Ухвала суду № 139793612, 16.09.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 вересня 2026 рокум. ПолтаваСправа №440/587/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кукоби О.О.,

суддів: Льговської Ю.М., Петрової Л.М.,

розглянув у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за його позовом до Держави Україна, від імені якої діє Кабінет Міністрів України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державної казначейської служби України про стягнення матеріальної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна, від імені якої діє Кабінет Міністрів України, у якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 25.05.2026 /а.с. 156-160/ просив стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної в результаті прийняття Кабінетом Міністрів України нормативно-правового акта (пункт 2 постанови від 12.05.2023 №481), що був визнаний протиправним та скасований, шляхом безспірного списання коштів в розмірі 289363,40 грн з відповідного рахунку Державної казначейської служби України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, а її розгляд призначено за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.

Ухвалою від 24.02.2026 суд відмовив у задоволенні заяви представника Кабінету Міністрів України про закриття провадження у справі.

У підготовчому засіданні 02.04.2026 суд постановив ухвалу (без оформлення окремого документа), занесену до протоколу судового засідання №6185413, якою визначив порядок дослідження доказів у справі, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті колегією у складі трьох суддів.

Ухвалою від 12.05.2026 суд постановив повернутись до стадії розгляду справи у підготовчому провадженні, залучив до участі у справі ІНФОРМАЦІЯ_1 , як другого відповідача.

Ухвалою від 15.07.2026 суд відмовив у задоволенні клопотання представника ІНФОРМАЦІЯ_1 про закриття провадження у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.07.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

27.08.2026 до суду надійшло клопотання позивача про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі №240/401/26.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.09.2026 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі відмовлено.

11.09.2026 до суду надійшла заява позивача про залишення позовної заяви без розгляду, яку заявник просив розглядати без його участі.

Мотивуючи подану заяву, заявник зазначив, що предметом спору у справі є стягнення завданої матеріальної шкоди у розмірі недоплаченої суми грошового забезпечення внаслідок застосування під час обчислення грошового забезпечення за період з 20.05.2023 до 31.12.2023 та з 01.08.2024 до 20.12.2024 приписів пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481. Тож спір, який виник між сторонами у справі, що розглядається, стосується належного обчислення розміру грошового забезпечення під час проходження публічної служби.

Позов обґрунтований тим, що 18.06.2025 набрало законної сили рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №320/29450/24 (внаслідок прийняття постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025), яким визнано дії Кабінету Міністрів України при прийнятті Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 неправомірними; визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Позивач вважав, що внаслідок застосовування ІНФОРМАЦІЯ_2 при розрахунку грошового забезпечення позивача у спірний період п. 2 постанови Уряду №481 йому була завдана шкода у вигляді недоотриманого грошового забезпечення військовослужбовця та всіх належних виплат.

Втім, під час судового розгляду цієї справи, колегія Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду постановою від 16.07.2026 скасувала рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі №320/29450/24.

Позивач зазначив, що за нормою ст. 1175 ЦК України відшкодування шкоди пов`язується з прийняттям незаконних нормативно-правових актів. Отже, з прийняттям постанови Верховного Суду від 16.07.2026 у справі №320/29450/24, правові підстави позову в цій справі відпали у зв`язку із зміною фактичних обставин, адже за своєю правовою природою збитки є формою майнової шкоди, яка виражається в грошовій оцінці втрат, понесених унаслідок порушення прав.

З урахуванням наведеного, позивач, реалізуючи своє диспозитивне право на звернення до суду та розпорядження позовними вимогами на власний розсуд, зважаючи на зміну фактичних обставин, які виникли після закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до розгляду по суті й не залежали від його волі, просив залишити позовну заяву без розгляду.

З огляду на неявку у судове засідання 16.09.2026 учасників справи та відсутність перешкод для розгляду заяви позивача про залишення позовної заяви без розгляду, колегія суддів розглянула таку заяву у порядку письмового провадження.

Колегія суддів розглянула заяву позивача та дійшла таких висновків.

Як визначено частиною третьою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду.

Положення наведеної норми, відповідно до принципу диспозитивності, визначає право позивача на пред`явлення позову та право розпоряджатись своїми вимогами на власний розсуд.

Щодо положень частини другої статті 240 КАС України, відповідно до якої заява про залишення позову без розгляду може бути подана лише до початку розгляду справи по суті, колегія суддів враховує, що право на розпорядження своїм позовом є виключним правом позивача, яке процесуальний закон не пов`язує з будь-якими умовами та обов`язком позивача обґрунтувати своє рішення про відкликання позову.

Верховний Суд дотримується сталої позиції (постанови від 11.07.2019 у справі №182/634/17(6-а/0182/32/2018), від 07.02.2023 у справі №340/56/22, від 21.12.2023 у справі №520/1189/23, від 12.02.2024 у справі №140/10393/23, від 12.02.2024 у справі №140/21477/23, від 02.07.2024 у справі №440/2984/21, від 07.05.2025 у справі №440/17427/23), що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

А оскільки дії позивача щодо звернення до суду із заявою про залишення позовної заяви без розгляду не порушують прав та законних інтересів третіх осіб, суд вважає за можливе задовольнити заяву та залишити позовну заяву без розгляду.

Керуючись статтями 9, 240, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна, від імені якої діє Кабінет Міністрів України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державної казначейської служби України про стягнення матеріальної шкоди залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий суддя Олександр КУКОБА

суддя Юлія ЛЬГОВСЬКА

суддя Ліма ПЕТРОВА