Ухвала суду № 139780322, 10.09.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/13130/26

Провадження № 6/175/491/26

У х в а л а

І м е н е м У к р а ї н и

10 вересня 2026 року Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Озерянської Ж.М.,

при секретарі Рожкової Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Слобожанське заяву боржника ОСОБА_1 про розстрочення виконання Судового наказу Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2026 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» про видачу судового наказу на стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1 , -

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла боржника ОСОБА_1 про розстрочення виконання Судового наказу Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2026 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» про видачу судового наказу на стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1 , в якій боржник просить суд розстрочити виконання Судового наказу Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2026 року у справі №175/13130/26 в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_1 - за період з 01 серпня 2023 року по 31 липня 2026 року, а саме: заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 39 981,61 грн.; заборгованість з плати за абонентське обслуговування у розмірі 1 110,60 грн., та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 266,24 грн., визначивши порядок його виконання шляхом сплати зазначеної суми рівними частинами протягом 12 (дванадцяти) місяців з дати набрання законної сили ухвали суду у сумі 3 446,55 грн. щомісячно до 25 числа поточного місяця.

Боржник ОСОБА_1 надала суду заяву про слухання справи за її відсутності, вимоги заяви з підстав, викладених у заяві, підтримує.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до судового наказу Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2026 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_1 - за період з 01 серпня 2023 року по 31 липня 2026 року, а саме: заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 39 981,61 грн.; заборгованість з плати за абонентське обслуговування у розмірі 1 110,60 грн., та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 266,24 грн.

Таким чином, загальний розмір грошових коштів, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 відповідно до зазначеного судового наказу, становить 41 358,45 грн.

Судовий наказ набрав законної сили та не оскаржується боржником.

Розстрочка виконання рішення суду - це розподіл виконання рішення на частини, що підлягають виконанню протягом певного періоду часу або через певні періоди часу, що призводять до перенесення строку виконання рішення на пізніші періоди, зокрема, полягає в розподілі належних до сплати сум платежу на певні частини із встановленням конкретного строку для виконання кожної з визначених частин рішення. При розгляді заяв щодо розстрочки виконання рішення суд виходить з міркувань доцільності та об`єктивності необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання такого додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання строку для розстрочки виконання рішення суд не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, розстрочка має бути компромісом між заінтересованими сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Як передбачено ч. 4 ст. 435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Як зазначено у заяві, на даний час матеріальне становище боржника істотно ускладнює можливість одноразового виконання зазначеного судового наказу з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим для виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Розстрочення виконання рішення суду це надання боржнику можливості виконання рішення по частинах у певні строки. Виконання рішення суду є невід`ємною частиною права на справедливий суд.

Правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення у правах.

Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси громадян і є завершальною стадією судового провадження, без належного виконання судових рішень правосуддя втрачає сенс.

Право на виконання судового рішення є невід`ємною складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Право сторони звернутися із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду передбачене також статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Законом встановлено, що критерієм визначення підстав для розстрочки виконання рішення є обставини, які утруднюють виконання судового рішення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішити питання про їх наявність з урахуванням всіх обставин справи, а також прав та законних інтересів сторін виконавчого провадження.

Підстави, які зумовлюють необхідність розстрочки виконання рішення, мають оціночний характер, так як законодавцем не надано його вичерпного переліку. Обставинами, які утруднюють виконання рішення, можуть бути тільки ті обставини, які існують насправді і які безпосередньо не дозволяють виконати судове рішення в обсязі, строки та в порядку, визначеному в ньому.

Вирішуючи питання розстрочки виконання рішення, суд повинен виходити із засад доцільності та необхідності захисту інтересів, насамперед, стягувача, права якого підтверджені судовим рішенням, але при цьому дотримувати баланс інтересів і боржника, на його право на розстрочку чи відстрочення виконання судового рішення.

Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10 постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10 постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду. Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов`язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04.06.2019 року у справі № 916/190/18.

Згідно частини 1 статті 446 ЦПК України процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що боржник має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та її середній дохід на місяць становить не більше 30 000 грн., що підтверджується формою ОК-5 в Пенсійного фонду України.

За таких обставин одноразове виконання судового рішення щодо сплати 41 358,45 грн. є істотно ускладненим для боржника, оскільки розмір суми, що підлягає сплаті, є неспівмірним із її щомісячним доходом.

При цьому боржник не заперечує обов`язковості виконання судового рішення, в даному випадку судового наказу, та не ухиляється від його виконання. Звернення із цією заявою зумовлене виключно необхідністю визначення такого порядку виконання судового наказу, який відповідатиме її фактичному матеріальному становищу та дозволить виконати судовий наказ частинами.

Розстрочення виконання судового наказу у даному випадку не змінює суті визначеного судом грошового зобов`язання, а лише встановлює порядок його виконання частинами протягом визначеного судом строку. Боржник через своє матеріальне становище не має можливості виконати зазначене судове рішення одноразово.

У відповідності до ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

За вказаних вище обставин, суд приходить до висновку, що доводи боржника, викладені у заяві знайшли своє підтвердження у судовому засіданні і вважає за необхідне Розстрочити виконання Судового наказу Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2026 року у справі №175/13130/26 в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_1 - за період з 01 серпня 2023 року по 31 липня 2026 року, а саме: заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 39 981,61 грн.; заборгованість з плати за абонентське обслуговування у розмірі 1 110,60 грн., та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 266,24 грн., визначивши порядок його виконання шляхом сплати зазначеної суми рівними частинами протягом 12 (дванадцяти) місяців з дати набрання законної сили ухвали суду у сумі 3 446,55 грн. щомісячно до 25 числа поточного місяця

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 267, 435 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Заяву боржника ОСОБА_1 про розстрочення виконання Судового наказу Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2026 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» про видачу судового наказу на стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1 , - задовольнити.

Розстрочити виконання Судового наказу Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2026 року у справі №175/13130/26 в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_1 - за період з 01 серпня 2023 року по 31 липня 2026 року, а саме: заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 39 981,61 грн.; заборгованість з плати за абонентське обслуговування у розмірі 1 110,60 грн., та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 266,24 грн., визначивши порядок його виконання шляхом сплати зазначеної суми рівними частинами протягом 12 (дванадцяти) місяців з дати набрання законної сили ухвали суду у сумі 3 446,55 грн. щомісячно до 25 числа поточного місяця.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Суддя Озерянська Ж.М.