Рішення № 139791075, 16.09.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

16 вересня 2026 р. Справа № 120/12724/25

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Офісу Генерального прокурора про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправною бездіяльністю відповідача щодо ненарахування та невиплати компенсації грошового забезпечення за порушення строків виплати заробітної плати..

Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву, у якому заперечив проти задоволення позову. Зокрема, вказує, що компенсація здійснюється лише у разі, коли дохід нараховано роботодавцем, однак не виплачено у відповідний розрахунковий місяць, а у випадку коли роботодавець донараховує працівнику заробітну плату за минулі місяці, обов`язку нараховувати та виплачувати компенсацію не виникає.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2026 року, вказану адміністративну справу передано для розгляду судді Альчуку М.П..

Ознайомившись з матеріалами справи, суд встановив такі обставини.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 01.04.2024 року у справі №120/1244/24, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2024 року, задоволено позов ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 ненараховану та невиплачену йому заробітну плату без урахування податків та інших обов`язкових платежів, що підлягають відрахуванню із заробітної плати, за період роботи з 02.10.2023 року по 29.12.2023 року в розмірі 347076.12 грн., яка складається з надбавки за вислугу років за жовтень, листопад та 6 днів грудня 2023 року в розмірі 51542.86 грн., частин матеріальної допомоги для оздоровлення в розмірі 20653.54 грн., оплати часу відпустки в розмірі 29233.97 грн. та компенсації за невикористані відпустки в розмірі 245645.75 грн. у грудні 2023 року та стягнуто середній заробіток за весь час затримки з 30.12.2023 року по 01.04.2024 року в розмірі 221709.07 грн. без урахування податків та інших обов`язкових платежів, що підлягають відрахуванню із заробітної плати.

Офісом Генерального прокурора 15.08.2025 року на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01.04.2024 року у справі №120/1244/24 перераховано на рахунок стягувача з урахуванням податків та інших обов`язкових платежів дві суми: у розмірі 170715,99 грн з позначкою "0901010;2800;сер. зп. за час затрим. розрах. при звільн. на кор. ОСОБА_1 за 08м25; доб. вик. викон. лис. Вінниц. окруж. ад. суд. від 03.10.24. сп.120/1244/24" та 267248,61 грн з позначкою "0901010; 2800; ненарах. та невиплач. зп. на кор. ОСОБА_1 за 08м25, доб. вик. викон. лис. Вінниц. окруж. ад. суд. від 03.10.24. сп.120/1244/24".

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо невиплати компенсації грошового забезпечення за порушення строків виплати вказаних сум грошового забезпечення, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд керується таким.

Стаття 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) передбачає, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Стаття 2 Закону № 2050-ІІІ визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Відповідно до ст.3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно зі ст. 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

На реалізацію положень Закону № 2050-ІІІ Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159 затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок № 159).

Пункти 1, 2 Порядку № 159 подібні за змістом положенням Закону № 2050-ІІІ та конкретизують підстави та механізм виплати компенсації.

Як визначено у п. 3 Порядку № 159, компенсації підлягають грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, в тому числі заробітна плата (грошове забезпечення).

Згідно з абз. 1 п. 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

З аналізу норм Закону №2050-ІІІ та Порядку №159 слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов:

1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії;

2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата);

3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання);

4) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців;

5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.

Системний аналіз норм, що регулюють спірні правовідносини, дає підстави для висновку, що у разі несвоєчасної виплати грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.

Використане у ст. 3 Закону №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст. ст. 1 3 Закону №2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Верховний Суд неодноразово розглядав справи за подібними правовідносинами і у постанові від 15.08.2018 року у справі №653/3356/17 дійшов наступного висновку:

"Наведене нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Використане у ст. 3 Закону № 2050-ІІІ та п. 4 Порядку №159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Водночас компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи добровільно чи на виконання судового рішення.

Тим часом, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1 3 Закону № 2050-ІІІ, окремих положень Порядку №159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але невиплачені."

У постановах від 14.05.2019 року у справі № 804/2994/18, від 23.12.2020 року у справі № 640/7975/15-а, від 05.07.2022 року у справі № 420/7633/20, від 02.07.2026 року у справі № 420/17627/24 Верховний Суд виходив з того, що право на отримання компенсації виникає з моменту фактичного порушення строку виплати доходу - а отже, компенсація підлягає нарахуванню за весь період невиплати.

Цей підхід викладено й Верховним Судом у постанові від 24.01.2025 року у справі № 380/1607/24, в якій зазначено, що право на компенсацію пов`язується з настанням такого юридичного факту, як невиплата грошового доходу у встановлені строки, а не з несвоєчасним виконанням судового рішення.

Повертаючись до обставин даної справи, судом встановлено, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 01.04.2024 року у справі №120/1244/24, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2024 року, задоволено позов ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 ненараховану та невиплачену йому заробітну плату без урахування податків та інших обов`язкових платежів, що підлягають відрахуванню із заробітної плати, за період роботи з 02.10.2023 року по 29.12.2023 року в розмірі 347076.12 грн., яка складається з надбавки за вислугу років за жовтень, листопад та 6 днів грудня 2023 року в розмірі 51542.86 грн., частин матеріальної допомоги для оздоровлення в розмірі 20653.54 грн., оплати часу відпустки в розмірі 29233.97 грн. та компенсації за невикористані відпустки в розмірі 245645.75 грн. у грудні 2023 року та стягнуто середній заробіток за весь час затримки з 30.12.2023 року по 01.04.2024 року в розмірі 221709.07 грн. без урахування податків та інших обов`язкових платежів, що підлягають відрахуванню із заробітної плати.

Офісом Генерального прокурора 15.08.2025 року на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01.04.2024 року у справі №120/1244/24 перераховано на рахунок стягувача з урахуванням податків та інших обов`язкових платежів дві суми: у розмірі 170715,99 грн з позначкою "0901010;2800;сер. зп. за час затрим. розрах. при звільн. на кор. ОСОБА_1 за 08м25; доб. вик. викон. лис. Вінниц. окруж. ад. суд. від 03.10.24. сп.120/1244/24" та 267248,61 грн з позначкою "0901010; 2800; ненарах. та невиплач. зп. на кор. ОСОБА_1 за 08м25, доб. вик. викон. лис. Вінниц. окруж. ад. суд. від 03.10.24. сп.120/1244/24".

Суд звертає увагу, що періодом невиплати доходів, є період з 30.12.2023 року (наступний день після звільнення) по 15.08.2025 року (день виплати зазначеної заборгованості із заробітної плати на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01.04.2024 року справі №120/1244/24).

Розмір невиплаченого доходу встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що відповідача слід зобов`язати нарахувати та виплатити позивачу відповідно до вимог Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати у період з 30.12.2023 року по день фактичної виплати заборгованості із заробітної плати на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01.04.2024 року у справі №120/1244/24.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні, з огляду на звільнення позивача від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Офісу Генерального прокурора (вул. Різницька, 13/15, м. Київ, ЄДРПОУ 00034051) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора щодо ненарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати у період з 30.12.2023 року по день фактичної виплати заборгованості із заробітної плати на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01.04.2024 року у справі №120/1244/24.

Зобов`язати Офіс Генерального прокурора нарахувати та виплатити ОСОБА_1 відповідно до вимог Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати у період з 30.12.2023 року по день фактичної виплати заборгованості із заробітної плати на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01.04.2024 року у справі №120/1244/24.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Альчук Максим Петрович