Ухвала суду № 139802624, 16.09.2026, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/2365/21

Провадження № 6/524/661/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2026 м.Кременчук

Суддя Автозаводського районного суду міста Кременчука Алексашина Н.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа Автозаводського районного суду м. Кременчука від 18.08.2021 по справі №524/2365/21 таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про визнання виконавчого листа Автозаводського районного суду м. Кременчука від 18.08.2021 по справі №524/2365/21 таким, що не підлягає виконанню.

Подану заяву ОСОБА_1 обґрунтовує незгодою з ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука від 10.08.2026 року, якою їй відмовлено у задоволенні поданої заяви про визнання виконавчого листа Автозаводського районного суду м. Кременчука від 18.08.2021 по справі №524/2365/21 таким, що не підлягає виконанню.

В подальшому ОСОБА_1 знов двічі зверталася до Автозаводського районного суду м.Кременчука із заявами про визнання вказаного виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Втім, ухвалами суду від 21.08.2026 року та від 27.08.2026 року подані заяви повернуті.

Наведене спонукало ОСОБА_1 вчетверте звернутися до суду із заявою про визнання виконавчого листа Автозаводського районного суду м. Кременчука від 18.08.2021 по справі №524/2365/21 таким, що не підлягає виконанню.

ОСОБА_1 посилається на те, що 18.08.2021 року Автозаводський районний суд м.Кременчука ухвалив рішення на користь АТ «Полтаваобленерго» в особі Кременчуцької філії про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості. Заявниця вказує, що Кременчуцька філія на момент ухвалення рішення вже була ліквідована 19 липня 2021 року. Натомість, 23.11.2023 Автозаводським районним судом м. Кременчука видано виконавчий лист, а 23.01.2023 на підставі заяви неналежного суб`єкта, за відсутності відомостей щодо заміни кредитора, відкрито виконавче провадження №70848987. До заяви про відкриття виконавчого провадження стягувачем не додано жодного документа, який би підтверджував право вимоги по справі №524/2365/21 Кременчуцької об`єднаної філії АТ «Полтаваобленерго».

Просить визнати виконавчий лист Автозаводського районного суду м. Кременчука від 18.08.2021 року таким, що не підлягає виконанню у зв`язку з ліквідацією стягувача раніше, ніж було постановлене рішення, та зобов`язати Автозаводський ВДВС у м.Кременчуці закрити виконавче провадження №70848987.

Ознайомившись з поданою заявою, суд доходить наступних висновків.

Як вже зазначалося самою заявницею ОСОБА_1 , вона раніше неодноразово зверталася до суду із заявами про визнання виконавчого листа Автозаводського районного суду м. Кременчука від 18.08.2021 по справі №524/2365/21 таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука від 10.08.2026 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні вказаної заяви.

При цьому, зі змісту ухвали убачається, що із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню ОСОБА_1 зверталася з тих самих підстав.

Звертаючись повторно з аналогічною заявою, ОСОБА_1 не навела жодних нових обставин (підстав) та не надала нових доказів.

Однією із основних засад цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами. (п.11 ч.3 ст.2 ЦПК України)

У статті 44 ЦПК України зазначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У частині 2 вказаної статті наведено перелік випадків, коли суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства.

Наведений перелік не є вичерпним. Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 13.03.2019 у справі №199/6713/14-ц за змістом частини другої статті 44 ЦПК України перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом. (ч.4 ст.44 ЦПК України)

При цьому, суд враховує висновки за схожих обставин, наведені у п.33 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05 серпня 2026 року у справі № 902/848/19, де констатовано, що «подання повторно Товариством аналогічної заяви про зобов`язання боржника подати звіт про виконання судового рішення є свідченням наявності ознак зловживання процесуальними правами, адже, як установили суди, а також як убачається з доводів касаційної скарги, про які зазначено у пункті 25 цієї постанови, наміром останнього є досягнення результату, незважаючи на вже вирішене судами питання про це раніше».

Крім того, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що «саме з метою виконання такого завдання сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Отож, якщо сторона здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей, вона виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від таких дій. І саме на це спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами. Ці заходи передбачені у частинах четвертій і п`ятій статті 44, частині першій статті 143, пункті 5 частини першої статті 144, статті 148 ЦПК України.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (частина третя статті 44 ЦПК України).

Неодноразове подання зазначених аналогічних (ідентичних) заяв до Великої Палати Верховного Суду є зловживанням заявником його процесуальним правом. Тому Велика Палата Верховного Суду застосовує до цих заяв наслідки, передбачені частиною третьою статті 44 ЦПК України.» (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 20 квітня 2021 року, справа №204/682/21, провадження №14-54зц21)

У цій справі заява ОСОБА_1 по суті ґрунтується на незгоді з ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука від 10.08.2026 року та є спробою домогтися іншого результату не шляхом апеляційного оскарження, а шляхом ініціювання чергового нового судового розгляду з тих самих підстав, без наведення нових обставин та без надання нових доказів.

Зважаючи на викладене, суд розцінює дії заявниці ОСОБА_1 як зловживання процесуальним правом, невиконанням обов`язку керуватися завданнями цивільного судочинства.

Відповідно до частини третьої статті 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне повернути заявниці подану нею заяву.

Керуючись ст.ст.2, 43, 44, 353 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа Автозаводського районного суду м. Кременчука від 18.08.2021 по справі №524/2365/21 таким, що не підлягає виконанню, повернути позивачці.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н.С. Алексашина