Рішення № 139804075, 16.09.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/9968/25

Провадження № 2/711/4410/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Булгакової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Кошубінської Л.В.,

представника відповідача адвоката Гаврилова Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Цикл Фінанс», в особі директора Жабченко Т.М., звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 22036000176897 від 25.09.2019 у загальному розмірі 27 106,31 грн., а також судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що 25.09.2019 між АТ «Банк Кредит Дніпро» (далі банк, кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі споживач, клієнт) укладено кредитний договір № 22036000176897. Відповідно до кредитного договору, який складається з публічної частини договору, яким є Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у АТ «Банк Кредит Дніпро», розміщений на офіційному сайті Банку www.creditdnepr.com.ua та індивідуальної частини, якою є цей кредитний договір, що разом становлять єдиний кредитний договір, банк зобов`язується надати клієнту грошові кошти (далі Кредит) у тимчасове платне користування, а клієнт зобов`язується повернути наданий кредит, сплатити плату за кредит (проценти та комісії), а також належним чином виконати інші зобов`язання у порядку, встановленому договором. Кредит надається у формі кредитної лінії шляхом здійснення операцій (зняття коштів з Рахунку, платежі з Рахунку тощо) за рахунок ліміту кредитної лінії за поточним рахунком клієнта, що відкритий в банку. Операції використання ліміту кредитної лінії можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу. Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання. 15.12.2021 згідно умов Договору факторингу № 15/12/21, АТ «Банк Кредит Дніпро» відступило право вимоги за кредитним договором № 22036000176897 від 25.09.2019 на користь ТОВ «Цикл Фінанс», а відповідно ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право вимоги до відповідача. Згідно з Договором факторингу сума боргу перед новим кредитором (ТОВ «Цикл Фінанс») становить 27 106,31 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту 14 611,26 грн.; заборгованість по відсотках 2,05 грн.; заборгованість по комісії 12 493,00 грн. У зв`язку з викладеним позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 22036000176897 від 25.09.2019 у розмірі 27 106,31 грн., судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 3 000,00 грн.

Заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16.12.2025 позов ТОВ «Цикл Фінанс» задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 22036000176897 від 25.09.2019 у розмірі 27 106,31 грн., судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 2 000,00 грн., а всього 31 528,71 грн.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.08.2026 заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення задоволено, заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16.12.2025 скасовано та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Сторонам встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

02.09.2026 представник відповідача адвокат Гаврилов Д.О. подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Цикл Фінанс» у повному обсязі. Заперечення проти позову обґрунтував тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт надання (перерахування) кредитних коштів у розмірі 16 120,00 грн. на поточний рахунок відповідача № НОМЕР_1 . Оскільки в матеріалах справи відсутні банківські виписки або платіжні доручення про зарахування суми кредиту, договір згідно з пунктом 1.4 вважається неукладеним. Крім того, умова пункту 1.2 Кредитного договору щодо нарахування щомісячної комісії за обслуговування кредиту є нікчемною відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» та правового висновку Об`єднаної палати КЦС ВС у справі № 172/410/21, а кошти, сплачені на погашення комісії, у розмірі 3 385,20 грн. підлягають зарахуванню в рахунок основного боргу та відсотків. За розрахунком відповідача, із врахуванням усіх здійснених (списаних) за період дії договору платежів у загальному розмірі 18 605,51 грн. (з яких: 15 213,17 грн. тіло кредиту, 7,14 грн. відсотки, 3 385,20 грн. комісія) та за умови зарахування сплачених за нікчемною комісією коштів на погашення основного боргу і відсотків, заборгованість за кредитом та процентами відсутня, а у відповідача утворилася переплата у розмірі 2 473,27 грн. Також представник відповідача зазначив, що у матеріалах справи відсутні первинні бухгалтерські документи на підтвердження здійснення господарських операцій та переходу права вимоги, а також сплив строк позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У позовній заяві директор ТОВ «Цикл Фінанс» Жабченко Т.М. просила проводити розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Цикл Фінанс».

Представник відповідача адвокат Гаврилов Д.О. у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Цикл Фінанс» у повному обсязі з підстав, викладених відзиві на позовну заяву.

Заслухавши думку представника відповідача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 25.09.2019 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 22036000176897, відповідно до умов якого АТ «Банк Кредит Дніпро» зобов`язалося надати ОСОБА_1 грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування на споживчі потреби, а ОСОБА_1 зобов`язалася повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, що передбачені цим Договором, а також здійснити інші платежі за кредитом у встановлених цим Договором розмірах і строках та виконати свої зобов`язання за даним Договором у повному обсязі.

Згідно з пунктами 1.2. 1.5. Кредитного договору сума кредиту 16 120,00 грн., строк кредитування 24 місяців. Кінцева дата повернення кредиту 25.09.2021. Щомісячна комісія за обслуговування кредиту: з 25.09.2019 по 24.04.2020 - 7% від суми кредиту; з 25.04.2020 по 24.10.2020 5,5% від суми кредиту; з 25.10.2020 по 24.04.2021 4% від суми кредиту; з 25.04.2021 по 25.09.2021 2,25% від суми кредиту. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується у наступному розмірі: на строкову заборгованість за кредитом - 0,001% річних, на прострочену заборгованість за кредитом - 56,0% річних. Кредит надається шляхом зарахування суми кредиту на поточний рахунок НОМЕР_2 , відкритий у АТ «Банк Кредит Дніпро». Датою видачі кредиту вважається день зарахування суми кредиту на рахунок клієнта. Якщо сума кредиту не зарахована на рахунок протягом 7 операційних днів з дати укладення Договору, Договір вважається не укладеним. Клієнт, в порядку договірного списання, на підставі статті 1071 ЦК України та статті 26 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» доручає банку в дату видачі кредиту, здійснити перерахування з рахунку клієнта на користь ПрАТ «УАСК АСКА-Життя» суму страхового платежу у розмірі 3 120,00 грн. за весь період страхування , згідно Договору страхування № NS-22036000176897 від 25.09.2019.

Також, 25.09.2019 між ПрАТ «УАСК АСКА-Життя» та ОСОБА_1 укладено договір добровільного страхування життя за програмою «Страхування життя позичальника кредиту НВ» № Ns-22036000176897 від 25.09.2019. Розмір страхового платежу за договором страхування становить 3 120,00 грн. Вигодонабувачем за цим договором є АТ «Банк Кредит Дніпро», а також спадкоємець застрахованої особи у розмірі залишку від страхової суми після здійснення страхової виплати вигодонабувачу.

АТ «Банк Кредит Дніпро» свої зобов`язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі, зарахувавши 25.09.2019 на банківський рахунок відповідача № НОМЕР_2 грошові кошти у розмірі 16 120,00 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку.

Відповідач ОСОБА_1 кредитні кошти у встановлений Кредитним договором строк не повернула та порушила графік внесення щомісячних платежів, у зв`язку з чим станом на 14.12.2021 у неї утворилась заборгованість у розмірі 27 106,31 грн., яка складається з: заборгованість по тілу кредиту 14 611,26 грн.; заборгованість по відсотках 2,05 грн.; заборгованість по комісії 12 493,00 грн.

15.12.2021 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладено Договір факторингу № 15/12/21, відповідно до якого АТ «Банк Кредит Дніпро» відступило ТОВ «Цикл Фінанс» права вимоги до боржників за кредитними договорами.

Відповідно акту приймання-передачі прав вимоги від 15.12.2021 та витягу з реєстру боржників, які є додатками до договору факторингу № 15/12/21 від 15.12.2021, АТ «Банк Кредит Дніпро» передав, а фактор ТОВ «Цикл Фінанс» прийняв на умовах, визначених договором, право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 22036000176897 від 25.09.2019 в розмірі 27 106,31 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту 14 611,26 грн.; заборгованість по відсотках 2,05 грн.; заборгованість по комісії 12 493,00 грн.

На час розгляду справи судом, відповідачем не надано доказів, що свідчать про погашення вказаної заборгованості.

Правовідносини між сторонами, які виникли на підставі встановлених обставин справи, регулюються наведеними нижче нормами права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин 1, 2 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статями 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Згідно з статтями 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтями 12, 13, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналізуючи встановлені обставини у сукупності з наведеними нормами матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 22036000176897 від 25.09.2019. На виконання умов вказаного правочину АТ «Банк Кредит Дніпро» зарахував на банківський рахунок відповідача № НОМЕР_2 грошові кошти у розмірі 16 120,00 грн., тим самим повністю виконавши свої зобов`язання.

Суд відхиляє заперечення представника відповідача щодо недоведеності факту зарахування кредитних коштів з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1.4. Кредитного договору кредит надається шляхом зарахування суми кредиту на поточний рахунок НОМЕР_2 , відкритий у АТ «Банк Кредит Дніпро». Датою видачі кредиту вважається день зарахування суми кредиту на рахунок клієнта.

Позивачем на підтвердження зарахування грошових коштів надано виписку по банківському рахунку № НОМЕР_2 , яка є належним та допустимим письмовим доказом у розумінні статей 77, 78 ЦПК України, та відображає всі бухгалтерські операції з руху коштів за вказаним рахунком, у тому числі зарахування 25.09.2019 суми кредиту у розмірі 16 120,00 грн. Таким чином, факт видачі кредиту та отримати коштів відповідачем є доведеним.

Відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за Кредитним договором належним чином не виконувала, у зв`язку з чим станом на 14.12.2021 утворилась заборгованість у загальному розмірі 27 106,31 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 14 611,26 грн.; заборгованості за процентами - 2,05 грн.; заборгованості за комісією - 12 493,00 грн

?Враховуючи, що АТ «Банк Кредит Дніпро» на підставі Договору факторингу № 15/12/21 від 15.12.2021 відступило ТОВ «Цикл Фінанс» право вимоги за Кредитним договором № 22036000176897 від 25.09.2019, позивач набув права вимоги до відповідача в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав (стаття 514 ЦК України).

?Суд відхиляє доводи представника відповідача про повне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Кредитним договором з огляду на наступне.

?З виписки про рух коштів за вбачається, що відповідачем за весь час користування кредитними коштами було здійснено платежі на загальну суму 7 160,93 грн., з яких: ?1 508,74 грн. - на погашення основного боргу; ?10,19 грн. на погашення відсотків; 5 642,00 грн. - на погашення комісії.

?Вказані кошти були враховані банком при розрахунку заборгованості за Кредитним договором. Будь-яких інших належних, допустимих та достовірних доказів у розумінні статей 7780 ЦПК України (платіжних доручень, квитанцій, розрахункових документів або первинних бухгалтерських документів), які б свідчили про здійснення відповідачем додаткових платежів у рахунок погашення кредиту чи повне виконання взятих на себе зобов`язань, відповідачем та її представником суду не надано. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 6 статті 81 ЦПК України).

?Внутрішньобанківські операції щодо перенесення заборгованості на рахунки обліку прострочених боргів (відображені у виписці як «Винесення на прострочку», «Часткове винесення на прострочену заборгованість») є технічними процедурами бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості фінансової установи та не свідчать про внесення коштів відповідачем або про фактичне погашення боргу.

?За таких обставин, твердження відповідача про відсутність заборгованості є безпідставними та повністю спростовуються матеріалами справи.

Водночас суд вважає слушними доводи представника відповідача щодо нікчемності умов Кредитного договору про стягнення комісії за обслуговування кредиту з огляду на таке.

Пунктом 1.2. Кредитного договору передбачено щомісячну комісію за обслуговування кредиту: з 25.09.2019 по 24.04.2020 - 7% від суми кредиту; з 25.04.2020 по 24.10.2020 5,5% від суми кредиту; з 25.10.2020 по 24.04.2021 4% від суми кредиту; з 25.04.2021 по 25.09.2021 2,25% від суми кредиту.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини 5 статті цього ж Закону умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування» (10.06.2017), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1 та 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19.

?Встановлення банком у Кредитному договорі № 22036000176897 від 25.09.2019 комісії за обслуговування кредиту у вигляді відсотка від суми кредиту без визначення того, які саме послуги надаються споживачу за цю плату, суперечить вимогам статей 11, 12 Закону України «Про споживче кредитування», статей 203, 215 ЦК України та свідчить про нікчемність умов пункту 1.2 Кредитного договору щодо нарахування щомісячної комісії.

?Оскільки нікчемний правочин (або його частина) не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (частина 1 статті 216 ЦК України), нарахування позивачем заборгованості за комісією є безпідставним, а позовні вимоги ТОВ «Цикл Фінанс» у частині стягнення заборгованості за комісією у розмірі 12 493,00 грн. задоволенню не підлягають.

Як вбачається з виписки про рух коштів за рахунком відповідача, за період дії договору ОСОБА_1 сплатила в рахунок погашення комісії грошові кошти у загальному розмірі 5 642,00 грн. (25.10.2019 - 1 128,40 грн.; 25.11.2019 - 1 128,40 грн.; 27.12.2019 1 128,40 грн.; 27.01.2020 - 1 128,40 грн.; 26.03.2020 1 128,40). Враховуючи, що умови пункту 1.2 Кредитного договору щодо нарахування щомісячної комісії є нікчемними, сплачені відповідачем кошти в розмірі 5 642,00 грн. підлягають зарахуванню в рахунок погашення основного боргу (тіла кредиту).

Таким чином, перевіривши наведений позивачем розрахунок, суд доходить висновку, що заявлений розмір заборгованості за тілом кредиту в сумі 14 611,26 грн. підлягає зменшенню на розмір сплачених на погашення комісіїї коштів (5 642,00 грн.) та становить 8 969,26 грн. (14 611,26 грн 5 642,00 грн). Нарахована заборгованість за відсотками у розмірі 2,05 грн. підлягає стягненню в повному обсязі.

За таких обставин позовні вимоги ТОВ «Цикл Фінанс» підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту у розмірі 8 969,26 грн. та заборгованість за відсотками у розмірі 2,05 грн., а всього 8 971,31 грн. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Щодо доводів представника відповідача про пропуск позивачем строків позовної давності при зверненні до суду із вказаним позовом, суд зазначає таке.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 256, 257 ЦК України).

Згідно зі статтею 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Частинами 1, 5 статті 261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно з пунктом 1.2 Кредитного договору № 22036000176897 від 25.09.2019 кінцевим строком повернення кредиту визначено 25.09.2021. Відтак перебіг трирічної позовної давності щодо вимог про повернення кредитного боргу розпочався з 26.09.2021. Вказаний позов поданий до суду 23.10.2025.

Водночас суд звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», з 12.03.2020 на всій території України введено карантин. У подальшому термін дії карантину неодноразово продовжувався та тривав до 30.06.2023.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02.04.2020, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Крім того, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Верховною Радою України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому, строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, зокрема, Указом Президента України № 596/2026 від 13.07.2026 строк дії воєнного стану в Україні продовжено до 31.10.2026.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», який набрав чинності 17.03.2022, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 19 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».

У подальшому, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (у редакції від 08.11.2023) пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України викладено у наступній редакції: «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».

Законом України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», який набрав чинності 04.09.2025, пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було виключено, що зумовило поновлення перебігу строків позовної давності.

Оскільки перебіг позовної давності за Кредитним договором № 22036000176897 розпочався 26.09.2021 (під час дії карантину), вказаний строк був продовжуваний на підставі пункту 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України на весь період дії карантину (до 30.06.2023), а також зупинений під час дії воєнного стану на підставі пункту 19 цього ж Розділу до набрання чинності Законом України» Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності».

За таких обставин, звернувшись до суду з цим позовом 23.10.2025, позивач не пропустив строк позовної давності. Відтак заяви та доводи представника відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності є безпідставними та підлягають відхиленню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. З огляду на те, що позов задоволено частково, на суму 8 971,31 грн., що становить 33,10% від загальної суми позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених вимог у сумі 801,73 грн

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатом розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 137 ЦПК України).

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. (частини 4, 5 статті 137 ЦПК України).

Частиною 6 статті 137 ЦПК України визначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витратна оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Так, на підтвердження понесених витрат на правову допомогу у розмірі 3 000,00 грн. стороною позивача надано договір про надання правової допомоги № 43453613/1 від 25.08.2025, укладений з адвокатом Гулієвою С.А.; додаткову угоду № 22036000176897 від 02.10.2025 до договору про надання правової допомоги № 43453613/1 від 25.08.2025; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Гулієвою С.А., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Цикл Фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості від 02.10.2025, акт № 22036000176897 від 02.10.2025 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг); свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю серії КС № 12018/10 від 21.08.2025.

Надаючи оцінку вищезазначеним доказам, суд враховує позицію Великої Палати Верховного Суду, висловлену у справі № 904/4507/18, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата) підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю.

Водночас, у постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 211/3113/16-ц та від 06.11.2020 у справі № 760/11145/18 зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Із урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22).

У даному випадку, враховуючи характер спірних правовідносин, складність справи (справа є типовою для позивача у відносинах із боржниками) та обсяг виконаної адвокатом роботи (адвокат участі у судовому засіданні не приймав, обсяг наданих послуг у вигляді професійної правничої допомоги не є значним), клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, а також принципи співмірності та розумності судових витрат, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу та стягнення з відповідача на користь позивача 1 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (код ЄДРПОУ 43453613, місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, м. Київ) заборгованість за кредитним договором № 22036000176897 від 25.09.2019 у розмірі 8 971,31 грн., судовий збір у розмірі 801,73 грн. та витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 1 000,00 грн., а всього 10 773,04 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: Г. В. Булгакова