Ухвала суду № 139802427, 16.09.2026, Славутицький міський суд Київської області

У Х В А Л А

Справа №377/484/26

Провадження №2/377/494/26

"16" вересня 2026 р. Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої- судді Бабич Н.С., за участю секретаря судового засідання Присяжного В.В., за відсутності учасників справи, розглядаючи у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2026 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» ( далі- ТОВ «ФК «ЄАПБ»), в інтересах якого діє представник Кудіна А.В., через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , посилаючись на статті 509, 512, 516, 525, 526, 530, 549, 599, 610-612, 625, 626, 628, 633, 634, 638, 639, 641, 642, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму заборгованості в загальному розмірі 39 007,50 грн, а саме:

за договором позики №7825339 в розмірі 24 412,50 грн, з яких: 7 500,00 грн- сума заборгованості за основною сумою боргу; 21,75 грн - сума заборгованості за відсотками; 15 000,00 грн сума заборгованості за пенею; 1 890,75 грн сума заборгованості за комісією;

за договором позики №2461227 в розмірі 14 595,00 грн, з яких: 4 200,00 грн- сума заборгованості за основним зобов`язанням; 10 395,00 грн- сума заборгованості за процентами;

стягнути з відповідача на свою користь понесені судові витрати.

Ухвалою судді від 01 червня 2026 року після виконання вимог, передбачених частиною шостою статті 187 ЦПК України, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 29 червня 2026 року, задоволено клопотання позивача про витребування доказів в Акціонерного товариства «Акцент Банку».

03 червня 2026 року через систему «Електронний суд» від відповідача надійшла заява про зупинення провадження у справі та застосування пільг військовослужбовця, в якій він, посилаючись на статті 252, 253, частину 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», просить зупинити провадження у цивільній справі № 377/484/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами на період його перебування у складі Збройних Сил України; зобов`язати позивача (ТОВ «ФК «ЄАПБ») здійснити повний перерахунок заборгованості із виключенням усіх штрафів, пені та відсотків, нарахованих за весь період його військової служби. До заяви додані копії сторінок військового квитка та копії довідки військової частини НОМЕР_1 № 3813 від 13.05.2025.

Ухвалою суду від 29 червня 2026 року судовий розгляд справи відкладено на 14 липня 2026 року на підставі пункту 4 частини другої статті 223 ЦПК України. Витребувано у військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України докази.

14 липня 2026 року цивільну справу знято з розгляду у зв`язку з перебуванням головуючої у справі судді Бабич Н.С. у відпустці, призначено судове засідання на 23 липня 2026 року.

Ухвалою суду від 23 липня 2026 року у судовому засіданні оголошено перерву до 16 вересня 2026 року від на підставі частини другої статті 240 ЦПК України.

28 серпня 2026 року від військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України на електронну адресу суду надійшла інформація № 8071 від 25.08.2026 про основні завдання та заходи, які здійснює військова частина НОМЕР_1 , перебування ОСОБА_1 у складі цієї військової частини, та копії витягів з наказів командира військової частини від 22.02.2023 №47 та від 27.11.2023 № 321.

Позивач свого представника у призначене судове засідання не направив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом доставки судової повістки до зареєстрованого електронного кабінету позивача та його представника ОСОБА_2 , що підтверджується довідками про доставку електронного документу. У позовній заяві зазначено клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 у призначене судове засідання не прибув, про дату, час і місце якого повідомлений належним чином шляхом доставки судової повістки до зареєстрованого електронного кабінету відповідача, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.

Через неявку в судове засідання всіх учасників справи відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши клопотання про зупинення провадження у справі, матеріали цивільної справи, необхідні для його розгляду, суд дійшов висновку, що вказане клопотання підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виник спір щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договорами позики : № 7825339 в розмірі 24 412,50 грн та № 2461227 в розмірі 14 595,00 грн.

Згідно із статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У частині першій статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава - учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції», заява № 12964/87, § 59).

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ від 21 жовтня 2010 року у справі «Дія 97 проти України», заява № 19164/04).

Згідно з частинами першою, другою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Пунктом 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України передбачено, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Пунктом 2 частини першої статті 253 ЦПК України визначено, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що визначаючи наявність підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава зупинення провадження у справі застосовується виключно з метою забезпечення можливості дотримання процесуальних прав учасників процесу, закріплених нормами ЦПК України, зокрема на безперешкодну участь сторін у судовому процесі, та з метою виконання обов`язку суду щодо повного та об`єктивного дослідження судом всіх обставин справи.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком осіб (за винятком випадків, визначених законом), пов`язаній із захистом України.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).

Статтею 3 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що військовим командуванням, якому згідно з цим Законом надається право разом з органами виконавчої влади, військовими адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати заходи правового режиму воєнного стану, є: Головнокомандувач Збройних Сил України, Командувач об`єднаних сил Збройних Сил України, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з`єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань. Військове командування, в межах повноважень, визначених цим Законом та Указом Президента України про введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, затвердженим Верховною Радою України, видає обов`язкові до виконання накази і директиви з питань забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку, здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202 « Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2024 року № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі неодноразово строк дії воєнного часу продовжувався і не скасовано до теперішнього часу.

За приписами пункту другого зазначеного Указу військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування наказано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Конструкція пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України дає підстави для висновку, що визначена ним підстава зупинення провадження пов`язана не із самою обставиною введення воєнного стану, а із фактом перебування сторони у справі у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.

При цьому, вказана вище норма має тимчасовий характер, тобто обмежується строком перебування сторони у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан. За такої умови підстава для зупинення провадження у справі вичерпується тоді, коли участь сторони у складі Збройних Сил України припиняється. Учасник справи може припинити участь у складі Збройних Сил України ще до припинення воєнного стану, якщо така можливість передбачена законодавством.

Наведене правове регулювання дозволяє дійти висновку, що норма пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України може бути застосована судами під час вирішення питання про зупинення провадження у справі у разі перебування фізичної особи, яка є стороною чи третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, до припинення перебування такої фізичної особи у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Схожих висновків у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постанові від 25 липня 2024 року у справі № 852/2а-2/24, у постанові від 19 грудня 2024 року в справі № 484/40/21.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2025 року у справі №754/947/22 ( провадження № 14-74цс25) зроблено висновок про те, що під час застосування правил пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм права, визначених у пункті 3 частини першої статті 227 ГПК України та в пункті 5 частини першої статті 236 КАС України, судам потрібно виходити з такого:

1) з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан»;

2) упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі.

Як вбачається із інформації № 8071 від 25 серпня 2026 року, наданої командиром військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, військова частина НОМЕР_1 є організаційно штатною автономною навчальною одиницею , завданням якої є навчання особового складу під час проходження базової загальновійськової підготовки. Військова частина НОМЕР_1 здійснює заходи щодо збереження територіальної цілісності України. Військовослужбовець ОСОБА_1 , 22 лютого 2023 року зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , на даний час проходить службу на посаді старшого оператора електрика танкової директриси загальновівйськового полігону.

Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 ( по стройовій частині) від 22.02.2023 № 47, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року №133/2022, від 18 квітня 2022 року №259/2022, від 17 травня 2022 року №341/2022, від 12 серпня 2022 року №573/2022, від 07 листопада 2022 року №757/2022, від 06.02.2023 №58/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"), мобілізаційного розпорядження командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 02.02.2023 №502/2/1/3/229дск, зазначено вважати такими, що прибули з "22" лютого 2023 року та зарахувати до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення, зокрема солдата: ОСОБА_1 , НОМЕР_2 , призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 ( по стройовій частині) від 27.11.2023 № 321, солдата військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період ОСОБА_1 , оператора електрика танкової директриси загальновійськового полігону, призначено старшим оператором - електриком танкової директриси загальновійськового полігону, ВОС - 664810А/995, шпк. "старший солдат" та вирішено вважати таким, що з "27" листопада 2023 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків

Таким чином, оскільки з 24 лютого 2022 року в Україні запроваджено воєнний стан, а із наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Міністерства оборони України, суд відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України зобов`язаний зупинити провадження у справі.

Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції (пункт 2 частини першої статті 253 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 254 ЦПК України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти дні з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення.

Враховуючи викладене, необхідно зупинити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан, на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України.

Після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, тобто припинення проходження служби у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан, ОСОБА_1 зобов`язаний повідомити про це суд.

Керуючись статтями 251, 253, 260 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Приєднати до матеріалів цивільної справи інформацію № 8071 від 25.08.2026 військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України ; копію витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.02.2023 №47; копію витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.11.2023 №321.

Клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі задовольнити.

Зупинити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.

Після усунення обставин, що зумовили припинення провадження у справі, зобов`язати ОСОБА_1 повідомити про це суд невідкладно.

Копію ухвали надіслати учасникам справи до відома.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала складена та підписана 16 вересня 2026 року.

Суддя Н. С. Бабич