Ухвала суду № 139791030, 16.09.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

16 вересня 2026 р. Справа № 120/7647/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши письмово заяву представниці позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 27.01.2026 позовну заяву задоволено.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2024 з урахуванням нарахованої індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням вже виплачених сум.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2025 з урахуванням нарахованої індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році", без застосування коефіцієнтів зменшення пенсії, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2025 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" та без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.

24.08.2026 представниця позивача звернулась до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27.01.2026 шляхом зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подати до Вінницького окружного адміністративного суду у встановлений судом строк звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27.01.2026 у справі № 120/7647/25. Заява мотивована тим, що, незважаючи на набрання рішенням законної сили, відповідач не виконав його в частині фактичної виплати нарахованої суми пенсійної заборгованості у розмірі 62305,58 грн, здійснюючи лише часткові виплати незначними сумами. Представниця позивача вказує, що посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування та черговість виплат не звільняють його від обов`язку виконати судове рішення, а часткове виконання не може вважатися належним та повним його виконанням. З огляду на тривале невиконання рішення суду та необхідність забезпечення ефективного судового захисту представниця позивача просить встановити судовий контроль за його виконанням та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подати звіт про виконання судового рішення.

Ухвалою від 01.09.2026 суд встановив Головному управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області 10-ти денний строк з дня отримання цієї ухвали для подання письмових пояснень (з їх документальним підтвердженням) на заяву представника позивача, подану в порядку ст. 382 КАС України.

11.09.2026 від Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надійшли пояснення, в яких відповідач просить суд відмовити у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю. Відповідач зазначив, що

Відповідач у письмових поясненнях зазначив, що рішення суду від 27.01.2026 ним виконано в межах наданих повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства. Зокрема, Головним управлінням проведено перерахунок пенсії позивача відповідно до резолютивної частини судового рішення, нараховані суми обліковані в електронній пенсійній справі та включені до відповідного переліку сум, що підлягають виплаті на виконання судового рішення. Відповідач вказав, що фактична виплата таких сум здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених на відповідну мету, а тому її проведення не залежить виключно від волевиявлення територіального органу Пенсійного фонду України.

При цьому відповідач послався на положення бюджетного законодавства та механізм фінансування виплат, нарахованих на виконання судових рішень, зазначивши, що відповідні видатки передбачалися бюджетом Пенсійного фонду України на 2025 та 2026 роки, а порядок їх фінансування визначається Кабінетом Міністрів України.

Також відповідач зазначив, що суми, нараховані на виконання судових рішень, обліковуються в автоматизованих базах даних та виплачуються пропорційно бюджетним асигнуванням, виділеним на зазначені цілі. Суми на виконання рішення у справі №120/7647/25 включено до відповідного переліку.

Оцінюючи доводи учасників справи, суд виходить із того, що встановлення судового контролю відповідно до статті 382 КАС України є процесуальним засобом забезпечення належного виконання судового рішення. При цьому судовий контроль не має на меті замінювати собою встановлений законодавством механізм виконання судових рішень чи визначати порядок бюджетного фінансування відповідних видатків.

Суд погоджується з представницею позивача в тому, що обов`язковість судового рішення, гарантована статтею 129-1 Конституції України, статтями 14 та 370 КАС України, передбачає необхідність його фактичного виконання, а здійснення лише перерахунку пенсії саме по собі не означає повного виконання рішення в частині виплати коштів.

Водночас у межах розгляду заяви про встановлення судового контролю суд має встановити, чи свідчать наявні матеріали про ухилення відповідача від виконання судового рішення або про невчинення ним необхідних і залежних від нього дій.

У цій справі таких обставин судом не встановлено.

Навпаки, матеріалами справи підтверджується, що відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача на виконання рішення суду, визначив належну до виплати суму та включив її до відповідного переліку. Отже, відповідач не залишив рішення суду без виконання та не заперечує обов`язку щодо виплати позивачу нарахованої суми, а вжив передбачених законодавством заходів для її подальшої виплати.

При цьому доводи представниці позивача про те, що тривалість невиплати нарахованої суми сама по собі свідчить про неналежне виконання рішення суду, суд вважає необґрунтованими.

Як вбачається з матеріалів справи, невиплата всієї суми, нарахованої на виконання судового рішення, обумовлена не бездіяльністю відповідача щодо проведення перерахунку чи невиконанням ним визначених судом дій, а порядком фінансування відповідних видатків. Відповідачем надано пояснення щодо механізму включення нарахованих сум до відповідного переліку та їх виплати в межах передбачених бюджетних асигнувань.

У цьому контексті суд враховує усталену правову позицію Верховного Суду, відповідно до якої невиконання боржником, яким є пенсійний орган, судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної наявності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Суд зауважує, що наведена правова позиція не означає звільнення держави від обов`язку виконати судове рішення, а стосується оцінки причин невиконання його в частині фактичної виплати грошових коштів та наявності у конкретного суб`єкта владних повноважень реальної можливості самостійно здійснити таку виплату.

У даному випадку відповідачем доведено, що необхідні від нього дії з виконання рішення суду вчинені, а нараховані кошти обліковані та включені до переліку для подальшої виплати. Відповідно, відсутні підстави вважати, що відповідач умисно ухиляється від виконання судового рішення або не вживає необхідних заходів для його виконання.

Посилання представниці позивача на практику Європейського суду з прав людини, зокрема на рішення у справі «Горнсбі проти Греції», також не змінює наведеного висновку суду. Суд не заперечує принципу, відповідно до якого виконання остаточного судового рішення є складовою права на судовий захист. Разом з тим у цій справі питання полягає не у запереченні відповідачем обов`язку виконати судове рішення, а в оцінці того, чи наявні передбачені статтею 382 КАС України підстави для застосування додаткового процесуального заходу у вигляді зобов`язання подати звіт.

Суд також відхиляє довід представниці позивача про те, що положення абзацу другого частини першої статті 382 КАС України зобов`язують суд у кожному пенсійному спорі за наявності заяви особи безумовно встановлювати судовий контроль незалежно від обставин виконання судового рішення.

Встановлення судового контролю має бути обумовлене необхідністю забезпечення виконання конкретного судового рішення. Якщо з матеріалів справи вбачається, що суб`єкт владних повноважень виконав визначені судом дії, а невиплата коштів пов`язана з об`єктивним механізмом їх бюджетного фінансування та не залежить безпосередньо від волевиявлення цього суб`єкта, застосування додаткового заходу контролю не може ґрунтуватися виключно на самому факті наявності невиплаченої суми.

При цьому суд звертає увагу, що статті 382 та 383 КАС України передбачають декілька процесуальних способів контролю за виконанням судових рішень, зокрема зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, встановлення нового строку подання звіту, накладення штрафу, а також визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання судового рішення. Їх застосування має на меті забезпечення належного виконання судового рішення та передбачає наявність відповідних фактичних підстав.

Отже, сам по собі факт того, що станом на час звернення представниці позивача до суду не була виплачена вся сума пенсійної заборгованості у розмірі 62305,58 грн, за встановлених у цій справі обставин не свідчить про протиправне ухилення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від виконання рішення суду від 27.01.2026.

Суд враховує також, що відповідач не обмежився посиланням на відсутність бюджетного фінансування, а надав докази фактичного виконання залежних від нього дій: провів перерахунок пенсії, визначив суму, належну до виплати на виконання судового рішення, та включив її до відповідного переліку.

Таким чином, суд доходить висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області вжило необхідних та залежних від нього заходів для виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27.01.2026. Обставин, які б свідчили про свідоме ухилення відповідача від виконання рішення суду, невчинення ним необхідних дій або про недостатність вжитих ним заходів, судом не встановлено.

За таких обставин суд не вбачає необхідності у застосуванні додаткового заходу судового контролю у вигляді зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду від 27.01.2026.

Водночас суд наголошує, що ця ухвала не звільняє Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від обов`язку забезпечити повне виконання рішення суду, у тому числі в частині фактичної виплати позивачу всіх належних сум.

Висновок суду про відсутність на цей час підстав для встановлення судового контролю не позбавляє позивача права у разі виникнення обставин, які свідчитимуть про протиправні рішення, дії чи бездіяльність відповідача при виконанні судового рішення, скористатися передбаченими КАС України способами судового захисту.

З огляду на викладене заява представниці ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27.01.2026 у справі №120/7647/25 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 382 КАС України, -

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27.01.2026 у справі №120/7647/25 залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна