Ухвала суду № 139784728, 10.09.2026, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88605

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

___________________________

УХвала

про закриття підготовчого провадження

та призначення справи до судового розгляду по суті

"10" вересня 2026 р. м. Ужгород Справа №907/1476/25

За позовом Керівника Хустської окружної прокуратури, м. Хуст Закарпатської області в інтересах держави в особі Іршавської міської ради Закарпатської області, м. Іршава Закарпатської області

до відповідача 1 Комунального некомерційного підприємства Іршавська міська лікарня Іршавської міської ради Закарпатської області, м. Іршава Закарпатської області

до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю Закарпатгаз Збут, м. Дніпро Дніпропетровської області

про визнання недійсними Додаткових угод №2 від 31.01.2022, №3 від 14.02.2022 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №60СВ887-900-21 від 01.01.2022; стягнення грошових коштів в сумі 209 752,26 грн,

Суддя господарського суду Пригара Л.І.

Секретар судового засідання Мартон М.М.

представники:

Прокуратури Роман М.С., прокурор відділу Закарпатської обласної прокуратури

Позивача не з`явився

Відповідача 1 Гангур М.І. адвокат, ордер, серії АО №1219263 від 17.02.2026

Відповідача 2 (в режимі відеоконференції) Шевчик О.І., адвокат, довіреність

№22/12/2025/2 від 22.12.2025

СУТЬ СПОРУ: Керівник Хустської окружної прокуратури, м. Хуст Закарпатської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Іршавської міської ради Закарпатської області, м. Іршава Закарпатської області до відповідача 1 Комунального некомерційного підприємства Іршавська міська лікарня Іршавської міської ради Закарпатської області, м. Іршава Закарпатської області та до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю Закарпатгаз Збут, м. Дніпро Дніпропетровської області про визнання недійсними Додаткових угод №2 від 31.01.2022, №3 від 14.02.2022 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №60СВ887-900-21 від 01.01.2022; стягнення грошових коштів в сумі 209 752,26 грн.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 06.02.2026 відкрито провадження у справі №907/1476/25 в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.03.2026. Встановлено відповідачам строк для надання суду відзивів на позовну заяву в порядку ст. 165 ГПК України з одночасним надісланням копії таких прокурору та позивачу, а доказів надіслання суду, протягом 15-ти днів із дня одержання даної ухвали. Встановлено позивачу строк для надання суду письмово висловленої позиції щодо заявленого позову протягом 15-ти днів із дня одержання даної ухвали. Встановлено прокурору та позивачу строк для надання суду та відповідачам відповідей на відзиви у порядку ст. 166 ГПК України, протягом 5-ти днів із дня одержання копій відзивів. Явку уповноважених представників сторін у підготовче засідання визнано обов`язковою.

Ухвалами суду від 19.03.2026, 14.04.2026, 09.06.2026 та 12.08.2026 підготовчі засідання у справі №907/1476/25 відкладалися з підстав, наведених в ухвалах суду.

В ході проведення підготовчого провадження у даній справі представник відповідача 1 Комунального некомерційного підприємства Іршавська міська лікарня Іршавської міської ради Закарпатської області через підсистему Електронний суд подав клопотання б/н від 20.05.2026 (вх. №02.3.1-02/4811/26 від 20.05.2026), за змістом якого просить зупинити провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у справі №3-78/2026 (178/26) за конституційною скаргою ТОВ Укр Газ Ресурс щодо відповідності Конституції України (конституційності) п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі №922-VIII від 25.12.2015 зi змінами.

В обґрунтування необхідності вчинення судом означеної процесуальної дії представник відповідача 1 покликається на те, що ухвалою Першої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України від 06.05.2026 у справі №3-78/2026 (178/26) відкрито конституційне провадження за конституційною скаргою ТОВ Укр Газ Ресурс щодо відповідності Конституції України (конституційності) п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі. Вказана норма регулює питання зміни істотних умов Договору про закупівлю та є ключовою, на переконання представника відповідача 1, для вирішення спору в даній справі.

За доводами представника відповідача 1 предмет спору у справі, яка перебуває на розгляді Конституційного Суду України, є безпосередньо пов`язаним із правовідносинами у даній справі, оскільки стосується правомірності зміни ціни за Договором про закупівлю шляхом укладення Додаткових угод та застосування встановленого п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі 10 відсоткового обмеження; правозастосовна практика щодо цієї норми наразі характеризується обмежувальним тлумаченням 10-відсоткового ліміту, яке і є предметом конституційного провадження.

На переконання представника відповідача 1, висновки Конституційного Суду України у справі №3-78/2026 (178/26) матимуть безпосередній вплив на оцінку правомірності дій сторін та чинності спірних Додаткових угод, оскільки їх законність залежить від правового статусу та належного тлумачення п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі; до ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення існує правова невизначеність щодо норми, яка має ключове значення для вирішення цього спору.

Представник відповідача 1 наголошує, що господарський суд не наділений повноваженнями самостійно вирішувати питання конституційності норми матеріального права, яка підлягає застосуванню, тоді як рішення у даній справі безпосередньо залежить від результатів розгляду конституційного провадження. Водночас ухвалення рішення до вирішення Конституційним Судом України справи №3-78/2026 (178/26) призведе до того, що воно ґрунтуватиметься на нормі, конституційність та спосіб тлумачення якої наразі поставлені під сумнів.

Водночас на думку представника відповідача 1, навіть у разі визнання оспорюваної норми такою, що відповідає Конституції України, Конституційний Суд України може встановити, що її тлумачення та застосування судами здійснюється у спосіб, який не відповідає Конституції України. Продовження розгляду справи за таких обставин, на думку представника відповідача 1, суперечитиме принципу процесуальної економії та створюватиме ризик ухвалення судового рішення, яке в подальшому підлягатиме перегляду за виключними обставинами.

За наведених обставин, представник відповідача 1 вважає наявною об`єктивну неможливість розгляду даної справи до вирішення Конституційним Судом України справи №3-78/2026 (178/26), у зв`язку із чим просить зупинити провадження у справі до набрання законної сили відповідним рішенням Конституційного Суду України.

Хустська окружна прокуратура поданими через підсистему Електронний суд запереченнями №07.54-113-2532-25 від 25.05.2026 (вх. №02.3.1-02/4975/26 від 25.05.2026) просить відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача 1 про зупинення провадження у даній справі до вирішення Конституційним Судом України справи №3-78/2026 (178/26), покликаючись на те, що представником відповідача 1 не доведено об`єктивної неможливості розгляду даної справи до вирішення Конституційним Судом України вказаної справи, оскільки п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі є чинним, зібрані у справі докази дозволяють встановити та оцінити всі обставини спору, а сама лише можливість ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо конституційності цієї норми не є достатньою підставою для зупинення провадження.

Поданим через підсистему Електронний суд клопотанням б/н від 28.07.2026 (вх. №02.3.1-02/7390/26 від 28.07.2026) представник відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю Закарпатгаз Збут просить зупинити провадження у справі №907/1476/25 до завершення розгляду Конституційним Судом України конституційного провадження у справі №3-78/2026 за конституційною скаргою ТОВ Укр Газ Ресурс щодо конституційності п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі.

Представник відповідача 2, обґрунтовуючи клопотання про зупинення провадження у справі, зазначає, що позовні вимоги прокурора ґрунтуються на порушенні сторонами під час укладення спірних Додаткових угод п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, водночас 06.05.2026 Конституційним Судом України відкрито конституційне провадження у справі №3-78/2026 за конституційною скаргою ТОВ Укр газ ресурс щодо конституційності саме цієї норми.

Як наголошує представник відповідача 2, зупинення провадження у справі у зв`язку з об`єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи допускається за умови, коли в іншому судовому провадженні встановлюються обставини, які впливають або можуть вплинути на оцінку доказів та вирішення спору, а відповідні обставини не можуть бути самостійно встановлені господарським судом у межах справи, що ним розглядається. При цьому, вирішуючи питання про зупинення провадження, суд має встановити взаємозв`язок між справами та проаналізувати наслідки ухвалення рішення в іншій справі для спірних правовідносин.

За доводами представника відповідача 2, Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції, уповноваженим вирішувати питання щодо відповідності законів України Конституції України, а тому господарський суд не може самостійно вирішити питання щодо конституційності п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, положення якого мають безпосереднє значення для вирішення спору у справі №907/1476/25. У зв`язку із цим вважає наявними підстави для зупинення провадження у даній справі до завершення розгляду Конституційним Судом України справи №3-78/2026.

На підтвердження обґрунтованості клопотання представник відповідача 2 покликається також на сформовану судову практику в подібних правовідносинах, зокрема на ухвалу Верховного Суду від 07.07.2026 у справі №910/9533/24, якою касаційне провадження зупинено до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України щодо конституційності п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, а також на аналогічну позицію Верховного Суду в ухвалі від 04.06.2026 у справі №927/1704/23.

Крім того, представник відповідача 2 зазначає про наявність низки судових рішень апеляційних та місцевих господарських судів, якими провадження у справах з подібними правовідносинами вже зупинено до вирішення Конституційним Судом України справи №3-78/2026, з огляду на те, що результат конституційного провадження може мати істотне значення для оцінки правомірності застосування передбаченого п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі 10-відсоткового обмеження при зміні ціни за одиницю товару, а зупинення провадження у даній справі спрямоване на забезпечення правової визначеності та єдності судової практики.

Хустська окружна прокуратура через підсистему Електронний суд подала заперечення №07.54-113-2532-25 від 29.07.2026 (вх. №02.3.1-02/7468/26 від 30.07.2026), які за змістом аналогічні до поданих заперечень щодо клопотання представника відповідача 1, заперечує проти клопотання представника відповідача 2 про зупинення провадження у даній справі.

Розглянувши клопотання представників відповідача 1 та 2 про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у справі №3-78/2026 (178/26), суд вважає за доцільне відзначити наступне.

Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей 227, 228 Господарського процесуального кодексу України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.

За положеннями пункту 4 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

На підставі пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається, зокрема, в порядку конституційного провадження, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. Суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Поряд з тим, положення пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку суду зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості її розгляду до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, є ідентичними положеннями пункту 3 частини 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.04.2018 у справі №800/235/17 (провадження №11-271сап18), вирішуючи питання застосування п. 3 ч. 1 ст. 236 Кодексу адміністративного судочинства України, вказала на критерії, які мають враховуватися при зупиненні провадження у справі до вирішення іншої справи в порядку конституційного провадження.

Так, скасовуючи ухвалу про зупинення провадження як передчасну, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що суд повинен обґрунтувати зв`язок між очікуваним рішенням Конституційного Суду України та предметом спору, встановити, чому характер заявлених вимог унеможливлює вирішення справи до завершення конституційного провадження, а також навести мотиви, з яких наявні у справі докази не дають можливості встановити та оцінити обставини, що є предметом судового розгляду.

Відтак, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що сам факт розгляду Конституційним Судом України питання щодо конституційності норми, яка підлягає застосуванню у справі, не є достатньою підставою для зупинення провадження, хоча й не виключає можливості такого зупинення за умови його належного обґрунтування.

У подальшому об`єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 12.12.2019 у справі №826/25204/15, застосовуючи аналогічні положення п. 3 ч. 1 ст. 236 Кодексу адміністративного судочинства України, конкретизувала наведений підхід, виходячи з того що об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи має місце тоді, коли обставини, що встановлюються в іншому провадженні, суд не може встановити самостійно з огляду на межі своєї юрисдикції. При цьому зупинення провадження до завершення конституційного провадження є виправданим, зокрема, коли предметом конституційного контролю є норми, що регулюють питання юридичної відповідальності фізичної особи, тоді як в інших випадках визнання відповідної норми неконституційною не впливатиме на правове регулювання відносин, які виникли та відбулися до ухвалення рішення Конституційним Судом України. Вирішуючи питання про зупинення провадження, суд повинен оцінити можливі наслідки майбутнього рішення Конституційного Суду України, їх зв`язок зі спірними правовідносинами та підставами позову і навести відповідні мотиви у своєму судовому рішенні.

Викладений підхід підтримано об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 18.08.2026 у справі №910/11553/25, яка, враховуючи тотожність відповідних процесуальних норм, визнала наведені висновки релевантними і для застосування п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України. Об`єднана палата виходила з усталеного підходу, за яким закон та інший нормативно-правовий акт зберігає чинність до моменту визнання його неконституційним у встановленому порядку, а тому суд за загальним правилом вирішує спір на підставі чинного законодавства. Відтак, саме по собі відкриття конституційного провадження щодо норми, яка підлягає застосуванню у справі, не свідчить про об`єктивну неможливість її розгляду та не є самостійною підставою для зупинення провадження. Таке зупинення провадження має винятковий характер і допускається лише за умови, якщо суд встановить та належним чином обґрунтує безпосередній зв`язок між очікуваним рішенням Конституційного Суду України і предметом спору, конкретизує обставини, які унеможливлюють подальший розгляд справи, та пояснить, чому наявні докази не дозволяють самостійно встановити й оцінити обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії. У такому випадку суд після ухвалення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України (ч. 6 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України ).

У разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили (ч. 7 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України).

Відтак, суд уповноважений самостійно визначити норми матеріального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, зокрема шляхом застосування положень Конституції України, як норм прямої дії.

Водночас визнання Конституційним Судом України окремих норм законодавства неконституційними, якими суд керувався при прийняття рішення, не обмежує прав та інтересів учасників спору, оскільки, підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є: встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане (п. 1 ч. 3 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України України).

Таким чином, процесуальним законом чітко врегульовано процесуальні права сторін у випадку встановлення неконституційності (конституційність) закону, іншого правового акту чи їх окремого положення.

Відповідно процесуальні права сторони спору на перегляд остаточного судового рішення не будуть обмеженими у випадку визнання неконституційною норми, застосованої (не застосованої) судом при вирішенні справи.

Як вбачається зі змісту поданих представниками відповідачів клопотань, необхідність зупинення провадження у даній справі останні пов`язують із відкриттям Конституційним Судом України провадження у справі №3-78/2026 (178/26) щодо конституційності п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, покликаючись на те, що зазначена норма становить правову основу спірних правовідносин, а рішення Конституційного Суду України може безпосередньо вплинути на оцінку правомірності укладення оспорюваних додаткових угод.

Водночас сам по собі факт відкриття конституційного провадження щодо норми права, яка підлягає застосуванню при вирішенні спору, не свідчить про наявність об`єктивної неможливості розгляду цієї справи в розумінні п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України.

Суд враховує, що на час розгляду спору, пункт 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі є чинною нормою законодавства, яка не визнана неконституційною та підлягає застосуванню судами під час вирішення відповідних спорів. Відкриття конституційного провадження не зупиняє дію закону та не звільняє суд від обов`язку застосовувати чинне законодавство.

За приписами частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Аналогічні за змістом положення щодо строку втрати чинності актом (його окремими положеннями) містяться у частині першій ст. 91 Закону України Про Конституційний Суд України.

За таких обставин, правова позиція Конституційного Суду України, у разі ухвалення рішення, щодо неконституційності приписів пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України Про публічні закупівлі (конституційне провадження у справі №3-78/20269 (178/26) матиме пряму дію у часі і може бути застосована до правовідносин, що виникли або принаймні тривали після ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення (Постанова Верховного Суду від 16.06.2026 у справі №910/4867/24).

Подібний підхід під час розгляду аналогічних клопотань застосовано Верховним Судом у постановах від 12.05.2026 у справі №924/560/24, від 04.06.2026 у справі №911/2586/24, 09.06.2026 у справі №918/918/25, від 02.09.2026 у справі №912/473/25.

Водночас предметом доказування у даній справі є обставини укладення сторонами Додаткових угод №2 від 31.01.2022 та №3 від 14.02.2022, правомірність зміни ними істотних умов Договору, зокрема збільшення ціни за одиницю товару, а також наявність підстав для стягнення надмірно сплачених коштів.

Наявні у матеріалах справи докази дозволяють суду самостійно встановити та оцінити обставини, що входять до предмета доказування, тоді як представниками відповідачів не наведено конкретних обставин чи фактів, які не можуть бути встановлені судом у межах цього провадження та встановлення яких залежить виключно від результатів розгляду Конституційним Судом України справи №3-78/2026 (178/26).

Посилання представників відповідачів на те, що майбутнє рішення Конституційного Суду України може вплинути на правову оцінку спірних правовідносин, спосіб тлумачення п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі або стати підставою для подальшого перегляду судового рішення за виключними обставинами, також не свідчить про об`єктивну неможливість розгляду справи на цей час. Такі доводи стосуються можливих правових наслідків майбутнього рішення Конституційного Суду України, а не неможливості встановлення та оцінки судом фактичних обставин спору.

Не можуть бути самостійною підставою для іншого висновку й покликання представника відповідача 2 на судові рішення, якими провадження в інших справах було зупинено до вирішення Конституційним Судом України питання щодо конституційності п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, оскільки питання про наявність об`єктивної неможливості розгляду справи підлягає вирішенню з урахуванням конкретних обставин відповідної справи, предмета та підстав позову, а також можливості встановлення судом обставин спору на підставі зібраних доказів.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що представниками відповідачів не доведено наявності передбаченої п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України об`єктивної неможливості розгляду даної справи до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у справі №3-78/2026 (178/26), а зібрані у справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, у зв`язку із чим клопотання представників відповідачів про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягають.

Позивач явку уповноваженого представника у підготовче засідання не забезпечив, натомість, поданою через підсистему Електронний суд заявою вих. №01-30/1768 від 10.08.2026 (вх. №02.3.1-02/7805/26 від 10.08.2026), у зв`язку із перебуванням уповноваженого представника Іршавської міської ради у щорічній відпустці та неможливістю забезпечити явку іншого уповноваженого представника, не заперечує щодо розгляду справи за наявними у ній матеріалами. В ході проведення підготовчого провадження у даній справі позивач подав суду письмо висловлену позицію по суті заявлених прокурором позовних вимог у даній справі.

Відповідачі у ході підготовчого провадження у справі скористалися своїм процесуальним правом та подали суду відзиви на позовну заяву в порядку ст. 165 ГПК України. Прокурор подав відповіді на відзиви відповідачів.

У даному підготовчому засіданні прокурор у процесі та уповноважені представники відповідачів 1 та 2 наголосили на тому, що повідомили суд про всі обставини справи, які їм відомі; зазначили про подання ними всіх доказів, якими обґрунтовано позов та заперечення у даній справі, та які необхідні для розгляду справи по суті.

Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання, суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Враховуючи, що на стадії підготовчого провадження у справі остаточно з`ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників судового процесу; визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази; здійснені дії, передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті; забезпечені сторонам права, надані ст. 42 Господарського процесуального кодексу України з метою всебічного, повного й об`єктивного вирішення спору, суд вважає за можливе закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

При цьому, згідно з вимогами ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмета спору.

Приписами статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено, зокрема, змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення судом учасникам у даній справі реалізації їх процесуальних прав, дотримання рівності сторін та змагальності процесу, а також з огляду на графік розгляду призначених до слухання інших справ, які перебувають у провадженні судді Пригари Л.І., суд доходить висновку про призначення судового засідання у відповідності до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Беручи до уваги позицію представника відповідача 2 про участь у судовому засіданні в даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням його власних технічних засобів, суд постановляє ухвалу про участь представника відповідача 2 у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням його власних технічних засобів.

Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 182, 185, 197, 234 Господарського процесуального кодексу України

СУД ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача 1 Комунального некомерційного підприємства Іршавська міська лікарня Іршавської міської ради Закарпатської області б/н від 20.05.2026 (вх. №02.3.1-02/4811/26 від 20.05.2026) про зупинення провадження у справі.

2. Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю Закарпатгаз Збут б/н від 28.07.2026 (вх. №02.3.1-02/7390/26 від 28.07.2026) про зупинення провадження у справі.

3. Закрити підготовче провадження у справі №907/1476/25.

4. Призначити справу №907/1476/25 до судового розгляду по суті.

5. Судове засідання призначити на 20 жовтня 2026 р. на 15:00 год., яке відбудеться у приміщенні Господарського суду Закарпатської області за адресою: м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а в залі судових засідань №1 в режимі відеоконференції.

6. Проведення судового засідання в режимі відеоконференції, яке відбудеться 20.10.2026 о 15 год. 00 хв., здійснити за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (https://vkz.court.gov.ua/site/login).

7. Для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду представнику відповідача 2 необхідно використовувати комп`ютерну техніку або смартфони з доступом в мережу Інтернет, які дозволяють передавати аудіосигнал та відеозображення, а також зв`язатися із Господарським судом Закарпатської області у день призначеного судового засідання.

8. Явка уповноважених представників сторін у судове засідання на власний розсуд.

9. Копію ухвали надіслати учасникам спору.

10. Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду на підставі ст. 255 Господарського процесуального кодексу України. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

11. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя Л.І. Пригара