Ухвала суду № 139792327, 16.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

16 вересня 2026 року № 320/61115/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Васильківського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (адреса 08600, Київська область, м. Васильків, вул. Покровська, 5; ЄДРПОУ 34842289), третя особа: ОСОБА_2 (адреса АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Васильківського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа: ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Назаренко О.Ю. у виконавчому провадженні №71802332;

- зобов`язати державного виконавця: - витребувати рух коштів по всіх рахунках боржника як фізичної особи; - витребувати рух коштів по рахунку ФОП; - витребувати інформацію про доходи з ПФУ та ДПС; - здійснити повний майновий розшук; - провести достовірний перерахунок аліментів; - надати нову довідку-розрахунок.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.12.2025 відкрито провадження у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.09.2026 постановлено здійснювати розгляд (формування та зберігання) судової справи в електронній формі.

Правова позиція сторін.

ОСОБА_1 зазначає, що виконавче провадження № 71802332 відкрито на підставі виконавчого листа № 2/362/840/23 від 14 квітня 2023 року про стягнення з ОСОБА_2 аліментів у розмірі однієї третини всіх видів доходу щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму. На думку позивача, державним виконавцем не забезпечено повного встановлення доходів та майнового стану боржника, не досліджено рух коштів за його банківськими рахунками, не враховано відомості Пенсійного фонду України про фактичні доходи, не проведено належного майнового розшуку та складено суперечливі довідки-розрахунки, що призвело до заниження розміру аліментів. Позивач зазначає, що неодноразово зверталася до державного виконавця щодо перевірки доходів боржника, витребування банківської інформації та перерахунку аліментів, однак, за її твердженням, відповідні дії мали формальний та несвоєчасний характер. Зокрема, не було витребувано інформацію про рух коштів за рахунками боржника як фізичної особи та фізичної особи - підприємця, незважаючи на повідомлення про наявність у нього такого статусу. Також не було витребувано відомості про продаж двох автомобілів, доходи від земельної ділянки та інше майно. За твердженням позивача, відомості Пенсійного фонду України за формами ОК-5 та ОК-7 свідчать про отримання боржником доходів у розмірі від 8 000 до 12 000 гривень щомісяця, тоді як у довідках-розрахунках зазначалися доходи у розмірі 4 000 гривень або їх відсутність. Крім того, позивач вказує на застосування різних розмірів середньої заробітної плати у Київській області за однакові періоди 2023 2024 років, зокрема 13 140 гривень, які, на її думку, не відповідали офіційним статистичним даним та вимогам статті 195 Сімейного кодексу України. Позивач також зазначає про неодноразову зміну довідок-розрахунків за одні й ті самі періоди без належного обґрунтування. ОСОБА_1 також зазначає, що боржник не подав декларацію у встановлений строк, не з`являвся на виклики державного виконавця, а подана ним декларація, за твердженням позивача, містила неповні та недостовірні відомості щодо доходів, підприємницької діяльності, оренди землі, продажу автомобілів та банківських рахунків. При цьому, на думку позивача, державний виконавець не склав протокол про адміністративне правопорушення, не застосував передбачених законом заходів примусу, скасував тимчасові обмеження та зняв арешти з рахунків і транспортного засобу боржника. Позивач не погоджується з посиланням відповідача на проживання дитини з інвалідністю разом із боржником, зазначаючи про перебування дитини на частковому державному утриманні, наявність у неї значних витрат на утримання іншої дитини та відкриття судового провадження щодо відшкодування таких витрат. Також позивач зазначає про обставини, пов`язані з визначенням місця проживання дитини з батьком, та вважає, що наведені відповідачем відомості не відображають усіх обставин утримання дітей.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що наведений відповідачем перелік постанов, запитів та інших виконавчих дій сам по собі не спростовує доводів про бездіяльність, оскільки, на її думку, такі дії вчинялися несвоєчасно, епізодично та переважно після її звернень і скарг. Позивач вказує на відсутність належного дослідження руху коштів за рахунками, невжиття заходів у зв`язку з недостовірними відомостями у декларації, зняття обмежень та арешту транспортного засобу, а також неодноразову зміну розміру заборгованості без належного обґрунтування. На її думку, зазначене свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, формальний характер виконання рішення та порушення прав дітей на належне утримання.

У додаткових поясненнях від 7 серпня 2026 року ОСОБА_1 зазначає, що виконавче провадження відкрито 15 травня 2023 року, однак протягом понад семи місяців, за її твердженням, не було вчинено комплексу необхідних дій щодо встановлення доходів та майнового стану боржника. Також позивач вказує, що державний виконавець переважно перевіряв наявність рахунків та залишки коштів, але не рух коштів за ними, незважаючи на відповідні звернення. На думку позивача, це перешкодило встановленню фактичних доходів боржника та правильному розрахунку аліментів. Позивач також посилається на відповідь Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 7 серпня 2026 року № 26911/2-26/вх.С-3797-УГЛ-26, якою підтверджено отримання від Державної податкової служби України відомостей про доходи боржника та зазначено про їх опрацювання і співставлення з фактичними утриманнями аліментів. Водночас, за твердженням позивача, результатів такого опрацювання, відомостей про враховані та невраховані доходи, правових підстав їх включення або виключення та арифметичного співставлення не надано. Не надано також відповіді щодо доходу за кодом 777. Позивач вважає, що відсутність у державного виконавця повноважень податкового контролю не звільняє його від обов`язку врахувати отримані офіційні відомості про доходи боржника. Позивач наголошує, що неналежним виконанням виконавцем своїх обов`язків порушено її право на ефективне виконання судового рішення та права неповнолітніх дітей на своєчасне і повне отримання аліментів та належне матеріальне забезпечення.

У додаткових поясненнях від 9 вересня 2026 року ОСОБА_1 зазначає, що 10 серпня 2026 року звернулася через Урядовий контактний центр 1545 щодо правильності визначення аліментів та заборгованості, просивши надати помісячний розрахунок за період з 7 грудня 2022 року із зазначенням доходів, бази розрахунку, нарахованих, утриманих та перерахованих сум, мінімального гарантованого розміру та заборгованості. Окремо порушено питання щодо аліментів за липень 2026 року, коли позивач фактично отримала 2 227,91 гривні на двох дітей при мінімальному гарантованому розмірі 3 512 гривень, тобто на 1 284,09 гривні менше. 3 вересня 2026 року Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надало відповідь № 30418/2.2-26/вх.С-4593-УГЛ-26, у якій зазначено про щомісячне утримання аліментів із заробітної плати боржника у товаристві з обмеженою відповідальністю «Автологістика» та відсутність заборгованості станом на 1 вересня 2026 року. Позивач зазначає, що при цьому їй не надано розрахунку заборгованості, помісячного розрахунку аліментів, документів про доходи боржника чи математичного обґрунтування висновку про відсутність заборгованості. У зв`язку з цим позивач просить долучити зазначені документи та витребувати у відповідача довідку-розрахунок, на підставі якої встановлено відсутність заборгованості станом на 1 вересня 2026 року, усі помісячні розрахунки аліментів і заборгованості, відомості про доходи боржника, документи товариства з обмеженою відповідальністю «Автологістика» щодо заробітної плати, утримань і перерахувань, документи щодо звернення стягнення на доходи, відомості про кошти, перераховані стягувачу, пояснення щодо врахування різниці між мінімальним гарантованим розміром аліментів та фактично сплаченими сумами, а також документ, на підставі якого повідомлено про відсутність заборгованості. У разі відсутності такого розрахунку позивач просить зобов`язати відповідача повідомити про це суд та зазначити дані, на підставі яких зроблено висновок про відсутність заборгованості.

15.09.2026 ОСОБА_1 подала додаткові письмові пояснення, у яких просила долучити до матеріалів справи відповідь Васильківського відділу ДВС №31627/19.19-26/вх.С-4762-УГЛ-26 від 14.09.2026 та врахувати її зміст під час розгляду справи. Позивач зазначила, що цією відповіддю відповідач фактично підтвердив невитребування інформації щодо руху коштів та операцій за рахунками боржника, посилаючись на відсутність відповідних повноважень, що, на думку позивача, суперечить пункту 21 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження».

15.09.2026 позивач подала додаткові письмові пояснення, у яких просила долучити до матеріалів справи нові письмові докази відповіді Васильківського відділу ДВС від 14.09.2026 щодо перевірки доходів боржника та роботодавця, а також щодо банківської інформації, рахунків і руху коштів, та врахувати їх під час оцінки доводів позову і повноти вжитих відповідачем заходів для встановлення майнового стану боржника.

Представник Васильківського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у відзиві від 29 грудня 2025 року зазначає, що державним виконавцем після відкриття виконавчого провадження вчинялися дії щодо встановлення доходів та майнового стану боржника: направлялися запити до державних органів і банківських установ, боржника внесено до Єдиного реєстру боржників, накладено арешт на кошти та майно, встановлено тимчасові обмеження, винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, накладено штраф у зв`язку із заборгованістю та після її погашення припинено відповідні обмеження. Відповідач зазначає, що після працевлаштування боржника до товариства з обмеженою відповідальністю «Автологістика» 16 вересня 2024 року до підприємства направлено постанову про звернення стягнення на заробітну плату в розмірі однієї третини доходу. Також отримано відомості Державної податкової служби України та Пенсійного фонду України щодо доходів боржника, повторно направлялися запити про доходи та задекларовані суми. Відповідач посилається на статтю 195 Сімейного кодексу України та зазначає, що заборгованість за аліментами, присудженими у частці від доходу, визначається виходячи з фактичного доходу платника. За його твердженням, аліменти розраховувалися із чистого доходу після утримання податків і зборів, у визначеній виконавчим документом частці, але не нижче мінімального гарантованого розміру. Відповідач зазначає, що боржник у період з 7 листопада 2022 року по 3 жовтня 2025 року перебував на загальній системі оподаткування, а його підприємницьку діяльність припинено 1 жовтня 2025 року. Згідно з довідками-розрахунками станом на 1 жовтня 2025 року нараховано 124 348,00 гривні, сплачено 127 372,68 гривні; загалом нараховано 130 984,00 гривні, сплачено 130 578,68 гривні, а заборгованість становила 405,32 гривні. Станом на 15 грудня 2025 року нараховано 137 376,00 гривні, сплачено 133 801,32 гривні, заборгованість становила 3 574,68 гривні. Відповідач також зазначає, що товариству з обмеженою відповідальністю «Автологістика» щомісячно направляються відомості для нарахування аліментів, утримані кошти надходять на депозитний рахунок відділу державної виконавчої служби та перераховуються стягувачу. На думку відповідача, державним виконавцем вжито всіх необхідних заходів для виконання судового рішення, а його дії відповідають вимогам законодавства. З огляду на викладене відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши позовні вимоги позивача, перевіривши матеріали адміністративної справи, при вирішенні питання щодо наявності підстав для розгляду справи в порядку адміністративного судочинства, суд зазначає наступне.

Предметом позовних вимог ОСОБА_1 є визнання протиправною бездіяльності державного виконавця Васильківського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Назаренко О.Ю. у виконавчому провадженні № 71802332 та зобов`язання вчинити дії, спрямовані на встановлення реальних доходів боржника і проведення перерахунку аліментів.

Судом встановлено, що виконавче провадження № 71802332 відкрито державним виконавцем 15 травня 2023 року на підставі виконавчого листа № 2/362/840/23 від 14 квітня 2023 року, виданого на виконання судового рішення про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини у розмірі однієї третини частини всіх видів доходу щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму.

Таким чином, предметом оскарження у цій справі є рішення, дії та бездіяльність державного виконавця, вчинені (та не вчинені) саме у процесі виконання судового рішення, а не рішення будь-якого іншого органу чи посадової особи.

Відповідно до частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення, у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у встановленому законом порядку.

Частиною другою статті 74 названого Закону визначено інший порядок оскарження до відповідного адміністративного суду лише щодо рішень, дій чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), які не є судовими рішеннями. Ця норма на спірні правовідносини не поширюється, оскільки виконавче провадження № 71802332 відкрито на виконання судового рішення, а не рішення іншого органу.

Такий розподіл юрисдикції є усталеним у практиці Верховного Суду. Зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2021 року у справі № 2-751/2007 (провадження № 61-15422св20) зазначено, що оскільки заявник звернулася до суду, який видав виконавчий документ, зі скаргою на дії державного виконавця щодо розрахунку аліментів у порядку контролю за виконанням судового рішення, такий спір підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII Цивільного процесуального кодексу України, тобто за правилами цивільного судочинства.

Аналогічний правовий висновок підтримано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14 грудня 2021 року у справі № 2610/27695/2012 (провадження № 14-37цс21).

Заявлені позивачем вимоги щодо повноти встановлення доходів боржника (витребування руху коштів по рахунках боржника як фізичної особи та по рахунку фізичної особи - підприємця, витребування відомостей про доходи з Пенсійного фонду України та Державної податкової служби, проведення повного майнового розшуку), щодо правильності проведених довідок-розрахунків і перерахунку розміру аліментів, а також щодо визнання протиправною бездіяльності державного виконавця у зв`язку із невжиттям заходів примусового виконання - за своїм змістом і правовою природою є спором щодо розрахунку аліментів та повноти виконання судового рішення про їх стягнення, тобто спором, вирішення якого віднесено законом до юрисдикції суду, який видав виконавчий документ, за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Оскільки для спірних правовідносин частиною першою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» та розділом VII Цивільного процесуального кодексу України встановлено інший, спеціальний порядок судового оскарження до суду, який видав виконавчий документ, за правилами цивільного судочинства, ця справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

За таких обставин провадження у цій справі підлягає закриттю, а позивачу має бути роз`яснено право на звернення зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця до суду, який видав виконавчий документ (виконавчий лист № 2/362/840/23 від 14 квітня 2023 року), у порядку, передбаченому розділом VII Цивільного процесуального кодексу України.

На підставі наведеного та керуючись статтями 19-21, 238, 248, 256, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ухвалив:

Провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Васильківського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (адреса 08600, Київська область, м. Васильків, вул. Покровська, 5; ЄДРПОУ 34842289), третя особа: ОСОБА_2 (адреса АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали про закриття провадження направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.

Суддя Вісьтак М.Я.