Рішення № 139778835, 16.09.2026, Захарівський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Фрунзівський районний суд Одеської області)

Справа № 517/682/26

Провадження № 2/517/370/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року с-ще Захарівка

Захарівський районний суд Одеської області в складі

головуючого судді Меєчка О.М.,

за участю секретаря судового засідання Хасанової С.Т.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Захарівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

установив:

Представник ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернувся до Захарівського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Зазначена позовна заява обґрунтована тим, що 24 жовтня 2017 року між АТ «Ідея Банк» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено кредитний договір № Z40.697.70143, відповідно до умов якого позичальниці надано кредит у розмірі 16300 гривень, а позичальниця зобов`язалась повернути кредит в строк визначений умовами договору, сплатити відсотки за користування кредитом та інші платежі передбачені договором.

Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором, надавши позичальниці кошти, в порядку передбаченому умовами кредитного договору.

Відповідачкою умови кредитного договору порушені кредитні кошти та проценти за користування коштами не сплачені.

26 листопада 2020 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладений Договір факторингу № 12/84, у відповідності до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № Z40.697.70143 від 24 жовтня 2017 року, укладеним між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал».

Отже, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»наділене правом грошової вимоги до відповідачки.

Загальний розмір заборгованості за кредитним договором № Z40.697.70143 від 24 жовтня 2017 року, яка підлягає стягненню з відповідачки відповідно до розрахунку заборгованості становить 46074 гривень 30 копійок, з яких: 16300 гривень заборгованість за тілом кредиту, 11583 гривні 50 копійок заборгованість за відсотками, 18190 гривень 80 копійок заборгованість комісією.

Оскільки відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором № Z40.697.70143 від 24 жовтня 2017 року не виконала, а тому з урахуванням викладеного позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 46074 гривень 30 копійок.

Ухвалою Захарівського районного суду Одеської області від 14 липня 2026 року відкрито провадження у справі та її розгляд відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України призначений у порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін(а.с. 35).

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином (а.с. 48). Водночас у прохальній частині позовної заяви просить суд розглядати справу без його участі. Зазначив, що проти ухвалення у справі заочного рішення не заперечує (а.с. 4).

Відповідачка ОСОБА_1 у судові засідання не з`явилась, хоча про дати, час і місце судових засідань повідомлялась належним чином, в порядку визначеному статтями 128-131 ЦПК України, шляхом направлення конвертів з судовою повісткою та рекомендованим повідомленням про вручення за адресою реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , які повернулися до суду з відміткою про отримання відповідачкою судових повісток (а.с. 42, 50). Відповідачка з будь-якими заявами чи клопотаннями, в тому числі про відкладення розгляду справи, до суду не зверталась.

У відповідності до частини 7 статті 128 ЦПК України судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

З довідки Козацького старостинського округу Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області № 11 від 01 липня 2026 року вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 34).

Суд вважає, що відповідачка не з`явилась до суду без поважних причин, а тому за згодою представника позивача постановив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.

Відповідно до частини 3 статті 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно із частиною 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом установлено, що 24 жовтня 2017 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № Z40.697.70143 (а.с. 5-6).

Відповідно до пункту 1.1. Договору банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 16300 гривень, включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а позичальник зобов`язався одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього договору.

Згідно пункту 1.2. Договору банк надає кредит у день підписання даного договору строком на 24 місяці.

Відповідно до пунктів 1.3. 1.4. Договору за користування кредитом позичальник сплачує річну змінювану процентну ставку в розмірі, що визначається як змінна частина ставки, збільшена на 12,49 % (маржу банку). Станом на день укладення договору змінна частина ставки визначена за рішенням правління банку, становить 9,50%, що разом з маржею банку складає змінювану процентну ставку в розмірі 21,9900%.

Згідно пункту 1,10 Договору позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та в розмірах, визначених згідно графіку щомісячних платежів за кредитним договором.

Також, в матеріалах справи наявний паспорт споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит) підписаний ОСОБА_1 , який містить відомості щодо основних умов кредитування, інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту (а.с. 7-8).

Банк свої зобов`язання за кредитним договором № Z40.697.70143 від 24 жовтня 2017 року виконав, надавши позичальниці кредитні кошти в обумовленому розмірі та в строки, визначені умовами договору, що підтверджується ордером-розпорядженням №1 від 24 жовтня 2017 року (а.с.13-14).

26 листопада 2020 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладений Договір факторингу № 12/84, у відповідності до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № Z40.697.70143 від 24 жовтня 2017 року, укладеним між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»(а.с. 15 17).

На підтвердження повної оплати за договором факторингу позивачем надано суду платіжне доручення № 20281 від 26 листопада 2020 року та платіжну інструкцію № 20004 від 21 жовтня 2020 року (зв.а.с. 18, а.с. 19).

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 12/84 від 26 листопада 2020 року, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»набуло право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором № Z40.697.70143 від 24 жовтня 2017 року в сумі 46074 гривень 30 копійок, з яких: 16300 гривень заборгованість за тілом кредиту, 11583 гривні 50 копійок заборгованість за відсотками, 18190 гривень 80 копійок заборгованість комісією (а.с. 18).

З моменту отримання права вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором позивачем не здійснювалося нарахування жодних відсотків.

Відповідачка свої зобов`язання за умовами кредитного договору не виконує.

Суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на законі.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Станом на день подачі позовної заяви та розгляду справи в суді відповідачкою умови договору не виконуються, кошти та відсотки за його користування не повертаються.

Згідно з статтю 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи. Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно з статтею 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому. Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до статті 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Згідно з статтею 1084 ЦК України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Судом установлено, що кредитний договір сторонами укладено в письмовій формі, зазначено його розмір та умови надання коштів.

Статтею 525 ЦК України установлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідачка, не сплативши у вказаний в договорі строк кошти, порушила вимоги статті 530 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, ОСОБА_1 має перед ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»заборгованість за кредитним договором № Z40.697.70143 від 24 жовтня 2017 року в сумі 46074 гривень 30 копійок, з яких: 16300 гривень заборгованість за тілом кредиту, 11583 гривні 50 копійок заборгованість за відсотками, 18190 гривень 80 копійок заборгованість комісією. Розрахунок загальної суми заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором наданий суду і відповідає вимогам закону (зв.а.с. 14).

З огляду на викладене позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328 гривень) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1164800 гривень).

Згідно частини 3 статті 4 ЗУ «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до платіжної інструкції № 38307 від 16 червня 2026 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», у відповідності до вказаних положень закону сплачено судовий збір за подання позовної заяви в електронній формі з використанням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» у розмірі 2662 гривні 40 копійок (а.с. 25).

Отже, з урахуванням задоволення позову, відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України та частини 3 статті 4 ЗУ «Про судовий збір», з відповідачки на користь позивача також потрібно стягнути судовий збір в розмірі 2662 гривні 40 копійок.

Вирішуючи питання стягнення витрат на правничу допомогу у сумі 8000 гривень, суд дійшов такого висновку.

На підтвердження витрат правничої допомоги представником позивача надано: копію договору про надання правничої (правової) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, укладеного між ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» та адвокатським об`єднанням «Апологет», в якому вартість послуг за один позов складає 8000 гривень (зв.а.с. 21), копію акта наданих послуг № 1556 від 08 червня 2026 року щодо боржниці ОСОБА_1 та детальний опис наданих послуг на суму 8000 гривень, згідно яких на вказану суму надано такі послуги: усна консультація клієнта (0 год 30 хв), ознайомлення з матеріалами кредитної справи (02 год 00 хв), погодження правової позиції клієнта (0 год 30 хв), складання позовної заяви (03 год 30 хв), подання позовної заяви (а.с. 22, зв.а.с. 22), копію ордера на надання правничої допомоги адвокатом Усенко М.І. АО «Апологет (а.с. 23).

Згідно з частинами 4-6 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отож суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) міститься висновок, що суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.

Аналогічний висновок (обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами) наведений: у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду від 09 квітня 2019 року у справі № 826/2689/15, від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19.

Відповідачкою не заявлялося клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Водночас щодо співмірності витрат на правничу допомогу суд зазначає таке.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21 (провадження № 61-19599св21) міститься висновок, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Отже, з урахуванням задоволення позову в повному обсязі, фактично виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги, суд вважає обґрунтованим та доведеним доказами заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу у сумі 8000 гривень, яку необхідно стягнути з відповідачки на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 509, 514, 525, 526, 530, 610, 1054, 1055, 1077-1080, 1084 ЦК України, статтями 19, 27, 83, 137, 141, 175, 274-275, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № Z40.697.70143 від 24 жовтня 2017 року в сумі 46074 (сорок шість тисяч сімдесят чотири) гривні 30 копійок, з яких: 16300 (шістнадцять тисяч триста) гривень заборгованість за тілом кредиту, 11583 (одинадцять тисяч п`ятсот вісімдесят три) гривні 50 копійок заборгованість за відсотками, 18190 (вісімнадцять тисяч сто дев`яносто) гривень 80 копійок заборгованість комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 16 вересня 2026 року.

Відомості про сторони у справі:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, реквізити IBAN № НОМЕР_1 , банк отримувача АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус, 28, м. Львів, 79029;

відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя