Ухвала суду № 139778620, 15.09.2026, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/1630/26

УХВАЛА

15 вересня 2026 року. с-ще Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Панасенка Є.М.,

за участю секретаря судового засідання Пронози І.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглядаючи у підготовчому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Овідіопольського районного суду Одеської області перебуває зазначена цивільна справа на стадії підготовчого провадження.

У своїй позовній заяві позивач просить суд визнати договір купівлі-продажу №1443 від 20.10.2025 року недійсним, з підстави його вчинення під впливом обману, та застосувати наслідки визнання договору недійсним.

03.07.2026 року представник позивача - адвокат Стецюк С.Б. подав до суду заяву про зміну предмету та правових підстав позову. У своїй заяві вказує, що у зв`язку з наявністю у матеріалах справи двох оцінок вартості земельної ділянки площею - 0,4804 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 512783500:01:001:1660 у ОСОБА_3 наявні правові підстави для зміни своїх позовних вимог до ОСОБА_4 а саме:

- замість визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки від 20.10.2025 року недійсним ОСОБА_3 змінює частково предмет та правові підстави та визначає їх у наступній редакції: визнати зазначений договір купівлі-продажу від 20.10.2025 року зазначеної земельної ділянки -частково недійсним з виділенням ОСОБА_4 частини земельної ділянки у розмірі, яка відповідає розміру сплаченої ним грошовій сумі у розмірі -8 035 200 грн..

07.08.2026 року представник відповідача - адвокат Колесніков І.Л. подав до суду письмові заперечення на клопотання про зміну предмету та правових підстав позову, вказуючи на те, що одночасна зміна і предмета, і підстав позову, не допускається, як не допускається і визнання частково недійсним договору.

У підготовчому судовому засіданні представник позивача свою заяву про зміну предмету та підстав позову підтримав у повному обсязі, з викладених у ній підстав.

Представник відповідача просив клопотання позивача про зміну предмету та підсстав позову залишити без задоволення.

Суд, заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали позовної заяви, вважає, що у прийнятті заяви представника позивача про зміну предмета позову та підстав позову слі відмовити, з огляду на наступне.

Згідно ч.3 ст.49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року по справі №922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з Цивільного процесуального кодексу України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог.

Зокрема, такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 13 березня 2018 року в справі №916/1764/17.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі №922/2575/19, у постанові Верховного суду від 22 липня 2021 року по справі №910/18389/20.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Як вбачається із заяви представника позивача про зміну предмету та правових підстав позову, позивачем змінено предмет позову, а саме:

- змінено матеріально-правову вимога позивача до відповідача з визнання недійсним договору та застосування наслідків такої недійсності на визнання договору частково недійсним та виділення відповідачу частини земельної ділянки.

Також в заяві змінено підстави позову, а саме: позивачем обґрунтовано позовну заяву тим, що договір купівлі-продажу укладено під впливом обману позивача, як сторони договору, яка вважала, що продає за договором лише 2 земельні ділянки, а не 4 земельні ділянки по заниженій вартості. А в заяві від 03.07.2026 року зазначається про наявність в матеріалах справи двох оцінок вартості земельної ділянки, які визначають різну вартість однієї і тієї ж земельної ділянки, у зв`язку з чим припускається можливість розділу земельної ділянки судом на підставі судової земельно-технічної експертизи, клопотання про проведення якої, стороною позивача буде заявлено після отримання доказів та проведення судової товарознавчої експертизи земельної ділянки.

Таким чином, суд приходить до висновку, що представником позивача змінено і предмет і підставу заявленого позову, що є недопустимим згідно приписів ст..49 ЦПК України, а тому така заява не може бути прийнята судом до розгляду.

За встановлених обставин, виходячи з предмету спору, суд приходить до висновку про відсутність підстав для прийняття заяви представника позивача про зміну предмета та правових підстав позову, оскільки позивач заявляє до відповідача нові позовні вимоги із новим обґрунтуванням. Таку заяву, на переконання суду, необхідно розглядати як новий позов з новими позовними вимогами, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з додержанням норм ЦПК України, а тому заява позивача не відповідає вимогам ст. 49 ЦПК України та в її прийняття суд відмовляє.

Також, встановлено, що представником позивача при подачі заяви про зміну предмета та правових підстав позову було сплачено судовий збір у розмірі 13312,62 грн., який підлягає поверненню згідно ст.7 Закону України "Про судовий збір".

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 49, 260 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в прийнятті заяви представника позивача про зміну предмета позову.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, повернути платнику ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з державного бюджету сплачений судовий збір у розмірі 13312 (тринадцять тисяч триста дванадцять) грн. 62 коп., сплачений згідно квитанції ID: 5642-0570-1362-6059 від 11.09.2026 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 16.09.2026 року.

Головуючий: Є.М. Панасенко