Єдиний державний реєстр судових рішень справа № 161/5952/26
УХВАЛА
16 вересня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова у складі головуючого судді Кирилюка А. І., при секретарі судового засідання Шандра В.Т., представника позивача - Брускова В. Я., представника відповідача - Васечко Ю.А., розглянувши заяву сторони позивача про закриття провадження у справі, подану у цивільній справі за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування,
установив:
Рух справи.
Уповноважений представник позивача ПАТ «СК «АРКС» Брусков В. Я. 17.03.2026 року (Вх. № 15987/2664) звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість суму сплаченого страхового вішкодування у розмірі 490 072 грн 08 коп. та понесені судові витрати.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2026 року визначено головуючого суддю Луцького міськрайонного суду Волинської області Смоковича М. В.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23.03.2026 року цивільну справу передано на розгляд до Залізничного районного суду міста Львова за територіальною підсудністю.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.05.2026 року визначено головуючого суддю Залізничного районного суду м. Львова Кирилюка А. І.
Щодо заяви про закриття провадження у справі.
31.08.2026 року (вх. № 23731) від представника позивача ПАТ «СК «АРКС» Брускова В. Я. у Залізничний районний суд м. Львова надійшла письмова заява про закриття провадження у справі. Із змісту вказаної заяви вбачається, що сторона позивача просить суд:
- закрити провадження у справі № 161/5952/26, у зв`язку з відсутністю предмету спору;
- вирішити питання щодо повернення сплаченого судового збору.
В обґрунтування заяви вказано, що між сторонами відсутній предмет спору, оскільки відповідач повністю сплатив суму страхового відшкодування. З огляду на наведене заявник вважає, що у справі відсутній предмет спору, а тому вбачає підстави для застосування п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України. Окрім цього, вказано, що згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі.
Розглянувши письмову заяву сторони позивача про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, перевіривши матеріали цивільної справи, дослідивши надані документи та інші докази, суд дійшов наступних висновків.
Мотиви та висновки суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати до суду заяви та клопотання.
Так, суд приймає до уваги, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі якщо встановить, що відсутній предмет спору.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, далі Конвенція). Зокрема, ЄСПЛ зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) вказано, що предмет позову це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. З урахуванням викладеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами, у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) зроблено висновок, що суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України дає підстави для висновку, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема, у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).
Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.
Подібний висновок висловлений у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18 (провадження № 61-2018св19), від 15 листопада 2023 року у справі № 522/3680/22 (провадження № 61-12919св23), від 07 лютого 2024 року у справі № 204/3106/22 (провадження № 61-9467св23), 10 січня 2025 року у справі № 177/1272/23 (провадження № 61-12390св24).
Судом встановлено, що на час пред`явлення позову предмет спору був наявний та до відкриття провадження у цивільній справі № 161/5952/26 не надходили відомості про сплату суми заборогованості і представник позивача повідомив про відсутність предмета спору (про сплату суми заборогованості відповідачем) лише в заяві від 31.08.2026.
Суд приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення клопотання представника позивача про закриття провадження у цивільній справі № 161/5952/26.
Враховуючи зазначене та керуючись ст. ст. 255, 258-261 ЦПК України, суд
постановив:
У задоволенні письмової заяви представника позивача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» - Брускова Віктора Ярославовича, про закриття провадження у справі, подану у цивільній справі за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування відмовити.
Ухвала набирає законної сили в момент її проголошення і оскарженню не підлягає.
Суддя (підпис). З оригіналом згідно.
Суддя:
Судове рішення № 139776785, Залізничний районний суд м. Львова було прийнято 16.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 161/5952/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: