Рішення № 139785167, 16.09.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ,01032,тел.(044)235-95-51,е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2026 р. м. Київ Справа № 911/3541/25

Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши

заявуПриватного акціонерного товариства «Н И В А» від 26.03.2026 (вх. № суду 2576 від 26.03.2026)про ухвалення додаткового судового рішення щодо відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогуу справіГосподарського суду Київської області № 911/3541/25за позовом Приватного акціонерного товариства «Н И В А»доТовариства з обмеженою відповідальністю «Альт Класік»простягнення коштів без повідомлення (виклику) сторін

суть спору:

Господарським судом Київської області за наслідками розгляду позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Н И В А» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альт Класік» про стягнення 26663,18 грн. заборгованості з орендної плати, 320,68 грн. інфляційних втрат, 103,00 грн. 3% річних, 1064,34 грн. пені, 7998,95 грн. штрафу, ухвалено рішення від 23.03.2026, яким позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альт Класік» на користь Приватного акціонерного товариства «Н И В А» 320,68 грн. інфляційних втрат, 103 грн. 3% річних, 1064,34 грн. пені, 7998,95 грн. штрафу, 635,72 грн. витрат по сплаті судового збору. В решті позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Н И В А» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альт Класік» про стягнення 26663,18 грн. заборгованості з орендної плати відмовлено.

Рішення суду в частині задоволених позовних вимог мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди нежитлового приміщення від 01.06.2025 № 1НИВ0250006 щодо сплати орендних платежів у встановлений договором строк за користування нежитловим приміщенням, за час простроченням сплати яких (платежів зі сплати орендної плати) позивачем правомірно нараховані інфляційні втрати, три відсотки річних відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також, штраф та пеню, які сторони визначили умовами договору . В частині вимог по яким відмовлено в позові рішення суду мотивовано їх безпідставністю, позаяк заявлена до стягнення сума боргу відповідачем була сплачена позивачу до подачі позову.

Через систему «Електронний суд» Приватне акціонерне товариство «Н И В А» подало до суду заяву від 26.03.2026 (вх. № суду 2576 від 26.03.2026) про ухвалення додаткового судового рішення щодо відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (ч. 2 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.05.2026 у даній справі прийнято заяву Приватного акціонерного товариства «Н И В А» від 26.03.2026 (вх. № суду 2576 від 26.03.2026) про ухвалення додаткового судового рішення щодо відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу до розгляду без повідомлення (виклику) учасників справи. Запропоновано відповідачу подати до суду упродовж семи днів з дня вручення даної ухвали заперечення на подану заяву Приватного акціонерного товариства «Н И В А» від 26.03.2026 (вх. № суду 2576 від 26.03.2026) про ухвалення додаткового судового рішення щодо відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач повідомлений про прийняття заяви до розгляду у порядку встановленому ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України з додержанням вимог частин 3, 4 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, шляхом надсилання до його електронного кабінету копії ухвали в електронній формі.

Відповідач повідомлений про прийняття заяви до розгляду у порядку встановленому ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України з додержанням вимог частин 3, 4 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, шляхом направлення на адресу його місцезнаходження, належним чином завіреної копії ухвали, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства «Н И В А» від 26.03.2026 (вх. № суду 2576 від 26.03.2026) про ухвалення додаткового судового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в сукупності з матеріалами справи, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Позивач в межах строку визначено положеннями Господарського процесуального кодексу України зробив відповідну заяву про подачу суду доказів, що підтверджують розмір понесених ним судових витрат та у строк визначений ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України подав суду відповідні докази на підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно положень ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, а також порядок і умови надання правової допомоги, права й обов`язки адвокатів визначаються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Між позивачем (далі клієнт) та адвокатом Гнидкою М.В. (далі адвокат) було укладено договір про надання правової допомоги від 15.02.2021 № 15/02 (далі договір), відповідно до умов якого адвокат зобов`язується надати клієнту правову допомогу за окремими письмовими та/або усними дорученнями останнього в усіх правовідносинах, що склалися між клієнтом та будь-якими юридичними та фізичними особами, установами, організаціями, органами, міністерством, та будь-якими судами будь-якої інстанції (п. 1.1 договору).

Додатковою угодою від 12.11.2025 до договору, його сторони дійшли до згоди, що гонорар адвоката за представництво в суді першої інстанції та за іншу правничу допомогу, пов`язані із розглядом справи у спорі Приватного акціонерного товариства «НИВА» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альт Класік» про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення, складає суму вартості фактично наданих адвокатом послуг та розраховується належним чином: 6000,00 грн. складання і подання позовної заяви і додатків; 2000,00 грн. складання і подання заяви про погашення заборгованості.

Пунктом 2 додаткової угоди визначено, що послуги вважаються наданими з моменту ухвалення рішення по справі.

Згідно з п. 3 додаткової угоди оплата гонорару адвоката здійснюється на підставі акту приймання-передачі наданих правових послуг у строк не пізніше 2 (двох) місяців з моменту підписання відповідного акту приймання-передачі наданих правових послуг адвокатом та Клієнтом.

На виконання умов договору адвокат надав позивачу передбачену договором правову допомогу в суді першої інстанції у даній справі на суму 8000,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг від 26.03.2026.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (аналогічний висновок викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 159/583/19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (такий висновок міститься в п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц , в п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, п. 24 додаткової постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 903/326/21).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухвалення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги позивача задоволені частково, то відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України відшкодування витрат на професійну правничу допомогу покладається судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, суд частково задовольняє заяву Приватного акціонерного товариства «Н И В А» від 26.03.2026 (вх. № суду 2576 від 26.03.2026) про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. 123, 126, 129, 221, 232-233, 236-238, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Заяву Приватного акціонерного товариства «Н И В А» від 26.03.2026 (вх. № суду 2576 від 26.03.2026) про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн. задовольнити частково.

2 Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альт Класік» (вул. Кудряшова, 5, м. Київ, 03035, ідентифікаційний код 35806482) на користь Приватного акціонерного товариства «Н И В А» (вул. Промислова, 10, м. Вишневе, Києво-Святошинський р-н, Київська обл., 08132, ідентифікаційний код 19253407) 2099 (дві тисячі дев`яносто дев`ять ) грн. 46 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. В решті вимог заяви Приватного акціонерного товариства «Н И В А» від 26.03.2026 (вх. № суду 2576 від 26.03.2026) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5900,54 грн. відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане додаткове рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у строк визначений ст. 256 ГПК України в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.

Дата складання та підписання повного тексту додаткового рішення 16.09.2026.

Суддя Ю.В. Подоляк