу України сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу. Невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, встановлених цим кодексом або домовленістю (договором сторін).

Відповідно до статті 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Відповідно до частини першої та четвертої статті 155 Сімейного кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Статтею 157 Сімейного кодексу України передбачено обов`язок того із батьків, хто проживає окремо від дитини, брати участь у її вихованні і право на особисте спілкування з нею.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Відповідно до частини першої статті 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Пленум Верховного Суду України в пунктах 15, 16 постанови від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавленні батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 Сімейного кодексу України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Отже, судом встановлено, що батько дитини ОСОБА_3 практично з народження дитини не виконує своїх батьківських обов`язків, не піклується про сина, не цікавиться його фізичним та духовним розвитком, не надає матеріальної допомоги, не сплачує кошти на його утримання, тому в даному випадку позбавлення її батьківських прав буде цілком підставним, доцільним та відповідати інтересам дитини.

Згідно з частиною четвертою статті 19 Сімейного кодексу України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (частина п`ята статті 19 Сімейного кодексу України).

При цьому суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (частина шоста вказаної статті).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що не залежить від жодних попередніх висновків, хоча висновок органу опіки та піклування є обов`язковим для розгляду.

Однак суд не приймає до уваги висновок органу опіки і піклування щодо недоцільності позбавлення відповідача батьківських прав, який з однієї сторони посилається на відсутність відомостей, які б могли свідчити про сімейні відносини між батьком і сином, і водночас вважає таке позбавлення недоцільним, фактично не мотивуючи свій висновок.

Суд враховує, що пріоритетом для суду завжди є забезпечення інтересів дитини, які переважають над інтересами батьків.

Висновки суду

Отже суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які позивачка посилається як на підставу позовних вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні; відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права ухвалює рішення про задоволення позову, що відповідає завданню цивільного судочинства, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України щодо справедливого, неупередженого і своєчасного вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд вважає, що в даному випадку факт ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків відносно свого сина знайшов підтвердження в досліджених судом доказах. Тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами

Згідно з частиною першою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Тому з відповідача слід стягнути на користь позивачки судовий збір у розмірі 1331,2 грн (а.с.3-4).

Керуючись статтями 155, 164, 165, 166 Сімейного кодексу України, статтями 77- 79, 80, 89, 141, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Служби у справах дітей Жмеринської міської ради, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , останнє відоме місце реєстрації : АДРЕСА_1 , батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) грн 20 коп.

Копію рішення після набрання ним законної сили направити органу опіки і піклування виконавчого комітету Жмеринської міської ради Вінницької області, а також у відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Хмельницький) - за місцем реєстрації народження дитини.

На рішення може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду на протязі тридцяти з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи

Позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована по АДРЕСА_2 , фактично проживає у АДРЕСА_3

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , останнє місце реєстрації АДРЕСА_1 .

Суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ