Ухвала суду № 139785337, 07.09.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

07 вересня 2026 року м. Миколаїв Справа № 915/609/25

Господарський суд Миколаївської області у складі:

судді Л.М. Ільєвої

при секретарі судового засідання І.С. Степановій

за участю представників:

від позивача не з`явився,

від відповідача (заявника) не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Обласного комунального підприємства Миколаївоблтеплоенерго про відстрочення виконання рішення суду (вх. № 12494/26 від 21.08.2026 р.) у справі № 915/609/25 Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг до Обласного комунального підприємства Миколаївоблтеплоенерго про стягнення заборгованості в загальній сумі 240636734,82 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Обласного комунального підприємства Миколаївоблтеплоенерго про стягнення заборгованості в загальній сумі 240636734,82 грн.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 25.04.2025 р. вказану позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/609/25, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання призначено на 26.05.2025 р. о 15:00.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 27.10.2025 р. у справі № 915/609/25 позов Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг задоволено, стягнуто з Обласного комунального підприємства Миколаївоблтеплоенерго на користь позивача кошти в розмірі 240636734,82 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 423920,00 грн. та відстрочено виконання вказаного судового рішення на строк 6 (шість) місяців - до 27.04.2026 року.

21.01.2026 року Господарським судом Миколаївської області на виконання вказаного судового рішення від 27.10.2026 р. видано відповідний наказ про його примусове стягнення.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 20.05.2026 р. у справі № 915/609/25, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.06.2026 р., заяву Обласного комунального підприємства Миколаївоблтеплоенерго про відстрочення виконання рішення суду (вх. № 5099/26 від 09.04.2026 р.) у справі № 915/609/25 задоволено частково, та відстрочено виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.10.2025 у справі №915/609/25 на строк 4 (чотири) місяці - до 27.08.2026 року.

21.08.2026 від представника відповідача - Іщенко Н.С. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла заява (вх. №12494/26), в якій заявник просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.10.2025р. по справі №915/609/25 до 26.10.2026р. Заява мотивована тим, що існують обставини, що не залежать від відповідача, які унеможливлюють виконання в повному обсязі рішення суду найближчим часом. Так, заявник вказує, що ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» є основним джерелом теплопостачання в м. Миколаєві та обслуговує понад 91 тис. особових рахунків споживачів-фізичних осіб, об`єкти бюджетної та соціальної сфери, до складу яких входять медичні заклади, заклади освіти та дитячі садки. Специфіка роботи підприємства полягає в тому, що основними споживачами теплової енергії є бюджетні підприємства та населення міста, які мають постійну значну заборгованість за спожиту теплову енергію.

Разом з цим, заявник зазначає, що визнає наявність заборгованості за рішенням по справі №915/609/25, та не відмовляється і не ухиляється від її сплати, робить все можливе для погашення заборгованості перед ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Тейдинг». Так, заявник звертає увагу на те, що на виконання рішення суду, відповідачем сплачено судовий збір в сумі 423920,00 грн. Також заявник зауважує, що він докладає усіх можливих зусиль щодо виконання обов`язку по сплаті заборгованості за договором №7338-ПСО(ТКЕ)-22 від 20.10.2022р. За ствердженням заявника, на момент винесення ухвали про відстрочення виконання рішення від 20.05.2026 відповідачем було сплачено 36064765,55 грн. основного боргу, а станом на 20.08.2026 ще 28725941,72 грн., що, на переконання заявника, підтверджується актом звіряння заборгованості станом на 31.07.2026 та виписками з казначейського рахунку за період з 03.08.2026 по 20.08.2026.

Як зазначає заявник, заборгованість споживачів перед відповідачем станом на 01.08.2026р. становить 357,2 млн. грн., з них: у бюджетних установ становить 24,6 млн. грн., у госпрозрахункових організацій становить 41,4 млн. грн. Найбільшу суму становить заборгованість населення 291,2 млн. грн., оскільки населення є головним споживачем теплової енергії, що виробляється ОКП «Миколаївоблтеплоенерго».

Також відповідач вказує, що 2025 рік закінчився із чистим фінансовим результатом у вигляді збитку в розмірі 690110 тис. грн., що підтверджується звітом про фінансові результати за 2025 р. (код рядка 2355), а перше півріччя 2026 ще додатково 274577 тис. грн. збитку.

При цьому, за ствердженням заявника, підприємством посилено ведуться роботи зі стягнення дебіторської заборгованості зі споживачів теплової енергії, послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, з контрагентів по господарським договорам. Так, заявник вказує, що ним безперервно здійснюється претензійно-позовна робота відносно абонентів-боржників, проводяться заходи направлені на примусове виконання судових рішень. Зокрема, за сім місяців 2026 року підприємством направлено 130095 претензій боржникам на загальну суму 1144258070,57 грн. За сім місяців 2026 року підприємством пред`явлено 1882 позови на суму 22478416,69 грн. До відділів державної виконавчої служби нами направлено за сім місяців 2026 року 4189 виконавчих документа про стягнення заборгованості на загальну суму 58954725,53 грн. Однак, відповідач вказує, що значна кількість виконавчих документів, що направляються на примусове виконання, як і раніше, повертаються органами Державної виконавчої служби без виконання (за сім місяців 2026 р. повернуто 854 виконавчих документа на суму 14149333,82 грн.). Це призводить до суттєвого обмеження можливості практичного виконання рішень про стягнення заборгованості за судовими рішеннями на користь ОКП «Миколаївоблтеплоенерго». Заявник вказує, що загальна сума, яка стягнута за судовими рішеннями органами виконавчої служби за сім місяців 2026р. складає 15831469,31 грн., що становить близько 26,8 % виконання судових рішень.

Також відповідач зазначає, що складнощі при виконанні рішення суду пов`язані з наявністю протягом тривалого часу мораторію на підвищення тарифів на послуги постачання теплової енергії відповідно до укладеного 30 вересня 2021 між Асоціацією міст України, Кабінетом Міністрів України, Офісом Президента України та НАК «Нафтогаз України» Меморандуму про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері теплопостачання в опалювальному періоді 2021-2022 років, а також прийняттям Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» №2479-ІХ від 29 липня 2022 року.

Крім того, заявник зауважує, що відповідно до ч. 1, 2 статті 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено, що у 2026 році, як виняток з положень пункту 1 частини другої статті 29 та пункту 1 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України, податок на доходи фізичних осіб (крім податку, визначеного пунктом 11 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України, та податку від оподаткування доходів у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу), що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України на відповідній території України (крім території міст Києва та Севастополя), зараховується до загального фонду державного бюджету у розмірі 21 відсоток, до загального фонду бюджетів сільських, Селищних, міських територіальних громад у розмірі 64 відсотки.

З метою сталого проходження опалювального періоду 2025/2026 років та забезпечення своєчасних розрахунків за комунальні послуги та енергоносії у 2026 році додаткові надходження до загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад, визначені частиною першою цієї статті, у розмірі 4 відсотки спрямовуються на проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ, інші енергоносії, які використовуються в процесі виробництва теплоенергії або іншого виду енергії, на підтримку підприємств з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії, централізованого постачання холодної води та водовідведення. У разі наявності заборгованості з різниці в тарифах на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води зазначені кошти у першу чергу спрямовуються на погашення такої заборгованості. Заявник вказує, що спрямування коштів на погашення заборгованості з різниці в тарифах буде можливе лише після надходження зазначених вище додаткових 4% ПДФО до бюджету м. Миколаєва, відповідач розраховує на отримання різниці в тарифах, після другого кварталу 2026 року.

Також відповідач зазначає, що має зобов`язання здійснювати поточні розрахунки за договорами з позивачем та виконувати ще одне рішення, ухвалене Господарським судом Миколаївської області про стягнення заборгованості з ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» на користь ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» заборгованості за договором про постачання природного газу по справі №915/2105/25 в сумі 334767135,90 грн. основного боргу. Водночас з цим, на розгляді Господарського суду Миколаївської області заходиться справа № 915/1518/25 про стягнення заборгованості з ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» на користь ТОВ Газорозподільні мережі України в особі Миколаївської філії ТОВ Газорозподільні мережі України в сумі 58755713,18 грн.

Відповідач зазначає, що знаходиться у скрутному фінансовому становищі, а тому стягнення заборгованості за судовим рішенням одномометно у повному розмірі, з високою вірогідністю може призвести до вкрай негативних наслідків для останнього, оскільки скрутне фінансове становище підприємства створює реальну загрозу повного зупинення виробничої діяльності, доведенням його до стану банкрутства, і як наслідок, до неспроможності виконання покладених на нього обов`язків забезпечення мешканців та підприємств, організацій та установ Миколаївської громади послугами теплопостачання, а також забезпечення нормального функціонування системи теплопостачання, що в свою чергу може спричинити надзвичайні наслідки екологічного, санітарно-епідемічного та соціального характеру для всього регіону, особливо в умовах воєнного стану. Разом з цим, заявник зауважує, що у випадку банкрутства ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» без централізованого опалення в осінньо-зимовий період можуть залишитися важливі об`єкти інфраструктури Миколаївської територіальної громади, освітні та медичні заклади, а також державні установи та правоохоронні органи. При цьому відповідач зауважує, що негайне виконання рішення суду може призвести до неплатоспроможності відповідача, що не буде сприяти ефективному відновленню порушеного права позивача, виконанню рішення суду та може порушити господарську діяльність відповідача. Відтак, на переконання відповідача, відстрочення виконання судового рішення надасть нашому підприємству можливість стабілізувати фінансовий стан, не допустити його банкрутства, що дозволить акумулювати грошові кошти для погашення боргу перед позивачем без значного одноразового фінансового навантаження, а позивачу можливість реального отримання грошових коштів.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ГПК України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.08.2026 р. у справі № 915/609/25 вказану заяву Обласного комунального підприємства Миколаївоблтеплоенерго про відстрочення виконання рішення (вх. № 12494/26 від 21.08.2026 р.) прийнято до провадження, та розгляд заяви призначено в засіданні суду на 07 вересня 2026 року о 12:00.

04.09.2026 від представника відповідача - Іщенко Н.С. до господарського суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС надійшли додаткові пояснення (вх. №13248/26), в яких заявником додатково повідомлено, що з 21.08.2026 по 03.09.2026 відповідачем додатково до зазначеного у заяві про відстрочення від 21.08.2026 сплачено ще 6597861,71 грн., що підтверджується виписками з казначейського рахунку за період з 21.08.2026 по 03.09.2026. Відтак, за ствердженням заявника, сума заборгованості за рішенням зменшилась до 169248165,84 грн.

У судове засідання, що призначене на 07.09.2026 р., представники сторін не з`явились, однак їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.

При цьому позивач про дату, час і місце розгляду заяви повідомлявся судом належним чином шляхом надсилання ухвал суду до електронного кабінету, зареєстрованого відповідачем в підсистемі Електронний суд ЄСІТС в порядку ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України.

Так, ухвала суду від 21.08.2026 р. про прийняття заяви Обласного комунального підприємства Миколаївоблтеплоенерго про відстрочення виконання судового рішення до провадження та призначення її розгляду в засіданні суду була отримана позивачем 21.08.2026 р., що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду від 24.08.2026 р.

Заперечень від позивача щодо поданої відповідачем про відстрочення виконання судового рішення до суду не надходило.

Розглянувши заяву відповідача про відстрочення виконання судового рішення, , суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частиною 1 статті 18 ГПК України, визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, що підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної чи касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Невиконання боржником судового рішення про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна стягувача або майна, присудженого на користь стягувача, протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з боржника суми вартості відповідного майна, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, вартість майна неможливо визначити або майно відповідно до закону не може оцінюватися. Вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Згідно з ч. 2 ст. 331 ГПК України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи..

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 331 ГПК України).

Як вбачається з вищезазначеної норми ГПК, підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк.

Так, питання задоволення заяви сторони у справі про відстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання. З цією метою, під час вирішення питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, суди повинні враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

При цьому при вирішенні заяви сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення судом враховується те, що задоволення вказаних заяв можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (роз`яснення в ч. 10 постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 26.12.2003 р. „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження).

Разом з тим необхідно враховувати, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення ЄСПЛ у справі Горнсбі проти Греції від 19.03.97); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права (рішення ЄСПЛ у справі Іммобільяре Саффі проти Італії від 28.07.99).

Враховуючи те, що існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, легітимні сподівання на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить майно цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України від 03.04.2008), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін у національному законодавстві компенсація потерпілій стороні за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як потерпілої сторони; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За змістом ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, встановлення та підтвердження факту наявності обставин, на які посилається заявник, можливо лише внаслідок сукупного аналізу відповідних доказів щодо наявності зазначених обставин, що безпосередньо ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у момент звернення рішення до виконання.

Разом з тим, суд наголошує, що положеннями ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

При цьому необхідно враховувати, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 331 ГПК України, ця норма не вимагає, і господарський суд законодавчо обмежений річним терміном відстрочки виконання рішення з дня ухвалення такого рішення.

В обґрунтування поданої заяви відповідач зазначає, що стягнення заборгованості за судовим рішенням одномоментно у повному розмірі з високою вірогідністю може призвести до вкрай негативних наслідків для останнього, оскільки скрутне фінансове становище підприємства створює реальну загрозу повного зупинення виробничої діяльності, доведенням його до стану банкрутства, і як наслідок, до неспроможності виконання покладених на нього обов`язків забезпечення мешканців та підприємств, організацій та установ Миколаївської громади послугами теплопостачання, а також забезпечення нормального функціонування системи теплопостачання, що в свою чергу може спричинити надзвичайні наслідки екологічного, санітарно-епідемічного та соціального характеру для всього регіону, особливо в умовах воєнного стану.

На підтвердження вказаних обставин відповідачем подано до суду:

- виписки по рахунку відповідача за 03.08.2026 р., 19.08.2026 р.. 17.08.2026 р., 13.08.2026 р.. 11.08.2026 р., 07.08.2026 р., 06.08.2026 р., 20.08.2026 р., 18.08.2026 р., 14.08.2026 р., 12.08.2026 р., 10.08.2026 р., 04.08.2026 р., 05.08.2026 р., 21.08.2026 р., 24.08.2026 р., 25.08.2026 р., 26.08.2026 р., 27.08.2026 р., 28.08.2026 р., 31.08.2026 р.,01.09.2026 р., 02.09.2026 р., 03.09.2026 р.;

- інформацію про заборгованість абонентів станом на 01.08.2026 р.;

- копію звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2025 рік;

- копію балансу (звіту про фінансовий стан) на 31 грудня 2025 року;

- копію звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за І півріччя 2026 року;

- інформація щодо стягнення заборгованості з юридичних осіб за послуги по теплопостачанню у судовому порядку за липень та щомісячно за 2026 рік;

- інформація щодо стягнення заборгованості з фізичних осіб за послуги по теплопостачанню у судовому порядку за липень та щомісячно за 2026 рік;

- копії протоколів засідання територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах у Миколаївській області від 04.11.2022 № 1, від 19.12.2022 № 13, від 27.03.2023 № 16, від 10.08.2023 № 6, від 17.11.2023 № 12, від 26.03.2024 № 18, від 22.05.2024 №1, від 16.08.2024 № 4, від 20.11.2024 № 7, від 24.03.2025 № 11, від 22.05.2025 №1, від 15.08.2025 №5, від 20.11.2025 №9, від 26.03.2026 р. №13, від 20.05.2026 р. №1, від 20.08.2026 р. №4;

- акт звірки розрахунків за період з 01.07.2021 31.07.2026 р.

З огляду на доводи відповідача та враховуючи відсутність заперечень позивача, суд дійшов висновку, що подана відповідачем заява про відстрочення виконання рішення є належним чином обґрунтованою, а надані відповідачем докази є достатніми задля встановлення судом існування обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду та водночас з яких вбачається за можливість встановити всі сукупні фактори, визначені статтею 331 ГПК України, при цьому судом враховано наступні обставини:

- відповідач визнає наявність обов`язку сплати позивачу заборгованості за спожитий газ згідно судового рішення в повному обсязі, не відмовляється та не ухиляється від такого виконання;

- після ухвалення судом рішення відповідачем здійснюються часткові погашення суми основного боргу на користь позивача, відповідач визнає наявність обов`язку сплати позивачу заборгованості за спожитий газ згідно судового рішення в повному обсязі, не відмовляється та не ухиляється від такого виконання, а навпаки шукає шляхи та вживає заходи для погашення стягнутої за рішенням суду заборгованості;

- відповідач є об`єктом критичної інфраструктури паливно-енергетичного комплексу, основним видом діяльності якого є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, при цьому, відповідно до ст.ст.19, 20 Закону України Про теплопостачання теплопостачальна організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі, а споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію, згідно з діючими тарифами. Таким чином, відповідач зобов`язаний здійснювати постачання теплової енергії незалежно від зовнішніх факторів, тому що його господарська діяльність направлена на забезпечення життєдіяльності міста;

- заборгованість споживачів за послуги з поставленої теплової енергії станом на 01.08.2026 становить 357,76 млн. грн., з них: у бюджетних установ - 24,59 млн. грн., госпрозрахункових організацій - 41,41 млн. грн., а найбільшу суму становить заборгованість населення 291,21 млн. грн., оскільки населення є головним споживачем теплової енергії, що виробляється ОКП Миколаївоблтеплоенерго;

- згідно звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2025 рік для ОКП Миколаївоблтеплоенерго 2025 рік закінчився із чистим фінансовим результатом у вигляді збитку в розмірі 690110 тис. грн. (код рядка 2355);

- відповідно до звіту про фінансові результати за І півріччя 2026 року для ОКП Миколаївоблтеплоенерго І півріччя 2026 року закінчилося із чистим фінансовим результатом у вигляді збитку в розмірі 274557 тис. грн. (код рядка 2355);

- єдиним джерелом для оплати заборгованості перед позивачем є кошти, отримані відповідачем в якості оплати за спожиту теплову енергію з боку населення, бюджетних установ та госпрозрахункових підприємств.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що негайне звернення стягнення грошових коштів з відповідача можливо й зможе забезпечити виконання рішення, однак з великою вірогідністю негативно вплине на господарську діяльність відповідача, а також на можливість виконання ним своїх функцій, може призвести до блокування роботи відповідача, та відповідно виконання в подальшому грошових зобов`язань, зокрема і перед позивачем.

Разом з цим суд зазначає, що позивачем не надано, а наявні матеріли справи не містять доказів на підтвердження того, що у зв`язку із відстроченням виконання рішення суду позивачу буде завдано збитки або він змушений буде понести додаткові витрати.

Так, суд вважає можливим задовольнити заяву відповідача про відстрочення виконання рішення шляхом надання відстрочки до 27.10.2026 р. з урахуванням встановленого законом річного строку згідно з ч. 5 ст. 331 ГПК України, з метою забезпечення балансу інтересів сторін.

На думку суду, ненадання відстрочки виконання рішення у даній справі може призвести до настання негативних наслідків для споживачів теплової енергії міста Миколаєва в умовах воєнного стану.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (Корнілов та інші проти України, заява 36575/02, ухвала від 07.10.2003 р.). Навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого статтею 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 р. у справі Крапівницький та інші проти України, заява 60858/00).

При розгляді даної заяви суд враховує висновки Верховного суду викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18, що відстрочення або розстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення. Водночас розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

З урахуванням викладеного, дослідивши подані суду докази, суд дійшов висновку про можливість відстрочення виконання судового рішення з підстав, зазначених заявником, та задоволення відповідної заяви відповідача шляхом відстрочення виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.10.2025 у справі №915/609/25 на строк 2 (два) місяці - до 27.10.2026 року.

Керуючись ст.ст. 331, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Обласного комунального підприємства Миколаївоблтеплоенерго про відстрочення виконання рішення суду у справі № 915/609/25 (вх. № 12494/26 від 21.08.2026 р.) задовольнити.

2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.10.2025 у справі №915/609/25 на строк 2 (два) місяці - до 27.10.2026 року.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня підписання повного тексту ухвали.

Ухвалу підписано 15.09.2026 року у зв`язку з перебуванням судді Ільєвої Л.М. у щорічній відпустці 14.09.2026 року.

Суддя Л.М. Ільєва