Ухвала суду № 139802350, 16.09.2026, Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Димитрія Ростовського, 35, селище Макарів, Бучанський район, Київська область, 08001, тел. (063)069-85-65, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2026 р. Справа № 370/2423/26

Провадження № 2/370/1271/26

Макарівський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Сініциної О.С.,

із секретарем Коростильовою Н.Ю.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Макарівської селищної ради Бучанського району Київської області про визнання права власності на об`єкт самочинного будівництва та визнання права на отримання компенсації

у с т а н о в и в:

До Макарівського районного суду Київської області 30 липня 2026 року від представника, адвоката Ганенка Романа Андрійовича надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Макарівської селищної ради Бучанського району Київської області про визнання права на надання компенсації відповідно до Порядку надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна, затвердженого КМУ від 30.05.2023 № 600, шляхом фінансування придбання об`єкта житлової нерухомості з використанням житлового сертифіката за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а саме за знищений об`єкт нерухомого майна житловий будинок, загальною площею 41,5 кв.м, житловою площею 26,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд ухвалою від 05 серпня 2026 року відкрив провадження у справі та призначив підготовче судове засідання на 16 вересня 2026 року.

До суду 19 серпня 2026 року від представника позивача надійшла заява про зміну предмета позову.

Представник позивача звернувся до суду із заявою про проведення підготовчого судового засідання без участі позивача і представника, просить задовольнити заяву про зміну предмета позову.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Так, заява представника позивача про зміну предмета позову обґрунтована тим, що зокрема, позовні вимоги мотивовані тим, що позивач ОСОБА_1 на підставі договору про поділ житлового будинку від 28.09.2019 року №2982 набув право власності на житловий будинок, загальною площею 41,5 кв.м., житловою площею 26,4 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Надалі позивач провів реконструкцію житлового будинку, внаслідок чого його загальна площа збільшилась до в наслідок чого загальна площа житлового будинку становила 68,8 кв.м., а житлова площа залишилась без змін 26,4 кв.м. В березні 2022 під час бойових дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, внаслідок обстрілів з ракетних систем залпового вогню та ствольної артилерії, будинок було знищено.

У позовній заяві позивач зазначав, що під час оформлення заяви про надання компенсації адміністратор центру надання адміністративних послуг повідомив позивачу про те, що розмір компенсації їм буде розрахований виходячи із загальної площі житлового будинку, яка зазначена у в Державному реєстрі речових прав 41,5 кв.м.

Компенсація не може бути нарахована виходячи із фактичної загальної площі будинку 68,8 кв.м., оскільки після проведеної реконструкції зміни до Державного реєстру речових прав не внесено, а тому позивач звернувся до суду з позовом у справі з метою визнання за ним права власності на об`єкт самочинного будівництва житловий будинок загальною площею 68,8 кв.м., житловою площею 26,4 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та визнання права на отримання компенсації за знищене майно виходячи із загальної площі 68,8 кв.м.

Водночас у прохальній частині позовної заяви помилково зазначено загальну площу будинку 41,5 кв.м. У зв`язку з чим, змінює предмет позову у цій справі.

Представник відповідача подав до суду клопотання 20 серпня 2026 року про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 49 Цивільного процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини третьої статті 49 Цивільного процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Подібні правові висновки наведені у постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20.

Також у вказаній постанові суд касаційної інстанції зазначив, що заміна позовних вимог іншими вимогами та / або доповнення позовних вимог новими вимогами, зокрема і у разі, якщо позовні вимоги є вимогами немайнового характеру, відбувається саме шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

У цьому випадку, змінені позовні вимоги, не суперечить вимогам частини п`ятої статті 49 Цивільного процесуального кодексу України. З огляду на викладене, суд вважає за необхідне прийняти заяву про зміну предмету позову до розгляду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 258, 260, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в:

Прийняти до розгляду заяву представника позивача про зміну предметf позову у цивільній справі № 370/2423/26 ОСОБА_1 до Макарівської селищної ради Бучанського району Київської області про визнання права власності на об`єкт самочинного будівництва та визнання права на отримання компенсації. Справу надалі розглядати з урахуванням зміни предмета позову.

Задовольнити клопотання представника відповідача про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву.

Відкласти підготовче судове засідання на 11 листопада 2026 року о 10 год 30 хв.

Роз`яснити відповідачу, що він має право надати відзив на позовні вимоги зі зміненим предметом позову у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали суду про прийняття заяви про зміну предмету позову.

Відповідно до частини четвертої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем за зустрічним позовом відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.С. Сініцина