Ухвала суду № 139780109, 12.08.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа №523/5409/26

Провадження №1-в/523/225/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року Пересипський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні у залі суду клопотання адвоката ОСОБА_3 , діючого в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження за №12026163490000105 від 30.01.2026 року відносно ОСОБА_5 , засудженої вироком Пересипського районного суду міста Одеси за ст.320 ч.1 КК України,-

Встановив:

До Пересипського районного суду міста Одеси звернувся адвокат ОСОБА_3 , діючий в інтересах ОСОБА_4 , фармацевту мережі аптек «БРК-Фарм-Груп», про скасування арешту з майна, а саме мобільного телефону марки «iPhone 14 Pro Max» імей1: НОМЕР_1 , імей2: НОМЕР_2 , вилученого 03.12.2025 року під час проведення обшуку на підставі ухвали Пересипського районного суду міста Одеси від 28.11.2025 року в приміщенні №4 аптеки, розташованої за адресом: м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, буд.107, мотивуючи тим, що на вказаний предмет ухвалою Пересипського районного суду міста Одеси за №523/25544/25 (Пр.№1-кс/523/8231/25 від 12.12.2025 року був накладений арешт під час проведення досудового розслідування в межах ЄРДР №12025163490000001 від 02.01.2025 року, однак досудове розслідування вищезазначеного кримінального провадження завершене, за результатами судового розгляду виділеного кримінального провадження ухвалений вирок від 3.04.2026 року відносно ОСОБА_5 , з моменту проведення обшуку пройшов тривалий час, ОСОБА_4 ніякого відношення до даного кримінального провадження та процесуального статусу підозрюваної чи обвинуваченої не має, у зв`язку з чим за викладених підстав просив скасувати арешт, оскільки не існує потреби у подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження як арешт та повернути вищевказаний предмет за належністю - ОСОБА_4 .

У судове засідання належним чином повідомлений представник заявника ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_3 не з`явився, у своєму зверненні до суду просив розглянути клопотання без його особистої участі та його довірителя, зазначивши, що клопотання підтримує у повному обсязі.

Прокурор Пересипської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_6 не з`явився, скерувавши до суду заяву, якою просив розглянути клопотання про скасування арешту майна за його відсутності, виклавши позицію, що не заперечує проти задоволення клопотання, оскільки на даний час необхідність у подальшому застосуванні арешту зазначеного майна відпала, в рамках кримінального провадження за №12025163490000001 від 02.01.2025 року за ознаками ст.307 ч.1 КК України встановлено осіб причетних до вчинення кримінального правопорушення, відносно яких матеріали були виділені в окреме провадження та обвинувальні акти скеровані до суду, відносно всіх фігурантів прийняте відповідне рішення, у зв`язку з чим вважав за можливе повернути майно власнику.

З урахуванням протоколу №6 зборів суддів Пересипського районного суду міста Одеси від 10.08.2026 року відповідно якого обмежена роботу суду у зв`язку з пошкодження приміщення в результаті ракетних атак, зважаючи на положення ст.172 ч.1 КПК України, згідно якої неприбуття осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, у зв`язку з чим відповідно до вимог ч.4 ст.107 КПК України фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

Таким чином, дослідивши надані до суду матеріали, суд дійшов до наступних висновків.

Як встановлено, ухвалою слідчого судді Пересипського районного суду міста Одеси за №523/25544/25 (Пр.№1-кс/523/8231/25 від 12.12.2025 року серед іншого був накладений арешт на мобільний телефон марки «iPhone 14 Pro Max» імей1: НОМЕР_1 , імей2: НОМЕР_2 , вилученого 03.12.2025 року під час проведення обшуку приміщення №4 аптеки, розташованої за адресом: м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, буд.107.

Також документально доведено, що старшим слідчим в СВ відділення поліції №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 04.12.2025 року була винесена постанова про визнання вищевказаного мобільного телефону речовим доказом.

В обґрунтування доводів, викладених в клопотанні, зазначено, що ОСОБА_4 не має ніякого відношення до кримінального провадження за №12026163490000105 від 30.01.2026 року за ст.320 ч.1 КК України, як і до кримінального провадження за №12025163490000001 від 02.01.2025 року, досудове розслідування завершене, розгляд справи закінчений, наявний вирок Пересипського районного суду міста Одеси від 3.04.2026 року відносно ОСОБА_5 , який набрав законної сили, ніким не оскаржувався, однак при ухваленні остаточного рішення в нарадчій кімнаті не було вирішене питання про скасування накладеного на предмети арешту відповідно до ст.174 КПК України, тому з метою не порушення конституційних прав громадян, передбачених законодавчими актами України, якими в тому числі передбачений порядок розпорядження, користування своїм майном, виникла необхідність звернутися до суду з відповідним клопотанням про скасування арешту, в якому на теперішній час не має ніякого сенсу.

Також вивченням наданих до клопотання документів з`ясовано, що ОСОБА_4 не має ніякого статусу у вищезазначеному кримінальному провадженні, вилучене майно не містить відомостей, що є доказами у кримінальному провадженні або мають якесь відношення до нього.

Відповідно до ч.1 ст.26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

За змістом ст.170 ч.1 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Частиною другою цієї ж статті регламентовано, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Положеннями ч.3 ст.170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Таке клопотання під час судового провадження розглядається судом.

Разом з цим, положеннями статті 16 КПК України передбачено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності . Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Крім цього, статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Разом з цим, наявна практика Верховного суду, так, у постанові Великої Палати Верховного суду за №202/1452/18 від 27.03.2019 року викладений висновок, що у разі, якщо арешт на майно накладено у порядку, передбаченому КПК України, особа, яка вважає, що такими діями порушене її право власності, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, має право оскаржити такі дії та звернутися до суду про скасування арешту лише у порядку кримінального судочинства.

Таким чином, на підставі викладеного, вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, суд дійшов до висновку про недоцільність подальшого застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, що клопотання адвоката ОСОБА_3 , діючого в інтересах ОСОБА_4 , є вмотивованим та підлягає задоволенню, оскільки всі процесуальні дії закінчені, досудове розслідування та судове провадження у вищевказаному кримінальному провадженню завершене, ухвалений вирок, в якому не вирішувалося питання щодо конфіскації або спеціальної конфіскації майна, крім того арештоване майно не є предметом чи знаряддям злочину, ОСОБА_4 не має статусу підозрюваної чи обвинуваченої, є чинним власником майна, у зв`язку з чим з метою не порушення Конституційних прав громадян та реалізації права власника розпоряджатися або користуватися своїм майном, передбачених законодавчими актами України суд вважає, що є достатньо законних та обґрунтованих підстав для скасування арешту майна, так як на теперішній час відпала потреба в застосуванні даного заходу забезпечення кримінального провадження.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.98, 170, 174, 369-372, 392 КПК України, суд,-

Постановив:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , діючого в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження за №12026163490000105 від 30.01.2026 року задовольнити.

Скасувати ухвалу слідчого судді Пересипського районного суду міста Одеси за №523/25544/25 (Пр.№1-кс/523/8231/25 від 12.12.2025 року в частині накладення арешту на мобільний телефон марки «iPhone 14 Pro Max» імей1: НОМЕР_1 , імей2: НОМЕР_2 , вилученого 03.12.2025 року під час проведення обшуку.

Скасувати арешт з майна, належного ОСОБА_4 , а саме мобільного телефону марки «iPhone 14 Pro Max» імей1: НОМЕР_1 , імей2: НОМЕР_2 , та повернути власнику ОСОБА_4 .

Копію ухвали для виконання направити до СВ відділення поліції №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набрала чинності 12.08.2026 року. Оригінал ухвали Пересипського районного суд м. Одеси від 12.08.2026 року зберігається в матеріалах справи №523/5409/26 (Пр. №1-в/523/225/26).

Суддя: ОСОБА_8