Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 545/3989/25
Провадження № 1-кп/545/265/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14.09.2026 Полтавський районний суд Полтавської області в складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтава кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,-
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою судді від 20.07.2026 кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, призначено до судового розгляду.
Прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, посилаючись на те, що наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не відпали і не змінилися. Зокрема, існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може переховуватися від суду у зв`язку з тим, що скоїв тяжкий злочин, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років; незаконно тиснути та впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, яке обґрунтовується характером та обставинами вчинення злочину ОСОБА_4 ; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, враховуючи його нехтування положеннями чинного законодавства, а саме порушення вимог ст. ст. 65,68 Конституції України, ст.17 ЗУ «Про оборону України», ст.ст. 1,2,24 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, шляхом уникнення від явок до органу досудового розслідування та суду, а також не виконувати покладені на його процесуальні обов`язки.
Обвинувачений та його захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на стан здоров`я обвинуваченого, який потребує лікування.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, під час досудового розслідування ухвалоюслідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 26.08.2025 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, який обчислювати з 15 год 00 хв. 26 серпня 2025 року, без визначення розміру застави. Запобіжний захід неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 20.07.2026 продовжено на строк 60 діб, тобто до 17.09.2026 включно.
Отже, строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , встановлений ухвалою слідчого судді, закінчується 17 вересня 2026 року, однак судове провадження не закінчене і потребує значного часу для розгляду.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 60 діб.
Будь-яких доказів, які б свідчили про існування об`єктивних даних щодо можливості застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів, суду не надано. Інші, більш м`які запобіжні заходи неможливо застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 з таких причин:
- особисте зобов`язання - неможливо застосувати, оскільки вказаний запобіжний захід є найменш суворим запобіжним заходом з-поміж інших, передбачених ст.176 КПК України та не забезпечить належної поведінки обвинуваченого під час здійснення судового розгляду;
- особиста порука неможливо застосувати у зв`язку з тим, що відсутні письмові звернення осіб, які поручаються за ОСОБА_4 ;
- домашній арешт - неможливо застосувати у зв`язку з тим, що ОСОБА_4 підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вищевказаних ризиків.
Таким чином, у разі застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, неможливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки вони передбачають перебування на волі, що дає можливість негативно впливати на повне та всебічне встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні та ухилитися від суду.
За таких обставин строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно продовжити на 60 днів.
Відповідно до ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.
З урахуванням особи підозрюваного, його віку, стану здоров`я, матеріального та соціального становища, та того факту, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, існують вищезазначені ризики передбачені ч.1 ст.177 КПК України, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що у цьому випадку необхідно визначити заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Визначаючи відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, суд вважає, що ОСОБА_4 слід визначити заставу у співставленні з існуючими ризиками.
Враховуючи викладене, розмір застави, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та має бути призначений у розмірі, що становить 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Такий розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права обвинуваченого.
У разі внесення застави суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов`язки, визначені ст.194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 177, 181, 331, 314-316 КПК України,-
у х в а л и в :
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Заходи забезпечення кримінального провадження, застосовані під час досудового розслідування стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 діб - до 12.11.2026 включно.
Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання визначених КПК України обов`язків.
Призначити заставу в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 66 560 гривень, після внесення якої обвинувачений ОСОБА_4 звільняється з-під варти під заставу.
Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), на рахунок: UA398201720355289002000015950 , В ДКСУ м. Київ, МФО 820172, Отримувач: ТУ ДСА України в Полтавській області, ЗКПО 26304855.
Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі в Державній установі «Полтавська установа виконання покарань №23».
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа в ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити письмово прокурора, що звернувся з клопотанням, та суд.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у цій ухвалі, обвинувачений ОСОБА_4 зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Уповноважена службова особа в ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23» у разі внесення застави при звільненні ОСОБА_4 , зобов`язана роз`ясняти його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 у разі внесення застави, обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати за кожним викликом до прокурора, суду;
2) не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу прокурора та суду.
3) повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування зі свідками по кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Роз`яснити обвинуваченому, що у разі невиконання ним покладених обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та до нього може бути застосований запобіжній захід у виді тримання під вартою.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 .
Копію ухвали направити учасникам судового провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом 7 днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1
Судове рішення № 139803410, Полтавський районний суд Полтавської області було прийнято 14.09.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 545/3989/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: