Рішення № 139793475, 16.09.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/34124/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

16 вересня 2026 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовною заявою громадської організації «Спілка юристів Одеської області» до Відділення поліції №4 Одеського районного управління №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №420/34124/25 за позовною заявою громадської організації «Спілка юристів Одеської області» до Відділення поліції №4 Одеського районного управління №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.07.2026:

визнано протиправною відмову Відділення поліції №4 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області, викладену у листі від 28.08.2025 №159610-2025 у наданні публічної інформації за заявою громадської організації «СПІЛКА ЮРИСТІВ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ» від 21.08.2025 вих.№668/08/25;

зобов`язано Відділення поліції №4 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області повторно розглянути заяву громадської організації «СПІЛКА ЮРИСТІВ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ» про надання публічної інформації від 21.08.2025 вих.№668/08/25, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні;

визнано протиправною відмову Відділення поліції №4 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області, викладену у листі від 05.09.2025 №170479-2025 у наданні публічної інформації за заявою громадської організації «СПІЛКА ЮРИСТІВ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ» від 01.09.2025 вих.№676/09/25;

зобов`язано Відділення поліції №4 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області повторно розглянути заяву громадської організації «СПІЛКА ЮРИСТІВ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ» про надання публічної інформації від 01.09.2025 вих.№676/09/25, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні;

в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

30 липня 2026 року до суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення, в якій представник позивача просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Відділення поліції № 4 Одеського районного управління № 2 Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь громадської організації «СПІЛКА ЮРИСТІВ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ» понесені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката Тарасенко Оксани Юріївни у розмірі 12500,00 (дванадцять тисяч п`ятсот) гривень.

17 серпня 2026 року від представника позивача надійшла заява про долучення доказів, додатком до якої є докази надсилання копії заяви про ухвалення додаткового рішення відповідачу.

02 вересня 2026 року на електронну пошту суду надійшли заперечення представника Відділення поліції №4 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області на заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №420/34124/25, в яких представник відповідача вказує, що заявником окремо включено до складу витрат 2000 грн за одну годину роботи, яка полягала в аналізі законодавства, пошуку судової практики та консультації клієнта.

За твердженням представника відповідача, зазначені послуги мають взаємопов`язаний характер, підготовка позовної заяви в адміністративній справі за своєю суттю передбачає попереднє дослідження фактичних обставин, аналіз законодавства, визначення правових норм, які регулюють спірні правовідносини, формування правової позиції та, за необхідності, дослідження релевантної судової практики.

Представник відповідача зазначає, що з огляду на характер спору та зазначений самим адвокатом час на складання позовної заяви - дві години - заявлена сума 7000 грн потребує оцінки судом саме на предмет її співмірності фактичній складності та обсягу виконаної роботи.

Також представник відповідача звертає увагу, що відповідь на відзив складається в межах уже сформованої при підготовці позову правової позиції та стосується того самого предмета спору і тих самих спірних правовідносин.

У поданих запереченнях представник відповідача зазначає, що сам по собі факт складання такого процесуального документа не є достатньою підставою для автоматичного відшкодування всієї погодженої між адвокатом і клієнтом вартості його підготовки за рахунок відповідача.

У зв`язку з наведеним, представник відповідача вказує, що, з урахуванням характеру спору, його фактичної та юридичної складності, обсягу виконаної адвокатом роботи, зазначеного самим заявником часу на її виконання, а також часткового взаємного поглинання окремих заявлених послуг, сума 12500 грн не відповідає критеріям співмірності, установленим частиною п`ятою статті 134 КАС України.

Крім цього, представник відповідача вказує, що позивачем не заявлено попередній розрахунок судових витрат під час розгляду справи, відтак подання заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення не відповідає встановленому КАС України порядку вирішення питання про судові витрати.

Представник відповідача, з посиланням на висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, вказує, що на момент звернення представника позивача із заявою про ухвалення додаткового рішення заявлена до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12500,00 грн фактично сплачена позивачем не була

З огляду на викладене, представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №420/34124/25.

Дослідивши подану заяву про ухвалення додаткового рішення та заперечення відповідача, матеріали справи в частині, що стосуються поданої заяви, суд дійшов висновку про те, що вказана заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до частин 1, 2 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст.252 КАС України).

Враховуючи, що справа №420/34124/25 розглянута у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, то судом розглянуто заяву про ухвалення додаткового рішення у письмовому провадженні.

На підтвердження розміру витрат зі сплати професійної правничої допомоги у зв`язку з розглядом цієї справи до суду надані копії документів, зокрема: додаткову угоду від 06.10.2025 №2, акт наданих послуг від 29.07.2026.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.1, 2 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.

Частинами 4-7 ст.134 КАС України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У постанові Верховного Суду від 05.09.2019 року по справі №826/841/17 Верховний Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Зі змісту п.1, 2 додаткової угоди від 06.10.2025 №2 до Договору про надання правничої допомоги від 18.09.2025 №18/09/25 вбачається, що вартість наданих адвокатом Тарасенко Оксаною Юріївною послуг складає:

2000,00 грн/1 год. консультація, аналіз нормативної бази, пошук судової практики;

3500,00 грн/1 документ/1 год. формування правової позиції та складання заяв по суті справи;

1000,00 грн/1 документ/1 год. складання заяв, клопотань, інших процесуальних документів.

Згідно з актом наданих послуг від 29.07.2026 до додаткової угоди від 06.10.2025 №2 до Договору про надання правничої допомоги від 18.09.2025 №18/09/25, ОСОБА_1 надано громадській організації «СПІЛКА ЮРИСТІВ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ» наступні послуги за вартістю:

аналіз законодавства, пошук судової практики та консультація клієнта 2000,00 грн, з розрахунку 2000,00 грн/1 год.;

написання позовної заяви 7000,00 грн, з розрахунку 3500,00 грн/1 год.;

написання відповіді на відзив 3500,00 грн, з розрахунку 3500,00 грн/1 год.

Загальна вартість наданих послуг 12500,00 грн.

Відповідно до ч.9 ст.139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Дослідивши зміст наданих адвокатом доказів, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд дійшов висновку, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12500,00 грн є завищеними, з огляду на таке.

Згідно з ч.3 ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підставі ч.5 ст.242 КАС України, суд вважає необхідним врахувати такі висновки Верховного Суду.

Так, у додатковій постанові від 05.09.2019 по справі №826/841/17 Верховний Суд дійшов правового висновку, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У постанові Верховного Суду від 05.09.2019 по справі №826/841/17 Верховний Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Отже, витрати на правничу допомогу мають бути фактичними в розрізі реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а їх розмір повинен бути обґрунтований та документально підтверджений.

Верховний Суд в постанові від 11 березня 2025 року по справі №260/4202/24 зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. У пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. Наведене вище дає підстави для висновку, що сторона, на користь якої ухвалено судове рішення, має право на відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, у разі, якщо доведено, що останні були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

В постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Вказана позиція підтримана Верховним Судом в постановах від 01 червня 2022 року по cправі №910/1929/19, від 18 травня 2022 року по cправі №911/1825/20, від 23 лютого 2022 року по cправі №914/653/21, від 15 червня 2021 року по справі №912/1025/20, від 24 грудня 2024 року по справі №380/25725/21.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд враховує, що ця справа належить до категорії справ незначної складності та була розглянута за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.

До того ж, особа може сплатити адвокату в якості гонорару будь-яку суму, але відшкодуванню за нормами КАС України підлягають лише ті витрати на професійну правничу допомогу, які є реальними, необхідними, фактичними та доведеними належними доказами.

Так, суд, дослідивши зміст наданих послуг з урахуванням складності справи та виконаної адвокатом роботи, доходить висновку, що правнича допомога, яка складається з аналізу законодавства, пошуку судової практики та консультації клієнта, за своєю природою входить до послуг з підготовки позовної заяви, що передбачає вивчення та опрацювання необхідної кількості документів, аналіз законодавства та судової практики, підготовку правової позиції та узгодження її з позивачем.

До того ж, послуга зі складання позовної заяви та відповіді на відзив є значно завищеною, з урахуванням того, що справа 420/34124/25 відноситься до категорії типових справ, які розглядаються адміністративними судами.

Суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що відсутність платіжних документів, які підтверджують фактичну сплату позивачем гонорару адвокату, виключає можливість відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Зі змісту частини третьої статті 134 та частини сьомої статті 139 КАС України вбачається, що для цілей розподілу судових витрат ураховується вартість правничої допомоги, яка не лише фактично сплачена стороною, але й підлягає сплаті відповідно до умов договору про надання правничої допомоги. Отже, процесуальний закон не ставить вирішення питання про розподіл таких витрат у залежність виключно від фактичного перерахування клієнтом коштів адвокату до моменту звернення із відповідною заявою.

У постанові від 11.08.2026 у справі №160/33926/25 Верховний Суд зазначив, що для цілей розподілу судових витрат значення має не лише факт їх сплати, а й наявність обов`язку сторони здійснити таку оплату відповідно до умов договору про надання професійної правничої допомоги. Тому відсутність доказів фактичної оплати послуг сама по собі не є достатньою підставою для відмови у компенсації витрат на професійну правничу допомогу. Суд у такому випадку повинен перевірити, чи підтверджують подані стороною докази виникнення обов`язку зі сплати вартості наданої правничої допомоги, а також оцінити обсяг, необхідність і співмірність відповідних витрат.

У цій справі додаткова угода від 06.10.2025 №2 та акт наданих послуг від 29.07.2026 у сукупності підтверджують факт надання адвокатом правничої допомоги, перелік і обсяг виконаних робіт, погоджену сторонами вартість послуг та виникнення у позивача обов`язку оплатити такі послуги.

Тому ненадання окремих платіжних документів не спростовує реальності наданої правничої допомоги та не є самостійною підставою для відмови у розподілі відповідних витрат.

Посилання представника відповідача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 не змінює наведеного висновку.

Зазначена постанова вказує на необхідність документального підтвердження складу та розміру витрат на правничу допомогу, однак не спростовує прямо передбаченої частиною третьою статті 134 та частиною сьомою статті 139 КАС України можливості відшкодування витрат, які сторона ще не сплатила, але зобов`язана сплатити відповідно до умов договору. У цій справі обсяг і вартість наданих послуг підтверджені додатковою угодою та підписаним сторонами актом наданих послуг.

Суд також відхиляє твердження представника відповідача про те, що позивач не заявив попереднього розрахунку судових витрат під час розгляду справи.

Як убачається зі змісту позовної заяви, позивач зазначив, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи, становить 10000,00 грн.

Отже, ще під час звернення до суду позивач повідомив про намір заявити вимогу щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та навів їх попередній розрахунок.

Попередній розрахунок за своєю правовою природою є орієнтовним і не обмежує сторону в доведенні іншого фактичного розміру судових витрат, остаточна сума яких визначається з урахуванням обсягу правничої допомоги, фактично наданої протягом усього розгляду справи. Збільшення заявленої до відшкодування суми з 10000,00 грн до 12500,00 грн саме по собі не свідчить про недотримання позивачем установленого процесуального порядку, оскільки остаточний розрахунок включає вартість усіх послуг, наданих адвокатом, зокрема після подання позовної заяви.

Враховуючи фактичний об`єм наданих послуг з правничої допомоги, в розрізі критеріїв їх реальності та необхідності, враховуючи, що судом частково задоволено позовні вимоги, суд дійшов висновку, що співмірним розміром судових витрат, пов`язаних з витратами на професійну правничу допомогу, є 4000,00 грн, які необхідно стягнути з Відділення поліції №4 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області.

Керуючись ст.132, 137, 139, 243, 246, 252, 255, 293, 295 КАС України суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача адвоката Тарасенко Оксани Юріївни про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Стягнути з Відділення поліції №4 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області (вул. Хіміків, буд. 17, м. Південне, Одеська обл., 65481, код ЄДРПОУ 40108740) на користь громадської організації «СПІЛКА ЮРИСТІВ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ» (вул. Богдана Хмельницького, буд. 12, м. Одеса, Одеська обл., 65007, код ЄДРПОУ 38297037) судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 4000,00 грн.

В задоволенні решти заяви відмовити.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Дмитро БАБЕНКО