Ухвала суду № 139796288, 15.09.2026, Покровський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 171/1815/22

Номер провадження 2/184/16/26

15 вересня 2026 року

Покровський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Томаша В.І.,

за участю секретаря судового засідання Михайлової Т.В.,

представника позивача адвоката Трофименко М.В.,

представника відповідача адвоката Рубан О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції в м. Покров цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Трофименко Марина Володимирівна до ОСОБА_2 , треті особи П`ята Криворізька державна нотаріальна контора Дніпропетровської області в особі державного нотаріуса Оксамитної Наталії Василівни, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Управління у Криворізькому районі Відділ №2 «про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки» -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться вищевказана цивільна справа.

До суду від представника позивача адвоката Трофименко М.В. надійшло клопотання про призначення повторної судово-почеркознавчої експертизи в іншій установі іншим експертом в зв`язку з тим, що відповіді судового експерта на питання викликають сумніви в правильності висновку №СЕ-19/104-26/16982-ПЧ від 22.06.2026 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлене клопотання.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти заявленого клопотання та просить відмовити в його задоволенні.

Треті особи в судове засідання не з`явились.

Суд, вислухавши представників сторін, розглянувши клопотання та дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 102 ЦПК України висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.

Необхідність призначення судової експертизи в цивільному процесі обумовлена, насамперед, необхідністю з`ясування судом тих обставин, які потребують спеціальних знань, та в силу їх специфічного характеру, не можуть бути з`ясовані судом на основі положень чинного законодавства, що може вплинути на правильне вирішення цивільного спору по суті.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Згідно ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Частиною другою ст. 103 ЦПК України визначено, що у разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

Як встановлено в судовому засіданні, ухвалою суду від 23.04.2026 року по справі було призначено судову почеркознавчу експертизу. Проведення експертизи було доручено експертам Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. Провадження у справі зупинено на час проведення судової почеркознавчої експертизи. Ухвалою суду від 27.07.2026 року було поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду, з підстав повернення справи експертами до суду після проведення експертизи. Відповідно до висновку експерта від 22.06.2026 року підпис у договорі купівлі-продажу земельної ділянки від 06.11.2001 року виконаний саме позивачем.

05.08.2026 року від представника позивача надійшло клопотання про проведення повторної почеркознавчої експертизи в зв`язку з тим, що даний висновок, на її думку, викликає обґрунтовані сумніви у його правильності. Як вбачається зі змісту досліджувальної частини висновку, експерт досліджував підпис позивача, який міститься на оригіналі Договору купівлі - продажу земельної ділянки від 06.11.2001 року. Однак, у висновку не зазначив з якими саме оригіналами підпис» здійснювалося порівняння, узагальнюючи всі надані для порівняння документи, як зразки підпису та зразки почерку. В досліджувальній частині висновку не зазначено експертом, які документи досліджувалися та порівнювалися. Не надав належну оцінку ознакам відмінностей досліджуваного підпису, не дивлячись на час його здійснення на оригіналі вищевказаного договору (06.11.2001 рік) та тими підписами, які надано як зразки, що виконані позивачем в 2026 році та роках, наближених до року дослідження. Тобто висновок зроблений на загальному вигляді почерку/підпису або на загальному від нього враженні. При дослідженні не враховано той факт, що з віком почерк та манера розпису людини змінюються через зміни у моториці чи звичках. Звергаю увагу на те, що пройшло 25 років між підписанням договору та датою надання висновку. Не надав належну оцінку ознакам збіжності та розбіжностей у сукупності, не вказав чи збіжності та/або розбіжності є стійкими і суттєвими, вказавши їх збіг за загальними ознаками: транскрипцією, загальним видом, ступенем виробленості та координацією рухів, темпом, нахилом, розміром, натиском, напрямком лінії письма, формою основи підписів та іншими характеристиками (стор. 4 Висновку), вважаючи підписи ідентичними. Викладене, у позивача виникають сумніви щодо правильності висновку, а тому вважає доцільним провести повторну почеркознавчу експертизу в іншій установі, іншим експертом.

Суд вважає клопотання представника позивача необґрунтованим та безпідставним, тому не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судову експертизу», судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

Статтею 10 вказаного Закону передбачено, що судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для падання висновку з досліджуваних питань. Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності.

Визначення способу проведення експертизи (вибір певних методик та методів дослідження) належить до виключної компетенції експерта (постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 23.03.2021 року у справі №233/3473/17).

Колегія суддів Верховного Суду у постанові від 18.04.2024 року у справі №758/6794/18 погодилася з висновком апеляційного суду про те, що суд не уповноважений надавати власну оцінку використаним експертом при проведенні експертизи методик та підходів, а також способу їх застосування, оскільки він не наділений спеціальними знаннями у відповідній галузі.

Відповідно до ч. 2 ст. 113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

В пункті 1.2.13. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5 (далі Інструкція) визначено, що згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи. Первинною є експертиза, коли об`єкт досліджується вперше. Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об`єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи. Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).

Відповідно до пункту 3. Інструкції, у разі призначення експертизи (залучення експерта) для проведення додаткової або повторної експертизи, крім матеріалів, зазначених у пункті 3.3 цього розділу, до експертної установи (експертові) надаються також висновки попередніх експертиз з усіма додатками (фотознімками, порівняльними зразками тощо), а також додаткові матеріали, що стосуються предмета експертизи, які були зібрані після надання первинного висновку. У разі необхідності проведення додаткової або повторної експертизи у документі про призначення експертизи (залучення експерта) зазначаються мотиви та підстави для її призначення.

Відповідно до п. 11 Постанови пленуму ВСУ від 30.05.1997 року №8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб.

Як вбачається з п. 1.2.14 Інструкції, повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).

Аналіз норм права, які зазначені вище, дає підстави зробити висновок про те, що суд призначає повторну експертизу є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.

З огляду на наведене, враховуючи підстави та предмет цього позову, суд вважає, що представником позивача не доведено, що експертиза проведена експертом з порушенням порядку її проведення, та що є сумніви у правильності висновку експерту, тобто не навів передбачених ч. 2 ст. 113 ЦПК України підстав для проведення повторної експертизи, а тому суд відмовляє в задоволенні клопотання представника позивача про призначення повторної експертизи.

При цьому, призначення у справі недоцільної експертизи та зупинення провадження у справі за відсутності достатніх підстав, порушує розумні строки тривалості судового провадження, що, в свою чергу, є порушенням права на справедливий та публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Отже суд вважає, що жодних даних, які б свідчили про необґрунтованість вищевказаного висновку експерта, на які посилається представник позивача, або таких, які б викликали сумніви в їх правильності, матеріали справи не містять. Експертом надано відповідь на поставлене питання, істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи, також представником позивача не доведено.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання представника позивача про призначення повторної судово-почеркознавчої експертизи необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 11, 103, 104, 182,197, 200, 258 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника позивача про призначення повторної судово-почеркознавчої експертизи відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Покровського міського суду В. І. Томаш