Рішення № 139798275, 15.09.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/3413/2026 Справа № 641/4596/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі:

головуючої судді Кожихової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Собченко В.С.,

представника позивача Поппело С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою,

встановив:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

19 травня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Слобідського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_2 та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою. У позовній заяві позивач просив стягнути з ОСОБА_2 майнову шкоду в сумі 3 200 грн 00 коп., що відповідає розміру франшизи, та моральну шкоду в сумі 50 000 грн 00 коп.; стягнути з ПрАТ «СК «УНІКА» 5 500 грн 00 коп. витрат на складення висновку експерта та 11 061 грн 18 коп. недоплаченого страхового відшкодування, а також розподілити між відповідачами судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 331 грн 20 коп. пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що 09 грудня 2025 року о 16 год. 05 хв. у місті Харкові на проспекті Байрона в районі будинку № 144 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «Skoda Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , та належного позивачу автомобіля «Volkswagen Polo», реєстраційний номер НОМЕР_3 . Автомобіль «Skoda Fabia» під керуванням ОСОБА_2 зіткнувся з автомобілем «Mitsubishi Lancer», який унаслідок удару зіткнувся з нерухомим автомобілем позивача «Volkswagen Polo». У результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивача отримав механічні пошкодження. Постановою Слобідського районного суду міста Харкова від 24 грудня 2025 року у справі № 641/9933/25 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 як водія автомобіля «Skoda Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована ПрАТ «СК «УНІКА» на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 225586634, укладеного 20 грудня 2024 року. Страхова сума за шкоду, заподіяну майну, становила 160 000 грн 00 коп., розмір франшизи 3 200 грн 00 коп. Позивач вказував, що після настання дорожньо-транспортної пригоди повідомив страховика про страховий випадок та подав необхідні для отримання страхового відшкодування документи. 02 січня 2026 року між позивачем та судовим експертом Шаповаловим В.І. укладено договір № 38/26 про надання послуг із проведення транспортно-товарознавчого дослідження. 05 січня 2026 року експертом за участю представника страховика проведено огляд пошкодженого автомобіля «Volkswagen Polo». Відповідно до висновку судового експерта Шаповалова В.І. № 7В від 20 лютого 2026 року ринкова вартість автомобіля «Volkswagen Polo», реєстраційний номер НОМЕР_3 , на дату дорожньо-транспортної пригоди становила 274 639 грн 20 коп., вартість його відновлювального ремонту 233 334 грн 53 коп., а розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля, 113 981 грн 73 коп. з урахуванням ПДВ на складові частини та матеріали. За проведення експертного дослідження та складення висновку № 7В позивач сплатив 5 500 грн 00 коп., що підтверджував договором, актом приймання-передачі наданих послуг та платіжним документом. Копію висновку експерта позивач направив ПрАТ «СК «УНІКА», проте страховик визначив розмір страхового відшкодування на підставі складених на його замовлення звітів про оцінку автомобіля та 08 квітня 2026 року перерахував позивачу 99 720 грн 55 коп. Позивач вважає розмір страхового відшкодування недостатнім, оскільки згідно з висновком експерта № 7В розмір завданого йому матеріального збитку становив 113 981 грн 73 коп. Різницю між визначеним експертом розміром збитку, отриманим страховим відшкодуванням та передбаченою полісом франшизою позивач розрахував таким чином: 113 981 грн 73 коп. 99 720 грн 55 коп. 3 200 грн 00 коп. = 11 061 грн 18 коп.

У зв`язку із цим позивач вважав, що ПрАТ «СК «УНІКА» не в повному обсязі виконало обов`язок із виплати страхового відшкодування, та просив стягнути зі страховика 11 061 грн 18 коп. недоплаченого відшкодування і 5 500 грн 00 коп. витрат на складення висновку експерта.

01 червня 2026 року представник ПрАТ «СК «УНІКА» Бортник Л.В. подала відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити в задоволенні позовних вимог до страховика в повному обсязі та покласти судові витрати на позивача. ПрАТ «СК «УНІКА» у відзиві не заперечувало факту укладення полісу обов`язкового страхування № 225586634, настання страхового випадку, вини ОСОБА_2 у дорожньо-транспортній пригоді та здійснення на користь позивача страхової виплати в сумі 99 720 грн 55 коп. Водночас страховик заперечував наявність будь-якої недоплати страхового відшкодування. Представник відповідача зазначила, що 05 січня 2026 року за погодженням із позивачем проведено огляд пошкодженого автомобіля. На замовлення страховика суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 складено звіт № 110233, відповідно до якого ринкова вартість автомобіля «Volkswagen Polo» до дорожньо-транспортної пригоди становила 224 820 грн 55 коп., а вартість його відновлювального ремонту 291 265 грн 46 коп. Оскільки визначена оцінювачем вартість відновлювального ремонту перевищувала ринкову вартість автомобіля до його пошкодження, ПрАТ «СК «УНІКА» вважало транспортний засіб фізично знищеним. Ринкову вартість автомобіля після дорожньо-транспортної пригоди визначено у звіті № 115306 у розмірі 121 900 грн 00 коп. Зазначена сума відповідала найвищій пропозиції щодо придбання пошкодженого автомобіля, отриманій за результатами електронних торгів на платформі «AUTOonline», які проводилися з 11 до 16 березня 2026 року. Розмір страхового відшкодування страховик визначив як різницю між ринковою вартістю автомобіля до та після дорожньо-транспортної пригоди з подальшим вирахуванням установленої полісом франшизи: 224 820 грн 55 коп. 121 900 грн 00 коп. 3 200 грн 00 коп. = 99 720 грн 55 коп. Вказану суму страхового відшкодування 08 квітня 2026 року перераховано на банківський рахунок позивача, у зв`язку із цим, за позицією представника, страховик у повному обсязі виконав зобов`язання за полісом. Представник ПрАТ «СК «УНІКА» також заперечувала щодо обґрунтованосіь висновку судового експерта № 7В, наданого позивачем, вказуючи про те, що у висновку № 7В ринкову вартість автомобіля визначено в сумі 274 639 грн 20 коп., а вартість відновлювального ремонту в сумі 233 334 грн 53 коп., тоді як у звіті № 110233 ці показники становили відповідно 224 820 грн 55 коп. і 291 265 грн 46 коп. За доводами представника відповідача, різниця між результатами досліджень виникла внаслідок застосування різних способів усунення пошкоджень, зміни у висновку № 7В окремих ремонтних операцій із заміни деталей на їх ремонт, неврахування частини пошкоджених складників та необхідних робіт, зокрема робіт щодо підлоги багажного відділення, а також через різні підходи до визначення ринкової вартості автомобіля. Вважає, що зазначені у висновку № 7В показники штучно змінили співвідношення між ринковою вартістю автомобіля та вартістю його ремонту і дали змогу дійти висновку про економічну доцільність відновлення транспортного засобу, тоді як складений на замовлення страховика звіт свідчив про його фізичне знищення. Крім того, представник ПрАТ «СК «УНІКА» вказала на те, що визначена висновком № 7В сума матеріального збитку 113 981 грн 73 коп. включає ПДВ у вартості нових складників та матеріалів. Згідно з висновком № 7В вартість ремонтно-відновлювальних робіт становила 24 660 грн 00 коп., вартість необхідних для ремонту матеріалів 42 059 грн 33 коп., а вартість нових складників, які підлягали заміні, 170 504 грн 00 коп. При визначенні матеріального збитку до вартості нових складників застосовано коефіцієнт фізичного зносу 0,7, а також здійснено вирахування 3 888 грн 80 коп. із вартості матеріалів для складників, які раніше підлягали фарбуванню. Страховик зазначив, що виплата здійснювалася безпосередньо на рахунок потерпілого, а позивач не надав доказів фактичного проведення ремонту автомобіля на станції технічного обслуговування, яка є платником ПДВ, та доказів понесення витрат зі сплати цього податку. Тому, на думку представника відповідача, розмір страхового відшкодування мав визначатися без урахування ПДВ. За розрахунком, наведеним у відзиві, навіть у разі використання вихідних показників висновку № 7В розмір матеріального збитку з урахуванням фізичного зносу та без ПДВ становив 98 446 грн 64 коп., а після вирахування франшизи 95 246 грн 64 коп. Ця сума є меншою за фактично виплачене позивачу страхове відшкодування в розмірі 99 720 грн 55 коп., що, за твердженням представника відповідача, виключає наявність недоплати. Щодо вимоги про стягнення 5 500 грн 00 коп. представник зазначила, що витрати на складення висновку експерта не є майновою шкодою, безпосередньо заподіяною дорожньо-транспортною пригодою. На думку представника страховика, такі витрати не можуть бути стягнуті як окрема складова страхового відшкодування, а за відсутності підстав для задоволення основної позовної вимоги не підлягають покладенню на відповідача.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 25 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та визначено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

04 серпня 2026 року ОСОБА_1 подав заяву про відмову від позову в частині вимог до ОСОБА_2 та закриття провадження у справі в цій частині. Позивач зазначив, що ОСОБА_2 повністю відшкодував йому заявлену до стягнення майнову та моральну шкоду, у зв`язку із чим він не має до цього відповідача майнових претензій.

Ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 04 серпня 2026 року прийнято відмову ОСОБА_1 від позову в частині вимог до ОСОБА_2 та закрито провадження у справі в частині вимог про стягнення з ОСОБА_2 3 200 грн 00 коп. майнової шкоди та 50 000 грн 00 коп. моральної шкоди. Розгляд справи продовжено в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ПрАТ «СК «УНІКА» про стягнення 11 061 грн 18 коп. матеріальних збитків та 5 500 грн 00 коп. витрат на складення висновку експерта.

У судовому засіданні представник позивача Поппело С.Ю. позовні вимоги до ПрАТ «СК «УНІКА» підтримав та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, та висновок судового експерта № 7В від 20 лютого 2026 року.

Представник ПрАТ «СК «УНІКА» в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлена належним чином, до суду надійшла заява про проведення судових засідань за відсутності представника.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

ОСОБА_1 є власником автомобіля «Volkswagen Polo», реєстраційний номер НОМЕР_3 , 2013 року випуску, номер кузова НОМЕР_4 .

09 грудня 2025 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Skoda Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Volkswagen Polo», реєстраційний номер НОМЕР_3 , що належить позивачу. Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивача отримав механічні пошкодження.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди встановлена постановою Слобідського районного суду міста Харкова від 24 грудня 2025 року у справі № 641/9933/25, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП.

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована ПрАТ «СК «УНІКА» відповідно до полісу № 225586634 від 20 грудня 2024 року. Строк дії полісу встановлено з 20 грудня 2024 року до 20 грудня 2025 року. Забезпеченим транспортним засобом є автомобіль «Skoda Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Страхова сума за шкоду, заподіяну майну, становила 160 000 грн 00 коп., франшиза 3 200 грн 00 коп.

Відповідно до висновку судового експерта Шаповалова В.І. № 7В від 20 лютого 2026 року ринкова вартість автомобіля «Volkswagen Polo» на дату дорожньо-транспортної пригоди становила 274 639 грн 20 коп., вартість відновлювального ремонту 233 334 грн 53 коп., а розмір матеріального збитку 113 981 грн 73 коп.

На замовлення страховика складено звіт № 110233, відповідно до якого ринкова вартість автомобіля до дорожньо-транспортної пригоди становила 224 820 грн 55 коп., вартість відновлювального ремонту 291 265 грн 46 коп., а розмір матеріального збитку 224 820 грн 55 коп.

Згідно зі звітом № 115306 ринкова вартість пошкодженого автомобіля після дорожньо-транспортної пригоди становила 121 900 грн 00 коп.

Страховим актом № 34958064458/2 від 07 квітня 2026 року дорожньо-транспортну пригоду визнано страховим випадком. Розмір матеріального збитку страховик визначив у сумі 102 920 грн 55 коп., а після вирахування франшизи в сумі 3 200 грн 00 коп. розмір страхового відшкодування визначено в сумі 99 720 грн 55 коп.

08 квітня 2026 року ПрАТ «СК «УНІКА» перерахувало ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі 99 720 грн 55 коп.

Ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 04 серпня 2026 року провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_2 про стягнення 3 200 грн 00 коп. майнової шкоди та 50 000 грн 00 коп. моральної шкоди закрито у зв`язку з відмовою позивача від цих вимог після їх повного добровільного відшкодування ОСОБА_2 .

Предметом подальшого судового розгляду залишилися вимоги ОСОБА_1 до ПрАТ «СК «УНІКА» про стягнення 11 061 грн 18 коп. недоплаченого страхового відшкодування та 5 500 грн 00 коп. витрат на складення висновку експерта.

Застосовані норми права та висновки суду

Відповідно до частин першої та другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Як зазначено у ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 Цивільного кодексу України).

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників, про що зазначено у ст. 3 Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно з п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст. 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана, серед іншого, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди.

Виходячи з аналізу положень статті 627 ЦК України, сторони є не лише вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, але й здійснюють власну діяльність на основі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Судом встановлено, що на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована ПрАТ «СК «УНІКА» відповідно до полісу № 225586634 від 20 грудня 2024 року. Строк дії полісу встановлено з 20 грудня 2024 року до 20 грудня 2025 року. Забезпеченим транспортним засобом є автомобіль «Skoda Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Страхова сума за шкоду, заподіяну майну, становила 160 000 грн 00 коп., франшиза 3 200 грн 00 коп.

Вказаний факт відповідачем не заперечується і не спростовується жодним належним та допустимим доказом в розумінні чинного ЦПК України.

Отже, ПрАТ «СК «Уніка`взяло на себе обов`язок у межах страхової суми відповідати за шкоду, завдану страхувальником іншій особі внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу - автомобіля «Skoda Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Так, згідно з страховим актом № 34958064458/2 від 07 квітня 2026 року дорожньо-транспортну пригоду визнано страховим випадком. Розмір матеріального збитку страховик визначив у сумі 102 920 грн 55 коп., а після вирахування франшизи в сумі 3 200 грн 00 коп. розмір страхового відшкодування визначено в сумі 99 720 грн 55 коп. 08 квітня 2026 року ПрАТ «СК «УНІКА» перерахувало ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі 99 720 грн 55 коп.

Згідно з вимогами чинного законодавства, страховик компенсує власнику пошкодженого у ДТП транспортного засобу лише матеріальний збиток, а різницю між збитком та вартістю відновлювального ремонту компенсує винна особа. Розмір матеріального збитку - це вартість відновлювального ремонту із застосуванням коефіціенту фізичного зносу автомобіля, а відновлювальний ремонт - без такого зносу. Фізичний знос фактично полягає у зменшенні вартості деталі у зв`язку з її експлуатацією і обов`язок щодо його відшкодування покладається саме на винну особу. Такі висновки наведені, зокрема, у постанові Верховного Суду № 522/15636/16-ц від 11.12.2019.

Відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства ПДВ. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Ставка ПДВ встановлюється від бази оподаткування у розмірі 20 відсотків (підпункт «а» пункту 193.1 статті 193 ПК України).

Тобто, вартість ремонту автомобіля з урахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з`ясовувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є надавач послуг з ремонту автомобіля платником ПДВ, а також понесення позивачем витрат зі сплати ПДВ.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 22 грудня 2020 року у справі № 565/1210/19 (провадження № 61-9485св20) та у постанові від 21 грудня 2020 року у справі № 911/286/20

Оскільки виконавець послуг з ремонту автомобіля може бути як платником ПДВ, так і не бути платником ПДВ, з достовірністю підтвердженим на даний час розміром матерільної шкоди буде вартість відновлювального ремонту без урахування ПДВ на складові та матеріали. Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду у постанові від 12 липня 2023 року у справі № 591/1861/22, у постанові від 12 липня 2023 року у справі № 591/1861/22.

Відповідно до частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження фактичного відновлення позивачем пошкодженого автомобіля, придбання запасних частин та матеріалів, оплати проведених ремонтних робіт, а також здійснення ремонту особою, яка є платником податку на додану вартість, і понесення позивачем витрат зі сплати такого податку.

Поряд із цим, у постанові Верховного Суду від 12 липня 2023 року у справі № 591/1861/22 зазначено, що у випадку здійснення страхової виплати на рахунок потерпілого страховик зменшує розмір страхової виплати на суму ПДВ. Вказану суму страховик зобов`язаний доплатити у випадку надання доказів проведення відновлювального ремонту транспортного засобу на станції технічного обслуговування, яка має статус платника ПДВ. Якщо докази проведення ремонту відсутні, компенсувати ПДВ не повинен ні страховик, ні винуватець дорожньо-транспортної пригоди.

Отже, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням ПДВ виплачується страховиком або стягується судом лише після надання документів, які підтверджують фактичне проведення ремонту надавачем послуг, що є платником ПДВ, та понесення потерпілим відповідних витрат зі сплати цього податку.

Подавши висновок судового експерта Шаповалова В.І. № 7В від 20 лютого 2026 року як доказ на підтвердження розміру матеріального збитку, позивач реалізував своє право на доказування та виконав покладений на нього процесуальний обов`язок із доведення обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог.

Заперечуючи проти вказаного висновку, відповідач посилався на складені на його замовлення звіти № 110233 та № 115306, істотну різницю у визначеній ринковій вартості транспортного засобу та вартості відновлювального ремонту, відмінності у способах усунення пошкоджень, неврахування окремих робіт та деталей.

Разом із тим висновок № 7В складений судовим експертом, який має відповідну кваліфікацію та попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Судовий експерт безпосередньо оглядав пошкоджений автомобіль за участю представника страховика, навів у висновку вихідні дані, перелік установлених пошкоджень, необхідних ремонтних робіт, матеріалів і складників, а також здійснив розрахунок вартості відновлювального ремонту та матеріального збитку.

Відповідач не подав іншого висновку судового експерта та не заявив клопотання про призначення у справі судової транспортно-товарознавчої експертизи. Тому самі по собі складені на замовлення страховика звіти та наведені у відзиві зауваження не є достатньою підставою для відхилення висновку судового експерта № 7В.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Такий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19.

За таких обставин суд бере до уваги висновок судового експерта Шаповалова В.І. № 7В від 20 лютого 2026 року як належний доказ розрахункового розміру матеріального збитку.

Водночас суд ураховує, що розмір страхового відшкодування визначається з дотриманням установленого Законом порядку, зокрема з урахуванням фізичного зносу складників, франшизи та правил щодо виключення ПДВ у разі перерахування коштів безпосередньо потерпілому.

Згідно з висновком № 7В матеріальний збиток визначено за формулою: 24 660 грн 00 коп. вартості ремонтно-відновлювальних робіт + 42 059 грн 33 коп. вартості матеріалів 3 888 грн 80 коп. вирахування вартості матеріалів для складників, які раніше підлягали фарбуванню, + 170 504 грн 00 коп. вартості нових складників ? (1 0,7 коефіцієнта фізичного зносу) = 113 981 грн 73 коп.

У висновку експерта безпосередньо зазначено, що вартість нових складників у сумі 170 504 грн 00 коп. та вартість матеріалів у сумі 42 059 грн 33 коп. визначені з урахуванням ПДВ.

Отже, визначена експертом сума 113 981 грн 73 коп., яку позивач поклав в основу розрахунку заявленої до стягнення різниці, включає податок на додану вартість на складники та матеріали.

Оскільки страхове відшкодування перераховане безпосередньо на банківський рахунок позивача, а доказів фактичного проведення ремонту автомобіля, оплати ремонтних робіт, придбання складників і матеріалів у платника ПДВ та сплати податку матеріали справи не містять, правові підстави для включення ПДВ до належної позивачу суми страхового відшкодування відсутні.

Визначаючи розмір страхового відшкодування без урахування ПДВ за вихідними даними висновку № 7В, суд ураховує, що 24 660 грн 00 коп. вартість ремонтно-відновлювальних робіт;

42 626 грн 00 коп. вартість нових складників без ПДВ та з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу 0,7, визначена з розрахунку: 170 504 грн 00 коп. ? 0,3 ? 1,2; 31 808 грн 78 коп. вартість матеріалів без ПДВ після вирахування 3 888 грн 80 коп., визначена з розрахунку: (42 059 грн 33 коп. 3 888 грн 80 коп.) ? 1,2.

Таким чином, розмір матеріального збитку без урахування ПДВ за вихідними показниками висновку № 7В становить: 24 660 грн 00 коп. + 42 626 грн 00 коп. + 31 808 грн 78 коп. = 99 094 грн 78 коп.

Після вирахування встановленої полісом франшизи в сумі 3 200 грн 00 коп. належний розмір страхового відшкодування становить 99 094 грн 78 коп. 3 200 грн 00 коп. = 95 894 грн 78 коп.

Натомість ПрАТ «СК «УНІКА» виплатило позивачу 99 720 грн 55 коп., тобто на 3 825 грн 77 коп. більше, ніж розмір страхового відшкодування, визначений за вихідними показниками наданого позивачем висновку без урахування ПДВ та після вирахування франшизи.

Заявлена позивачем сума утворилася внаслідок порівняння фактично отриманого страхового відшкодування із сумою матеріального збитку, яка включає ПДВ. Право на отримання доплати в розмірі податку виникає після документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Таких доказів позивач суду не надав.

Отже, позовна вимога про стягнення з ПрАТ «СК «УНІКА» 11 061 грн 18 коп. як різниця страхового відшкодування задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги про стягнення 5 500 грн 00 коп. вартості складення висновку судового експерта № 7В суд зазначає таке.

Матеріалами справи підтверджено, що 02 січня 2026 року між ОСОБА_1 та судовим експертом Шаповаловим В.І. укладено договір № 38/26 про надання послуг із проведення транспортно-товарознавчого дослідження. 20 лютого 2026 року складено висновок № 7В, підписано акт приймання-передачі наданих послуг, а позивач сплатив за проведення дослідження 5 500 грн 00 коп.

Зазначені кошти позивач просить стягнути як майнову шкоду, завдану дорожньо-транспортною пригодою.

Разом із тим витрати на оплату експертного дослідження не є вартістю знищеного або пошкодженого майна позивача та не належать до вартості ремонтно-відновлювальних робіт, матеріалів чи складників, необхідних для відновлення транспортного засобу.

Такі витрати були понесені позивачем для визначення розміру матеріального збитку та підготовки доказу на підтвердження заявлених вимог, а тому за своєю правовою природою є витратами, пов`язаними з розглядом справи, питання про розподіл яких вирішується за правилами цивільного процесуального законодавства.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати, пов`язані із залученням спеціалістів, проведенням експертизи та підготовкою експертного висновку.

Відповідно до частини шостої статті 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги до ПрАТ «СК «УНІКА», відсутні підстави для покладення на відповідача понесених позивачем витрат на підготовку експертного висновку, а також щодо сплати судового збору.

Керуючись статтями 12, 13, 7681, 89, 133, 139, 141, 258, 259, 263265, 268, 273 ЦПК України, статтями 22, 979 ЦК України, статтями 3, 22, 28, 29, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд

ухвалив:

у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА», код ЄДРПОУ 20033533, місцезнаходження: 04112, місто Київ, вулиця Олени Теліги, будинок 6, літ. В.

Суддя Г.В.Кожихова