Рішення № 139791463, 16.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 рокуСправа №160/22091/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ремез К.І.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

24.07.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , що викладена у листі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 86673-62587/М-01/8-0400/26 від 20.07.2026;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести починаючи з 01 березня 2026 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2020-2022 роки в розмірі 12236,71 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, призначену відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2020-2022 роки у розмірі 12 236,71 грн. За доводами позивача, для забезпечення індексації пенсії відповідач був зобов`язаний послідовно збільшувати саме цей показник на коефіцієнти збільшення, визначені пунктом 1 постанов Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185, від 25.02.2025 № 209 та від 25.02.2026 № 236, натомість за 2024 рік замість коефіцієнта збільшення встановив фіксовану щомісячну доплату до пенсії, а перерахунки з 01.03.2025 та з 01.03.2026 провів із застосуванням знижених коефіцієнтів. За зверненням позивача про перерахунок пенсії відповідач листом від 20.07.2026 фактично відмовив у проведенні перерахунку, що позивач вважає протиправним.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2026 відкрито провадження у справі; вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 26.08.2026. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Станом на час розгляду справи відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов, доказів на спростування доводів позивача не надано. Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з положеннями статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача та з 29.06.2023 отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, призначену відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV).

Під час призначення пенсії застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2020, 2021 та 2022 роки, у розмірі 12 236,71 грн.

19.06.2026 позивач звернувся до відповідача через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України із зверненням, у якому просив здійснити перерахунок пенсії відповідно до частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки у розмірі 12 236,71 грн.

Листом від 20.07.2026 № 86673-62587/М-01/8-0400/26 відповідач відмовив у проведенні перерахунку пенсії у заявлений позивачем спосіб. Зі змісту цього листа вбачається, що індексацію пенсії позивача відповідач проводив у такий спосіб:

- з 01.03.2024 замість застосування коефіцієнта збільшення у розмірі 1,0796 позивачу встановлено щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100 грн на підставі підпункту 6 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185; мотивом такого рішення відповідач зазначив, що проведення з 01.03.2024 перерахунку (індексації) пенсії із показника середньої заробітної плати у розмірі 7 994,47 грн призвело б до зменшення розміру пенсії позивача;

- з 01.03.2025 перерахунок пенсії проведено на підставі підпункту 6 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,0345, унаслідок чого показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні становить 12 658,88 грн (12 236,71 грн х 1,0345);

- з 01.03.2026 перерахунок пенсії проведено на підставі підпункту 6 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236 із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,048, унаслідок чого показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні становить 13 266,50 грн (12 236,71 грн х 1,0345 х 1,048).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до абзацу першого частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Згідно з абзацом другим частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Відповідно до абзацу четвертого частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначено Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (далі Порядок № 124).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 124 перерахунку підлягають, зокрема, пенсії, обчислені відповідно до Закону № 1058-IV.

Пунктом 3 Порядку № 124 визначено, що перерахунку підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли по 31 грудня включно року, що передує року, в якому проводиться перерахунок.

Абзацом першим пункту 5 Порядку № 124 передбачено, що у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку. Абзацом другим цього пункту передбачено, що кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням зазначеного показника проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Згідно з пунктом 7 Порядку № 124 збільшений відповідно до цього Порядку показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, застосовується під час проведення наступних перерахунків пенсій.

Розміри коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначено Кабінетом Міністрів України, а саме: пунктом 1 постанови від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі Постанова № 185) - у розмірі 1,0796; пунктом 1 постанови від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (далі Постанова № 209) - у розмірі 1,115; пунктом 1 постанови від 25.02.2026 № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» (далі Постанова № 236) - у розмірі 1,121.

Отже, Закон № 1058-IV уповноважив Кабінет Міністрів України визначати порядок здійснення індексації пенсій та розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, однак із прямо встановленою межею - з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим частини 2 статті 42 цього Закону. При цьому під «порядком» розуміється право Кабінету Міністрів України встановити послідовність, черговість, спосіб виконання та методику здійснення перерахунку пенсій, а не визначити інший показник, ніж той, який названо в абзаці першому частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV.

Згідно із частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23 виснував, що при проведенні перерахунку раніше призначених пенсій у зв`язку з щорічною індексацією збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV, а абзац 1 у сукупності з абзацом 2 пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише у відповідності до цієї норми Закону.

Постановою Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 16.04.2025 у справі № 200/5836/24 підстав для відступлення від наведеного висновку не встановлено. Судова палата дійшла висновку, що при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020-2023 роках згідно із Законом № 1058-IV, у зв`язку з щорічною індексацією збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії; Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону № 1058-IV. Судова палата також констатувала, що пенсійний орган, установивши особі щомісячну доплату до пенсії замість застосування коефіцієнтів збільшення до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який безпосередньо враховувався для обчислення її пенсії, діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства.

У постанові від 04.12.2025 у справі № 440/6585/25 Верховний Суд, застосувавши наведені висновки, констатував, що пенсійний орган, встановивши особі щомісячні доплати до пенсії у 2022-2024 роках замість застосування коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197 та 1,0796 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який безпосередньо враховувався для обчислення її пенсії, а у 2025 році - здійснивши перерахунок із застосуванням коефіцієнта 1,046 замість 1,115, діяв усупереч вимогам чинного законодавства. Коефіцієнт 1,046 установлено підпунктом 6 пункту 2 Постанови № 209 для пенсій, призначених із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховувався для призначення пенсії у 2022 році.

Аналогічного висновку Верховний Суд дійшов у постанові від 10.06.2026 у справі № 440/7571/25, додатково зазначивши, що механізм індексації передбачає саме послідовне (накопичувальне) застосування встановлених коефіцієнтів, оскільки кожний наступний перерахунок проводиться з урахуванням збільшеного у попередні роки показника, а застосування при проведенні перерахунку пенсії лише коефіцієнта, встановленого на рік перерахунку, без урахування коефіцієнтів індексації, визначених для попередніх років, призводить до порушення передбаченого законом механізму індексації та фактичного зменшення розміру пенсійної виплати.

Перевіряючи наявність у позивача права на перерахунок пенсії, суд зазначає, що показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, враховано при обчисленні пенсії позивача за 2020-2022 роки, а пенсію призначено з 29.06.2023, тобто за зверненням, яке надійшло до 31 грудня року, що передує року, в якому проводився перерахунок. Отже, умову пункту 3 Порядку № 124 щодо часу такого звернення дотримано, а пенсія позивача підлягала перерахунку в порядку індексації, починаючи з перерахунку, проведеного у 2024 році.

За приписами абзацу першого частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV та з урахуванням наведених висновків Верховного Суду збільшенню на коефіцієнти збільшення, встановлені Кабінетом Міністрів України, підлягав той показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховувався для обчислення пенсії саме позивача, тобто показник у розмірі 12 236,71 грн, а кожен наступний перерахунок мав проводитися з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника, тобто коефіцієнти збільшення підлягали послідовному застосуванню.

Встановлення позивачу з 01.03.2024 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 100 грн замість застосування коефіцієнта збільшення у розмірі 1,0796 на законі не ґрунтується: такий спосіб не забезпечує індексації пенсії у порядку, визначеному частиною 2 статті 42 Закону № 1058-IV.

Наведений відповідачем мотив відмови суд відхиляє. Відповідач порівнює розмір пенсії позивача з результатом обчислення, отриманим від показника у розмірі 7 994,47 грн, тобто від величини, яка для обчислення пенсії позивача не використовувалася. Норма абзацу першого частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV не передбачає заміни показника, який враховувався для обчислення конкретної пенсії, на іншу величину, а вимагає збільшення саме цього показника. Послідовне збільшення показника у розмірі 12 236,71 грн на коефіцієнти збільшення до зменшення розміру пенсії позивача призвести не може. З цієї самої причини до спірних правовідносин не застосовується абзац другий пункту 6 Порядку № 124, за яким у разі зменшення розміру пенсії внаслідок перерахунку пенсія перераховується під час наступного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні: ця норма регулює наслідки зменшення розміру пенсії внаслідок перерахунку, а не надає пенсійному органу права замінити показник, який враховувався для обчислення конкретної пенсії, на іншу величину.

Щодо перерахунків з 01.03.2025 та з 01.03.2026 суд зазначає таке. Підпунктом 6 пункту 2 Постанови № 209 та підпунктом 6 пункту 2 Постанови № 236 для пенсій, призначених за зверненнями, що надійшли відповідно до 31 грудня 2024 року та до 31 грудня 2025 року включно, які не підвищені згідно з пунктом 1 цих постанов, установлено окремі коефіцієнти збільшення залежно від року, показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за який враховувався для призначення пенсії, зокрема для пенсій, призначених із застосуванням показника, що враховувався для призначення пенсії у 2023 році, - 1,0345 та 1,048 відповідно.

Водночас коефіцієнт збільшення, який відповідає вимогам абзацу другого частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV, визначено Кабінетом Міністрів України у пункті 1 Постанови № 209 (1,115) та у пункті 1 Постанови № 236 (1,121). Установлення для окремих категорій пенсіонерів коефіцієнтів збільшення, менших за визначені пунктом 1 цих постанов, не узгоджується з приписом абзацу четвертого частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV, за яким розмір збільшення визначається Кабінетом Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Відповідно до частини 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Тому положення підпункту 6 пункту 2 Постанови № 209 і підпункту 6 пункту 2 Постанови № 236 у частині, що визначає для пенсій, призначених у 2023 році, коефіцієнти збільшення 1,0345 і 1,048, а також положення пункту 5 Порядку № 124 у частині, що визначає базову розрахункову величину показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні станом на 1 жовтня 2017 р., до спірних правовідносин застосуванню не підлягають.

Отже, дії відповідача щодо відмови здійснити перерахунок пенсії позивача з 01.03.2026 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки у розмірі 12 236,71 грн, який враховувався для обчислення його пенсії, на коефіцієнти збільшення 1,0796; 1,115 та 1,121 є протиправними, а позовні вимоги - обґрунтованими.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідач не надав суду жодного доказу правомірності відмови у проведенні перерахунку (індексації) пенсії позивача.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 064,96 грн, який підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. 2, 5, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 241, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , що викладена у листі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 86673-62587/М-01/8-0400/26 від 20.07.2026.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести починаючи з 01 березня 2026 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2020-2022 роки в розмірі 12236,71 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 064,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.І. Ремез