Рішення № 139800771, 16.09.2026, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/1708/26

Провадження № 2/163/625/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Павлуся О.С.

розглянувши в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Представник ТОВ «Споживчий центр» просить ухвалити рішення про стягнення з відповідача ОСОБА_1 36360,00 грн заборгованості за кредитним договором № 26.12.2025-100002109 від 31.12.2025.

Заявлені вимоги обґрунтовано тим, що 31.12.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір (оферти) № 26.12.2025-100002109, за умовами якого ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кредит в розмірі 12000,00 грн строком на 168 днів під проценти за ставкою «Стандарт» (фіксована незмінна ставка у розмірі 1% за день, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів), процентною ставкою «Економ» (фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами ставки «Стандарт»), сплатою комісії за надання кредиту в розмірі 600,00 грн та комісії за обслуговування кредиту 1800,00 грн (600,00 грн у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом), а також процентів річних (з урахуванням 170000% річних від суми заборгованості за весь час прострочення відповідно до ст. 625 ЦК України ). ТОВ «Споживчий центр», надавши відповідачу кредитні кошти, свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі. У свою чергу, ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість в розмірі 36360,00 грн, яка складається із заборгованості по тілу кредиту в сумі 12000,00 грн, по процентах 15960,00 грн, комісії (пов`язаної з наданням кредиту) 600,00 грн, додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) 1800,00 грн, відсотків, нарахованих по ст. 625 ЦК України 6000,00 грн.

Провадження в справі відкрито ухвалою суду від 14.07.2026 року, розгляд позову постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Сторонам визначені строки для подання заяв по суті спору у формі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копію ухвали від 14.07.2026 року відповідач отримав 06.08.2026.

У строк, визначений судом в ухвалі від 14.07.2026 з додатковим врахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 року №958, відповідач відзиву на позов не подав, будь-яких заяв щодо процедури розгляду справи не надіслав.

Враховуючи вищевикладене та положення ст.279 ЦПК, суд розглянув справу за наявними у справі матеріалами.

Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.

31.12.2025 ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію» уклали кредитний договір № 26.12.2025-100002109, який складається із пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта), заявки ОСОБА_1 на укладення кредитного договору (кредитної лінії), відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 26.12.2025-100002109 (кредитної лінії) та додатка до кредитного договору.

Договір укладений на таких умовах: сума кредиту 12000,00 грн, які підлягають перерахуванню на електронний платіжний засіб позичальника № НОМЕР_1 . Дата надання кредиту 31.12.2025. Строк, на який надається кредит - 168 днів з дня його надання. Дата повернення кредиту 16.06.2026. Процентна ставка «Стандарт» (фіксована незмінна ставка у розмірі 1% за день, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів), процентна ставка «Економ» (фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами ставки «Стандарт»). Комісія за надання кредиту 600,00 грн, комісія за обслуговування кредиту 1800,00 грн (600,00 грн у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом). Проценти річних, що нараховуються з урахуванням 170000% річних від суми заборгованості за весь час прострочення відповідно до ст. 625 ЦК України.

Перерахування 31.12.2025 на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 кредитних коштів в сумі 12000,00 грн підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 18.04.2026 №1-1804.

Відповідно до розрахунку заборгованості за цим кредитним договором заборгованість відповідача станом на 17.06.2026 складає 36360,00 грн, з яких: 12000,00 грн основний борг, 15960,00 грн відсотки, 6000,00 грн відсотки по ст. 625 ЦК України, 2400,00 грн - комісії.

Відповідно до норм ст.ст.11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договір, який є обов`язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст.202, 205, 207, 626, 639 ЦК України договір, як різновид правочину, вважається таким, що вчинений у письмовій (електронній) формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч.ч.3, 4, 6 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч.12 ст.11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Стороною позивача до позовної заяви додані примірники документів, які складають укладений з відповідачем кредитний договір № 26.12.2025-100002109 від 31.12.2025 та підписані відповідачем електронним підписом.

Факт укладення цього договору належним чином підтверджений та відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію».

Договір містить усі істотні умови, необхідні для даного виду правочинів, а відтак, враховуючи його особисте підписання відповідачем, були достеменно їй відомі.

Після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки щодо надання кредитних коштів і їх повернення зі сплатою відповідних відсотків за користування та інших складових.

Досліджені у справі докази дають достатні підстави для висновку, що свої договірні зобов`язання кредитодавець ТОВ «Споживчий центр» виконав в повному обсязі та надав відповідачу кредит в обумовленій договором сумі.

Натомість, відповідач свої договірні зобов`язання у визначений договором строк не виконав.

Існування у відповідача заборгованості перед позивачем підтверджується доданим до позову розрахунком заборгованості.

Тіло кредиту в сумі 12000,00 грн відповідач не повернув, тому зазначена сума підлягає стягненню з нього в примусовому порядку.

Заборгованість відповідача по відсоткам в розмірі 15960,00 грн та комісії за надання кредиту в сумі 600,00 грн відповідає умовам кредитного договору, тому також підлягає стягненню.

Разом з цим, заявлена позивачем до стягнення сума відсотків за ст.625 ЦК Украї-ни в розмірі 6000,00 грн задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання гро-шового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з ураху-ванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У даній справі підлягають застосуванню норми Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Ци-вільного кодексу України доповнено пунктом 18, відповідно до якого у період дії в Укра-їні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь креди-тодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними догово-рами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невико-нання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодав-цем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 на території Укра-їни введений воєнний стан, який неодноразово продовжувався і триває нині, що є зага-льновідомим фактом.

Таким чином, у спірних правовідносинах нарахування будь-яких грошових сум відповідно до вимог статті 625 ЦК України у період дії воєнного стану є неправомірним, а тому заявлена позивачем сума у цій частині стягненню з відповідача не підлягає.

Стосовно нарахованої і заявленої до стягнення позивачем комісії за обслуговування кредитної заборгованості в сумі 1800,00 грн встановлено, що нарахування такої комісії у зазначеній сумі передбачено умовами кредитного договору № 26.12.2025-100002109.

Разом з тим, 10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування», який визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кре-дитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

Частина 1 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» передбачає, що після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу спожива-ча, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок на-стання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених дого-вором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про пото-чний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема ін-формацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, ін-шими актами законодавства та договором про споживчий кредит.

Частина 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» визначає, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Отже, ураховуючи такі законодавчі приписи, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку спо-живач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування», що-до оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1 та 2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Отже, наведене свідчить, що визначена кредитним договором № 26.12.2025-100002109 комісія за обслуговування кредитної заборгованості є фактично встановле-ною платою позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність на-дання якої прямо передбачена ч.1 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування».

За таких обставин, оскільки було встановлено плату за послуги фінансової установи, які за Законом повинні надаватись безоплатно, суд дійшов висновку, що положення кредитного договору № 26.12.2025-100002109 щодо обов`язку позичальника сплачувати у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними, у зв`язку із чим заявлені у цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

При розгляді справи суд відповідно до вимог статей 10, 12, 13 ЦПК України керується принципом верховенства права та розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для вирішення справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із ч.5 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.83 ЦПК України позивач повинен подати суду докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач - разом з поданням відзиву.

За змістом ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Дослідженими у справі доказами повно та об`єктивно доведено, що відповідач взятого на себе зобов`язання щодо погашення кредиту, сплати відсотків за його користування, а також сплати обумовленої суми комісії за надання кредиту не виконав, тим самим порушив умови договору, у зв`язку із чим у нього утворилась заборгованість в загальній сумі 28560,00 гривень (12000,00 + 15960,00 + 600,00), яка підлягає стягненню на користь ТОВ «Споживчий центр» в примусовому порядку.

Разом з тим, не підлягають задоволенню вимоги про стягнення з відповідача комісії за обслуговування кредитної заборгованості та відсотків, нарахованих по ст. 625 ЦК України, через їх невідповідність вимогам закону.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно зі ст.141 ЦПК України судові витрати по справі у вигляді сплаченого позивачем судового збору та витрати, пов`язані з надсиланням відповідачу копії позовної заяви слід покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог із розрахунку задоволення 78,55 % таких вимог.

Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 26.12.2025-100002109 від 31.12.2025 в загальній сумі 28560 (двадцять вісім тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, яку становлять:

- 12000 (дванадцять тисяч) гривень тіла кредиту;

- 15960 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот шістдесят) гривень процентів за користування кредитом;

- 600 (шістсот) гривень комісії за надання кредиту.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» 2091 (дві тисячі дев`яносто одна) гривень 32 копійок судового збору та 97 (дев`яносто сім) гривень 23 копійок витрат, пов`язаних з надсиланням відповідачу копії позовної заяви.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом 30 днів з дня його складання може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду.

Інформація про сторін:

позивач - ТОВ «Споживчий центр»; місце знаходження - вулиця Саксаганського, 133-А, місто Київ; код ЄДРПОУ 37356833;

відповідач ОСОБА_1 ; місце проживання АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Головуючий : суддя О.С. Павлусь