Ухвала суду № 139789619, 15.06.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/31834/26-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року Суддя Печерського районного суду міста Києва Соколов О. М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2026 року до Печерського районного суду міста Києва надійшла цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів, стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від визначено головуючого суддю Соколову О. М.

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.

Статтями 175 та 177 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред`явлення позову до суду.

Так, всупереч положенням п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява ОСОБА_1 не містить: відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача ФОП ОСОБА_2 .

Крім того, у відповідності до положень ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частина 4 ст. 175 ЦПК України передбачає, що якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

ОСОБА_1 зазначила, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів» крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Пунктом 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.1996 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов. До заяви повинні бути додані необхідні документи - залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, квитанція-зобов`язання, транспортна чи інша накладна, чек, касовий ордер).

Таким чином, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду у дотримання вимог ст. 175 ЦПК України, зобов`язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено у відповідності до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», таким чином навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Системний аналіз положень Закону України «Про захист прав споживачів» доводить, що для того, щоб особа була звільнена від сплати судового збору, недостатньо зазначити, що це є позов про захист прав споживачів, оскільки такий позов повинен містити предмет та обставини, які вказують на порушення прав позивача як споживача послуг. Тобто, предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов`язаний з порушенням права споживача, із зазначенням такого права та способу захисту відповідно до положень, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів».

Разом з тим, як убачається зі змісту позовної заяви, позивачка зазначає, що замовлені нею маркетингові послуги були спрямовані на формування її професійного іміджу, просування юридичних послуг та професійне позиціонування, а наслідки неналежного надання таких послуг пов`язує, зокрема, із заподіянням шкоди діловій репутації практикуючого правника. Отже, наведені позивачкою обставини свідчать про необхідність уточнення мети замовлення зазначених послуг та їх зв`язку з особистими потребами позивачки, безпосередньо не пов`язаними з її професійною діяльністю.

Таким чином, позивачці необхідно уточнити обґрунтування застосування до спірних правовідносин положень Закону України «Про захист прав споживачів» та підстав звільнення від сплати судового збору з урахуванням наведених у позовній заяві обставин щодо мети замовлення маркетингових послуг та їх спрямованості на формування професійного іміджу, просування юридичних послуг і професійне позиціонування позивачки.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частина 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пункт 1 ч.1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» встановлює, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

За подання позовної заяви у 2026 році судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2026 року.

Зважаючи на зазначене, для встановлення ставки судового збору за подання позовної заяви необхідно звернутись до положень Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік». Відповідно до статті 7 зазначеного закону, з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 328 гривень.

Таким чином, 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1 331 гривня 20 копійок.

Отже, за подання позовної заяви, в якій заявлено одну немайнову вимогу та майнову вимогу на загальну суму 180 000 грн, позивачка мала сплатити судовий збір у розмірі 3 131,20 грн, що складається з 1 800 грн за подання майнової вимоги та 1 331,20 грн за подання немайнової вимоги, або належним чином обґрунтувати підстави свого звільнення від сплати судового збору.

Сума судового збору у загальному розмірі 3131,20 грн підлягає сплаті позивачем за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві / Печерс. р-н/22030101; код отримувача (код за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача: UA228999980313181206000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: 22030101;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Печерський районний суд міста Києва.

Окрім іншого, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Так, зміст позовних вимог (п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України) - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду, і має суттєве значення при розгляді справи та відповідно вимагає чіткого визначення, оскільки у випадку задоволення позову, зміст таких вимог викладається у резолютивній частині судового рішення.

Разом з тим, як зі змісту позовної заяви вбачається, що зміст позовних вимог потребує уточнень, оскільки позовні у вимогах позовної заяви позивач просить викликати та допитати у судовому засіданні свідка

Відповідно до частини другої статті 91 ЦПК України у заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.

Як убачається зі змісту позовної заяви, позивачка просить викликати та допитати як свідка ОСОБА_3 , зазначаючи лише, що остання може підтвердити обставини, викладені в позовній заяві, та такі, що мають значення для правильного вирішення справи. Водночас позовна заява не містить відомостей про місце проживання (перебування) або місце роботи зазначеного свідка, а також конкретних обставин, які свідок може підтвердити.

Отже, позивачці необхідно привести клопотання про виклик свідка у відповідність до вимог частини другої статті 91 ЦПК України, зазначивши місце проживання (перебування) або місце роботи свідка та конкретні обставини, які він може підтвердити.

Вказані недоліки перешкоджають відкриттю провадження у справі.

Згідно з статтею 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Додатково вважає за необхідне роз`яснити, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.185 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів - залишити без руху, та надати позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ними копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення вказаних в ній недоліків.

У разі, якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатись не поданою та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Соколов