Ухвала суду № 139786960, 16.09.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"16" вересня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/3212/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

розглянувши матеріали

позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО-ПЕТ" (місцезнаходження: 62495, Харківська обл., с-ще Всищеве, Орєшкова в`їзд, будинок 1; код ЄДРПОУ: 32947706) до 1)Фізичної особи-підприємця Космини Андрія Володимировича (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) , 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРТРЕЙД СВІТ" (місцезнаходження: 04203, м. Київ, пр. Європейського Союзу, будинок 41-Б; код ЄДРПОУ:43860387) , 3) Зюбана Антона Михайловича (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) про визнання недійсним договору, стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Харківської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКО-ПЕТ» з позовною заявою, в якій просить:

- Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 01.07.2022, укладений між Фізичною особою-підприємцем Косминою А.В., ТОВ «ЕКО-ПЕТ» та ТОВ «АВС ЛАЙН» (нова назва «ІНТЕРТРЕЙД СВІТ»).

- Застосувати наслідки недійсності правочину та стягнути солідарно з ТОВ «ІНТЕРТРЕЙД СВІТ» та Зюбана Антона Михайловича на користь ТОВ «ЕКО-ПЕТ» кошти у розмірі 7 582 976,16 грн.

- Стягнути судові витрати.

Вищевказана позовна заява подана з порушенням вимог частини четвертої статті 173 ГПК України, якою встановлено, що не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем заявлена основна позовна вимога про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 01.07.2022, укладеного між Фізичною особою-підприємцем Косминою А.В., ТОВ «ЕКО-ПЕТ» та ТОВ «АВС ЛАЙН» (нова назва «ІНТЕРТРЕЙД СВІТ»), а також похідна позовна вимога про застосування наслідків недійсності правочину та солідарне стягнення з ТОВ «ІНТЕРТРЕЙД СВІТ» та ОСОБА_1 (як фізичної особи) на користь ТОВ «ЕКО-ПЕТ» коштів у розмірі 7 582 976,16 грн.

Таким чином, в позові обєднано дві позовні вимоги:

1) немайнового характеру про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 01.07.2022, укладеного між Фізичною особою-підприємцем Косминою А.В., ТОВ «ЕКО-ПЕТ» та ТОВ «АВС ЛАЙН»

2) майнового характеру щодо застосування наслідків недійсності правочину та солідарне стягнення коштів з ТОВ «ІНТЕРТРЕЙД СВІТ» та ОСОБА_1 (як фізичної особи). Отже, предметом позову у наведеній частині є вимога майнового характеру щодо стягнення коштів безпосередньо з фізичної особи Зюбана Антона Михайловича, який не виступає підприємцем у вказаних правовідносинах.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

З дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб`єктного складу сторін.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.02.2020 у справі №916/385/19, від 13.02.2019 у справі №910/8729/18 визначено ознаки спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду: наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, та спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах - як суб`єкт господарювання та від визначення цих правовідносин як господарських. Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №916/1261/18.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.08.2019 у справі №646/6644/17 зроблено висновок, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів визначальним є характер правовідносин, з яких виник спір. Суб`єктний склад спірних правовідносин є формальним критерієм, який має бути оцінений належним судом.

Отже, при визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суд повинен виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Із змісту позовної заяви вбачається, що вимога, викладена у пункті 2 прохальної частини, обґрунтована позивачем не лише кондикційними нормами (статті 12121214 Цивільного кодексу України) щодо ТОВ «ІНТЕРТРЕЙД СВІТ», а й нормами про деліктну відповідальність (статті 1166, 1190 Цивільного кодексу України) щодо ОСОБА_1 фізичної особи, який є колишньою посадовою особою (директором) позивача та станом на дату вчинення оспорюваного правочину діяв від імені позивача на підставі Статуту.

Позовна заява подана безпосередньо Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО-ПЕТ» як позивачем. Відомостей про звернення з цим позовом власника (учасника) товариства в порядку ч.1 п. 12 ст. 20 та статті 54 Господарського процесуального кодексу України та в інтересах товариства позовна заява не містить.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Пунктом 12 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України до юрисдикції господарських судів віднесено справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах.

Відповідний процесуальний механізм визначений статтею 54 Господарського процесуального кодексу України (похідний позов), відповідно до якої право на звернення до господарського суду з позовом про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, надається власнику (учаснику, акціонеру) такої юридичної особи. При відкритті провадження за таким позовом юридична особа набуває статусу позивача, однак не вправі здійснювати процесуальні права та обов`язки без згоди власника (учасника, акціонера), який звернувся з позовом у її інтересах.

Отже, віднесення спору про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою (у тому числі колишньою), до юрисдикції господарського суду законом прямо пов`язане з визначеним процесуальним порядком звернення шляхом подання похідного позову власником (учасником, акціонером) юридичної особи, а не самою юридичною особою безпосередньо.

Як вбачається з позовної заяви, позов до ОСОБА_1 подано безпосередньо Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО-ПЕТ», а не його власником (учасником) у порядку статті 54 Господарського процесуального кодексу України. За таких обставин вимога, викладена у пункті 2 прохальної частини позовної заяви, в частині її пред`явлення до ОСОБА_1 , не підпадає під дію пункту 12 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України та не віднесена законом до юрисдикції господарського суду за іншими підставами.

Позивач у позовній заяві не навів і суд не встановив іншої визначеної законом підстави, яка б відносила зазначену вимогу до фізичної особи, яка не є підприємцем, до юрисдикції господарського суду.

Суд окремо звертає увагу, що вимога, викладена у пункті 2 прохальної частини позовної заяви, сформульована позивачем як єдина вимога про солідарне стягнення коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРТРЕЙД СВІТ» та ОСОБА_1 .

Відповідно до частини першої статті 1190 Цивільного кодексу України солідарна відповідальність за завдану шкоду виникає у разі заподіяння її спільними діями кількох осіб, а за частиною першою статті 543 Цивільного кодексу України кредитор у солідарному зобов`язанні вправі вимагати виконання як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Встановлення солідарного характеру відповідальності за своєю правовою природою потребує одночасного дослідження судом підстав відповідальності обох солідарних боржників в межах одного провадження солідарність не може виникнути з окремих рішень різних судів, ухвалених щодо кожного з боржників окремо.

За таких обставин вимога про солідарне стягнення коштів є неподільною і не може бути роз`єднана в порядку частини шостої статті 173 Господарського процесуального кодексу України шляхом виокремлення вимоги до ОСОБА_1 в окреме провадження без зміни правової природи заявленої вимоги. Відтак недолік, пов`язаний з непідвідомчістю господарському суду вимоги до ОСОБА_1 , не може бути усунутий шляхом роз`єднання позовних вимог і поширюється на вимогу, викладену у пункті 2 прохальної частини позовної заяви, в цілому.

Таким чином, в одній позовній заяві об`єднано вимоги, які підлягають розгляду за правилами господарського судочинства (вимоги до Фізичної особи-підприємця Космини А.В. та Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРТРЕЙД СВІТ»), з вимогою, яка господарському суду не підвідомча (вимога до Зюбана А.М.), що суперечить вимогам частини першої статті 173 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суд повертає позовну заяву, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог.

Враховуючи наведене та порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Пет" слід повернути відповідно до вимог пункту 2 частини п`ятої статті 174 ГПК України.

Також суд звертає увагу позивача на те, що в даному випадку його права не порушуються, оскільки згідно з частиною восьмою статті 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з відповідним позовом до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 2 частини п`ятої, частиною сьомою статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву та додані до неї документи Товариству з обмеженою відповідальністю "Еко-Пет" .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня набрання нею законної сили.

Ухвалу підписано 16.09.2026

Суддя Рильова В.В.

Справа №922/3212/26

Примітка: Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ст.174 ГПК України).