Ухвала суду № 139782778, 15.09.2026, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/1022/25

Провадження № 2/375/4/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року селище Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Банах-Кокус О.В.,

секретаря судового засідання Киричок І.В.,

за участі учасників справи:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача (в режимі ВКЗ) Плаксія Р.В.,

представника відповідача Грибенникова С.О.,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Синявське» про визнання відсутнім права оренди,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Рокитнянського районного суду Київської області перебуває зазначена цивільна справа.

Ухвалою суду від 1 травня 2025 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в загальному позовному провадженні та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 18 вересня 2025 року по справі призначено судову-почеркознавчу експертизу. На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

21 липня 2026 року на адресу суду з експертної установи надійшло клопотання судового експерта О. Іванник від 10 липня 2026 року № СЕ-19/111-26/36317-ПЧ про уточнення достовірності та надання додаткового порівняльного матеріалу необхідного для складання висновку експерта.

В період з 20 липня 2026 року по 14 серпня 2026 року включно, головуючий суддя перебував у щорічній плановій відпустці.

Ухвалою суду від 18 серпня 2025 року поновлено провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 15 вересня 2026 року о 10:30 год для розгляду клопотання експерта.

У підготовче засідання з`явилися позивач, його представник та представник відповідача.

На обговорення учасників справи поставлено клопотання експерта про внесення уточнення у достовірність вільних зразків підпису ОСОБА_1 , а також надання достовірних вільних зразків підпису ОСОБА_1 наближених до дати досліджуваного документу, у великій кількості, але не менше ніж 20-25 підписів у документах, які не пов`язані з матеріалами справи, зазначивши їх перелік, або посилання на них у матеріалах справи, так як до суду не надходило від експерта повідомлення про неможливість проведення судової експертизи.

У підготовчому судовому засіданні представник позивача та позивач під час проведення експертизи просили не брати до уваги вільні зразки підпису, що виконані у наступних документах технічної документації із землеустрою 2016 року, на земельну ділянку з кадастровим номером 3223783002:04:001:0047: Завданні на виконанні робіт від 30.06.2016 у графі ЗАТВЕРДЖЕНО:», Заяві про виготовлення технічної документації від 30.06.2016 у графі «(підпис) ОСОБА_1 », Акті про перенесення в натуру у графі і на місцевість) меж земельної ділянки від 27.07.2016 Землекористувач».

Крім того, представник позивача просив надати експерту, як вільний зразок підпису ОСОБА_1 , лімітно-забірні картки на одержання ПММ за березень та квітень 2020 року видані СТОВ «Ромашки».

Представник відповідача заперечував щодо долучення лімітно-забірних карток на одержання ПММ за березень та квітень 2020 року та акту прийому-передачі зазначених документів, оскільки отримання позивачем зазначених документів представник відповідача ставить під сумнів, так як це внутрішні документи СТОВ «Ромашки».

Дослідивши зміст клопотання експерта та заслухавши учасників провадження, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ним прав, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається із змісту статті 76 ЦПК України висновки експертів є засобом встановлення даних (доказів), на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 1 ЗУ «Про судову експертизу», судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

За змістом статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.

Відповідно до частини 6 статті 72 ЦПК України, експерт має право заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів і зразків, якщо експертиза призначена судом.

Згідно із частиною 1 статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Аналіз зазначених норм права свідчить, що суд має право для з`ясування обставин, що мають значення у справі і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки чи ремесла, призначити експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі, у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Відповідно до положень статті 107 ЦПК України експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи, розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв`язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду та учасника справи, на замовлення якого проводилася експертиза, про її результати. При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.

Згідно абзацу 5 статті 4 Закону України «Про судову експертизу», незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються в тому числі створенням необхідних умов для діяльності судового експерта.

Згідно із пунктом 1 статті 13 Закону України «Про судову експертизу» незалежно від виду судочинства судовий експерт має право подавати клопотання про надання додаткових матеріалів.

Відповідно до частини 1, 3 статті 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Клопотань про витребування доказів від учасників судового провадження не поступило.

Так, згідно статті 107 ЦПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.

Відповідно до пунктів 1.3, 1.4, 1.8 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 № 1950/5), для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації. Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов`язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку та (або) підпису, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов`язані з обставинами цієї справи або виконані після відкриття провадження у справі та є як пов`язаними зі справою, так і не пов`язаними з її обставинами; експериментальні зразки почерку та (або) підпису, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв`язку з призначенням такої експертизи.

Перед приєднанням вільних та умовно-вільних зразків до матеріалів справи орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), має пред`явити їх особі, яка підлягає ідентифікації. У документі, що є підставою для проведення експертизи, орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), зобов`язаний (зобов`язана) зазначити документи, у яких містяться вільні, умовно-вільні зразки почерку та (або) підпису особи.

У разі неможливості пред`явити зазначені зразки (смерть виконавця, від`їзд тощо) як зразки слід надавати документи або інші папери, на яких рукописні тексти (підписи) достовірно виконані особою, щодо якої ставиться питання з ідентифікації її як виконавця досліджуваного рукопису (наприклад, заяву про отримання паспорта (форма № 1), паспорт, різного роду посвідчення, на яких є власноручний підпис, тощо).

Як вільні, так і експериментальні зразки буквеного або цифрового письма бажано надавати не менше ніж на 15 аркушах. Чим коротший досліджуваний текст (запис), тим більша потреба у вільних зразках. Вільні зразки підпису надаються по змозі не менше ніж на 15 документах, експериментальні - у кількості не менше 5 - 8 аркушів.

Щодо уточнення достовірності зразків підписів ОСОБА_1 вже наданих на експертизу в якості порівняльного матеріалу.

В судовому засіданні представник позивача та позивач, прохали не брати до уваги під час проведення експертизи вільні зразки підпису, що виконані у наступних документах технічної документації із землеустрою 2016 року, на земельну ділянку з кадастровим номером 3223783002:04:001:0047: Завданні на виконанні робіт від 30.06.2016 у графі ЗАТВЕРДЖЕНО:», Заяві про виготовлення технічної документації від 30.06.2016 у графі «(підпис) ОСОБА_1 », Акті про перенесення в натуру у графі і на місцевість) меж земельної ділянки від 27.07.2016 Землекористувач».

Ураховуючи позицію учасників справи щодо клопотання експерта, письмову думку експерта, який є незалежним фахівцем в галузі проведення судової почеркознавчої експертизи та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що під час проведення судової почеркознавчої експертизи не брати до уваги підписи, які на думку судового експерта, мають ознаки виконання їх різними особами, а саме: вільні зразки підпису, що виконані у наступних документах технічної документації із землеустрою 2016 року, на земельну ділянку з кадастровим номером 3223783002:04:001:0047: Завданні на виконанні робіт від 30.06.2016 у графі ЗАТВЕРДЖЕНО:», Заяві про виготовлення технічної документації від 30.06.2016 у графі «(підпис) ОСОБА_1 », Акті про перенесення в натуру у графі і на місцевість) меж земельної ділянки від 27.07.2016 Землекористувач».

Щодо надання достовірних вільних зразків підпису ОСОБА_1

Однією з ключових вимог до вільних зразків є достовірність (безсумнівність) їх походження, тобто впевненість у тому, що вони виконані саме тією особою, яка підлягає ідентифікації. Найбільш надійними вільними зразками є документи, на яких підпис особи завірений офіційно (нотаріально, органом державної влади чи посадовою особою установи під час виконання службових обов`язків).

Надані позивачем лімітно-забірні картки СТОВ «Ромашки»на одержання ПММ за березень та квітень 2020 року не відповідають стандартам безсумнівності та належності вільних зразків для судової експертизи через відсутність об`єктивної можливості підтвердити, що підпис на ній виконано саме ОСОБА_1 , оскільки підписи не завірені посадовою особою СТОВ «Ромашки», також у відомостях зазначено прізвище «ОСОБА_2 », а по батькові не зазначено повністю, що унеможливлює ідентифікацію особи, що проставила свої підписи у відомості.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 1.13. розділу 1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 8 жовтня 1998 року достатність та якість наданих для проведення експертизи зразків почерку та підпису особи визначаються експертом у кожній конкретній експертній ситуації.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним частково задовольнити клопотання експерта та направити цивільну справу разом з зібраними матеріалами для проведення судової почеркознавчої експертизи, призначеної ухвалою суду від 18 вересня 2025 року, або вирішення питання про можливість подальшого виконання ухвали суду про призначення судової почеркознавчої експертизи на підставі зібраних для проведення почеркознавчої експертизи документів.

Статтями 252, 253 ЦПК України передбачено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи. Провадження зупиняється на час проведення експертизи.

Отже, суд вважає за необхідно зупинити провадження у справі на час проведення судової почеркознавчої експертизи.

На підставі викладеного та керуючись статтями 76, 104, 107, 252, 269, ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання судового експерта Київського науково-дослідного експертно- криміналістичного центру МВС України О. Іваник - задовольнити частково.

Клопотання експерта щодо уточнення достовірності вільних зразків підписів ОСОБА_1 вже наданих на експертизу в якості порівняльного матеріалу - задовольнити.

Повідомити експерту, що вільні зразки підпису ОСОБА_1 містяться у технічному зображенні Договору дарування житлового будинку від 13.08.2003 у графі «Обдаровані», Акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання у графах «Представник землевласника/землекористувача», «(підпис) ОСОБА_1 », технічному зображені сторінок паспорту, військовому квитку серії НОМЕР_1 від 06.08.2014, заяві від 22.03.2010 до ВАТ «Синявське», заяві від 01.01.2013 до Дирекції СТОВ «Росія», заяві від 01.01.2014 до Дирекції СТОВ «Росія», видатковому касовому ордері від 14.11.2018 у графі «Підпис одержувача».

Повідомити експерту про відсутність додаткових матеріалів, які містять достовірні вільні зразки підпису ОСОБА_1 та необхідність проведення судової почеркознавчої експертизи, призначеної ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 18 вересня 2025 року, за наявним матеріалами.

У розпорядження експерта надати матеріали цивільної справи № 375/1022/25 в якій знаходяться всі необхідні документи.

Провадження в справі зупинити до надходження висновку експертизи.

Ухвала суду в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарженняякщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 261 ЦПК України.

Повний текст ухвали суду складено 15 вересня 2026 року.

Cуддя О.В. Банах-Кокус