Ухвала суду № 139786760, 08.09.2026, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

08 вересня 2026 року м. ТернопільСправа № 921/340/26 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Боровця Я.Я.

за участю секретаря судового засідання Шевчук К.О.

розглядаючи матеріали справи

за позовом Фізичної особи - підприємця Петраша Івана Михайловича, АДРЕСА_1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр Фокус", вул. Стадникової Софії, 1, м. Тернопіль

про захист права інтелектуальної власності на торговельну марку та стягнення коштів у розмірі 1 300 000,00 грн (з врахування заяви про зміну предмету позову).

За участю учасників судового процесу:

від позивача: Яковишин В.Ю. адвокат (участь в режимі відеоконференції),

від відповідача: Тарасенка Л. Л. адвокат (участь в режимі відеоконференції).

Учасникам судового процесу оголошено склад суду.

Фіксування судового засідання технічними засобами здійснюється відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених ст. 35-37 ГПК України не надходило.

У підготовчому засіданні 10.09.2026 оголошено скорочену ухвалу.

Встановив:

Фізична особа - підприємець Петраш Іван Михайлович звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр Фокус" про захист права інтелектуальної власності на торговельну марку.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2026, для розгляду справи №921/340/26 визначено суддю Боровця Я.Я.

Ухвалою суду від 08.06.2026 позовну заяву Фізичної особи - підприємця Петраша Івана Михайловича залишено без руху, на підставі абзацу 2 частини 1 статті 174 ГПК України, для надання можливості позивачу усунути недоліки позовної заяви.

22.06.2026 ФОП Петраш Іван Михайлович надіслав до суду заяву (вх. №4857), зі змісту якої вбачається, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви, які визначено в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 08.06.2026.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 30.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №921/340/26 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16.07.2026.

15.07.2026 ( документ сформований в системі "Електронний суд") представник ФОП Петраша І.М. адвокат Яковишин В.Ю. звернувся до суду з клопотанням про призначення судової експертизи у справі №921/340/26 щодо об`єктів інтелектуальної власності в частині дослідження властивостей торговельної марки та комерційного найменування; на вирішення експерта поставити такі питання:

- Чи є позначення "Фокус+ офтальмологічний центр" за заявкою №m202509477 від 26.05.2025 схожим настільки, що її можна сплутати з торговельною маркою Сімейна офтальмологія FOCUS за свідоцтвом України № 358880?;

- Чи є позначення "Фокус", використане в найменуванні юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр Фокус" схожим настільки, що його можна сплутати з торговельною маркою "Сімейна офтальмологія FOCUS" за свідоцтвом України №358880?;

- Чи є позначення "Фокус+ офтальмологічний центр" за заявкою №m202509477 від 26.05.2025 таким, що може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари або надає послуги?.

Проведення експертизи доручити Науково-дослідному центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України, з підстав викладених в ній (вх.№5597).

У підготовчому засіданні 16.07.2026 оголошено перерву до 27.08.2026, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою суду від 27.08.2026 прийнято заяву про зміну предмету позову до розгляду.

У підготовчому засіданні 27.08.2026 представник позивача підтримав клопотання про призначення судової експертизи з підстав, викладених у ньому, просив задоволити.

У підготовчому засіданні 27.08.2026 представник відповідача заперечив щодо клопотання про призначення судової експертизи з підстав, викладених у ньому.

Зокрема, зазначив, що у липні 2026 року відповідач звернувся до Дніпропетровського науково-дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України щодо проведення експертизи у сфері інтелектуальної власності, для подання в якості доказу у господарській справі №921/340/26. На вирішення експертизи поставлені наступні питання: Чи є комбіноване позначення "Фокус+ офтальмологічний центр" тотожним або схожим із торгівельною маркою за свідоцтвом України №358880 від 12.02.2025 настільки, що їх можна сплутати відповідно до наданих матеріалів? Чи є комерційне найменування "Товариство з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Фокус" тотожним або схожим із торгівельною маркою за свідоцтвом України №358880 від 12.02.2025 настільки, що їх можна сплутати відповідно до наданих матеріалів? Чи є доменне ім"я https://fokusclinic.com.ua/ тотожним або схожим із торгівельною маркою за свідоцтвом України №358880 від 12.02.2025 настільки, що їх можна сплутати відповідно до наданих матеріалів?

За результатами проведення експертиз Дніпропетровським науково-дослідним експертно - криміналістичним центром МВС України складено Висновок №СЕ-19/104-26/26334-ІВ від 12.08.2026, який долучений до матеріалів справи (вх.№6557 від 19.08.2026).

У підготовчому засіданні 27.08.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення щодо клопотання позивача про призначення судової експертизи (вх. № 5597 від 16.07.2026) та оголосив перерву до 08.09.2026, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Представник позивача у підготовче засідання 08.09.2026 з"явився.

Представник відповідача у підготовче засідання 08.09.2026 з"явився.

Розглянувши клопотання про призначення судової експертизи, суд встановив таке.

Згідно з частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Отже, судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві викликана тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних досліджень.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" від 01.06.2006, яке відповідно до положень ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується судом як джерело права, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строки для їх отримання.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Дана правова позиція висловлена, зокрема, в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.01.2018 у справі №907/425/16 та від 24.01.2018 у справі №917/50/17.

Отже, підставою для призначення судової експертизи є необхідність з`ясування обставин, що мають значення для справи, для такого з`ясування необхідні спеціальні знання, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.

Вирішуючи питання про необхідність призначення експертизи, суд виходить з того, чи мають значення для справи обставини, встановлення яких можна здійснити судовою експертизою, та чи може сторона іншими засобами доказування підтвердити ці обставини.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність (стаття 2 ГПК України).

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як визначено статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Таким чином, експертиза не може мати для суду заздалегідь встановленої сили і має оцінюватися судом з урахуванням всіх встановлених обставин справи в сукупності з поясненнями сторін, як того вимагає стаття 86 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28 січня 2020 року у справі №914/1019/16.

Призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду. При цьому питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи. Аналогічний правовий висновок викладено в п. 88 постанови Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 927/685/20.

При цьому, недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку стороні, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнов проти України").

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи (стаття 98 ГПК України).

Аналіз положень статей 99, 104 ГПК України дозволяє зробити висновок про те, що судова експертиза є одним із видів доказів та може призначатися судом у випадку, коли суд вважає, що має дійсну потребу у спеціальних знаннях для встановлення певних фактичних даних, що входять до предмета доказування.

Як визначено статтею 101 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення (ч.1).

Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз (ч.2)

У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок (ч.5)

Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду (ч.6).

Так, у липні 2026 року відповідач звернувся до Дніпропетровського науково-дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України щодо проведення експертизи у сфері інтелектуальної власності, для подання в якості доказу у господарській справі №921/340/26. На вирішення експертизи поставлені наступні питання: Чи є комбіноване позначення "Фокус+ офтальмологічний центр" тотожним або схожим із торгівельною маркою за свідоцтвом України №358880 від 12.02.2025 настільки, що їх можна сплутати відповідно до наданих матеріалів? Чи є комерційне найменування "Товариство з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Фокус" тотожним або схожим із торгівельною маркою за свідоцтвом України №358880 від 12.02.2025 настільки, що їх можна сплутати відповідно до наданих матеріалів? Чи є доменне ім"я https://fokusclinic.com.ua/ тотожним або схожим із торгівельною маркою за свідоцтвом України №358880 від 12.02.2025 настільки, що їх можна сплутати відповідно до наданих матеріалів?

За результатами проведення експертиз Дніпропетровським науково-дослідним експертно - криміналістичним центром МВС України складено Висновок №СЕ-19/104-26/26334-ІВ від 12.08.2026, який долучений до матеріалів справи (вх.№6557 від 19.08.2026).

Суд вважає, що Висновок №СЕ-19/104-26/26334-ІВ від 12.08.2026 складений Дніпропетровським науково-дослідним експертно - криміналістичним центром відповідає нормам статті 104 ГПК України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про призначення судової експертизи у справі № 921/851/23.

Обґрунтована і мотивована відмова суду в задоволенні клопотання учасника справи про призначення експертизи не може вважатися обмеженням у поданні доказів учасником справи суду.

Правова позиція наведена у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.10.2020 у справі №910/7275/19.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року як джерелом права, що застосовується судами при розгляді судових справ, внормовано, що кожний має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи і такі критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів а також важливість предмету позову для заявника у справі (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Фрідлендер проти Франції).

Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду КГС від 27.03.2020 у справі № 925/1247/19.

Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи та оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвали (ч. 2 ст. 232 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 69, 99, 100, 181, 182, 183, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні клопотання Фізичної особи - підприємця Петраша Івана Михайловича про призначення судової експертизи у справі №921/340/26 , відмовити.

2. Призначити підготовче засідання у справі №921/340/26 на "22" вересня 2026 року о 11:00 год., яке відбудеться у приміщенні Господарського суду Тернопільської області за адресою: 46000, м. Тернопіль, вул. Князя Острозького, 14 а, зал судових засідань № 4, 5 поверх.

3. Копію ухвали надіслати :

до електронного кабінету в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному ГПК України: відповідачу.

- рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення:

Фізичній особі - підприємцю Петрашу Івану Михайловичу, АДРЕСА_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть отримати інформацію у справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою - https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повну ухвалу підписано "16" вересня 2026 року.

Суддя Я.Я. Боровець