Рішення № 139788586, 16.09.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/12403/26

Провадження № 2/643/7482/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2026

16 вересня 2026 року місто Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Сугачової О.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання,

в с т а н о в и в:

Представник позивача КП «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут» - Давидов В.О. звернувся до суду з позовною заявою, якою просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за послуги з теплопостачання в сумі 91 464,18 грн, а також суму судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що відповідачка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та є споживачем послуг з централізованого опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання, які надаються позивачем. Відповідачка будучи зобов`язаною своєчасно здійснювати оплату за отриманні послуги, припинила виконувати взяті на себе зобов`язання та не погашає заборгованість добровільно. У відповідачки ОСОБА_1 утворилася заборгованість за послуги з теплопостачання в сумі 91 464,18 грн, з яких: 85 753,38 грн за послугу з постачання теплової енергії (з урахуванням гарячої води до 01.01.2022) за період з 01.08.2010 по 31.03.2026; 1 293,60 грн за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.08.2022 по 31.03.2026; 1 480,15 грн за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.05.2023 по 31.03.2026; 2 123,78 грн інфляційні втрати; 813,27 грн 3% річних. Зазначену суму заборгованості представник позивача просить стягнути з відповідачів на користь позивача, а також суму судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи, у відповідності до вимог ст. 274 ЦПК України.

Від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідачу направлено копію позовної заяви з додатками до неї разом із ухвалою про відкриття провадження по справі та встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

З боку відповідача до суду у встановлений законом строк відзив, відповідно до вимог ст. 178 ЦПК України, і всі докази, що підтверджують заперечення проти позовних вимог не надіслано, зустрічну позовну заяву не пред`явлено.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заяви, клопотання; інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження, тощо) не застосовувалися.

Суд, вивчивши доводи позовної заяви, дослідивши матеріали справи, надані докази, дійшов до такого.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтереси особи, яка звернулася до суду, суд, відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Судом на підставі наданих матеріалів встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та є споживачем послуг з централізованого опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання, які надає позивач.

Позивач КП «Харківські теплові мережі» як теплопостачальна організація надає послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води мешканцям багатоквартирних будинків м. Харкова, керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830, Правилами надання послуги з постачання гарячої води, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1182.

Постачання теплової енергії на потреби опалення у багатоквартирні будинки м. Харкова КП «Харківські теплові мережі» здійснює на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів, а на потреби гарячого водопостачання протягом року.

Постачання теплової енергії відповідачам підтверджується актами про включення опалення та відключення опалення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про теплопостачання», теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про теплопостачання», постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

Із 01 грудня 2021 року на підставі ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII у багатоквартирних будинках набрав чинності індивідуальні договори про надання послуги з постачання гарячої води, які є публічними договорами приєднання та опубліковані на офіційному сайті КП «Харківські теплові мережі» в мережі Інтернет 31 жовтня 2021 року.

Згідно із п. 5 Індивідуальних договорів, виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу.

Розрахунковим періодом відповідно до п. 32 Індивідуальних договорів є календарний місяць.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги є індивідуальним споживачем.

У відповідності до статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги, зокрема, з постачання теплової енергії, постачання гарячої води.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Статтею 19 Закону України «Про теплопостачання» встановлено обов`язок споживача щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до ст. 68 ЖК України, наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Пунктом 31 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 (далі «Правила») визначено, що вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, а для багатоквартирних будинків, обладнаних системою автономного теплопостачання, як сума тарифів на виробництво та постачання теплової енергії.

Відповідно до п. 32 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830, плата за послугу розраховується виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства.

Пунктом 34 зазначених вище Правил встановлено, що рахунок на оплату спожитої послуги надається споживачу на безоплатній основі щомісяця відповідно до статті 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Відповідно до положень п. 36 зазначених вище Правил, споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором.

Положеннями п. 37 Правил визначено, що споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору.

Споживач не звільняється від оплати послуги за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (на іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб.

Відповідачам щомісяця направлялися рахунки на оплату наданих позивачем послуг.

Відповідачі будучи зобов`язаними своєчасно здійснювати оплату за отриманні послуги, припинили виконувати взяті на себе зобов`язання та не погашають заборгованість добровільно.

Із матеріалів справи встановлено, що відповідачка належним чином свої зобов`язання щодо оплати наданих позивачем послуг не виконувала, плату за спожиті послуги у повному обсязі не вносила.

У зв`язку із порушенням відповідачкою своїх зобов`язань, заборгованість за вказані вище послуги складає в загальній сумі 91 464,18 грн, з яких: 85 753,38 грн за послугу з постачання теплової енергії (з урахуванням гарячої води до 01.01.2022) за період з 01.08.2010 по 31.03.2026; 1 293,60 грн за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.08.2022 по 31.03.2026; 1 480,15 грн за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.05.2023 по 31.03.2026; 2 123,78 грн інфляційні втрати; 813,27 грн 3% річних.

Розмір заборгованості підтверджується наданими з боку позивача відомостями про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання з урахуванням періоду платежу та розрахунками заборгованості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

На час розгляду справи в суді відповідачкою не надано жодних даних, які б свідчили про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості у добровільному порядку.

Крім того, відповідачкою не надано будь-яких доказів, які свідчать про те, що позивач не надає такі послуги або інших доказів, що спростовують твердження позивача.

У випадку небажання сплачувати послуги з теплопостачання, відповідачка не була позбавлена можливості відмовитись від цих послуг, які надає КП «Харківські теплові мережі», однак не скористалася такою можливістю та не зверталася до позивача з будь-якими заявами щодо якості надання послуг або відключення від постачання. Доказів на підтвердження того, що відповідачка не користувалася послугами КП «Харківські теплові мережі» суду не надано.

Далі, відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Положеннями ст. 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідачкою не надано суду клопотання про застосування строку позовної давності.

У відповідності до ст.ст. 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

Враховуючи те, що у відповідачки перед позивачем існує заборгованість, яка нею добровільно не сплачується, а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, відсутність заяви відповідачки про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення з відповідачки заборгованості за послуги з теплопостачання у повному обсязі на загальну суму 91 464,18 грн.

Далі, відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до платіжної інструкції № 6205 від 08.04.2026 при пред`явленні позовної заяви до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача у розмірі 2 662,40 грн.

На підставі викладеного вище та керуючись: ст.ст. 4, 12, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268, 274, 276 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Задовольнити позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут», п/р НОМЕР_1 в АТ «ВТС БАНК», МФО 307123, код ЄДРПОУ 45929670, заборгованість за послуги з теплопостачанняна загальну суму 91 464 (дев`яносто одна тисяча чотириста шістдесят чотири) гривні 18 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут», п/р НОМЕР_1 в АТ «ВТС БАНК», МФО 307123, код ЄДРПОУ 45929670, судовий збір в сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня оголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.О. Сугачова