Ухвала суду № 139801495, 16.09.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/13421/22

1-кп/295/878/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за №12022060400001934 від 23.09.2022, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,-

встановив:

Прокурор звернулась до суду з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого. Клопотання обґрунтувала тим, що строк дії попередньої ухвали суду, спливає 18.09.2026, судовий розгляд даного кримінального провадження до вказаної дати завершити з об`єктивних причин не виявляється можливим. Жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, які продовжують існувати, та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Враховуючи викладене, клопотала продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 на 60 днів.

Обвинувачений та його захисник заперечили щодо задоволення клопотання прокурора, просили змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Заслухавши думки учасників судового провадження, суд дійшов такого висновку.

Частиною 1 ст.331 КПК України визначено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 3 зазначеної вище статті - за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.

Згідно з ч.3 ст.199 КПК України обставиною, яка є підставою для продовження строку тримання під вартою є те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Отже, суд може дати оцінку лише щодо наявності ризиків і чи може запобігти існуючим ризикам застосування до обвинуваченого менш суворого запобіжного заходу.

Суд бере до уваги, що кримінальне провадження після скасування вироку судом апеляційної інстанції надійшло в суд першої інстанції на новий судовий розгляд.

Надаючи оцінку заявленим прокурором у клопотанні ризикам, а саме, можливості переховуватися обвинуваченим від суду, незаконно впливати на потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_4 розуміючи можливість бути засудженим до покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, у разі визнання його винним, може вдатися до відповідних дій, з метою уникнення можливого покарання. А тому, ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України не зменшився та продовжує існувати.

Суд також враховує, що розпочато новий розгляд кримінального провадження по суті, потерпіла безпосередньо новим складом суду ще не допитана, тому ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, на даному етапі розгляду кримінального провадження не зник.

Крім того, суд враховує те, що ОСОБА_4 інкримінується скоєння вказаного злочину в період наявних інших судимостей, а також те, що він відбував покарання у місцях позбавлення волі, що свідчить про те, що ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, також продовжує існувати.

Таким чином, за результатами встановлених в судовому засіданні обставин, з урахуванням доводів сторін кримінального провадження, суд дійшов до переконання про доведеність чинників, які передбачені ч.1 ст.194 КПК України, і є достатніми для прийняття судом рішення про подальше застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Інші, більш м`які запобіжні заходи на даному етапі не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а тому, підстав для зміни виду запобіжного заходу не вбачається.

Разом з тим, враховуючи тривалість перебування обвинуваченого під вартою, а також те, що при новому розгляді справи останній порушень порядку в судовому засіданні не допускав та перешкоди в забезпеченні своєчасного розгляду справи не створював, надав покази, свідки сторони обвинувачення на даний час в судовому засіданні допитані, суд дійшов висновку про можливість визначення обвинуваченому розміру застави.

Пунктом 3 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з визначенням розміру застави, з урахуванням його майнового стану, ближче до мінімальної межі, встановленої пунктом 3 частини 5 ст. 182 КПК України.

Керуючись ст. ст. 199, 331 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 60 днів до 14.11.2026 включно.

Відповідно до п.3 ч. 5 ст.182 КПК України, визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 процесуальних обов`язків 85 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме, 282 880 (двісті вісімдесят дві тисячі вісімсот вісімдесят) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Богунського районного суду м. Житомира, у разі внесення якої звільнити ОСОБА_4 з-під варти.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений, стосовно якого внесено заставу, вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого, стосовно якого внесено заставу, наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися із місця проживання за межі населеного пункту, в якому проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну місця проживання;

-здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби в Житомирській області свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за кордон.

Застосування запобіжного заходу у виді застави вважати з моменту звільнення з-під варти.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів, а особою, яка перебуває під вартою у вказаний строк з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя ОСОБА_6