Ухвала суду № 139780568, 02.09.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/8920/26

Провадження № 1-кс/0203/6078/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2026 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі клопотання слідчої третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в місті Полтаві, ОСОБА_3 про арешт майна, заявлене в рамках кримінального провадження № 62026170030010945, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.4 ст.408, ч.3 ст.369-2 КК України,

встановив:

До Центрального районного суду міста Дніпра надійшло клопотання слідчої третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в місті Полтаві, за погодженням з прокурором, про арешт майна, заявлене в рамках кримінального провадження № 62026170030010945, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.4 ст.408, ч.3 ст.369-2 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в місті Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62026170030010945, відомості про яке внесено до ЄРДР 30.04.2026 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.4 ст.408, ч.3 ст.369-2 КК України, у зв`язку з тим, що група військовослужбовців та цивільних осіб вимагають неправомірну вигоду в розмірі 20 000 доларів США за вплив на військову посадову особу для прийняття рішення щодо переведення військовослужбовця в тилову військову частину, а також сприяють іншим особам у вчиненні дезертирства. У зв`язку з цим 26 серпня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.3 ст.369-2 КК України. Оскільки санкцією ч.3 ст.369-2 КК України передбачено покарання з конфіскацією майна, з метою забезпечення можливої конфіскації майна необхідно накласти арешт на майно підозрюваного.

В судове засідання слідчий не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

На підставі ч.2 ст.172 КПК клопотання про арешт майна розглянуто без участі власника майна підозрюваного ОСОБА_4 , оскільки у разі його виклику він може здійснити подальше відчуження цього майна, що унеможливить його збереження та накладення арешту, у випадку задоволення клопотання.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали поданого клопотання приходить до наступних висновків.

Встановлено, що третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в місті Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62026170030010945, відомості про яке внесено до ЄРДР 30.04.2026 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.4 ст.408, ч.3 ст.369-2 КК України, у зв`язку з тим, що група військовослужбовців та цивільних осіб вимагають неправомірну вигоду в розмірі 20 000 доларів США за вплив на військову посадову особу для прийняття рішення щодо переведення військовослужбовця в тилову військову частину, а також сприяють іншим особам у вчиненні дезертирства.

26 серпня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.3 ст.369-2 КК України

Згідно інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, ОСОБА_4 на праві власності належить:

- 1/3 частини будинку АДРЕСА_1 ;

- 1/2 земельної ділянки з кадастровим номером 5323682200:00:008:1069 за адресою: Полтавська область, Оржицький район, сел. рада Круподеринська.

Санкцією ч.3 ст.369-2 КК України передбачене покарання з конфіскацією майна.

Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів такого забезпечення є арешт майна. Частинами 1, 3 ст.132 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання управа і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.12 ст.170 КПК України заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.

Враховуючи наведені положення кримінального процесуального законодавства та приймаючи до уваги, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за яке передбачене покарання з конфіскацією майна, слід дійти висновку про необхідність накладення арешту на належне йому майно, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання. Проте слідчим не доведено, що збереження за підозрюваним можливості користуватись належним йому майном унеможливить подальшу конфіскацію цього майна у випадку ухвалення вироку суду. При таких обставинах не вбачається підстав для обмеження прав власника на користування відповідним майном.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.98, 131-132, 170, 172-173, 369-372 КПК України, слідчий суддя

ухвалив:

Клопотання слідчої третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в місті Полтаві, ОСОБА_3 про арешт майна, заявлене в рамках кримінального провадження № 62026170030010945, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.4 ст.408, ч.3 ст.369-2 КК України задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, яке на праві власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:

- 1/3 частини будинку АДРЕСА_1 ;

- 1/2 земельної ділянки з кадастровим номером 5323682200:00:008:1069 за адресою: Полтавська область, Оржицький район, сел. рада Круподеринська, заборонивши відчуження та розпорядження цим майном.

В решті клопотання відмовити.

Виконання ухвали про арешт майна доручити слідчій третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в місті Полтаві, ОСОБА_3 , прокурорам групи прокурорів у кримінальному провадженні № 62026170030010945, слідчим, включеним до групи слідчих у вказаному кримінальному провадженні, або за їх дорученням, відповідним оперативним підрозділам згідно вимог КПК України.

Ухвала підлягає негайному виконанню відповідно до ст.175 КПК України з дня її постановлення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1