Ухвала суду № 139776560, 14.09.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 14.09.2026

Справа № 334/2832/26

Провадження № 2/334/2631/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого судді Баруліної Т.Є.

за участю секретаря Нагорних О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

В проваджені Дніпровського районного суду міста Запоріжжя знаходиться цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 31 березня 2026 року, провадження у справі було відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

05.05.2026 року до суду надійшло клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» про закриття провадження у справі. Представник позивача зазначив, що Гайдаш Н.А. погасила наявну заборгованість, а тому просить закрити провадження за відсутністю предмету спору та повернути судовий збір.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо однією із підстав є відсутність предмету спору.

Вивчивши клопотання, перевіривши матеріали справи, суд приходить до переконання, що заява представника позивача підлягає задоволенню із таких підстав.

Щодо вимоги про повернення сплаченого судового збору із державного бюджету, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Для забезпечення єдності судової практики щодо застосування зазначеної норми цивільного процесуального закону, Верховний Суд наголошує, що вирішення питання про відшкодування понесених позивачем судових витрат у разі закриття провадження у справі залежить від фактичних обставин, які стали підставою для такого закриття.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 953/10140/25 від 05.08.2026 року, посилаючись на постанову Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 березня 2026 у справі № 917/1161/25 наголосив, що вирішення питання про відшкодування понесених позивачем судових витрат у разі закриття провадження у справі залежить від фактичних обставин, які стали підставою для такого закриття. У позивача виникає право на відшкодування йому за рахунок відповідача понесених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи не лише у випадку відмови позивача від позову у зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідачем після пред`явлення позову, але й у випадку закриття провадження у справі у разі, якщо відсутність предмета спору виникла у зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідачем.

Тобто, у разі якщо позивач не підтримує своїх позовних вимог, у зв`язку з добровільним виконанням відповідачем вимог позивача після подання позову, то відшкодування судових витрат здійснюється з відповідача також у разі закриття провадження, у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Таким чином, з урахуванням частини третьої статті 142 ЦПК України, оскільки позивач звернувся до суду із заявою про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв`язку із тим, що відповідачем було повністю виконано зобов`язання, що були предметом спору, а предметом спору було саме стягнення заборгованості, тому у цій справі наявні правові підстави для стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, зокрема, судового збору, отже в частині вимог заяви про повернення позивачу суми сплаченого судового збору, суд вважає за необхідне відмовити.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 255, ст.ст. 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором закрити.

У задоволенні заяви представника позивача в частині повернення сплаченої суми судового збору - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Запорізького апеляційного суду. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Баруліна Т. Є.