Рішення № 139803393, 21.08.2026, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 528/437/26

пров. № 2/544/817/2026

Номер рядка звіту 38

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21 серпня 2026 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої - судді Сайко О.О.,

за участю секретаря Костенко Т. В.,

у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Пирятин, розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" (далі ТОВ «ФК «ЕЙС») звернулося до Гребінківського районного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, у розмірі 55 213 грн. 75 коп.

Ухвалою Гребінківського районного суду Полтавської області від 15.04.2026 дану справу передано за підсудністю до Пирятинського районного суду Полтавської області.

Згідно ухвали Пирятинського районного суду Полтавської області від 07.05.2026 відкрито провадження у вказаній справі за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 21.12.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА») та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №303958519 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора KCHY-2784. У кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору, в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки. Відповідно до умов Договору Кредитодавець виконав свій обов`язок та перерахував відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі: 7550,00 грн.

В подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 11 400,00 грн.

Отже, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі.

28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі - ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») було укладено Договір факторингу №28/1118-01. У подальшому до вказаного договору факторингу укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу.

ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги №272 від 20.02.2024, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі, зазначеному в Реєстрі прав вимоги.

31.07.2024 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (далі - ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС») укладено Договір факторингу №31/0724-01, відповідно якого до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до відповідача у розмірі, зазначеному в Реєстрі прав вимоги №1 від 31.07.2024 до Договору факторингу.

15.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу №15/07/25-Е, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЕЙС» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЕЙС» приймає належні ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру Боржників №Б/Н від 15.07.2025 за Договором факторингу від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 55 213,75 грн.

Відповідач ОСОБА_1 не виконує умови взятого на себе зобов`язання, не погашає кредит та не сплачує проценти за користування кредитом.

З огляду на зазначене позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №303958519 від 21.12.2023 у розмірі 55 213,75 грн., а також просить стягнути суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у прохальній частині позовної заяви зазначив, що у разі неявки представника позивача у судове засідання, просить провести розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, не заперечують проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, у зв`язку з тим, що він перебуває на службі. Позовні вимоги визнає частково, а саме в частинні стягнення з нього заборгованості за тілом кредиту. Просить суд не стягувати з нього проценти та інші стягнення, а також при винесенні рішення врахувати, що він є військовослужбовцем.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 21.12.2023 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії № 303958519 у формі електронного документу. Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора «KCHY-2784» (а.с.18-27), та підписав Паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до Договору №303958519 від 21.12.2023, який є додатком до вищевказаного договору (а.с. 16-17). Відповідно до умов укладеного договору він складається із Заявки позичальника на отримання у ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» грошових коштів в кредит, Алгоритму дій ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» стосовно укладання позичальником кредитного договору, Паспорта споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до Договору, Договору, Графіку розрахунків як додатку до Договору (16-17, 18-27, 33-36, 37, 38-45, 46-54).

За умовами Договору Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 11400 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» (п.2.1. Договору). Сума Кредитного ліміту, вказана в п. 2.1. Договору, це максимальна сума Кредиту, яка протягом строку дії Договору одночасно може бути у розпорядженні Позичальника (п. 2.2. Договору). Кредитодавець надає перший Транш за Договором в сумі 7550 грн. 00 коп. 21.12.2023 (що є датою надання Кредиту) (п. 2.3. Договору). Другий та решта Траншів за Договором надаються Позичальнику протягом Дисконтного періоду кредитування на умовах, передбачених Договором (п.2.4 Договору). Кредит надається на умовах строковості, зворотності, платності. Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплачувати проценти за користування Кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику.

Переказ коштів згідно договору №303958519 від 21.12.2023 на платіжну картку відповідача ОСОБА_1 №4441-11ХХ-ХХХХ-4001 здійснювався: в сумі 7550,00 грн. 21.12.2023 (а.с.55), в сумі 3000,00 грн. 30.12.2023 (а.с. 55 зворотній бік), в сумі 600,00 грн. 17.01.2024 (а.с.56), в сумі 150,00 грн. 17.01.2024 (а.с.56 зворотній бік), в сумі 100,00 грн. 18.01.2024 (а.с.57).

Крім того, на виконання ухвали Пирятинського районного суду від 07.05.2026 на адресу суду від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» надійшов інформаційний лист з підтвердженням відкриття карткового рахунку у вказаному банку на ім`я відповідача та надходження грошових коштів, що підтверджено випискою по рахунку (рух коштів по рахунку) (а.с. 146-148, 151-153).

28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено Договір факторингу №28/1118-01 (а.с 77-89).

ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги №272 від 20.02.2024, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі, зазначеному в Реєстрі прав вимоги. Таким чином, згідно вказаного реєстру прав вимоги ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 303958519 від 21.12.2023 в розмірі 25 318,39 грн., яка складається з наступного: 11 400,00 грн. заборгованість по основному боргу, 13 918,39 грн. заборгованість за відсотками (а.с.90-91).

31.07.2024 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу №31/0724-01, відповідно якого до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до відповідача у розмірі, зазначеному в Реєстрі прав вимоги №1 від 31.07.2024 до Договору факторингу. Згідно Реєстру прав вимоги №1 до Договору факторингу №31/0724-01 від 31.07.2024 ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 3039519 від 21.12.2023 в розмірі 55 213,75 грн., яка складається з наступного: 11 400,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 43813,75 грн. - заборгованість за процентами (а.с. 93-97, 98-99).

15.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу №15/07/25-Е, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЕЙС» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЕЙС» приймає належні ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру Боржників від 15.07.2025 за Договором факторингу від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 55 213,75,93 грн. (а.с. 101-106).

Згідно Реєстру боржників до Договору факторингу №15/07/25-Е від 15.07.2025 ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №303958519 від 21.12.2023 в розмірі 55 213,75 грн., з яких 11 400,00 грн. сума заборгованості за тілом кредиту, 43 813,75 грн. сума заборгованості за відсотками (а.с.107-108).

За приписами частин 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» (надалі Закону) пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Як вбачається зі змісту кредитного договору, такий укладено у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію», шляхом його підписання електронним підписом позичальника, з використанням позичальником одноразового ідентифікатора (одноразовим паролем).

Наведене свідчить, що при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов та у сторін, відповідно до приписів ст. 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору.

Частиною першою ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою ст. 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання ч. 2 ст. 1054 ЦК України), позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У частині першій ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зі змісту кредитного договору слідує, що позичальника повідомлено про те, що у разі надання позичальнику кредиту, останній за договором зобов`язаний буде сплачувати проценти, розмір та порядок нарахування яких було визначено в договорі та паспорті споживчого кредиту, з яким він ознайомився та без будь-яких заперечень підписав. Крім того, позичальника повідомлено про орієнтовну загальну вартість кредиту за весь строк користування кредитними коштами.

Суд зауважує, що Паспорт споживчого кредиту надається позичальнику до укладення кредитного договору, метою якого є повідомлення позичальника про умови надання кредиту у відповідній установі, у разі непогодження позичальника із викладеними у ньому умовами, останній має право відмовитися від отримання відповідної фінансової послуги.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, відповідач належним чином ознайомлений та погодився із умовами надання кредиту, на підставі чого між сторонами укладено відповідний Договір, в якому відображені умови надання кредиту, визначені у Паспорті споживчого кредиту, з якими відповідач погодився.

Відповідно до розрахунку заборгованості та виписки з особового рахунку за кредитним договором, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань, утворилась заборгованість у розмірі 55 213,75 грн., з яких: 11 400,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 43 813,75 грн. - заборгованість по процентах (а.с 117-118, 119-120, 121).

В своєму клопотанні щодо розгляду справи відповідачем було зазначено, що він є військовослужбовцем, про що надано відповідні документи.

Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Вищевказаний пункт Закону є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.

Вказані висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі № 522/12270/15-ц та від 11 грудня 2019 року у справі № 521/7927/16-ц.

У відповідності до положень ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Верховний Суд однозначно сформулював правову позицію щодо тлумачення поняття «особливий період» в постанові від 25.04.2018 у справі № 205/1993/17-ц. У постанові зазначено, що особливий період діє в Україні від 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію». З огляду на зазначене Верховний Суд, забезпечуючи єдність правозастосовної практики, дотримується правової позиції, згідно з якою особливий період в Україні діє.

Також, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, вирішено, зокрема оголосити та провести загальну мобілізацію.

Водночас, законодавець чітко передбачив ретроактивну дію ч. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Як вбачається з наданих відповідачем копії посвідчення офіцера та Довідки (Форма 5) №1439/13631 від 10.08.2026, лейтенант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 (а.с. 160, 161). Тобто, відповідач є військовослужбовцем і на нього поширюються гарантії, пільги і привілеї, визначені законодавством, в тому числі і Законом України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей».

Враховуючи, що пунктом 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям та членам їх сімей на певний конкретно визначений період виключається нарахування процентів за користування кредитом, цю норму можна вважати такою, що скасовує цивільну відповідальність особи на певний час. Крім того, в прикінцевих положеннях Закону №1275-VІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації" прописано про надання зазначеній нормі дії в часі у межах конкретно визначеного періоду, а саме: військовослужбовцям - з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби.

Таким чином, згідно матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 станом на час розгляду справи має статус військовослужбовця Збройних Сил України, а тому на нього поширюються пільги, передбачені п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тобто, до нього не може застосовуватися відповідальність у виді штрафних санкцій і пені за невиконання зобов`язань за користування кредитом, а також у нього відсутній обов`язок щодо сплати процентів за користування кредитом.

З огляду на зазначене вище, відповідач як військовослужбовець, звільняється під час дії особливого періоду від сплати нарахованих за кредитним договором № 303958519 від 21.12.2023 процентів за користування кредитом.

За вказаних обставин, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме в частині стягнення суми заборгованості по кредиту в розмірі 11 400 (одинадцять тисяч чотириста) гривень 00 копійок.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначено нормами ст. 141 ЦПК України.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з позовом позивачем понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №42792 від 30.03.2026 (а.с. 1).

Оскільки позов задоволено частково, зазначені судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до заявлених позовних вимог, а саме в сумі 549,71 грн. з розрахунку: 11 400,00 грн. х 2 662,40 грн. / 55 213,75 грн. = 549,71 грн.

У позовній заяві позивач прохає стягнути із відповідача понесені ним судові витрати в частині отриманої та сплаченої ним професійної правничої допомоги в сумі 7 000,00 грн.

Вирішуючи питання стягнення судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд доходить таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем професійної правничої допомоги Адвокатського бюро «Соломко та партнери» згідно з договором про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, протоколу погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, додаткової угоди №25771164421 до Договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 01.09.2025, Акту прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025 (а.с. 122-123, 123 зворотній бік, справи в електронній формі, 124, 125).

Згідно з Актом прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 29 грудня 2025 року позивачу адвокатським бюро «Соломко та партнери» було здійснено надання послуг професійної правничої допомоги щодо захисту інтересів ТОВ «ФК «ЕЙС» на загальну суму 7000 грн. (всього 6 год.).

Судом встановлено, що сума в розмірі 7 000 гривень за надані послуги правничої допомоги є неспіврозмірною виконаній адвокатським бюро роботі, яка складає 6 годин. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, позовна заява є типовою для таких правовідносин, у спорах такого характеру судова практика є сталою, застосування великої кількості законодавчих актів спірні правовідносини не передбачають, матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження та збирання б яких адвокат витратив значний час. Участі в судових засіданнях адвокат не приймав.

З огляду на викладене, суд враховуючи принципи співрозмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, обсягом та змістом наданих адвокатських послуг і виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу. Достатньою компенсацією витрат позивача на професійну правничу допомогу на переконання суду буде сума у розмірі 4000 грн.

Оскільки позовні вимоги судом задоволені частково, то з відповідача підлягає стягненню витрати на правничу допомогу з розрахунку: 11 400,00 грн. х 4000 грн. / 55 213,75 грн. = 825,88 грн.

Керуючись ст.ст.60,61,512,526,527,610,611,628,638,1077,1078,1081,1082 ЦК України, ст.ст.10-13,81,82,133,141,142,211,247,259,263,264,265,268,280-289 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (02094, м. Київ, Юрія Поправки, 6, кабінет 13, код ЄДРПОУ: 42986956) заборгованість за кредитним договором №303958519 від 21.12.2023 у розмірі 11 400 (одинадцять тисяч чотириста) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (02094, м. Київ, Юрія Поправки, 6, кабінет 13, код ЄДРПОУ: 42986956) у повернення сплаченого судового збору 549,71 (п`ятсот сорок дев`ять) гривень 71 копійку, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 825 (вісімсот двадцять п`ять) гривень 88 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 01.09.2026.

Суддя О.О.Сайко