Ухвала суду № 139786273, 14.09.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

про забезпечення позову

"14" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/3751/26

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р. В.,

розглянувши заяву (вх. № 2-1778/26 від 11.09.2026) заступника керівника Одеської обласної прокуратури про забезпечення позову у справі № 916/3751/26

за позовом заступника керівника Одеської обласної прокуратури (65026, Одеська обл., м. Одеса, вул. Італійська, буд. 3; код ЄДРПОУ 03528552)

в інтересах держави в особі Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області (67780, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, с-ще Сергіївка, вул. Незламності, буд. 3; код ЄДРПОУ 05383649)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРТИКАЛЬ-ЮГ" (67704, Білгород-Дністровський р-н, м. Білгород-Дністровський, вул. Іванова Ігоря, буд. 6, кв. 23; код ЄДРПОУ 37291956)

про визнання договору недійсним, зобов`язання повернути земельну ділянку, скасування запису в поземельній книзі,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Одеської обласної прокуратури (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області (далі - позивач, Селищна рада) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРТИКАЛЬ-ЮГ" (далі - відповідач, Товариство), в якому просить суд:

1) визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 3 від 18.01.2023, укладений між Селищною радою та Товариством, щодо земельної ділянки загальною площею 30,2816 га, з кадастровим номером 5120885100:01:003:0921;

2) зобов`язати Товариство повернути територіальній громаді в особі Селищної ради земельну ділянку загальною площею 30,2816 га, з кадастровим номером 5120885100:01:003:0921 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - 2657870051040);

3) скасувати у Поземельній книзі на земельну ділянку загальною площею 30,2816 га, з кадастровим номером 5120885100:01:003:0921, відкритій 07.09.2022, запис від 07.09.2022 за № 001 у розділі 1 "Земельна ділянка. Загальні відомості" щодо категорії земель "землі рекреаційного призначення" та коду виду цільового призначення "07.01 Для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення".

В обґрунтування позовних вимог Прокурор покликається на те, що набуття Товариством у орендне користування спірної земельної ділянки відбулось із порушенням законодавства про захист економічної конкуренції під час процедури проведення земельних торгів, при формальному створенні учасниками цього аукціону її видимості, оскільки мали місце узгоджені дії двох учасників, один з яких брав участь у торгах лише формально, без наміру виграти аукціон (ТОВ "ТЕРРА КОМ").

Прокурор вказує, що отримання відповідачем спірної земельної ділянки в оренду відбулось з порушенням ст. 59, 61, 62 Земельного кодексу України, ст. 88, 89, 90 Водного кодексу України. Стверджує, що Селищна рада не мала права визначати цільове призначення спірної земельної ділянки "07.01 для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення", а також приймати рішення від 13.09.2022 за № 941 щодо включення спірної земельної ділянки до переліку ділянок, право оренди яких підлягає продажу на земельних торгах у формі аукціону та укладати з Товариством договір оренди земельної ділянки від 18.01.2023 за № 3.

Зазначає, що оспорюваний договір оренди землі № 3 від 18.01.2023 укладено на підставі рішення Селищної ради № 270 від 25.05.2021, яке, з урахуванням прийняття Селищною радою рішення № 941 від 13.09.2022, не відповідає положенням ч. 4 ст. 59, пункту "г" ч. 2 ст. 61, ч. 3 ст. 62 Земельного кодексу України, пункту 4 ч. 2 ст. 89, ч. 1 ст. 90 Водного кодексу України, а також у зв`язку з невідповідністю вказаним статтям змісту самого правочину, так як укладення такого правочину здійснено з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції (ст. 1, 4, п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), що суперечить інтересам територіальної громади та держави в цілому.

Разом із позовною заявою Прокурор подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд заборонити суб`єктам державної реєстрації прав: державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) посадовим особам Міністерства юстиції України та посадовим особам територіальних органів Міністерства юстиції України вчиняти реєстраційні дії щодо реєстрації спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, переходу речового права оренди землі, зміни інформації про суб`єкта речового права оренди, реєстрації похідних прав (суборенди) стосовно земельної ділянки загальною площею 30,2816 га з кадастровим номером 5120885100:01:003:0921 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 2657870051040).

Заяву про забезпечення позову мотивовано наступними доводами:

- наразі спірна земельна ділянка на праві власності належить Селищній раді, а у відповідача - перебуває у користуванні на підставі оспорюваного договору оренди;

- в п. 14 договору сторони узгодили, що земельна ділянка передається в оренду для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, а відповідно до п. 28 цього договору орендар має право самостійно господарювати на землі, з дотриманням умов договору, має право передавати земельну ділянку або її частину в суборенду;

- станом на даний час відповідач має нічим не обмежене право у будь-який момент передати спірну земельну ділянку в суборенду третім особам, які не мають статусу учасника справи, а також, після отримання права на виконання будівельних робіт, може у будь-який момент зареєструвати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно спеціальне майнове право на майбутній об`єкт нерухомості, що не сприятиме принципу процесуальної економії, оскільки позивач буде вимушений звертатися до суду із черговим позовом про визнання незаконним та скасування державної реєстрації права, припинення речового права тощо;

- заборона органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо спірного об`єкта нерухомого майна мінімізує вірогідність реєстрації надання спірної земельної ділянки в суборенду третім особам, а у випадку здійснення в процесі судового розгляду інших реєстраційних дій зі спірною земельною ділянкою - зазначене не сприятиме поновленню інтересів територіальної громади;

- враховуючи значну площу спірної земельної ділянки, її економічну привабливість та особливий статус у зв`язку з приналежністю до земель захисної смуги Чорного моря, негативні наслідки від вжиття заходу забезпечення позову є співмірними з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття відповідних заходів;

- заборона реєстраційних дій не порушує права відповідача на користування земельною ділянкою та не перешкоджає господарській діяльності відповідача;

- пропозиції щодо зустрічного забезпечення у Прокурора відсутні.

Розглянувши заяву Прокурора про забезпечення позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з частиною другою статті 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається, якщо невжиття відповідних заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Пунктом 4 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено можливість забезпечення позову шляхом заборони іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

Частиною четвертою статті 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При цьому відповідно до частини п`ятої статті 140 Господарського процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для застосування заходів забезпечення позову, суд має враховувати, зокрема, розумність, обґрунтованість та адекватність відповідного заходу, забезпечення збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу, наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, ймовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття відповідних заходів, а також необхідність запобігання порушенню у зв`язку із застосуванням таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками справи.

Забезпечення позову за своєю правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав та охоронюваних законом інтересів, а його метою є, зокрема, забезпечення можливості реального виконання рішення суду у разі задоволення позову та ефективності судового захисту. Водночас застосування заходів забезпечення позову не повинно призводити до фактичного вирішення спору по суті.

Зазначений підхід узгоджується з висновками Верховного Суду, відповідно до яких при вирішенні питання про забезпечення позову суд повинен оцінити не лише саму можливість застосування передбаченого законом заходу, а й конкретні фактичні обставини спору, зв`язок такого заходу з предметом позову, його адекватність та співмірність, а також те, чи спроможний відповідний захід забезпечити ефективний захист прав позивача. Верховний Суд окремо наголошує, що універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову не існує, оскільки вирішення цього питання залежить від фактичних обставин конкретного спору.

З матеріалів справи вбачається, що Прокурором в інтересах держави в особі Селищної ради заявлено вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки № 3 від 18.01.2023, укладеного між Селищною радою та Товариством, зобов`язання Товариства повернути Селищній раді спірну земельну ділянку, а також скасування відповідного запису у Поземельній книзі щодо категорії земель та коду виду цільового призначення.

Таким чином, безпосереднім предметом спору є правовідносини щодо законності набуття відповідачем права користування конкретною земельною ділянкою та існування речового права оренди на неї.

Суд враховує доводи Прокурора про те, що відповідно до пункту 14 оспорюваного договору земельна ділянка передана в оренду для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення.

Разом із тим суд вважає необхідним врахувати дійсний зміст пункту 28 договору оренди, оскільки у заяві Прокурор процитував його не повністю.

Так, відповідно до пункту 28 договору орендар має право, зокрема, самостійно господарювати на землі із дотриманням умов договору; за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження; передавати земельну ділянку або її частину в суборенду без зміни цільового призначення, згідно з вимогами статті 8 Закону України «Про оренду землі», за узгодженням із Селищною радою.

Отже, умови пункту 28 договору не надають відповідачу безумовного та нічим не обмеженого права на передачу спірної земельної ділянки або її частини в суборенду. Навпаки, реалізація такого права поставлена в залежність від узгодження із Селищною радою, а щодо будівництва будівель і споруд - також від письмової згоди орендодавця.

Водночас зазначена обставина не виключає самої можливості виникнення у подальшому похідного права суборенди, оскільки така можливість прямо передбачена умовами оспорюваного договору.

З огляду на те, що законність самого договору оренди є предметом спору у цій справі, виникнення на його підставі нового похідного речового права на спірну земельну ділянку до вирішення спору по суті може змінити правовий стан об`єкта, щодо якого заявлено позовні вимоги.

У разі задоволення позову та повернення земельної ділянки її власнику це, залежно від конкретних обставин, може зумовити необхідність вирішення питання щодо правових наслідків існування такого похідного речового права та вчинення додаткових юридично значущих дій щодо особи, яка на час вирішення спору може не бути учасником справи.

Таким чином, між заходом забезпечення позову у вигляді заборони державної реєстрації похідних прав (суборенди) та предметом спору існує безпосередній зв`язок, оскільки такий захід безпосередньо стосується земельної ділянки, право оренди якої оспорюється у цій справі.

При цьому суд враховує, що зазначений захід не передбачає припинення існуючого права оренди відповідача, не вирішує питання дійсності чи недійсності договору оренди та не позбавляє відповідача можливості користуватися земельною ділянкою на час розгляду справи.

Застосування такого заходу спрямоване виключно на недопущення зміни правового стану спірної земельної ділянки шляхом виникнення щодо неї нових похідних речових прав до остаточного вирішення спору.

Суд також бере до уваги, що Прокурор просить застосувати заборону не до невизначеного кола майна відповідача, а виключно щодо конкретної земельної ділянки загальною площею 30,2816 га з кадастровим номером 5120885100:01:003:0921, яка є безпосереднім предметом спору.

За таких обставин відповідний захід забезпечення є адекватним та співмірним із заявленими позовними вимогами.

Суд також вважає обґрунтованими доводи Прокурора щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову у частині заборони суб`єктам державної реєстрації прав вчиняти реєстраційні дії щодо переходу права оренди спірної земельної ділянки, зміни інформації про суб`єкта речового права оренди.

З огляду на предмет та підстави заявленого позову, будь-яка зміна правового статусу спірного права оренди у період розгляду справи, у тому числі його перехід до іншої особи, зміна відомостей щодо суб`єкта відповідного речового права здатна створити додаткові правові наслідки, які виходять за межі існуючих на момент звернення Прокурора до суду правовідносин сторін.

Зокрема, заборона вчинення реєстраційних дій щодо переходу права оренди безпосередньо спрямована на збереження існуючого стану спірного речового права. У разі переходу права оренди до іншої особи до ухвалення рішення у справі фактичним та юридичним носієм спірного права може стати інша особа, яка не є первісним орендарем за оспорюваним договором. Це, у свою чергу, може істотно ускладнити відновлення становища, яке існувало до виникнення спірних правовідносин, у разі задоволення позову.

Заборона зміни інформації про суб`єкта речового права оренди має самостійне значення, оскільки спрямована на недопущення зміни відомостей про особу, за якою зареєстроване спірне право оренди, та, відповідно, на збереження існуючого стану реєстраційних правовідносин щодо предмета спору. Такий захід безпосередньо пов`язаний із предметом позову, оскільки позовні вимоги стосуються саме договору оренди, на підставі якого відповідне право зареєстроване за відповідачем.

У сукупності зазначені обставини дають підстави для висновку, що застосування наведених заходів забезпечення позову спрямоване не на попереднє вирішення спору щодо дійсності договору оренди, а на збереження існуючого правового та реєстраційного стану спірної земельної ділянки до остаточного вирішення спору судом.

Разом із тим суд бере до уваги доводи Прокурора про значну площу спірної земельної ділянки, її економічну привабливість та особливий правовий режим земель, пов`язаний із розташуванням у межах прибережної захисної смуги Чорного моря.

Зазначені обставини самі по собі не є достатньою підставою для застосування заходів забезпечення позову, однак підлягають врахуванню судом при оцінці характеру спірних правовідносин, можливих наслідків зміни правового стану земельної ділянки та співмірності заходу забезпечення позову.

При цьому суд виходить із необхідності дотримання балансу інтересів сторін та інших осіб.

Застосування заборони переходу права оренди, зміни інформації про суб`єкта речового права оренди та реєстрації похідних прав (суборенди) щодо спірної земельної ділянки не позбавляє відповідача права користуватися земельною ділянкою в межах існуючого права оренди, не припиняє його та не перешкоджає здійсненню господарської діяльності, яка не пов`язана зі зміною суб`єкта речового права оренди або виникненням похідного речового права.

Таким чином, негативні наслідки застосування зазначених заходів для відповідача є обмеженими та співмірними з потенційними негативними наслідками для власника земельної ділянки у разі зміни її правового стану до вирішення спору по суті.

Водночас суд не погоджується з доводами Прокурора в частині необхідності заборони державної реєстрації спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва та майбутній об`єкт нерухомості.

Обґрунтовуючи необхідність застосування цього заходу, Прокурор посилається на те, що після отримання відповідачем права на виконання будівельних робіт останній може у будь-який момент зареєструвати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно спеціальне майнове право на майбутній об`єкт нерухомості, що, на думку Прокурора, може призвести до виникнення нових правовідносин та необхідності звернення до суду з додатковими вимогами.

Таким чином, наведений Прокурором ризик у цій частині пов`язаний не з уже вчиненими відповідачем діями, а з можливістю настання у майбутньому певної сукупності обставин, а саме отримання права на виконання будівельних робіт, створення відповідного об`єкта та подальшого звернення за державною реєстрацією спеціального майнового права.

Водночас із матеріалів заяви про забезпечення позову не вбачається, що відповідач на момент звернення Прокурора до суду отримав право на виконання будівельних робіт щодо спірної земельної ділянки, здійснює будівництво об`єкта незавершеного будівництва, здійснює оформлення майбутнього об`єкта нерухомості або вчинив конкретні дії, спрямовані на державну реєстрацію спеціального майнового права.

Наданим Прокурором витягом з Порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва підтверджується, що 27.08.2026 за кадастровим номером 5120885100:01:003:0921 здійснено пошук, за результатами якого зазначено: «По вашому запиту нічого не знайдено».

Суд не розцінює цей документ як безумовний доказ відсутності будь-якої будівельної діяльності на земельній ділянці, оскільки результат конкретного пошуку в ЄДЕССБ сам по собі не виключає можливості існування фактичних обставин, які не відображаються за відповідним критерієм пошуку.

Разом із тим цей документ не підтверджує і наявності конкретних обставин, які б свідчили про реальну та безпосередню загрозу державної реєстрації спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва або майбутній об`єкт нерухомості.

Інших належних, допустимих та вірогідних доказів того, що відповідач уже отримав право на виконання будівельних робіт, розпочав будівництво, створює об`єкт незавершеного будівництва, здійснює оформлення майбутніх об`єктів нерухомості або вчиняє конкретні дії, спрямовані на державну реєстрацію спеціального майнового права, Прокурором суду не надано.

При цьому сама обставина, що відповідно до пункту 14 договору земельна ділянка передана для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, не свідчить про фактичне здійснення відповідачем будівництва або про безпосередню підготовку до державної реєстрації спеціального майнового права.

Більше того, відповідно до пункту 28 договору право орендаря зводити будівлі і споруди обумовлено отриманням письмової згоди орендодавця. Отже, і з огляду на умови самого оспорюваного договору можливість здійснення відповідного будівництва обумовлене необхідністю узгодження таких дій із Селищною радою.

За таких обставин посилання Прокурора на можливість у майбутньому отримати право на виконання будівельних робіт та зареєструвати спеціальне майнове право саме по собі не свідчить про існування достатньо обґрунтованого припущення щодо реальності відповідного ризику.

Суд також враховує правові висновки Верховного Суду, відповідно до яких при вирішенні питання про забезпечення позову необхідно встановити конкретні фактичні обставини, з якими заявник пов`язує необхідність застосування відповідного заходу, а самі лише припущення про можливість у майбутньому вчинення певних дій не є достатньою підставою для застосування заходів забезпечення.

До того ж, Верховний Суд у постанові від 12.05.2026 у справі № 914/3135/25 звернув увагу на те, що заборона відповідачеві, іншим особам вчиняти певні дії повинна узгоджуватись з предметом позову, тобто, така заборона має стосуватися виключно предмета спору.

Застосовуючи наведений підхід до спірних правовідносин, суд виходить із того, що предметом цього спору є законність набуття та існування права оренди на конкретну земельну ділянку, а також повернення цієї земельної ділянки її власнику.

Натомість спеціальне майнове право на об`єкт незавершеного будівництва або майбутній об`єкт нерухомості предметом заявлених позовних вимог не є.

Відповідно, для застосування заборони реєстрації такого спеціального майнового права Прокурор мав довести не лише можливість його виникнення у принципі, а й те, що існує реальна загроза відповідної реєстрації та що її здійснення може істотно ускладнити або унеможливити ефективний захист чи поновлення прав та інтересів, за захистом яких подано позов.

Таких обставин судом наразі не встановлено.

Посилання Прокурора на принцип процесуальної економії саме по собі не змінює наведеного висновку, оскільки цей принцип не може бути самостійною підставою для превентивного обмеження прав щодо об`єктів, існування яких або реальна підготовка до створення яких на момент розгляду заяви не підтверджені належними доказами.

Проте, у разі зміни фактичних обставин справи та надання Прокурором доказів вчинення відповідачем або іншими особами за його участю конкретних дій, спрямованих на здійснення будівництва на спірній земельній ділянці, у тому числі отримання відповідних документів на виконання будівельних робіт, початку підготовчих чи будівельних робіт, укладення договорів щодо створення об`єктів нерухомості або вчинення інших дій, які свідчитимуть про реальність такого ризику, Прокурор не позбавлений права повторно звернутися до суду із заявою про забезпечення позову.

У такому разі суд оцінюватиме нові фактичні обставини та подані на їх підтвердження докази з точки зору того, чи набуває відповідний ризик характеру реального та чи створює він загрозу істотного ускладнення ефективного захисту або поновлення прав позивача.

У свою чергу, відповідач не позбавлений права звернутися до Господарського суду Одеської області з клопотанням як про застосування зустрічного забезпечення, так і про скасування заходів забезпечення позову у разі надання відповідних доказів, які б спростовували необхідність застосування таких заходів.

Керуючись ст. 136, 137, 140, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву (вх. № 2-1778/26 від 11.09.2026) заступника керівника Одеської обласної прокуратури про забезпечення позову у справі № 916/3751/26 - задовольнити частково.

2. Заборонити суб`єктам державної реєстрації прав, а саме державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення), посадовим особам Міністерства юстиції України та посадовим особам територіальних органів Міністерства юстиції України вчиняти реєстраційні дії щодо переходу речового права оренди землі, зміни інформації про суб`єкта речового права оренди, реєстрації похідних прав (суборенди) стосовно земельної ділянки загальною площею 30,2816 га з кадастровим номером 5120885100:01:003:0921 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 2657870051040).

3. В решті заяви відмовити.

Стягувач: Сергіївська селищна рада Білгород-Дністровського району Одеської області (67780, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, с-ще Сергіївка, вул. Незламності, буд. 3; код ЄДРПОУ 05383649).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕРТИКАЛЬ-ЮГ" (67704, Білгород-Дністровський р-н, м. Білгород-Дністровський, вул. Іванова Ігоря, буд. 6, кв. 23; код ЄДРПОУ 37291956).

Ухвала дійсна для пред`явлення до виконання у строк, установлений ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвала набирає законної сили 14.09.2026 та може бути оскаржена до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги у строк, установлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Волков Роман Володимирович