Ухвала суду № 139791082, 16.09.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

16 вересня 2026 р. Справа № 120/7540/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Аляб`єва Ігоря Геннадійовича, розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05.09.2025, яке набрало законної сили 13.04.2026, частково задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови в проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796 та у розмірі 1,115.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести індексацію пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 7763,17 грн, починаючи з 30.11.2024, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році", на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", починаючи з 01.03.2025, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії починаючи з 30.11.2024.

В решті позовних вимог відмовлено.

09.09.2026 позивач звернувся до суду з заявою в якій просить встановити судовий контроль за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2025 року у справі № 120/7540/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подати до Вінницького окружного адміністративного суду письмовий звіт про повне виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2025 року у справі №120/7540/25 із доданням належних доказів його виконання, зокрема документів, що підтверджують виплату позивачу нарахованих за рішенням суду коштів.

У зв`язку із тим, що суддя Сало Павло Ігорович відповідно до наказу Вінницького окружного адміністративного суду від 05.03.2026 за № 005-к виключений зі штату Вінницького окружного адміністративного суду, суддя не може здійснювати розгляд заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, з урахуванням вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 №39, Засад використання автоматизованої системи документообігу у Вінницькому окружному адміністративному суді, затвердженим рішенням Зборів суддів Вінницького окружного адміністративного суду від 18.03.2025 №11.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено Аляб`єва І.Г.

Розглянувши матеріали заяви представника позивача про про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Зі змісту наведених норм вбачається, що відповідач зобов`язаний виконати судове рішення, яке набрало законної сили, в межах покладених на нього цим рішенням зобов`язань.

В рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року Європейський Суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).

У справі "Сорінг проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 року визначив, що на державі лежить прямий обов`язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції. Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції.

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002 року, "Ромашов проти України" від 27.07.2004 року, "Шаренок проти України" від 22.02.2004 року зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Таким чином, Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Конвенції, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Відтак, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Рішення суду, яке набуло законної сили - має бути виконане. Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами. Тому після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.

З метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення.

Відповідно до статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З наведеного слідує, що судовий контроль за виконанням рішення суду у формі зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання такого рішення, є формою забезпечення виконання судових рішень.

Передбачивши в КАС України вищезазначений механізм, законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що він зобов`язав вчинити суб`єкта владних повноважень у своєму рішенні.

Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню судового рішення та відновленню порушених прав особи-позивача.

У рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Суд вказує, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05.09.2025 у цій справі відповідача було зобов`язано провести індексацію пенсії позивача шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні із застосуванням визначених судом коефіцієнтів та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії починаючи з 30.11.2024.

Водночас, як убачається з листів Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 12.05.2026 № 02000305-8/50925 та від 30.06.2026 № 0200-0502-8/69313, відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача та визначено суму доплати за результатами такого перерахунку, при цьому станом на 01.07.2026 залишок заборгованості становить 51 168,00 грн.

Разом з тим, доказів повної виплати позивачу нарахованих на виконання рішення суду сум відповідачем не надано, у зв`язку з чим суд не може дійти висновку про повне виконання рішення суду.

Таким чином, розглянувши заяву про встановлення судового контролю, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення та встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.09.2025 у справі № 120/7540/25 шляхом зобов`язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про повне виконання судового рішення.

Згідно з частиною 3 статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Суд враховує, що на території України діє правовий режим воєнного стану.

Враховуючи наведене, суд вважає достатнім для підготовки та подання звіту про повне виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.09.2025 у справі № 120/7540/25 строк у 30 календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 382 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.09.2025 у справі № 120/7540/25 задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подати до Вінницького окружного адміністративного суду звіт про повне виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.09.2025 у справі № 120/7540/25 протягом 30 календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення..

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Аляб`єв Ігор Геннадійович