Рішення № 139794032, 14.09.2026, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/4781/26

14 вересня 2026 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 03 червня 2026 року за № 1150 звернувся до Головного Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про призначення пенсії за віком, згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із заявою про призначення пенсії встановленої форми та відповідними документами (трудовою книжкою НОМЕР_1 від 13 серпня 1984 року, паспортом, ідентифікаційним кодом, свідоцтвом про шлюб, свідоцтвом про народження дітей, дипломом, архівними довідками та ін.) Для прийняття рішення за результатами поданої заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. За результатами розгляду заяви Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області прийняло рішення за № 192050006139 від 10 червня 2026 року про відмову у призначенні пенсії за віком.

Позивач вважає оскаржуване рішення відповідача протиправним, просив позов задовольнити.

Ухвалою суду від 27.07.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Даною ухвалою встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов через систему "Електронний суд" із відповідними письмовими доказами 13.08.2026. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.

Відповідно до Порядку № 22-1, до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком № 637. 03.06.2026 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV.

Відповідно до положень пункту 4.2 Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 192050006139 від 10.06.2026 відмовлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у призначенні пенсії за віком згідно заяви від 03.06.2026 у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи, передбаченого ст. 26 Закону № 1058-IV.

До страхового стажу позивача згідно трудової книжки від 13.08.1988 серії НОМЕР_2 не зараховано: - період роботи з 06.08.1984 року по 18.04.1985 рік в склотарному заводі колгоспу імені Б. Хмельницького та з 26.09.1988 року по 01.02.2000 рік, з 08.02.2000 по 27.03.2006 рік в Рогачинському заводі скловиробів, оскільки на титульній сторінці документа відсутня печатка та наявне виправлення по батькові, на 4 сторінці документу дописано дату народження.

Крім того, в архівній довідці від 26.05.2026 № 03-05/152 зазначено ОСОБА_1 (по батькові зазначено скорочено), що не відповідає паспортним даним ОСОБА_1 .

В архівній довідці від 26.05.2026 № 03-05/154 про стаж позивача відсутня інформація про звільнення в 1985. Згідно поданих документів страховий стаж позивача становить 11 років 08 місяців 11 днів (при необхідних 33), що недостатньо для призначення пенсії за віком.

Жодних інших документів, підтверджуючих вищезазначені періоди роботи, передбачені Порядком №637 позивачем при зверненні за призначенням пенсії не надано.

Враховуючи вищевикладене, підстав для визнання протиправним та скасування рішення головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області за № 192050006139 від 10 червня 2026 року в частині незарахування періодів роботи з 06.08.1984 року по 18.04.1985 рік в склотарному заводі колгоспу імені Б. Хмельницького, з 26.09.1988 року по 01.02.2000 рік, з 08.02.2000 по 27.03.2006 рік в Рогачинському заводі скловиробів, згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 13 серпня 1984 року до страхового стажу ОСОБА_1 та зобов`язання головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 06.08.1984 року по 18.04.1985 рік в склотарному заводі колгоспу імені Б. Хмельницького, з 26.09.1988 року по 01.02.2000 рік, з 08.02.2000 по 27.03.2006 рік в Рогачинському заводі скловиробів, згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 13 серпня 1984 року, немає.

13.06.2026 до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача, відповідно до якої вказано на безпідставність та необґрунтованість відзиву відповідача, оскільки зазначені в ньому відомості не відповідають дійсності.

Ухвалою суду від 13.08.2026 залучено до участі у справі, в якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46000, код ЄДРПОУ 14035769).

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов через систему "Електронний суд" із відповідними письмовими доказами 18.08.2026. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.

За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не враховано: періоди роботи згідно трудової книжки від 13.08.1988 серії НОМЕР_2 , оскільки на титульній сторінці документа відсутня печатка та наявне виправлення по батькові, на 4 сторінці документу дописано дату народження. Крім того, в архівній довідці від 26.05.2026 №03-05/152 вказано ОСОБА_1 (повністю по батькові не зазначено), що не відповідає паспортним даним особи ОСОБА_1 . В архівній довідці про стаж від 26.05.2026 №03-05/154 відсутня інформація про звільнення в 1985.

З огляду на вищезазначене пенсійного органу відсутні підстави для призначення пенсії, відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки у позивача відсутній необхідний страховий стаж - 33 роки.

У відповіді на відзив позивачем викладені доводи, які за своєю суттю аналогічні мотивам, викладеним у позовній заяві.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи не надходило.

На підставі статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судовий розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на призначення пенсії за віком при досягненні віку 60 років та за наявності страхового стажу 33 років. Після досягнення віку 63 роки включно необхідний страховий стаж становить від 23 до 33 років, та після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу, не менше 15-23 років.

03 червня 2026 року за № 1150 звернувся до Головного Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про призначення пенсії за віком, згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із заявою про призначення пенсії встановленої форми та відповідними документами (трудовою книжкою НОМЕР_1 від 13 серпня 1984 року, паспортом, ідентифікаційним кодом, свідоцтвом про шлюб, свідоцтвом про народження дітей, дипломом, архівними довідками та ін.)

Для прийняття рішення за результатами поданої заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

За результатами розгляду заяви Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області прийняло рішення за № 192050006139 від 10 червня 2026 року про відмову у призначенні пенсії за віком, повідомлено, про те, що:

- до загального страхового стажу не враховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 13 серпня 1984 року, оскільки на титульній сторінці трудової книжки відсутня печатка та наявне виправлення по батькові, на 41 сторінці документу дописано дату народження. Крім того, в архівній довідці від 26.05.2026 року №03-05/152 вказано ОСОБА_1 (повністю по батькові не зазначено), що не відповідає паспортним даним особи ОСОБА_1 . В архівній довідці від 26.05.2026 року №03-05/154 відсутня інформація про звільнення в 1985 році.

Згідно наданих документів, індивідуальних відомостей про застраховану особу та довідки форми РС-право страховий стаж становить 11 років 08 місяці 11 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» .

Позивач звернувся до Головного управління статистики в Тернопільській області, щодо функціонування Склотарного заводі колгоспу імені Б.Хмельницького.

Листом Головного управління статистики в Тернопільській області від 02 липня 2026 року надано відомості з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Позивач звернувся адміністрації до архівного надати відділу документи Тернопільської Склотарного районної заводу військової колгоспу імені Б.Хмельницького згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 13 серпня 1988 року.

Листом архівного відділу Тернопільської районної військової адміністрації від 13.07.2026 року №03-05/228 повідомлено, що у документах Рогачинського заводу скловиробів є відомості, що розпорядженням по Склотарному заводу колгоспу імені Б.Хмельницького від 06 серпня 1984 року №126 ОСОБА_1 прийнятий на роботу в складальний цех з 06 серпня 1984 року. Відомостей про звільнення з роботи ОСОБА_1 у розпорядженнях по Склотарному заводу колгоспу імені Б.Хмельницького за 1985 рік не виявлено.

Розпорядженням від 27 вересня 1988 року №177 ОСОБА_1 прийнятий на роботу в кахельний цех з 26 вересня 1988 року.

У книзі наказів з особового складу Рогачинського заводу скловиробів ТОВ ВКФ «Декор» за 2000 рік наказ №2 відсутній.

Наказом 08 лютого 2000 року №22-к ОСОБА_1 прийнятий на роботу в МВЦ слюсарем 4 розряду з 08 лютого 2000 року.

Наказом Рогачинського заводу скловиробів ТОВ ВКФ «Декор» від 27 березня 2006 року №35-к слюсар МВЦ ОСОБА_1 звільнений з роботи з 27 березня, згідно поданої заяви за згодою сторін, відповідно ст. 36 КЗпП України п.1.

Листом архівного відділу Тернопільської районної військової адміністрації від 26.05.2026 року №03-05/153 надано відомості про реорганізації та перейменування заводу.

Згідно довідки Нараївської сільської ради від 01.06.2026 року №375 та довідки від 01.06.2026 року №374 надано відомості про реорганізації, перейменування колгоспу імені Б.Хмельницького та перебування членом селянської спілки.

В архівній довідці Тернопільської районної військової адміністрації від 26.05.2026 року №03-05/152 вказано ОСОБА_1 (повністю по батькові не зазначено), що не відповідає паспортним даним особи ОСОБА_1 .

В архівній довідці Тернопільської районної військової адміністрації від 26.05.2026 року №03-05/154 відсутня інформація про звільнення в 1985 році.

Надати більш уточнюючі довідки на підставі первинних документів у позивача немає можливості, так як немає інших відомостей.

Не погодившись із протиправним рішенням відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". (далі - Закон №1058-ІV).

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: зокрема, з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.

Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені в статті 24 Закону №1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24).

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).

У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), а саме, у статті 56 Закону №1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

За змістом положень статті 62 Закону №1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі Порядок №637).

Пунктами 1, 2 Порядку №637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відсутності записів у ній, наявності неправильних чи неточних записів у трудовій книжці орган Пенсійного фонду вправі вимагати від заявника подання додаткових документів на підтвердження страхового стажу.

На момент внесення записів до трудової книжки діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20 липня 1974 року №162 (у редакції постанови Держкомпраці СРСР від 02 серпня 1985 року №252, зі змінами, внесеними постановою Держкомпраці СРСР від 19 жовтня 1990 року №412 (далі - Інструкція №162), та Інструкція про ведення трудових книжок, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за №110 (далі - Інструкція №58), які містять аналогічні положення про те, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника; трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Відповідно до пунктів 2.3, 2.4, 2.8 глави 2 Інструкції №58 записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення. Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м. Києва, держархівом м. Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму. Аналогічні за змістом положення містила також Інструкція №162.

Аналіз вказаних норм свідчить, що законодавством визначено порядок організації ведення, обліку, зберігання і видачу трудових книжок працівників, а також встановлено відповідальність за порушення такого порядку. Всі записи, які мають відношення до трудової діяльності працівника та вносяться до трудової книжки, можуть бути внесені вичерпним колом осіб, насамперед керівником підприємства, установи, організації в порядку, строк та спосіб, передбачений відповідним законодавством. Самостійне внесення працівником відомостей щодо своєї трудової діяльності, а також внесення виправлень у разі неправильного або неточного запису не передбачено.

Отже, обов`язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на власника підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року №301 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.08.2019 року по справі №654/890/17 (провадження №К/9901/22832/18), яка в силу положень частини п`ятої статті 242 КАС України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

В постанові від 21.02.2018 року у справі №687/975/17 (провадження №К/9901/110/17) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача конституційного права на соціальний захист.

Позивач не може нести відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто ним, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу за спірний період.

Трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповненням роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення її трудової книжки.

Підставою для призначення пенсії повинен бути відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Дана позиція кореспондується з позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 06 березня 2018 року у справі №754/14898/15-а.

ЄСПЛ також наголошує на особливій важливості принципу "належного урядування", зокрема, у справі "Лелас проти Хорватії" (заява № 55555/08) - держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків.

Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".

Така обставина, як на титульній сторінці трудової книжки відсутня печатка та наявне виправлення по батькові, на 41 сторінці документу дописано дату народження та не здача документів в архів, є формальною, не є провиною позивача та не може бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації її права на соціальний захист, так як порушується її законне право на пенсію гарантовано її державою у відповідності до чинного законодавства України.

У відповідності до ч.2 ст. 6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України, визначається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачами, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 КАС України).

Оскільки, позов підлягає до задоволення, то до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 1331.20 грн. згідно квитанції від 21.07.2026.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області за № 192050006139 від 10 червня 2026 року в частині незарахування періодів роботи з 06.08.1984 року по 18.04.1985 року в склотарному заводі колгоспу імені Б.Хмельницького, з 26.09.1988 року по 01.02.2000 року, з 08.02.2000 року по 27.03.2006 року в Рогачинському заводі скловиробів, згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 13 серпня 1984 року до страхового стажу ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 06.08.1984 року по 18.04.1985 року в склотарному заводі колгоспу імені Б.Хмельницького, з 26.09.1988 року по 01.02.2000 року, з 08.02.2000 року по 27.03.2006 року в Рогачинському заводі скловиробів, згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 13 серпня 1984 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області сплачений судовий збір в розмірі 1331 грн (одна тисяча триста тридцять одна) 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 14 вересня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 );

відповідач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29005 код ЄДРПОУ/РНОКПП 21318350).

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: майдан Волі, 3,м. Тернопіль,Тернопільський р-н, Тернопільська обл.,46001 код ЄДРПОУ 14035769).

Головуючий суддя Подлісна І.М.