Ухвала суду № 139792890, 16.09.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

16 вересня 2026 рокусправа №380/7684/26

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Хома О.П., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Відокремленого підрозділу «Лікарня Князя Лева» комунального некомерційного підприємства «Львівське територіальне медичне об`єднання «Клінічна лікарня планового лікування, реабілітації та паліативної допомоги» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Відокремленого підрозділу «Лікарня Князя Лева» комунального некомерційного підприємства «Львівське територіальне медичне об`єднання «Клінічна лікарня планового лікування, реабілітації та паліативної допомоги» (далі відповідач) про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою від 24.04.2026 позовна заява, подана без додержання вимог, встановлених статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), залишена без руху з підстав несплати судового збору.

Позивачу надано десятиденний строк з дня вручення даної ухвали на усунення недоліків позовної заяви та роз`яснено наслідки невиконання вимог ухвали.

Ухвалою від 11.05.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до Відокремленого підрозділу «Лікарня Князя Лева» комунального некомерційного підприємства «Львівське територіальне медичне об`єднання «Клінічна лікарня планового лікування, реабілітації та паліативної допомоги» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії повернуто позивачу разом з усіма доданими до неї матеріалами.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2026 ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 про повернення позовної заяви у справі №380/7684/26 скасовано. Справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених КАС України.

КАС України та Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі -Закон № 3674-VI) установлює сплату судового збору як передумову звернення до суду, а тому судовий збір повинен бути сплачений до подачі процесуальної заяви до суду, зокрема позовної заяви, як однієї з передбачених законом підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом № 3674-VI.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 02.12.2025 № 4659-ІХ розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2026 встановлено у розмірі 3 328 грн.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною 3 статті 4 Закону № 3674-VI, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позивач через систему електронний суд звернулася до суду із позовом, у якому заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру, тому за подання даного позову сума судового збору становитиме 1 064 грн 96 к.

При цьому позовна заява містить клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке мотивоване тим, що станом на дату подання такого позову майновий стан позивача не дає їй змоги сплатити судовий збір, що підтверджується відомостями про отримані доходи.

Відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, Законом № 3674-VI визначений перелік осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

З аналізу ж статті 8 Закону № 3674-VI слідує, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі №0940/2276/18.

Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Одночасно, саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору.

При цьому згідно з позицією, сформованою у постанові Верховного Суду від 23.01.2019 №215/3831/16-а (2-а/215/128/16), звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 133 КАС України та статтею 8 Закону України «Про судовий збір» є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

Тож, з наведеного слідує, що саме суду надана прерогатива на основі поданих стороною доказів вирішувати питання про наявність або відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору. Застосування вказаної пільги щодо сплати судового збору є правом суду, яке застосовується у разі, якщо майновий стан сторони не дозволяє їй сплатити судовий збір своєчасно і в повному обсязі.

Положення Закону № 3674-VI не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи звільнення від його сплати може бути, наприклад, довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, стипендію, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.

Наведення доводів, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на особу, яка подає заяву або скаргу.

Вказане відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 18.03.2021 у справі № 824/1571/19-а та в постанові від 08.11. 2023 у справі №120/969/23.

Слід зазначити, що питання перевірки реальної спроможності заявника сплатити судовий збір набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/ відстрочення сплати судового збору. За наявності таких питань суди повинні вказувати, які конкретно докази заявник має надати на підтвердження факту свого незадовільного майнового стану, у разі якщо наданих доказів недостатньо або вони не є належними.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2005 року у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland»), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland»), заява №73547/01).

На підтвердження відсутності коштів для сплати судового збору позивач подала до суду відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків відповідь на запит у електронному вигляді від 14.04.2026, копію листа Департаменту з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Пенсійного фонду України від 16.02.2026.

З відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків відповідь на запит у електронному вигляді від 14.04.2026 вбачається, у період з січня 2025 року по лютий 2026 в ОСОБА_1 відсутній дохід.

З листа Департаменту з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Пенсійного фонду України від 16.02.2026 вбачається, що ОСОБА_1 станом на 01.02.2026 на обліку в органах Пенсійного фонду України, як отримувач пенсії, будь-яких видів державних соціальних допомог не перебуває.

Водночас зазначені документи не дають повної інформації стосовно неможливості сплати позивачем судового збору, оскільки, зокрема, лише факт відсутності у позивача доходів не є апріорі підтвердженням наявності підстав для звільнення від сплати судового збору, оскільки заявник може отримувати дохід і з інших джерел, окрім заробітної плати, державної соціальної допомоги тощо.

Така правова позиція з даного питання висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 28.04.2022 у справі №9901/377/21.

Окрім того, в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 20.04.2023 у справі № 990/13/23 та від 20.02.2025 у справі №990/40/25 зазначено, що документ з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків відображає лише інформацію про доходи скаржника, який, сам по собі не відображає скрутний майновий стан особи, яка подає скаргу.

Як вже було і зазначено вище, саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору.

Тому, позивачу необхідно долучити інші документи, які би підтверджували скрутне матеріальне становище позивача, зокрема про:

- наявність/ відсутність нерухомого майна, зокрема інформаційна довідка/витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інші документи;

- наявність/ відсутність рухомого майна, зокрема Витяг/довідка з Єдиного державного реєстру транспортних засобів МВС України (сервісних центрів МВС), яка засвідчує відсутність (або наявність) зареєстрованих за особою автомобілів та інших ТЗ);

- відсутність відкритих рахунків чи депозитів або відсутність руху коштів на них, зокрема довідки банківських установ;

- та інші документи, які би надавали можливість суду визначити дійсний майновий стан позивача.

Відсутність вищевказаних документів унеможливлює визначення дійсного майнового стану позивача та оцінити рівень його майнового стану, щоб визнати такий скрутним.

Зважаючи на викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху.

Для усунення вказаних недоліків і приведення позовної заяви у відповідність до вимог статті 161 КАС України, позивачу необхідно надати певний строк.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Відокремленого підрозділу «Лікарня Князя Лева» комунального некомерційного підприємства «Львівське територіальне медичне об`єднання «Клінічна лікарня планового лікування, реабілітації та паліативної допомоги» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Позивачу протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали усунути зазначені в мотивувальній частині ухвали недоліки шляхом подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду (м. Львів, вул. Чоловського, 2, 79018) оригіналу документа про сплату судового збору за подання позову немайнового характеру у розмірі 1 064 грн 96 к., або подати документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Оплата судового збору здійснюється за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК Львів/Залізничний р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294; Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA128999980313101206084013951; код класифікації доходів бюджету 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); відомча ознака: « 84» Окружні адміністративні суди: призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

У разі невиконання вказівок судді по усуненню недоліків позовної заяви у визначений термін, така буде вважатись неподаною та повернута позивачу відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Хома О.П.