Ухвала суду № 139802263, 16.09.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/17655/25

Провадження № 2/369/6418/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

судді Лапченко О.М.,

за участі секретаря Дубицької М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» про визнання права власності на частку квартири у порядку поділу майна, набутого під час проживання однією сім сю без реєстрації шлюбу, -

встановив:

представник позивача адвокат Рибитва О.А., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , згідно якого просив у порядку поділу майна набутого під час проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу визнати за позивачем право власності на 1/5 частку квартири АДРЕСА_1 та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

08.05.2026 року від позивача ОСОБА_1 в особі її представника адвоката Рибитви О.А. та відповідача ОСОБА_2 надійшла спільна письмова заява про затвердження мирової угоди та мирова угода щодо врегулювання спору та закриття провадження у справі.

У судове засідання сторони не з`явились, подали заяви, відповідно до яких позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Рибитва О.А., а також відповідач ОСОБА_2 просили справу розглядати у їх відсутність, підтримали спільну заяву про затвердження мирової угоди, просили її затвердити.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, надав суду заяву, згідно якої просив справу розглядати без участі їх представника, заяву сторін про затвердження мирової угоди просив розглянути відповідно до норм чинного законодавства України.

У зв`язку з неявкою сторін та у відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши умови мирової угоди на їх відповідність закону, суд приходить до такого висновку.

8 травня 2026 року до суду від позивача ОСОБА_1 в особі її представника адвоката Рибитви Олександра Анатолійовича та відповідача ОСОБА_2 надійшла спільна письмова заява про затвердження мирової угоди, укладеної сторонами у цивільній справі № 369/17655/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», про визнання права власності на частку квартири у порядку поділу майна, набутого під час проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Разом із заявою сторонами подано мирову угоду від 08 травня 2026 року, укладену між позивачем ОСОБА_1 в особі її представника адвоката Рибитви Олександра Анатолійовича та відповідачем ОСОБА_2 .

За умовами мирової угоди сторони погодили, що ОСОБА_2 є власником на праві особистої приватної власності квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до пункту 2 мирової угоди, ОСОБА_2 до її підписання виплатив ОСОБА_1 , а остання отримала від нього грошові кошти в іноземній валюті у розмірі 16 000 (шістнадцять тисяч) доларів США, що є еквівалентом 700 800 (сімсот тисяч вісімсот) гривень, як грошову компенсацію за належну їй 1/5 частку у зазначеній квартирі. ОСОБА_1 підтвердила факт отримання вказаних коштів у повному обсязі та відсутність будь-яких майнових претензій до ОСОБА_2 щодо цієї квартири.

Згідно з пунктом 3 мирової угоди, сторони підтвердили, що спір щодо права власності на зазначену квартиру між ними відсутній, право власності ОСОБА_2 не оспорюється, а положення мирової угоди не порушують прав та інтересів третіх осіб.

Пунктом 4 мирової угоди сторони погодили, що судові витрати у цивільній справі № 369/17655/25-ц кожна зі сторін несе самостійно. Відповідно до пункту 5 мирової угоди, остання направляється сторонами до суду для її затвердження разом із відповідною спільною заявою сторін про затвердження мирової угоди у трьох оригінальних примірниках.

Згідно з пунктом 6 мирової угоди сторони просять суд закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину квартири у порядку поділу майна, набутого під час проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

У пункті 7 мирової угоди сторони зазначили, що з наслідками закриття провадження у справі, передбаченими статтями 207, 255, 256 ЦПК України, зокрема з тим, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається, вони ознайомлені. У поданій до суду спільній заяві сторони просили затвердити укладену ними мирову угоду та закрити провадження у справі.

Відповідно до ч. 7 ст. 49 ЦПК України сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії цивільного процесу.

Суд, перевіривши зазначену мирову угоду сторін на відповідність положенням ст. 207 ЦПК України, дослідивши матеріали справи, приходить до таких висновків.

Згідно договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 29 листопада 2023 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буглак-Куцевол О.Г., укладеного між ОСОБА_3 , від імені якої на підставі довіреності діяв ОСОБА_4 , як продавцем, та ОСОБА_2 як покупцем, продавець передав, а покупець прийняв у власність квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 46,80 кв. м, житловою площею 23,10 кв. м.

У пункті 1 договору зазначено, що квартира належала продавцю на праві власності, зокрема 1/2 частина на підставі договору дарування частини квартири, посвідченого 22 серпня 2023 року, а право власності на іншу 1/2 частину було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15 січня 2017 року. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1152033532224. Згідно з пунктом 2 договору продаж квартири вчинено за погодженою сторонами ціною 1 754 200 грн, частину якої покупець сплатив до підписання договору, а решту мав сплатити за рахунок іпотечного кредиту відповідно до договору про споживчий кредит № 2144_084 від 29 листопада 2023 року.

Пунктом 6 договору передбачено, що на момент його укладення квартира не була продана, подарована чи іншим способом відчужена, не перебувала під забороною, арештом чи в заставі, а також щодо неї не велося судових спорів, що, за змістом договору, підтверджувалося відповідною інформацією з державних реєстрів.

Згідно пункту 11 договору купівлі-продажу представник продавця зазначив, що відчужувана квартира є особистою приватною власністю продавця. При цьому у вказаному пункті зазначено, що договір укладається за згодою ОСОБА_1 , з якою покупець ОСОБА_2 проживає однією сім`єю, але не перебуває у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі. Згода ОСОБА_1 на укладення договору підтверджується окремою заявою, справжність підпису на якій засвідчена 29 листопада 2023 року приватним нотаріусом Буглак-Куцевол О.Г. за реєстровим № 2137.

Таким чином, із змісту пункту 11 договору купівлі-продажу вбачається, що на момент придбання квартири сторонами правочину та ОСОБА_1 було зафіксовано обставину їхнього спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, а також зазначено, що квартира, яка відчужувалася, визначалася продавцем як його особиста приватна власність. Водночас ОСОБА_1 надала згоду на укладення договору купівлі-продажу квартири.

Зазначені відомості мають значення для встановлення обставин, на які посилаються сторони у цій справі, зокрема щодо правового статусу квартири на момент її придбання, характеру правовідносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також змісту волевиявлення ОСОБА_1 щодо набуття ОСОБА_2 квартири у власність.

При цьому суд враховує, що відповідно до статті 74 Сімейного кодексу України майно, набуте жінкою та чоловіком, які проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в іншому шлюбі, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Умови мирової угоди викладені сторонами на окремому аркуші та підписані з однієї сторони представником позивача адвокатом Рибитвою О.А., який діє від імені позивача ОСОБА_1 , з другої сторони відповідачем ОСОБА_2 .

У зв`язку з укладенням мирової угоди сторони погодили, що їм зрозумілі наслідки, що передбачені ст.ст. 207, 255, 256 ЦПК України.

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 207 Цивільного процесуального кодексу України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов`язків сторін. Сторони можуть укласти мирову угоду та повідомити про це суд, зробивши спільну заяву на будь-якій стадії судового процесу. Мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди.

При цьому сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Як убачається з матеріалів справи, предметом первісного позову ОСОБА_1 є визнання за нею права власності на 1/5 частку квартири АДРЕСА_1 в порядку поділу майна, набутого сторонами під час проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Разом з тим у процесі розгляду справи сторони, реалізуючи своє право на мирне врегулювання спору, дійшли взаємної згоди щодо іншого способу його остаточного врегулювання.

Згідно з умовами укладеної мирової угоди сторони визнали за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 в цілому. При цьому ОСОБА_2 до підписання мирової угоди сплатив ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 16 000 доларів США, що за погодженим сторонами курсом еквівалентно 700 800 грн, як компенсацію за належну їй 1/5 частку у зазначеній квартирі. ОСОБА_1 підтвердила отримання вказаних коштів у повному обсязі та зазначила про відсутність майнових претензій до ОСОБА_2 щодо квартири.

Таким чином, умови мирової угоди передбачають взаємні поступки сторін, спрямовані на остаточне врегулювання існуючого між ними спору: ОСОБА_2 зберігає право особистої приватної власності на квартиру в цілому, а ОСОБА_1 отримує грошову компенсацію за свою заявлену у позові частку та відмовляється від подальших майнових претензій щодо зазначеного нерухомого майна.

Суд бере до уваги, що можливість врегулювання спору шляхом укладення мирової угоди не обмежується необхідністю буквального відтворення у її умовах предмета первісного позову. За змістом статті 207 ЦПК України сторони можуть визначити інший спосіб врегулювання взаємних прав та обов`язків, якщо такий спосіб є результатом взаємних поступок, спрямований на остаточне припинення спору та не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів інших осіб. Такий підхід відповідає правовій природі мирової угоди як способу примирення сторін та остаточного врегулювання спору.

Оцінюючи зміст мирової угоди у сукупності з іншими матеріалами справи, суд також бере до уваги договір купівлі-продажу квартири, посвідчений 29 листопада 2023 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буглак-Куцевол О.Г., відповідно до якого ОСОБА_2 набув спірну квартиру у власність.

Згідно пункту 11 зазначеного договору квартира є особистою приватною власністю продавця, а договір укладається за згодою ОСОБА_1 , з якою покупець ОСОБА_2 проживає однією сім`єю, але не перебуває у шлюбі. Згода ОСОБА_1 на укладення договору підтверджена окремою заявою, справжність підпису на якій засвідчена нотаріально 29 листопада 2023 року за реєстровим № 2137.

Наведені обставини суд враховує як такі, що характеризують правовідносини сторін щодо спірної квартири на момент її придбання та зміст їхнього волевиявлення щодо набуття квартири у власність ОСОБА_2 . При цьому суд виходить із того, що зазначений договір купівлі-продажу та зафіксовані у ньому обставини підлягають оцінці разом з іншими доказами у справі та самі по собі не мають наперед встановленої сили.

Суд також враховує, що умовами мирової угоди сторони прямо врегулювали питання щодо належності спірної квартири, визначили наслідки такого врегулювання для кожної зі сторін та підтвердили відсутність між ними після виконання домовленостей майнових претензій щодо квартири. Отже, зміст мирової угоди є спрямованим на остаточне врегулювання саме того майнового спору, з приводу якого позивач звернулася до суду.

Перевіряючи умови мирової угоди на предмет дотримання прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб, суд враховує, що учасником справи як третю особу без самостійних вимог щодо предмета спору залучено Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України». Зі змісту поданої до суду заяви третьої особи вбачається, що АТ «Державний ощадний банк України» просило розглянути питання щодо затвердження мирової угоди відповідно до вимог закону.

Умови мирової угоди не містять положень, якими встановлюються, змінюються чи припиняються права або обов`язки АТ «Державний ощадний банк України». Мирова угода врегульовує виключно взаємні майнові відносини між позивачем та відповідачем щодо спірної квартири, а тому суд не встановив порушення прав чи охоронюваних законом інтересів третьої особи.

Судом також перевірено, що умови мирової угоди викладені сторонами чітко, зрозуміло та однозначно, містять конкретні права та обов`язки сторін, визначають предмет домовленостей та не передбачають обов`язків, виконання яких є неможливим. Сторони підтвердили добровільність укладення мирової угоди, розуміння її умов та правових наслідків, у тому числі наслідків закриття провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 208 ЦПК України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.

За таких обставин, враховуючи добровільне волевиявлення сторін, спрямованість мирової угоди на остаточне врегулювання спору, наявність взаємних поступок, відсутність положень, які суперечать закону або порушують права, свободи чи охоронювані законом інтереси інших осіб, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі.

В ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» закріплено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні заяви.

Враховуючи, що укладення мирової угоди відбулося до прийняття рішення у справі, суд вважає можливим повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Питання щодо повернення сплаченої суми судового збору вирішується згідно з Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року № 787 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.09.2013 року за № 1650/24182.

Згідно з п. 3 Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень, відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 142, 207, 208, 247, 255, 256, 260, 353, 354 ЦПК України, ч. 3 ст .7 Закону України «Про судовий збір», суд -

ухвалив:

спільну заяву ОСОБА_1 в особі адвоката Рибитви Олександра Анатолійовича, та ОСОБА_2 про затвердження мирової угоди по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», про визнання права власності на частку квартири у порядку поділу майна, набутого під час проживання однією сім сю без реєстрації шлюбу, - задовольнити.

Затвердити умови мирової угоди, укладеної 08.05.2026 року між позивачем ОСОБА_1 в особі адвоката Рибитви Олександра Анатолійовича та відповідачем ОСОБА_2 , у цивільній справі № 369/17655/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», про визнання права власності на частку квартири у порядку поділу майна, набутого під час проживання однією сім сю без реєстрації шлюбу, визнавши наступні її умови:

1. Сторони визнають за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 .

2. ОСОБА_2 до підписання цієї мирової угоди виплатив ОСОБА_1 , а остання отримала від ОСОБА_2 грошові кошти в іноземній валюті у розмірі 16000 (шістнадцять тисяч) доларів CША, що є еквівалентом 700800 (сімсот тисяч вісімсот) гривень, як грошову компенсацію за належну їй 1/5 частку в квартирі АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 підтверджує факт отримання зазначених коштів у повному обсязі та відсутність будь-яких майнових претензій до ОСОБА_2 щодо вказаної квартири.

3. Сторони підтверджують, що спір щодо права власності на вказану квартиру між ними відсутній, а право власності ОСОБА_2 не оспорюється. Положення даної мирової угоди не порушують прав та інтересів третіх осіб.

4. Судові витрати по справі №369/17655/25-ц кожна сторона несе самостійно.

5. Ця мирова угода направляється сторонами до суду для її затвердження разом із відповідною спільною заявою сторін про затвердження мирової угоди у трьох оригінальних примірниках.

6. У зв`язку з укладанням мирової угоди, сторони просять закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання права власності на частину квартири у порядку поділу майна набутого під час проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

7. З наслідками закриття провадження у справі, передбаченими 207, 255, 256 ЦПК України, які полягають у тому, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається, сторони ознайомлені.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», про визнання права власності на частку квартири у порядку поділу майна, набутого під час проживання однією сім сю без реєстрації шлюбу - закрити.

Роз`яснити сторонам, що повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України 50 % судового збору в розмірі 2041 (дві тисячі сорок одна) грн. 74 коп., які були сплачені згідно платіжної інструкції №2.325141045.1 від 25.09.2025 року на розрахунковий рахунок №UA238999980313161206000010790, Казначейство України (ел. адм. подат.), отримувач коштів - ГУК у Київ.обл/Вишнева міс./22030101, код ЄДРПОУ 37955989 на загальну суму 4083,48 грн., оригінал якої знаходяться в матеріалах цивільної справи № 369/17655/25.

Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом. У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя - Лапченко О.М.