Рішення № 139785244, 07.09.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2026 Справа № 914/1685/26

За позовною заявою: Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, м.Львів

до відповідача: Підприємства об`єднання громадян ЗАХІД-КВАРТАЛ громадської організації Всеукраїнська організація союз осіб з інвалідністю України, м.Львів

про стягнення 53000,00 грн пені

Суддя Ділай У.І.

Секретар Ю.І.Кохановська

За участі представників:

Від позивача: Х.А.Винарович - представник

Від відповідача: не з`явився

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2026, справу №914/1685/26 розподілено судді У.І.Ділай.

Ухвалою від 08.06.2026 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

11.06.2026 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою від 15.06.2026 прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 07.07.2026.

Ухвалою від 07.07.2026 відкладено підготовче судове засідання на 21.07.2026.

Ухвалою від 21.07.2026 підготовче провадження закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті на 07.09.2026.

Представник позивача в судовому засіданні від 07.09.2026 підтримав позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи.

У судове засідання 07.09.2026 відповідач явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Про розгляд справи відповідач належним чином повідомлений. Кореспонденція з ухвалами суду, надіслана на адресу, яка зазначена в позові та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернута поштовим відділенням з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 cуд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та / або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20, від 19.12.2022 у справі №910/1730/22).

Станом на 07.09.2026 від відповідача до суду відзив не надходив.

Відповідач протягом розгляду справи не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми статті 81 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

У зв`язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

В процесі розгляду матеріалів справи суд

встановив:

Згідно з позовом, відповідно до рішення адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (надалі Відділення) від 07.06.2024 № 63/43-р/к відповідач вчинив порушення, законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів. На відповідача накладено штраф у розмірі 53000 грн.

07.06.2024 вказане Рішення позивач надіслав відповідачу. На підтвердження подано список згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих АТ «Укрпошта» № 168 та відстеження поштового відправлення АТ «Укрпошта» № 0600928959888. Поштове відправлення не було вручене відповідачу.

У зв`язку із неможливістю вручити відповідачу рішення, на підставі частини першої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», Відділення оприлюднило в офіційному друкованому органі газеті «Урядовий кур`єр» від 13.07.2024 № 142 (7802) інформацію про прийняте рішення.

За твердженням позивача вказане рішення вважається таким, що вручене відповідачу 24.07.2024. Таким чином, на підставі вищенаведених обставин та норм Закону України «Про захист економічної конкуренції», останнім днем сплати відповідачем штрафу було 25.09.2024.

При цьому, двомісячним строком оскарження відповідачем рішення до господарського суду було також 25.09.2024.

Як зазначив позивач, відповідач у визначений строк штраф не сплатив та рішення Відділення до суду не оскаржив.

Відділенням було видано наказ про стягнення з відповідача штрафу в дохід загального фонду Державного бюджету України, який був пред`явлений для примусового виконання до органів Державної виконавчої служби.

Як зазначив позивач, Відділення не отримувало від відповідача, а також і від органів Державної виконавчої служби документів, що підтверджують сплату штрафу, накладеного згідно з рішенням від 07.06.2024 № 63/43-р/к.

Враховуючи зазначене та норми Закону України «Про захист економічної конкуренції» відділенням здійснено розрахунок суми пені за період з 26.09.2024 по 01.12.2024, яка складає 53 265 грн.

Однак, як повідомив позивач на підставі частини п`ятої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного згідно з рішенням, відтак, сума пені складає 53000,00 грн.

Спір виник внаслідок порушення відповідачем антимонопольного законодавства. Відтак, позивач подав до Господарського суду Львівської області позов про стягнення з відповідача 53000,00 грн пені в дохід державного бюджету.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства.

За статтею 35 Закону 2210-III розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі. При розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України: збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень; отримують пояснення осіб, які беруть участь у справі, або будь-яких осіб за їх клопотанням чи з власної ініціативи.

Статтею 48 Закону 2210-III передбачено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, зокрема, про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу.

Частиною ст. 3 Закону 2210-III встановлено, що законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України "Про Антимонопольний комітет України", інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб`єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України (п. 4 ст. 4 Закону 2210-III).

Згідно з ч. 2 ст. 5 Закону 2210-III особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, зокрема: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; звертатися до суду з позовами, заявами і скаргами у зв`язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції, а також із запитами щодо надання інформації про судові справи, що розглядаються цими судами відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно з п. 1, 2 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України має повноваження, зокрема, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про надання дозволу, надання попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, проводити розслідування або дослідження за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, попередні висновки стосовно узгоджених дій, концентрації.

Пунктами 1, 6 ч. 1 ст. 48 Закону 2210-III передбачено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Частиною 2 ст. 48 Закону 2210-III встановлено, що органи Антимонопольного комітету України оприлюднюють рішення за результатом розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції на офіційному веб-сайті Антимонопольного комітету України протягом 10 робочих днів з дня його прийняття. Рішення підлягає оприлюдненню в повному обсязі, крім інформації, яка визначена інформацією з обмеженим доступом. Інформація з обмеженим доступом має бути виключена або зачорнена чи змінена в інший спосіб, який забезпечує достатній її захист та достатню прозорість щодо обґрунтування органом Антимонопольного комітету України прийнятого рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 50 Закону України 2210-III порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема, антиконкурентні узгоджені дії.

Згідно із ч. 2 ст. 6 Закону 2210-III антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються: встановлення цін чи інших умов придбання або реалізації товарів; обмеження виробництва, ринків товарів, техніко-технологічного розвитку, інвестицій або встановлення контролю над ними; розподілу ринків чи джерел постачання за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи придбання, за колом продавців, покупців або споживачів чи за іншими ознаками; спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів; усунення з ринку або обмеження доступу на ринок (вихід з ринку) інших суб`єктів господарювання, покупців, продавців; застосування різних умов до рівнозначних угод з іншими суб`єктами господарювання, що ставить останніх у невигідне становище в конкуренції; укладення угод за умови прийняття іншими суб`єктами господарювання додаткових зобов`язань, які за своїм змістом або згідно з торговими та іншими чесними звичаями в підприємницькій діяльності не стосуються предмета цих угод; суттєвого обмеження конкурентоспроможності інших суб`єктів господарювання на ринку без об`єктивно виправданих на те причин.

Статтею 24 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» передбачено, що рішення та розпорядження, що приймаються органами Антимонопольного комітету України, головами його територіальних відділень відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, надаються особам, які беруть участь у справі, у вигляді їх копій, посвідчених у порядку, встановленому законодавством. Особливості порядку надання та оприлюднення рішень, розпоряджень встановлюються законодавством про захист економічної конкуренції.

Згідно з матеріалами справи рішенням адміністративної колегії адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (надалі Відділення) від 07.06.2024 № 63/43-р/к відповідач вчинив порушення, законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів. На відповідача накладено штраф у розмірі 53000,00 грн.

Як встановлено судом, 07.06.2024 вказане Рішення позивач надіслав відповідачу. На підтвердження подано список згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих АТ «Укрпошта» № 114 та відстеження поштового відправлення АТ «Укрпошта» № 0600928959888. Поштове відправлення не було вручене відповідачу.

У зв`язку із неможливістю вручити відповідачу рішення, на підставі частини першої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», Відділення оприлюднило в офіційному друкованому органі газеті «Урядовий кур`єр» від 13.07.2024 № 142 (7802) інформацію про прийняте рішення.

Частиною 2 ст. 56 Закону 2210-III передбачено, що рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання.

Згідно з ч. 3 ст. 56 Закону 2210-III особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону 2210-III заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Прийняте позивачем рішення від 07.06.2024 № 63/43-р/к відповідачем не оскаржено та є чинним.

Судом враховано, що як у встановлений двомісячний строк, так і в подальшому відповідач не сплатив штраф в розмірі 53000,00 грн накладений на нього рішенням Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (надалі Відділення) від 07.06.2024 № 63/43-р/к.

Відповідно до пункту 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5 % від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу.

У зв`язку з порушенням відповідачем строків сплати штрафу позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 53000,00 грн нараховану за період з 26.09.2024 по 01.12.2024 на підставі ч. 5 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції. При цьому з врахуванням положень п. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі, що не перевищує розмір штрафу.

З огляду на зазначене вимогу про стягнення з відповідача 53000,00 грн пені слід задоволити.

Судовий збір слід стягнути з відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись статтями 4, 7, 8, 73, 76-79, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Підприємства об`єднання громадян ЗАХІД-КВАРТАЛ громадської організації Всеукраїнська організація союз осіб з інвалідністю України (79052, Львівська область, місто Львів, вулиця Калнишевського, 4-А, ідентифікаційний код 42305855) в дохід загального фонду Державного бюджету України пеню у розмірі 53000 гривень 00 копійок.

3.Стягнути з Підприємства об`єднання громадян ЗАХІД-КВАРТАЛ громадської організації Всеукраїнська організація союз осіб з інвалідністю України (79052, Львівська область, місто Львів, вулиця Калнишевського, 4-А, ідентифікаційний код 42305855) на користь Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (79000, Львівська область, місто Львів, вулиця Коперника, 4, ідентифікаційний код 20812013) 2662,40грн судового збору.

4.Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 16.09.2026.

Суддя Уляна ДІЛАЙ