Рішення № 139786882, 15.09.2026, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/898/26

Провадження № 2-а/342/8/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Гайдича Р.М.

секретаря судового засідання Пронь Л.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Городенка в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відділення поліції №2 (м. Городенка) Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківської області, в якому просить: визнати протиправною та скасувати постанову поліції про накладення адміністративного стягнення від 15.06.2026 ЕГА-2049299 винесену працівниками поліції про притягнення його до адмінвідповідальності за ст. 183 КУпАП та закрити провадження на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення ( через перебування особи в стані неосудності відповідно до ст.20 КУпАП)

Позовні вимоги мотивовані тим, що 15.06.2026 до ОСОБА_1 по місцю проживання зайшов невідомий чоловік, який вимагав у нього дати випити йому горілки. На прохання ОСОБА_1 покинути будинок від не відреагував, а ОСОБА_2 фізично не міг його випроводити і тому на прохання матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , людини з інвалідністю І групи, лежачої хворої, яка потребує постійного його догляду, позивач зателефонував в поліцію і попросив про допомогу. На виклик приїхав старший сержант поліції ОСОБА_4 , який запитав позивача чи даний чоловік його бив. На що він відповів що ні і тоді він оформив якийсь документа і дав позивачу підписати. Копію даного документа позивачу не було вручено і йому не було відомо його зміст. Він не цікавився чи позивач є людиною з інвалідністю і не заходив його мами, щоб пояснити суть складеного протоколу. 21.07.2026 позивач дізнався в Ощадбанку, що його рахунок заблокований і йому порадили звернутися до ДВС, де йому пояснили, що на нього накладене адміністративне стягнення поліцією. Позивач вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення від 15.06.2026 є протиправною та підлягає скасуванню з огляду на те, що позивач є особою з інвалідністю ІІ групи з дитинства внаслідок стійкого психічного захворювання, а саме шизофренія. Дзвінок на лінію «102», який працівники поліції розцінили як «завідомо неправдивий виклик» насправді був наслідком загострення хворобливого стану позивача в результаті триманого стресу, специфічного сприйняття ним дійсності та проявом його психічного захворювання (тривожності, клінічних ознак шизофренії). Позивач щиро вважав, що йому і його матері загрожує небезпека і діяв без будь-якого умислу на введення правоохоронних органів в оману. За наявності діагнозу «шизофренія» у позивача повністю відсутній склад адміністративного правопорушення, що згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП виключає провадження в справі про адмінправопорушення. Крім того, працівники поліції проігнорували очевидний психічний стан позивача, не залучили медичних працівників та винесли постанову з грубим порушенням процесуальних норм.

Ухвалою суду від 07 серпня 2026 року по справі заяву позивача ОСОБА_1 від 07.08.2026 задоволено. По справі № 342/898/26 (провадження 2-а/342/8/2026) замінити відповідача відділення поліції №2 (м. Городенка) Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківської області на Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області (вулиця Академіка Сахарова, 15, Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76000). (а.с.31-32)

14.08.2026 до суду поступив відзив ГУНП в Івано-Франківській області на позовну заяву, в якому представник відповідача Корнутій М.В. просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі. Зазначає, що позивачеві було поінформовано про здійснення ним завідомо неправдивого виклику поліції, встановлено факт вчинення адміністративного правопорушення, яке передбачене ст. 183 КУпАП, а також поліцейським було роз`яснено позивачеві його права як громадянина України передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268, 289 КУпАП та відповідно до вимог ст. ст. 278, 279 КУпАП розглянуто та винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 2049299 від 15.06.2026 року з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу 850 грн. Розглядаючи дану справу, поліцейський з`ясував всі обставини в їх сукупності, які підлягають з`ясуванню та діяв на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією України, КУпАП, іншими нормативно правовими актами та правомірно виніс на позивача постанову про адміністративне правопорушення ЕГА № 2049299 від 15.06.2026 року. Постанова у справі винесена з дотриманням вимог чинного законодавства, є законною, обґрунтованою та такою, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному з`ясуванні обставин справи. (а.с.37-39)

В судовому засіданні 17.08.2026 позивач позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. Пояснив, що нього прийшли знайомі, чоловік ОСОБА_5 і жінка Юлія, вони почали сваритися, жінка втекла до мами в кімнату, а чоловік за нею, він подумав, що буде бити, а мама, яка є хворою та лежачою, сказала викликати поліцію і він викликав. Коли поліції приїхала то до мами вони не заходили взагалі, він їх просив, але вони не заходили. Йому дали підписати папері, документи, він їх підписав, а потім уже дізнався аж 21 липня про штраф. А йому зразу нічого не казали, він не знав що підписує. Коли поліція приїхала то знайомі ще були, але пояснень ні у них, ні у мати та ні у нього не брали. Спитали чи будуть якісь претензії.

В судове засідання 15.09.2026 учасники справи не прибули, про час та місце розгляд справи були повідомлені у передбаченому чинним законодавством порядку.

Позивач ОСОБА_1 подав 15.09.2026. через канцелярію суду, заяву в якій просив суд завершувати розгляд справи № 342/898/26 без його участі, адміністративний позов підтримує та просить задовольнити в повному обсязі. Наголошує на те, що при складанні постанови 15.06.2026 працівниками поліції не в повній мірі з`ясовано обставини справи: його стан здоров, не встановлено осіб, які були присутні в будинку коли приїхали працівники поліції та не допитано їх як свідків і не пояснено причини складання протоколу його довірителю ОСОБА_3 (мамі).

Вислухавши позивача в судовому засіданні 17.08.2026, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, відповідно до постанови ЕГА № 2049299 від 15.06.2026 ОСОБА_1 здійснив хибний виклик на лінію 102 та повідомив про факт бійки в його господарстві. (а.с.13)

Відповідно до ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

За приписами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У розумінні статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частини першої статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Частиною 2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З наведеної норми слідує, що при прийнятті суб`єктом владних повноважень відповідного рішення таке рішення повинно містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти. У випадку ж відсутності покликань на певні докази, що підтверджують факт викладеного порушення суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно позивача, суд вважає, що суб`єктом владних повноважень під час винесення оскаржуваної постанови не були встановлені та допитані свідки події, зокрема відсутні пояснення і самого ОСОБА_1 , та відсутні пояснення інших осіб які проживають разом із ОСОБА_1 .

Також позивач зазначив про присутність і інших осіб у власному господарстві, як під час звертання на лінію 102 так і підтвердив це в судовому засіданні. Зокрема він повідомив в судовому засіданні, що в той час у нього дома перебувало окрім нього та його лежачої матері, ще двоє осіб Роман та ОСОБА_6 . Дані особи почали сваритися між собою і він думав що вони будуть битись. Тому мама сказала щоб він викликав поліцію, що він і зробив. Коли приїхали працівники поліції то вони взагалі до мами не заходили, хоча він просив їх зайти.

При винесенні оскаржуваної постанови не було надано поліцейськими оцінки змісту виклику на лінію 102 здійсненого позивачем. Не було надано таких даних і суду. Працівниками поліції взагалі не було встановлено даних осіб, які перебували в господарстві позивача 15.06.2026. Не встановлено чи дійсно вони порушували спокій позивача та його хворої матері перебуваючи в них в житловому будинку. А дані відомості є суттєвими зважаючи на стан здоров`я позивача який є особою із інвалідністю 2 групи.

Об`єктивна сторона правопорушення, визначеного ст. 183 КУпАП, яке інкримінується позивачу представником відповідача, полягає у завідомо неправдивому виклику служби, зокрема поліції. При цьому дії особи спрямовані саме на зрив нормальної роботи таких необхідних для суспільства служб, як, зокрема, поліції. Особа викликає поліцейського нібито для надання допомоги, знаючи наперед те, що у цьому немає ніякої необхідності.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Особа, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, та бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.

В матеріалах справи відсутні належні та достатні докази, які б беззаперечно свідчили про те, що позивач викликав поліцію, свідомо знаючи, що у такому виклику немає необхідності. Відповідачем же, у свою чергу, не було обґрунтовано та не підтверджено жодними доказами наявність у діях позивача за обставин, що склалися, прямого умислу на завідомо неправдивий виклик поліції.

Тобто в цьому випадку поліцейськими не було встановлено всіх даних які б підтверджували чи спростовували склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП, за яке позивача притягнуто до відповідальності спірною постановою. І відповідно оскаржувану постанову було винесено поліцейським передчасно без з`ясування всіх обставин справи.

При цьому, відповідач у справі, як суб`єкт владних повноважень, на який покладається тягар доказування правомірності власних дій/рішень, не надав суду жодного доказу на підтвердження належного проведення перевірки обставин, що зумовили необхідність ОСОБА_1 звертатися 15.06.2026 за допомогою до органу поліції.

Тобто оскаржувана постанова була винесена поліцейськими передчасно без підтвердження будь-якими належними та допустимими доказами.

За правилами ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява №4909/04, рішення від 10.02.2010).

Отже суд, надавши відповідь на основні аргументи сторін, які відносяться до предмета спору, та обґрунтувавши прийняте рішення, не вбачає за необхідне надавати відповідь на кожний детальний аргумент, вказаний в заявах по суті справи.

При таких обставинах та з огляду на те, що представником відповідача не надано суду жодних доказів на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови, і відповідно їх відсутність в адміністративній справі не давало представникам поліції 15.06.2026 достатніх підстав для повного та об`єктивного висновку про винуватість позивача у скоєнні адміністративного правопорушення, яке йому було інкриміновано поліцейськими, тому суд вважає, що рішення суб`єкта владних повноважень є передчасним та підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).

Керуючись ст.ст.5,8,9,77, 241-246, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову по справі ЕГА №2049299 про адміністративне правопорушення від 15.06.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.183 КпАП України скасувати і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Місце проживання позивача ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Місцезнаходження відповідача Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області - вул. Академіка Сахарова, 15, Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 40108798.

Суддя: Гайдич Р. М.