Ухвала суду № 139791262, 15.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 вересня 2026 рокуСправа №360/333/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Смішлива Т. В., розглянувши у письмовому провадженні заяву адвоката Дзісь Андрія Романовича в інтересах ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення по справі № 360/333/26, -

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 31.01.2026 через систему «Електронний суд» надійшла заява адвоката Дзісь Андрія Романовича в інтересах ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення по справі № 360/333/26, в якій просить:

- змінити спосіб виконання Луганського окружного адміністративного суду по справі № 360/333/26 від 08 квітня 2026 року, яким зобов`язано Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2025, виходячи з індивідуального коефіцієнту для обчислення пенсії в розмірі 14.01117 на стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 пенсійні виплати за період із 01.09.2025 до 31.08.2026 у сумі 45063,90 грн.

В обґрунтування вимог зазначено, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду по справі № 360/333/26 від 08 квітня 2026 року, яке постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2026 року залишено без змін, позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про перерахунок пенсії ОСОБА_1 від 17.08.2025 № 909190174724.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2025, виходячи з індивідуального коефіцієнту для обчислення пенсії в розмірі 14.01117.

Позивач 13.08.2026 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області з адвокатським запитом, в якому просив надати інформацію про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2026 року у справі № 360/333/26; надати розрахунок недоотриманої суми пенсій на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2026 року у справі № 360/333/26; надати довідку про фактично виплачену пенсію за період з 01.09.2025 року по серпень 2026 року.

Листом від 14.08.2026 Відповідач повідомив, що загальна сума доплати пенсії за період із 01.09.2025 до 31.08.2026 становить 45063,90 грн.

А саме, відповідач зазначив, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08.04.2026 у справі № 360/333/26, яке набрало законної сили 06.07.2026 (далі Рішення суду), Головним управлінням здійснено з 01.09.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 в межах покладених зобов`язань та обліковано доплату за період з 01.09.2025 по 31.08.2026 у сумі 45063,90 гривень, яку включено до Переліку боргів підсистеми "Реєстр судових рішень Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (реєстраційний номер 821-149242).

Згідно до довідки про розмір фактично отриманої пенсії вбачається, що розмір фактично виплаченої пенсії з доплатами так і не було виплачено.

З урахуванням вищезазначеного вбачається, що рішення суду в частині виплати пенсії з 01.09.2025 залишилось не виконаним.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду (частина друга статті 378 КАС України).

Ухвалою суду від 01.09.2026 заяву про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення призначити до розгляду без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) на 15.09.2026.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області 04.09.2026 через систему «Електронний суд» надійшов відзив, у якому у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення відповідач просить відмовити.

В обґрунтування якого зазначено, що ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні з 14.12.2007 та отримує пенсію, як особа з інвалідністю ІІ групи від захворювання, пов`язаного з наслідками аварії на ЧАЕС (ступінь втрати працездатності 80%) призначену за нормами статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 XII від 28.02.1991.

На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08.04.2026 у справі № 360/333/26, яке набрало законної сили 06.07.2026, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2025.

Різницю між призначеною та фактично виплаченою сумою пенсії на виконання Рішення суду за період з 01.09.2025 по 30.09.2026 у сумі 48316.34 грн обліковано в Головному управлінні та внесено до підсистеми «Реєстр судових рішень» інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України, реєстраційний номер 821- 149242.

Станом на день подання відзиву заборгованість з перерахунку пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08.04.2026 по справі № 360/333/26 складає 48316,34 грн.

Заявником жодним чином не обумовлено питання невжиття ним ніяких дій для примусового виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08.04.2026 у справі № 360/333/26.

Виконання рішення суду, у тому числі, у даній справі № 360/333/26 залежить від бюджетного фінансування, його виконання не залежить від визначеного судом способу виконання, зміни способу і порядку виконання судового рішення, та не може призвести до його фактичного виконання, позаяк така процесуальна дія у жодному разі не вплине на більш скоріше фінансування державою витрат по виплаті заборгованості пенсії, у тому числі, позивача.

Приписами Закону України «Про виконавче провадження» визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Частиною 3 статті 33 Закону № 1404-VIII за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення. Однак, виконавчий лист у справі № 360/2479/25 на адресу Головного управління не надходив, виконавче провадження відкрито не було. Як наслідок, позивач ( ОСОБА_1 ) не набув статусу «стягувача» 15 Закону № 1404-VIII, визначеного статтею.

Отже, не отримавши виконавчий лист у справі № 360/333/26 заявник передчасно звернувся із заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 09.06.2026 у справі № 160/30340/23 та постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2026 у справі № 320/24196/25.

Самостійні дії направлені на виконання рішення боржник може вчинити і після відкриття виконавчого провадження, яким не встановлюється тривалості часових проміжків в межах яких таке допускається. Проте, позивачем подано заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення не приймаючі ніяких заходів щодо примусового виконання Головним управлінням рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08.04.2026 у справі № 360/333/26.

З урахуванням викладеного, відповідач просить відмовити заявнику у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Розглянувши заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення та дослідивши матеріали судової справи у електронній формі, суд встановив таке.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).

На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Відповідно до статті 14 КАС України:

судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України (частина перша);

судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (частина друга);

невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом (частина третя).

Згідно із частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.

Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19, від 1 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справі № 140/279/21.

Подібний підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, у якій суд зазначив, що обов`язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Обов`язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).

У адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.

Зазначені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 1 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі № 200/3958/19-а.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 08.04.2026 у справі № 360/333/26 залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2026 позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про перерахунок пенсії ОСОБА_1 від 17.08.2025 № 909190174724.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2025, виходячи з індивідуального коефіцієнту для обчислення пенсії в розмірі 14.01117.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Вказане рішення набрало законної сили 06.07.2026.

Відповідно до інформації, наявної в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду», позивачу у справі № 360/333/26 виконавчі листи у справі не видавались.

На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08.04.2026 у справі № 360/333/26, яке набрало законної сили 06.07.2026, Головним управлінням здійснено з 01.09.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 в межах покладених зобов`язань та обліковано доплату за період з 01.09.2025 по 31.08.2026 у сумі 45063,90 гривень, яку включено до Переліку боргів підсистеми "Реєстр судових рішень Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (реєстраційний номер 821-149242).

Розмір пенсії на виконання рішення суду з 01.09.2025 складає 23610,00 грн, з 01.01.2026 - 25950,00 грн.

Таким чином, залишок невиплаченої заборгованості з пенсії за період з 01.09.2025 по 31.08.2026 становить 45063,90 грн.

Отже, станом на цей час рішення суду у справі № 360/333/26 частково не виконано.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.

У статті 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначено, що виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

У абзаці першому частини третьої статті 378 КАС України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат (абзац другий частини третьої статті 378 КАС України).

Отже, з наведених положень статті 378 КАС України слідує, що невиконання рішення суду про зобов`язання здійснити виплату перерахованої пенсії протягом двох місяців з дня набрання законної сили цим судовим рішенням є самостійною та достатньою підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Із зібраних судом матеріалів судом встановлено, що розмір з невиплаченої заборгованості з пенсії за період з 01.09.2025 по 31.08.2026 становить 45063,90 грн

З дати набрання рішенням суду законної сили пройшло більше двох місяців.

Заборгованість у розмірі 45063,90 грн, нарахована на виконання судового рішення, стягувачу не сплачена.

Посилання представника боржника щодо неотримання позивачем виконавчого листа у справі суд не бере до уваги, оскільки рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06.07.2026 у справі № 360/333/26 уже виконано в частині нарахування суми пенсії добровільно, однак не виконано в частині виплати вказаної суми.

Таким чином, судом встановлено, що наявні підстави для зміни способу і порядку виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08.04.2026 у справі № 360/333/26 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 перерахованої та невиплаченої пенсії за період з 01.09.2025 по 31.08.2026 у розмірі 45063,90 грн.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Суд зазначає, що ухвала про зміну способу і порядку виконання рішення суду стосується вже нарахованої та чітко визначеної суми доплати пенсії, а тому зміна способу і порядку виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, а є лише зміною невиконаного грошового зобов`язання у форму примусового грошового стягнення для ефективного забезпечення права позивача.

У постанові від 28 жовтня 2025 року у справі № 380/7706/22 Верховний Суд виснував, що судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України.

Застосування процесуального механізму, передбаченого абзацом другим частини третьої статті 378 КАС України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов`язання вчинити дії на стягнення з органу Пенсійного фонду України нарахованої суми пенсії є єдиним дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина, а не на формальне завершення виконавчого провадження.

Верховний Суд відхилив доводи органу Пенсійного фонду України щодо неможливості заміни зобов`язання вчинити дії на стягнення коштів, оскільки такий підхід є застарілим та таким, що не враховує змін, які відбулися у статті 378 КАС України з 19 грудня 2024 року згідно із Законом 21 листопада 2024 року № 4094-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень», та визнав неправомірним будь-який формалістичний підхід до тлумачення статті 378 КАС України, який дозволяє суб`єкту владних повноважень зловживати процесуальними правами шляхом затягування виконання рішення, особливо у випадках, коли такий підхід нівелює реальне поновлення прав заявника.

Верховний Суд вкотре наголосив, що формальне виконання зобов`язань без реального відновлення прав особи є неприпустимим, особливо у справах щодо пенсійних виплат. Судовий контроль має гарантувати ефективний захист соціальних прав. Метою судового контролю за виконанням рішення суду є не лише перевірка звіту боржника, а й забезпечення фактичного поновлення прав. Якщо виконання рішення про зобов`язання вчинити дії блокується неправомірною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, суд зобов`язаний обрати інший спосіб виконання, який забезпечить безумовне і реальне поновлення прав, а саме - стягнення коштів.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується, оскільки за приписами пункту 2 частини другої статті 2 Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.

Керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Дзісь Андрія Романовича в інтересах ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення по справі № 360/333/26 задовольнити частково.

Змінити спосіб і порядок виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08.04.2026 у справі № 360/333/26 в частині зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2025, виходячи з індивідуального коефіцієнту для обчислення пенсії у розмірі 14.01117 на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 перерахованої та невиплаченої пенсії за період з 01.09.2025 по 31.08.2026 у розмірі 45063,90 грн.

Ухвала суду набирає законної сили у строк та порядок визначений ст. 256 КАС України та оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.294- 296 КАС України.

Суддя Т.В. Смішлива