Рішення № 139791147, 15.09.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року ЛуцькСправа № 140/7487/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

судді Стецика Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Лукомська Вікторія Василівна, діючи в інтересах ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 , позивач), звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі також ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 09.04.2026 №032350031015 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу період отримання в органах соціального захисту населення компенсації за надання соціальних послуг особі з інвалідністю 2 групи з 01.12.2013 по 30.09.2017, та здійснити призначення з 02.04.2026 пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В обгрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що у квітні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до органу Пенсійного фонду України за місцем проживання із заявою щодо призначення їй пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням ГУ ПФУ в Дніпропетровській області №032350031015 від 09.04.2026 позивачці відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи визначеного законодавством.

Представник позивача не погоджується з таким рішення відповідача.

Вказує, що ГУ ПФУ в Дніпропетровській області протиправно не зараховано до страхового стажу ОСОБА_1 період догляду за пенсіонером/особою з інвалідністю з 01.12.2013 по 30.09.2017. Через це відповідач обчислив страховий стаж позивачки у розмірі 30 років 0 місяців 29 днів, визнавши його недостатнім для призначення пенсії за віком (при необхідному стажі 33 роки).

З посиланням на п. 9 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, п. «ж» ст. 3 та п. «є» ч. 3 ст. 56 Закону України №1788-XII а також п. 10 Порядку №637, стверджує, що період з 01.12.2013 по 30.09.2017, протягом якого ОСОБА_1 здійснювала догляд за особою з інвалідністю/пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, підлягає зарахуванню до її страхового стажу.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 15.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

19.06.2026 відповідач подав до суду відзив на позов, у якому позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, посилаючись на їх безпідставність.

В обгрунтування своєї позиції зазначив, що за даними системи персоніфікованого обліку (форма ОК-5), у відомостях про ОСОБА_1 за період з 01.12.2013 по 30.09.2017 відсутня інформація про сплату страхових внесків. Відповідно до Порядку №178, єдиний внесок сплачується за догляд за особою з I групою інвалідності, тоді як мати позивача має II групу інвалідності.

Звертає увагу суду, що на момент подання заяви про призначення пенсії позивач надала лише довідку про отримання допомоги та висновок МСЕК, однак не надала висновок ЛКК від 10.04.2015 та лист Управління соціальної політики від 28.05.2026, які були долучені вже безпосередньо до позовної заяви.

Оскільки спірний період догляду за особою з II групою інвалідності не підлягає зарахуванню, підтверджений страховий стаж ОСОБА_1 становить 30 років 29 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком у 2026 році.

19.06.2026 представник позивача подала до суду відповідь на відзив ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, у якому виклала свої заперечення щодо доводів відповідача.

Інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.

Сторони скористались своїм правом на подання до суду заяв по суті справи, в яких письмово виклали свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, а тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

02.04.2026 ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За принципом екстериторіальності вказана заява була розглянута ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, рішенням якого №032350031015 від 09.04.2026 позивачці відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи (а.с.10).

Як випливає із розрахунку стажу за формою РС-право, до страхового стажу ОСОБА_1 не в повному обсязі зараховано період догляду позивачкою за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду. Зокрема, до страхового стажу позивачки відповідачем зараховано лише період з 01.10.2014 по 22.10.2014 (а.с.12).

Вважаючи протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», позивач звернулася з позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазнає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної , часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Призначення і виплата пенсій в Україні здійснюється згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», іншими законами і нормативно-правовими актами та міжнародними договорами (угодами), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Частиною 1 ст. 24 зазначеного Закону визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV).

За змістом ч. 4 ст. 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 44 Закону №1058-IV передбачено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Відповідно до п. «ж» ч. 1 ст. 3 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі Закон №1788-ХІІ) право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом: особи, які здійснюють догляд за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.

Частиною 1 ст. 56 Закону №1788-ХІІ встановлено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також час догляду за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду (п. «є» ч. 3 вказаної статті).

Тобто, за змістом ст. 56 Закону №1788-ХІІ до стажу роботи зараховуються періоди догляду не за будь-яким пенсіонером, а лише за тим, який потребує такого догляду. При цьому, потреба у такому догляді має бути підтверджена відповідним висновком медичного закладу. Таким чином, саме стан здоров`я є тим критерієм, за яким відповідних осіб віднесено до категорії осіб, час догляду за якими зараховується до стажу роботи.

Відсутність підтвердження статусу особи з інвалідністю І групи, статусу дитини-інваліда чи статусу пенсіонера, який за медичним висновком потребує стороннього догляду, виключає можливість зарахування періоду догляду за ними до стажу роботи.

Відповідно до п. 10 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 ( далі Порядок - №637), час догляду за особою з інвалідністю I групи, дитиною з інвалідністю віком до 16 років, а також пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, встановлюється на підставі:

інформації про отримання допомоги, компенсації за догляд за такою особою, одержаної органами Пенсійного фонду України від органів соціального захисту населення, або акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду;

документів, що засвідчують перебування на інвалідності (для осіб з інвалідністю I групи і дітей з інвалідністю) і вік (осіб похилого віку і дітей з інвалідністю).

Акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду складається органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей житлово-експлуатаційних або інших організацій за місцем проживання (реєстрації), сільських, селищних рад, опитування осіб, за якими здійснюється догляд, та їх сусідів, інших даних.

Документами, які підтверджують встановлення інвалідності, можуть бути виписка із акта огляду медико-соціальної експертної комісії або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, медичні висновки, пенсійне посвідчення, посвідчення одержувача допомоги або довідка органів соціального захисту населення або Пенсійного фонду України та інші документи.

Документами, що підтверджують вік, можуть бути свідоцтво про народження, паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу.

Верховний Суд, приймаючи постанову від 18.07.2018 у справі №348/919/17, зауважив, що час догляду за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребував постійного стороннього догляду в період до 2004 року (включно) зараховується, зокрема, на підставі акта фактичних обставин здійснення догляду за такою особою, а починаючи з 01.01.2005 у разі отримання компенсації по догляду за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребував постійного стороннього догляду, в управлінні праці та соціального захисту населення.

Судом встановлено, що згідно з довідкою Управління соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації №3827/02-02 від 05.03.2021, ОСОБА_1 дійсно перебувала на обліку в управлінні соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації та одержувала допомогу по догляду згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею» від 02.08.2000 №1192. Утриманець ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В період з 01.12.2013 по 30.09.2017 (а.с.13).

Довідкою серії МСЕ №169344 підтверджено встановлення ОСОБА_2 другої групи інвалідності. Інвалідність встановлено довічно (а.с.14).

Відповідно до висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу №2210/2-2215 від 10.04.2015, значиться, що за рівнем обмеження самообслуговування ОСОБА_3 , 1938 року народження, інвалід ІІ групи внаслідок психічного розладу, потребує постійного стороннього догляду (а.с.15).

Таким чином, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 у період з 01.12.2013 по 30.09.2017 здійснювала догляд за пенсіонером ОСОБА_3 , 1938 р.н., інвалідом 2 групи внаслідок психічних захворювань, особою, яка потребує постійного догляду, та отримувала допомогу по догляду.

За наявності встановлених фактів, позивачка має право на врахування вказаних періодів догляду за інвалідом/пенсіонером, який потребує постійного догляду до страхового стажу.

Судом взято до уваги висновок лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу №2210/2-2215 від 10.04.2015, який за твердженнями відповідача, не подавався до заяви про призначення пенсії та наданий лише суду.

Суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 44 Закону №1058-VI органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Частиною 1 статті 101 Закону № 1788-XII визначено, що органи, які призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Таким чином, у разі сумніву органу, що призначає пенсію, у належності та обґрунтованості поданих заявником документів, в нього є право перевірити надані заявником документи шляхом звернення до установ, підприємств, організацій, де працював заявник, із відповідними запитами, проте як свідчать матеріали справи, відповідач таким правом дійсно не скористався.

Верховним Судом у постановах від 21.11.2018 у справі №672/914/16-а та від 11.07.2019 у справі №127/1849/17 викладено висновки, що перевірка достовірності виданих документів покладається на Пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі або відсутність можливості їх перевірити самі по собі не можуть бути підставою для відмови у призначенні чи перерахунку пенсії.

У суду відсутні підстави для сумніву щодо наявності в ОСОБА_3 , 1938 р.н., яка є інвалідом 2 групи внаслідок психічних захворювань, потреби в постійному догляді.

Відповідач також не спростував даної обставини, відтак суд вважає її доведеною належними та допустимими доказами.

Як одна із причин не зарахування спірного періоду до страхового стажу позивачки зазначено також відсутність даних про сплату страхових внесків.

На переконання суду, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків тягне негативні наслідки, зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені, та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу спірного періоду.

З огляду на встановлені обставини суд констатує, що рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 09.04.2026 №032350031015 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є протиправним та підлягає скасуванню.

З метою захисту прав позивачки ГУ ПФУ в Дніпропетровській області слід зобов`язати зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період догляду за інвалідом/пенсіонером, який потребує постійного догляду: з 01.12.2013 по 30.09.2014 та з 23.10.2014 по 30.09.2017.

Підстави для покладення на відповідача обов`язку щодо зарахування до страхового стажу позивачки періоду догляду за інвалідом/пенсіонером, який потребує постійного догляду, з 01.10.2014 по 22.10.2014 відсутні, оскільки вказаний період (01.10.2014 по 22.10.2014) зараховано відповідачем до стажу позивачки, а отже такий не є спірним у даних правовідносинах.

ОСОБА_1 на момент звернення із заявою (02.04.2026) виповнилося 60 років; за наявності безспірного страхового стажу (30 років 0 місяців 29 днів) та періодів догляду за пенсіонером, які підлягають зарахуванню з урахуванням наведених вище висновків суду, очевидним є виконання умови про страховий стаж - не менше 33 років.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

У позовній заяві ОСОБА_1 просить суд зобов`язати відповідача призначити їй пенсію з 02.04.2026 (тобто дати звернення до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії).

Таким чином, за встановлених обставин справи та на підставі наведених норм чинного законодавства України, позовні вимоги підлягають задоволенню частково у спосіб визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 09.04.2026 №032350031015 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком та зобов`язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 02.04.2026, зарахувавши до страхового стажу позивачки період догляду за інвалідом/пенсіонером, який потребує постійного догляду: з 01.12.2013 по 30.09.2014 та з 23.10.2014 по 30.09.2017, та про відмову у задоволенні решти позовних вимог.

Згідно з частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Дніпропетровській області слід стягнути сплачений судовий збір у сумі 1 064,96 грн.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 09.04.2026 №032350031015 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити з 02.04.2026 ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до страхового стажу ОСОБА_1 період догляду за інвалідом/пенсіонером, який потребує постійного догляду: з 01.12.2013 по 30.09.2014 та з 23.10.2014 по 30.09.2017.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 1 064,96 грн (одну тисячу шістдесят чотири гривні 96 копійок) судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано судом 15 вересня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; код ЄДРПОУ 21910427).

Суддя Н. В. Стецик