Ухвала суду № 139779577, 09.09.2026, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/2584/26

1-кс/583/984/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2026 р. слідча суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 /в режимі відеоконференції/, його захисниці ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчої СВ Охтирського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 , погоджене заступником керівника Охтирської окружної прокуратури ОСОБА_3 стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Колонтаїв Краснокутського району Харківської області, освіта базова середня, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.149, ч.1,ч.2 ст. 156, ч.1 ст. 301-1, ч. 3 ст. 301-1, ч.4 ст. 301-1 КК України

про продовження строку тримання під вартою,-

встановила:

08.09.2026 на розгляд слідчої судді надійшло зазначене клопотання щодо продовження підозрюваному ОСОБА_4 строку тримання під вартою. Вимоги за клопотанням обґрунтовані тим, що в провадженні СВ Охтирського РВП ГУНП в Сумській області перебувають матеріали кримінального провадження №12026200460000475 від 26.05.2026 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 149, ч. 1 ст. 156, ч. 2 ст. 156, ч. 1 ст. 301-1, ч. 3 ст. 301-1, ч. 4 ст. 301-1 КК України, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , якому 17.07.2026 повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 156, ч. 1 ст. 301-1 КК України. Ухвалою слідчого судді до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном 2 місці. 21.08.2026 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 149, ч.ч. 1, 2 ст. 156, ч.ч. 1, 3, 4 ст. 301-1 КК України. Постановою керівника Охтирської окружної прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 17.10.2026. Однак завершення досудового розслідування до закінчення чинного строку тримання ОСОБА_4 під вартою є об`єктивно неможливим, а для виконання запланованих слідчих (розшукових), експертних та інших процесуальних дій, прийняття кінцевого процесуального рішення, виконання вимог ст. 290 КПК України та, у разі наявності підстав, складання обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування необхідний додатковий строк у межах продовженого строку досудового розслідування - до 17.10.2026 включно. При цьому обставини, які були підставою для застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не змінилися, а ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати. З огляду на характер інкримінованих діянь, вік потерпілих, необхідність завершення процесуальних дій за їх участю та тяжкість можливого покарання, звільнення підозрюваного з-під варти до завершення зазначених дій створюватиме реальну можливість переховування від органу досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілих і свідків, приховування чи спотворення відомостей і речей, що мають доказове значення, а також вчинення іншого кримінального правопорушення, тому виникла необхідність у продовженні строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 . Застосування більш м`якого запобіжного заходу стосовно підозрюваного, на переконання слідчого, не дозволить забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити, продовжити підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зазначивши, що саме такий запобіжний захід, пов`язаний з ізоляцією підозрюваного від суспільства, зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисниця у судовому засіданні заперечували проти продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважали недоведеними ризики, на які посилається слідчий, зокрема, відсутній ризик переховування від органів досудового розслідування з огляду на наявність у підозрюваного постійного місця проживання, за яким мешкає з матір`ю похилого віку, та відсутність коштів на виїзд за межі населеного пункту, в якому він проживає. Крім того, на переконання захисниці, відсутній і ризик незаконного тиску підозрюваного на потерпілих і свідків з огляду на те, що у підозрюваного вилучено телефон, а іншого він придбати не має матеріальної змоги. Також не надано доказів про можливість вчинення ОСОБА_4 нового кримінального правопорушення, оскільки раніше він не судимий, до адміністративної відповідальності не притягався. Зважаючи на викладене, захисниця та підозрюваний вважали за можливе змінити останньому запобіжний захід не пов`язаний з його ізоляцією від суспільства, а саме у виді цілодобового домашнього арешту.

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань Охтирським районним відділом поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026200460000475 від 26.05.2026 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 149, ч. 1 ст. 156, ч. 2 ст. 156, ч. 1 ст. 301-1, ч. 3 ст. 301-1, ч. 4 ст. 301- КК України.

17.07.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 156, ч. 2 ст. 156, ч. 1 ст. 301-1, ч. 3 ст. 301-1 КК України.

Ухвалою слідчої судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 17.07.2026 стосовно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 14.09.2026, одночасно визначено розмір застави.

21.08.2026 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 149, ч. 1 ст. 156, ч. 2 ст. 156, ч. 1 ст. 301-1, ч. 3 ст. 301-1, ч. 4 ст. 301- КК України.

Постановою керівника Охтирської окружної прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12026200460000475 від 26.05.2026 продовжено до трьох місяців, тобто до 17.10.2026.

Згідно з вимогами ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, забезпечує особам, яким обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов, які, з погляду Конвенції, є суттєвими для забезпечення законності позбавлення свободи, що означає необхідність перевірки не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а також і мети, з якою застосовувалися затримання та подальше тримання під вартою. При цьому рішення суду про продовження строку тримання під вартою, не може базуватися на первісних підставах, що слугували для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Суд має з`ясувати можливість застосування до особи, яка тримається під вартою, будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно з положеннями ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан його здоров`я; міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей, наявність повідомлення особі про підозру.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він може вдатися до відповідних дій.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Отже, на переконання слідчої судді, прокурором доведено, що на теперішній час є достатні підстави вважати, що ризики вчинення підозрюваним ОСОБА_4 дій, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати.

Так актуальність ризику переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду пов`язана із тим, що в разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів, які є тяжкими та особливо тяжкими, до нього може бути застосоване покарання у виді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років. Така обставина сама по собі може бути вагомою підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні також не зник і залишається. Обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 і характер його попередніх зв`язків з малолітніми та неповнолітніми потерпілими, а також свідками у кримінальному провадженні вказують на те, що він може вплинути на них з метою схилити їх до відмови від давання показань або давання неправдивих свідчень.

При оцінці продовження існування вказаного ризику слідча суддя враховує встановлений нормами КПК України порядок безпосереднього сприйняття судом показів від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, із забезпеченням права обвинуваченого на перехресний допит.

За приписами ст. 23 КПК України суд під час судового провадження може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав, отримав усно від свідків.

Тобто, ризик незаконного впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показів від свідків та дослідження їх судом.

Таким чином, на теперішній час лишається вірогідність того, що підозрюваний ОСОБА_4 може здійснити дії, спрямовані на вплив у позапроцесуальний спосіб на потерпілих, які не досягли повноліття, та свідків у вказаному кримінальному провадженні з метою перешкодити наданню органу досудового розслідування достовірних показань щодо його участі та ролі у вчиненні злочину з метою уникнення кримінальної відповідальності. Отже слідча суддя вважає доведеним і ризик за п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також слідча суддя вважає доведеним ризик знищення, приховування або спотворення доказів своєї причетності до вчинення злочину підозрюваним ОСОБА_4 , у зв`язку із тим, що значна частина доказової інформації має цифровий характер та пов`язана з листуванням, обліковими записами у месенджерах і соціальних мережах, мобільним телефонами та іншими електронними даними.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження протиправної поведінки підтверджується самим характером установлених під час розслідування обставин, інкриміновані ОСОБА_4 дії не мають ознак одноразового випадкового епізоду: за матеріалами провадження вони охоплюють тривалий період, стосуються кількох малолітніх та неповнолітніх осіб, а під час дослідження мобільного телефону виявлено відомості про контакти з іншими дівчатами, щодо яких досудове розслідування триває.

При цьому береться до уваги і особа підозрюваного, який є людиною середнього віку, не одружений, не працює, отже не має законних джерел існування, проживає в іншому населеному пункті, що віддалений від місця органу досудового розслідування і у зв`язку відсутністю коштів, про що наголошував захист, не матиме можливості прибувати за вимогою до слідчого, прокурора, суду.

Зважаючи на викладене доходжу до висновку, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, які на даний час не зменшилися, а також те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, не зможе запобігти названим ризикам.

Запобіжний захід у виді особистого зобов`язання не може бути застосований до підозрюваного, оскільки в судовому засіданні не доведено, що його особистість заслуговує на таку довіру, щоб запобігти встановленим ризикам.

Запобіжний захід у виді домашнього арешту не може бути застосований до підозрюваного, оскільки навіть нетривале його порушення суттєво підвищить ймовірність реалізації встановлених в судовому засіданні ризиків.

Таким чином слідча суддя дійшла висновку, що зазначені ризики у своїй сукупності свідчать про неможливість запобігання ним шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_4 іншого запобіжного заходу, менш обтяжливого, ніж тримання під вартою, оскільки такий запобіжний захід, на думку слідчої судді, є співмірним існуючим ризикам та відповідає обставинам даного кримінального провадження.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

При цьому належить врахувати, що саме внаслідок суспільної небезпечності дій є об`єктивні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від правоохоронних органів та суду, що в свою чергу призведе до порушення розумних строків судового розгляду, а також належне дотримання сторонами їх процесуальних прав та обов`язків.

Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності слідча суддя дійшла висновку про те, що на даному етапі досудового розслідування лише винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, дозволить під час досудового розгляду контролювати його місце перебування та запобігти встановленим ризикам.

Відповідно доводи захисника про недоведеність існування ризиків є непереконливими, адже при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу дається оцінка сукупності обставин, які можуть свідчити про існування чи відсутність саме ризиків (можливості) вчинення дій, а не факту конкретного їх вчинення. Інші дані про особу підозрюваного, на які вказує сторона захисту, не свідчать про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Отже, у суду не виникає сумнівів щодо обґрунтованості та доведеності ризиків, якими слідча обґрунтовувала клопотання.

Будь-яких даних, які б перешкоджали утриманню підозрюваного ОСОБА_4 в слідчому ізоляторі судом не встановлено.

На переконання слідчої судді тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою з наведених вище підстав виправдане існуванням суспільного інтересу на забезпечення належного судового розгляду кримінального провадження про тяжке кримінальне правопорушення, що за таких обставин переважає принцип поваги до особистої свободи, що відповідає вимогами ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу

Крім того, відповідно до положень статті 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завершення чи закінчення досудового розслідування в інших формах, крім закриття кримінального провадження, не є підставою для припинення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу.

З огляду на вищевикладені обставини, слідча суддя, в межах судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, вважає виправданим продовження запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 17.10.2026.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

За змістом п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину розмір застави може бути визначений в межах від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, проте, враховуючи дані про особу підозрюваного та ступінь можливості реалізації встановлених ризиків, слідча суддя вважає за необхідне визначити розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків. Зважаючи на майновий стан підозрюваного необхідно визначити заставу в розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На думку слідчої судді саме такий розмір застави є справедливою альтернативою запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою, відповідає доведеним у справі ризикам та буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 .

За таких обставин, слідча суддя вважає за необхідне поруч із запобіжним заходом у виді тримання під вартою надати ОСОБА_4 право на внесення застави в межах визначеного п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розміру, а в разі її внесення з покладенням на ОСОБА_4 виконання окремих обов`язків.

Керуючись ст.ст. 176, 177 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 376 КПК України, слідча суддя

УХВАЛИЛА:

Клопотання слідчої задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, обчислюючи строк тримання під вартою з 9 вересня 2026 року.

Строк дії ухвали до 24.00 год. 17 жовтня 2026 року.

Одночасно визначити заставу для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків, передбачених КПК України, у межах 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 332 800 (триста тридцять дві тисячі вісімсот) гривень у національній грошовій одиниці України, яка може бути внесена як самим підозрюваним ОСОБА_4 , так і іншою фізичною або юридичною особою на депозитний рахунок Охтирського міськрайонного суду Сумської області: отримувач коштів: ТУ ДСА України в Сумській області, код 26270240, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, рахунок UA558201720355249001000008869, призначення платежу: застава за ОСОБА_4 , ухвала № 583/2584/26 від 17.07.2026, платник застави (ПІП).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме м. Охтирка Сумської області без дозволу слідчого, прокурора, суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Охтирського міськрайонного суду Сумської області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - протягом п`яти днів з дня отримання ним копії ухвали.

Повний текст ухвали складено 14 вересня 2026 року.

Слідча суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області ОСОБА_1