Рішення № 139804057, 16.09.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 712/7019/26

Номер провадження2/711/3416/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді: Казидуб О.Г.

секретаря судового засідання: Шульга А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрКредитФінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Представник Семенова Єлизавета Русланівна, яка діє в інтересах позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26, оф. 407, ЄДРПОУ 38548598) звернулася через систему «Електронний суд» до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 13 листопада 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і фізичною особою, якою є відповідач за допомогою Веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УкрКредитФінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1471-2135.

Відповідно до умов Кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 7800 грн.00 коп.; строк кредитування 365 календарних днів; базовий період 21 днів, комісія за видачу кредиту 15% від суми кредиту; знижена % ставка 1,00 % в день; пільгова % ставка 0,01% в день; стандартна % ставка 1,00 % в день.

Вказують, що позивач (через партнера АТ КБ «Приватбанк» з яким укладено договір № 4010 про надання послуг в системі LigPay від 02 грудня 2019 року) видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПриватБанк» про перерахування коштів від ТОВ «УкрКредитФінанс» через систему платежів LigPlay на підставі договору № 4010 від 02.12.2019 року на карту отримувача (відповідача), чим виконав свої зобов`язання за Договором своєчасно та в повному обсязі.

Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, а саме, отримавши кредитні кошти відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі, в разі отримання ним грошових коштів.

Звертають увагу суду на той факт, що відповідач в загальній кількості 10 разів оформлювала кредитні відносини з позивачем, попередні кредитні договори були погашені, що, на їхню думку, додатково доводить обізнаність відповідача з процедурою оформлення та виконання кредитного договору.

В подальшому відповідач всупереч умовам Кредитного договору, ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» та ст.ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушив вищезазначені умови Кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором навіть після спливу строку кредитування встановленого умовами Кредитного договору.

Умовами кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем передбачено, що тип процентної ставки за користуванням Кредитом фіксована та процентна ставка за користування кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом.

Станом на 27 березня 2026 року загальний розмір заборгованості відповідача за Кредитним договором становить: 78304 грн. 40 коп., а саме, прострочена заборгованість за кредитом 15540 грн. 00 коп.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 50089 грн. 40 коп.; заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України 12450 грн. 00 коп., заборгованість по комісії 225 грн. 00 коп.

А тому, кредитодавець просить стягнути з позичальника загальну суму заборгованості за Кредитним договором № 1471-2135 від 13 листопада 2024 року в розмірі 78304 грн. 40 коп. та судовий збір в розмірі 2662 грн. 40 коп.

26 травня 2026 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси матеріали позовної заяви передано за підсудністю до Придніпровського районного суду м. Черкаси.

17 червня 2026 року ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси позов прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження по справі, призначено судове засідання. Сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи.

26 червня 2026 року через канцелярію суду відповідач ОСОБА_1 надала Відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що вимога про стягнення з неї суми заборгованості за процентами річних, на підставі ст. 625 ЦК України в розмірі 12450 грн. 00 коп. є безпідставною.

Також, з посиланням на ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування», вказує, що встановлення комісії 15% від суми кредиту є несправедливим та не підлягає стягненню.

Також, зазначає, що за період з 13 листопада 2024 року по 27 березня 2026 року їй було нараховано комісію в розмірі 2625 грн. 00 коп. та протиправно стягнуто комісію в розмірі 2340 грн. 00 коп.

Тобто, на її думку, сума боргу повинна бути зменшена на 2340 грн. 00 коп.

Також, на її думку, є протиправною вимога про стягнення з неї суми заборгованості по комісії в розмірі 225 грн. 00 коп.

Вважає, що нарахування заборгованості по нарахованим процентам в розмірі 50089 грн. 40 коп., яке фактично вчетверо перевищує заборгованість за кредитом, також може свідчити на несправедливі умови договору та фактично є надмірним тягарем для відповідача щодо сплати кредиту.

Просить суд відмовити в задоволенні позову ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині стягнення: заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 36889 грн. 40 коп.; заборгованості за процентами річних, на підставі ст. 625 ЦК України, в сумі 12450 грн. 00 коп., заборгованості по комісії в розмірі 225 грн. 00 коп.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, зазначивши в резолютивній частині позовної заяви про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, надавши через канцелярію суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Також вказала, що проти позову заперечує з підстав, які зазначені у Відзиві від 25.06.2026 року на позовну заяву.

Суд, дослідивши та вивчивши письмові матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Правовідносини між сторонами, які виникли на підставі вищенаведених фактичних обставин, регламентуються такими правовими нормами.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац 2 ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно- телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа (стаття 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду від 14.06.2022 у справі № 757/40395/20.

Відповідно до ст. 204 ЦК України закріплено презумцію правомірності правочину. Ця презумція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 191/5077/16-ц (провадження 61-17422св18).

В судовому засіданні встановлено, що 13 листопада 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і фізичною особою, якою є відповідач за допомогою Веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УкрКредитФінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1471-2135 продукту «CreditKasa».

Відповідно до п. 2.1. Договору, кредитодавець відкриває для позичальника невідновлювальну кредитну лінію на наступних умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 2.2. Договору, кредитодавець відкрив Кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим Договором.

Пунктом 2.3. Договору встановлено рекомендований графік платежів.

Відповідно до п. 2.4. Договору, мета отримання кредиту, тобто мета відкриття Кредитної лінії: для задоволення особистих потреб позичальника.

Встановлено, що позивач (через партнера АТ КБ «Приватбанк» з яким укладено договір № 4010 про надання послуг в системі LigPay від 02 грудня 2019 року) видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПриватБанк» про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LigPlay на підставі договору № 4010 від 02.12.2019 року на карту отримувача (відповідача), чим виконав свої зобов`язання за Договором своєчасно та в повному обсязі.

Тобто, ОСОБА_1 підтвердила виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, а саме, отримавши кредитні кошти вона не скористалася своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі, в разі отримання ним грошових коштів.

А тому, суд приходить до висновку про виникнення договірних відносин між сторонами вищевказаного правочину з приводу отримання ОСОБА_1 кредиту у ТОВ «УкрКредитФінанс».

Відповідно до п. 4.13. Договору, строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 12.11.2025 року.

В судовому засіданні встановлено, що укладений між сторонами Договір про відкриття кредитної лінії № 1471-2135 продукту «CreditKasa» від 13 листопада 2024 року відповідачем не оспорювався та не визнавався судом недійсним.

Також, встановлено, що 04 грудня 2024 року між ТОВ «УкрКредитФінанс» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Договору про відкриття кредитної лінії № 1471-2135.

Відповідно до п. 2.1. Додаткової угоди, кредитодавець зобов`язується надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти в розмірі 11400 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 2.4. Додаткової угоди, позичальник зобов`язується повернути суму кредиту у строк, що становить 365 календарних днів з моменту укладення цієї Додаткової угоди та на умовах, викладених у Договорі, з урахуванням положень цієї Додаткової угоди, сплатити проценти за користування вказаними грошовими коштами у розмірі та на умовах, передбачених Додатковою угодою, а також сплатити комісію за видачу додаткових грошових коштів у Кредит. Крім того, позичальник підтверджує наявність власного зобовязання перед кредитодавцем сплатити несплачені проценти та несплачену комісію (у випадку їх наявності) у строки та на умовах, викладених у Договорі.

Також, 20 грудня 2024 року між ТОВ «УкрКредитФінанс» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Договору про відкриття кредитної лінії № 1471-2135.

Відповідно до п. 2.1. Додаткової угоди, кредитодавець зобов`язується надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти в розмірі 4200 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 2.2. Додаткової угоди, дата надання/видачі додаткових грошових коштів у кредит 20.12.2024 року.

Відповідно до п. 2.3. Додаткової угоди, після надання кредитодавцем позичальнику у кредит додаткових грошових коштів позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю суму грошових коштів в розмірі 15600 грн. 00 коп., яка складається з суми заборгованості за отримання кредитом та суми додаткових грошових коштів, наданих позичальнику у кредит на підставі цієї Додаткової угоди.

Відповідно до п. 2.4. Додаткової угоди, позичальник зобов`язується повернути суму кредиту у строк, що становить 365 календарних днів з моменту укладення цієї Додаткової угоди та на умовах, викладених у Договорі, з урахуванням положень цієї Додаткової угоди, сплатити проценти за користування вказаними грошовими коштами у розмірі та на умовах, передбачених Додатковою угодою, а також сплатити комісію за видачу додаткових грошових коштів у Кредит. Крім того, позичальник підтверджує наявність власного зобовязання перед кредитодавцем сплатити несплачені проценти та несплачену комісію (у випадку їх наявності) у строки та на умовах, викладених у Договорі.

Відповідач ОСОБА_1 не заперечувала того факту, що нею було отримано суму кредиту в розмірі 7800 грн. 00 коп., 11400 грн. 00 коп. та 4200 грн. 00 коп.

У разі не спростування презумпції правомірності договорів всі права, набуті сторонами правочинів за ними, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

При вирішенні спору судом взято до уваги, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань своєчасно не здійснила погашення основної суми заборгованості та не повернула грошові кошти, отримані в кредит.

Статтею 509 ЦК визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як зазначає позивач, в подальшому ОСОБА_1 всупереч умовам Кредитного договору, ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» та ст.ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушила вищезазначені умови Кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернула в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконала в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором навіть після спливу строку кредитування встановленого умовами Кредитного договору.

А тому, суд приходить до висновку, що позовна вимога щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УкрКредитФінанс» простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 15540 грн. 00 коп. підлягає до задоволення.

Щодо позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 50089 грн. 40 коп., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4.10. Договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дати видачі кредиту по дату фактичного повернення всієї суми кредиту.

Відповідно до п. 4.14 Договору, реальна річна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає 2376 грн. 61 коп.

Відповідно до п. 4.15. Договору, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення цього Договору (за весь строк кредитування) складає 32662 грн. 50 коп. та включає в себе: суму кредиту, комісію за видачу кредиту (якщо п. 4.7. цього Договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту) та проценти за користування кредитом.

Відповідно до п. 4.16. Договору, денна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає 0,873%.

Відповідно до п. 4.17. Договору, загальні витрати за споживчим кредитом на дату укладення цього Договору складають 24862 грн. 50 коп. та включають в себе проценти за користування кредитом та комісію за видачу кредиту (якщо умови. цього Договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту).

Відповідно до п. 2.8. Додаткової угоди до Договору про відкриття кредитної лінії № 1471-2135 від 20 грудня 2024 року, незалежно від того яка процентна ставка застосовувалась за користування кредитом до укладення цієї Додаткової угоди, з дати укладення цієї Додаткової угоди нарахування процентів за користування сумою кредиту здійснюється на залишок суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дати видачі додаткових грошових коштів у кредит за цією Додатковою угодою до дати фактичного повернення всієї суми кредиту за наступною стандартною процентною ставкою: 1% за кожен день користування сумою кредиту, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цієї Додаткової угоди. В цей період можливе використання позичальником права користування сумою кредиту за промо-ставкою та/або зниженою процентною ставкою.0,75% за кожен день користування сумою кредиту, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня цієї Додаткової угоди і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше).

Відповідно до п. 3 Додаткової угоди до Договору про відкриття кредитної лінії № 1471-2135 від 20 грудня 2024 року, після укладення цієї Додаткової угоди та надання додаткових грошових коштів у кредит будуть змінені умови кредитування за Договором. У звязку із зазначеним після укладення цієї Додаткової угоди та отримання позичальником додаткових грошових коштів у кредит: сума кредиту становить 15600 грн. 00 коп.; кількість днів користування кредитом, що залишається після укладення цієї Додаткової угоди становить 365 календарних дні. З урахуванням зазначеного: орієнтовна реальна річна процентна ставка за час з моменту укладення цієї Додаткової угоди до моменту закінчення строку кредитування: 7240,71%; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту за час з моменту укладення цієї Додаткової угоди до моменту закінчення строку кредитування з урахуванням несплачених процентів та несплаченої комісії 69489 грн. 00 коп.

В судовому засіданні встановлено, що нарахування по процентам за користування кредитом в строк договору, що погоджений між сторонами та не здійснюється будь-яких нарахувань(штраф, пеня) за порушення умов договору. Проценти за користування кредитом (правове регулювання яких передбачено відповідно ст.ст.ст. 1048,1056-1 ЦК України), що нараховуються протягом строку договору не є неустойкою (пенею) у разі невиконання (порушення, прострочення) зобов`язань боржником за договором.

Позивачем до матеріалів справи надано Розрахунок заборгованості за Договором 1471-2135 від 13.11.2024 року станом на 27.03.2026 року, відповідно до якого станом на 27 березня 2026 року заборгованість ОСОБА_1 за відсотками складає 50089 грн. 40 коп.

На думку суду, вищезазначений розрахунок розміру заборгованості відповідає умовам Договору про відкриття кредитної лінії № 1471-2135 продукту «CreditKasa».

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відносно тверджень відповідачки про той факт, що відсотки в розмірі 50089 грн. 40 коп. фактично вчетверо перевищують заборгованість за кредитом, що свідчить про несправедливі умови договору та фактично є надмірним тягарем для неї щодо сплати кредиту, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до п. 4.6. Договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 1,50% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за зниженою ставкою).

Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦК зміст принципу свободи договору передбачає, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Тлумачення як статті 3 ЦК загалом, так і п. 6 ст. 3 ЦК, свідчить, що принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки (постанова Верховного Суду від 10.09.2018р. у справі № 920/739/17).

В судовому засіданні встановлено, що нарахування процентів ТОВ «УкрКредитФінанс» здійснювалося у повній відповідності до умов договору та умов Додаткових угод та у визначені ними строки.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд наголошує, що підписуючи кредитний договір відповідачка добровільно погодилася з усіма його умовами, зокрема, з розміром процентної ставки, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому статтею 627 ЦК України.

Тлумачення як ст. 3 ЦК загалом, так і п. 6 ст. 3 ЦК, свідчить, що принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки (постанова Верховного Суду від 10.09.2018р. у справі № 920/739/17).

Верховний Суд у постанові від 08.05.2018р. у справі № 910/1873/17 вказав, що принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. У суб`єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб`єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов`язків. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 зазначено, що: «добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них».

На думку суду, відповідач ОСОБА_1 мала можливість не вступати у кредитні відносини з ТОВ «УкрКредитФінанс», якщо вважала встановлений розмір процентів несправедливим. Натомість, вона свідомо та без будь-яких застережень погодила умови договору, що підтверджується її підписом. Отже, умови договору, в тому числі щодо сплати відсотків, є обов`язковими для виконання сторонами.

Відповідач у Відзиві на позовну заяву вказує, що нарахування процентів у надмірному розмірі є проявом зловживання права, а тому, на її думку, проценти підлягають зменшенню та просить суд відмовити в задоволенні позову в частині стягнення з неї заборгованості за нарахованими процентами в сумі 36889 грн. 40 коп.

Проте, суд наголошує, що відповідач не надала суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості за відсоткам, не надала чіткого розрахунку заборгованості за нарахованими відсотками , суду взагалі не зрозуміло чому саме в такому розмірі за нарахованими процентами відповідач просить суд відмовити.

А тому наданий позивачем розрахунок заборгованості в цій частині, приймається судом як достовірний.

А тому, суд приходить до висновку що позовна вимога в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 50089 грн. 40 коп. підлягає до задоволення.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України в розмірі 12450 грн. 00 коп. та заборгованості по комісії в розмірі 225 грн. 00 коп., суд зазначає наступне.

Суд наголошує, що відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки, ОСОБА_1 уклала Договір про відкриття кредитної лінії № 1471-2135 продукту «CreditKasa» з ТОВ «УкрКредитФінанс» 13 листопада 2024 року, тобто, у період дії в Україні воєнного стану, дія якого продовжена, то відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України в розмірі 12450 грн. 00 коп. та заборгованість по комісії в розмірі 225 грн. 00 коп. не підлягають стягненню з відповідача, а підлягають списанню позивачем.

Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачений судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 коп., з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією № 30862 від 23 квітня 2026 року.

Таким чином, оскільки, позовні вимоги ТОВ «УкрКредитФінанс» задоволено частково на загальну суму 65629 грн. 40 коп. (83,81% позовних вимог), то з відповідача на користь ТОВ «УкрКредитФінанс» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2231 грн. 36 коп. (2662 грн. 40 коп. х 83,81%/100%).

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 3, 6, 15, 16, 256-258, 260, 261, 263, 267, 509, 526, 546, 549-551, 610, 611, 616, 624, 627, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 19, 76-81, 141, 259, 265, 268, 273, 274, 277, 279 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрКредитФінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрКредитФінанс» заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 1471-2135 продукту «CreditKasa» від 13 листопада 2024 року в розмірі 65629 грн. 40 коп. та судовий збір в розмірі 2231 грн. 36 коп.

Решті відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: О. Г. Казидуб