Ухвала суду № 139791975, 16.09.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

16 вересня 2026 року Справа № 280/7710/25 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Богатинський Б.В., перевіривши матеріали заяви Військової частини НОМЕР_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 )

до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_4 (далі - відповідач), відповідно до якої, позивач просить суд:

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення військовослужбовця за період з 19.12.2023 р. по 31.08.2025 р. із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у 2023, 2024, 2025 роках.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 19.12.2023 року по 31.12.2023 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2024 року по 31.12.2024 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2025 року по 31.08.2025 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення перерахунку, ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 року по 31.08.2025 року; із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 року по 31.08.2025 року із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення перерахунку, ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2023, 2024 роки з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, яку військовослужбовець отримував під час проходження служби.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2023,2024 роки з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, яку військовослужбовець отримував під час проходження служби.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року у справі № 280/7710/25 позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - задоволено частково.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року у справі № 280/7710/25 набрало законної сили 23 квітня 2026 року.

14 серпня 2026 року до суду надійшла заява Військової частини НОМЕР_1 про перегляд рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року у справі № 280/7710/25 у зв`язку з нововиявленими обставинами. Підставою цієї заяви відповідач зазначає скасування Верховним Судом, у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, постановою від 16.07.2026 рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі №320/29450/24, які Запорізький окружний адміністративний суд безпосередньо поклав в основу свого рішення.

З 11.08.2026 по 06.09.2026 суддя Богатинський Б.В. перебував у щорічній основній відпустці.

Ухвалою суду від 07 вересня 2026 року заяву Військової частини НОМЕР_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами залишено без руху. Наданий відповідачу строк для усунення недоліків заяви протягом 5 днів від дня одержання копії цієї ухвали суду, шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у цій справі в сумі 1 453,44 грн.

Копія ухвали доставлена до електронного кабінету відповідача 07.09.2026.

У встановлений судом строк відповідачем недоліки заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не усунуті.

15 вересня 2026 року до суду надійшло клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору.

Вирішуючи клопотання, суд виходить з наступного.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.

Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовані статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України, яка кореспондується з приписами частин 1, 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Так, відповідно до частини 1 статті 8 Закону №3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або

2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або

4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частини 2 статті 8 Закону №3674-VI).

Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Аналогічні норми містяться і у частині 1 статті 133 КАС України.

Наведені положення закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Таким чином, єдиною підставою, з урахуванням якої суд може відстрочити особі сплату судового збору, є її майновий стан. Жодної іншої підстави для постановлення судом ухвали про відстрочення стороні сплати судового збору ні Закон №3674-VI, ні Кодекс адміністративного судочинства України не передбачають.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною 1 статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Разом з тим, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір», визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи.

Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі №640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Верховний Суд в ухвалі від 21.01.2025 у справі №400/7678/24 зауважив, що заявника клопотання про відстрочення сплати судового збору покладається обов`язок щодо доведення фактів, з якими він пов`язує необхідність звернення з таким клопотанням; обов`язок сплатити судовий збір, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

Разом з тим, наведені заявником обставини не свідчать про наявність достатніх підстав для відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення.

Суд також, звертає увагу, що відповідачем подано до суду заяву 14.08.2026 та у відповідача був достатній час для виконання обов`язку щодо сплати судового збору, який ним не виконаний.

Сама по собі відсутність станом на певну дату бюджетного фінансування за відповідним кодом економічної класифікації видатків не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору.

При цьому, відповідачем також не підтверджено, що при відстроченні сплати судового збору, фінансування буде проведено у строк до розгляду судом поданої заяви.

Суд зазначає, що сплата судового збору є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду.

Обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. Судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України, у зв`язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб або безпідставне відстрочення сплати судового збору може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.

Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Така позиція узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом в постанові від 10.10.2024 у справі №580/381/21.

Зважаючи на викладене, клопотання заявника є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 3 ст. 366 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи те, що відповідачем не усунуто недоліки заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у встановлений судом строк, суд повертає вказану заяву.

Керуючись статтями 169, 241, 248, 256, 366 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Військової частини НОМЕР_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, - повернути.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.256 КАС України з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена, апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та у строки встановлені ст.ст.295, 297 КАС України протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Ухвалу складено та підписано 16.09.2026.

Суддя Б.В. Богатинський