Ухвала суду № 139776449, 10.09.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12544/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Шепетко І.О.,

за участю секретаря судового засідання Фітас А.М.,

позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника позивача Майстренко Н.М.,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс «Садовий квартал» про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02 вересня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс «Садовий квартал», Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень і дозвільних документів на виконання будівельних робіт,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із заявою про забезпечення позову, поданою одночасно з пред`явленням позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс «Садовий квартал», Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради та Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень і дозвільних документів на виконання будівельних робіт.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02 вересня 2026 року у справі № 308/12544/26 заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено.

У порядку забезпечення позову, до вирішення справи по суті, заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс «САДОВИЙ КВАРТАЛ» та іншим особам виконання підготовчих та будівельних робіт на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:55:001:0867, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Також заборонено Державній інспекції архітектури та містобудування та/чи Управлінню Державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради видавати Товариству з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс «САДОВИЙ КВАРТАЛ» чи будь-яким іншим особам дозвільні документи на виконання підготовчих та/або будівельних робіт на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:55:001:0867 за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, заборонено Управлінню містобудування та архітектури Ужгородської міської ради вносити зміни до містобудівних умов та обмежень для проєктування об`єкта будівництва, виданих 08 червня 2026 року № 113/03-03/26, реєстраційний номер в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва MU01:6900-7928-1617-5037, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:55:001:0867 за адресою: АДРЕСА_1 .

04 вересня 2026 року представник відповідача адвокат Ткачук Богдан Миколайович, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс «Садовий квартал» звернувся до суду з клопотанням про скасування вказаних заходів забезпечення позову.

Клопотання мотивоване тим, що при постановленні ухвали про забезпечення позову судом не було належним чином враховано положення статей 149, 150 ЦПК України, заявниками не доведено існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, а застосовані заходи забезпечення позову є надмірними та неспівмірними із заявленими позовними вимогами.

Представник відповідача зазначає, що позивачами не подано належних технічних, будівельних, екологічних чи інших спеціальних доказів порушення нормативних відстаней, вимог інсоляції, пожежних чи санітарних норм, загрози майну позивачів, незаконності видалення зелених насаджень або обов`язковості проведення оцінки впливу на довкілля.

Також зазначає, що застосований судом захід фактично блокує реалізацію будівельного проєкту, втручається у господарську діяльність Товариства та, на його переконання, створює для позивачів результат, наближений до задоволення позовних вимог до вирішення спору по суті.

У зв`язку з наведеним просить скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02 вересня 2026 року у справі № 308/12544/26.

В судове засідання з`явився представник позивачів адвокат Майстренко Н. М., яка заперечила проти задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс «САДОВИЙ КВАРТАЛ» про скасування заходів забезпечення позову та просила відмовити у його задоволенні.

В обґрунтування своєї позиції представниця позивачів посилалася на те, що застосовані ухвалою суду від 02 вересня 2026 року заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позовними вимогами, безпосередньо пов`язані з предметом спору та спрямовані на недопущення зміни фактичного стану земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:55:001:0867 до вирішення спору по суті.

Зазначала, що продовження підготовчих та будівельних робіт на спірній земельній ділянці може істотно змінити її фактичний стан та ускладнити ефективний захист прав позивачів і поновлення їх у правах у разі задоволення позову. Також вказувала, що доводи Товариства про відсутність порушення прав позивачів стосуються суті спору та підлягають оцінці судом під час розгляду справи по суті.

Представниця позивачів просила врахувати, що на момент застосування заходів забезпечення позову будівництво перебувало на початковій стадії, а тому вжиті судом заходи мають тимчасовий характер та спрямовані на збереження існуючого стану речей до вирішення спору по суті.

В судове засідання з`явилися позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які заперечили проти задоволення клопотання про скасування заходів забезпечення позову та просили відмовити у задоволенні клопотання.

Представник відповідача адвокат Ткачук Б.В., який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс «САДОВИЙ КВАРТАЛ», у судове засідання з`явився, клопотання про скасування заходів забезпечення позову підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Зазначив, що при постановленні ухвали про забезпечення позову судом не було належним чином враховано положення статей 149, 150 ЦПК України, а позивачами не доведено існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду в разі невжиття відповідних заходів забезпечення позову.

На думку представника відповідача, застосовані судом заходи забезпечення позову є надмірними та неспівмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки фактично призводять до блокування господарської діяльності Товариства та реалізації будівельного проєкту.

Представник відповідача зазначив, що Товариство має можливість здійснювати будівництво близько 50 садибних будинків таким чином, щоб їх розташування та експлуатація не створювали перешкод чи незручностей для позивачів. Водночас повна заборона проведення будівельних робіт, на його переконання, є неспівмірним втручанням у права та законні інтереси відповідача.

На думку представника відповідача, сам факт здійснення будівельних робіт не свідчить про порушення прав позивачів та не може бути достатньою підставою для застосування настільки обмежувального заходу забезпечення позову.

Крім того, представник відповідача звернув увагу суду на те, що в межах даної цивільної справи відсутня позовна вимога щодо затвердження детального плану території. У зв`язку з цим зазначив, що відповідач має намір заявити клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду Закарпатським окружним адміністративним судом іншої справи за позовом тих самих позивачів, у якій, на думку відповідача, вирішуються питання, пов`язані з законністю відповідних рішень органів місцевого самоврядування. При цьому представник відповідача послався на відповідну практику Верховного Суду.

Також представник відповідача зазначив, що позивачі фактично намагаються перебрати на себе функції органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо контролю за дотриманням містобудівного, будівельного, екологічного та іншого законодавства.

На підтвердження своєї позиції представник відповідача послався на те, що у разі наявності очевидних ознак незаконності будівельних робіт відповідні уповноважені державні органи, правоохоронні органи або органи прокуратури могли б вжити передбачених законом заходів реагування. Водночас, за твердженням представника відповідача, таких заходів не вжито.

Представник відповідача також звернув увагу суду на те, що на момент застосування заходів забезпечення позову у відповідача відсутній дозвіл на будівництво, та поставив питання щодо правових підстав заборони здійснення будівельних робіт за таких обставин.

Крім того, представник відповідача зазначив, що застосований судом захід забезпечення позову фактично блокує реалізацію будівельного проєкту, втручається у господарську діяльність Товариства та створює для позивачів результат, наближений до фактичного задоволення позовних вимог ще до вирішення спору по суті.

У зв`язку з наведеним представник відповідача просив суд скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02 вересня 2026 року.

У судове засідання відповідач Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради та Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини не явки до суду не повідомили, відзив на позов не надсилали.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Згідно з частиною четвертою статті 158 ЦПК України за результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

Частиною шостою статті 158 ЦПК України передбачено, що відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

За змістом наведених норм скасування заходів забезпечення позову пов`язується передусім із встановленням обставин, які свідчать про те, що потреба у подальшому існуванні таких заходів відпала або змінилися обставини, які були підставою для їх застосування.

Забезпечення позову має тимчасовий характер та спрямоване на охорону матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, а також на забезпечення реального та ефективного виконання судового рішення у разі задоволення позову.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 705/4132/19 зазначено, що, оскільки забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінилися певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

З аналізу поданого клопотання судом встановлено, що наведені представником Товариства доводи переважно зводяться до незгоди з висновками суду, викладеними в ухвалі від 02 вересня 2026 року про забезпечення позову, та до тверджень про відсутність підстав для застосування таких заходів на момент постановлення зазначеної ухвали.

Зокрема, заявник посилається на недоведеність позивачами ризиків порушення їхніх прав, відсутність технічних, експертних та інших доказів, неспівмірність застосованого заходу, надмірне втручання у господарську діяльність Товариства та неправильну, на його переконання, оцінку судом обставин під час вирішення питання про забезпечення позову.

Разом із тим наведені доводи стосуються передусім обґрунтованості та законності ухвали суду від 02 вересня 2026 року на момент її постановлення та фактично спрямовані на повторну оцінку судом тих самих обставин, які були предметом дослідження при вирішенні питання про забезпечення позову.

Суд звертає увагу, що процедура скасування заходів забезпечення позову, передбачена статтею 158 ЦПК України, не є способом перегляду судом власної ухвали про забезпечення позову на предмет її законності та обґрунтованості та не може підміняти встановлений процесуальним законом порядок апеляційного перегляду відповідного судового рішення.

Натомість під час вирішення питання про скасування раніше вжитих заходів забезпечення позову суд повинен встановити, чи відпала необхідність у подальшій дії таких заходів, чи змінилися після їх застосування обставини, що зумовили їх вжиття, або чи виникли інші обставини, які об`єктивно свідчать про необхідність їх скасування.

Таких обставин заявником у поданому клопотанні не наведено та належними і достатніми доказами не підтверджено.

Матеріали клопотання не містять даних про те, що після постановлення ухвали від 02 вересня 2026 року припинили існувати обставини, з якими суд пов`язував необхідність забезпечення позову, або що фактичні обставини справи змінилися настільки, що подальше збереження застосованих заходів втратило свою процесуальну мету.

На час вирішення клопотання спір між сторонами не вирішено, провадження у справі триває, правомірність оспорюваних містобудівних умов та обмежень і дозвільних документів є предметом судового розгляду, а обставини, які стали підставою для вжиття заходів забезпечення позову ухвалою суду від 02 вересня 2026 року, не відпали.

Доводи заявника щодо здійснення ТОВ «Житловий комплекс «Садовий квартал», господарської діяльності на підставі наявної містобудівної та дозвільної документації, а також щодо негативних майнових наслідків зупинення будівельних робіт самі по собі не свідчать про виникнення після постановлення ухвали про забезпечення позову нових обставин, які б усували необхідність у застосованому забезпеченні.

При цьому питання законності містобудівної та дозвільної документації, правомірності проведення будівельних робіт, дотримання відповідних будівельних, містобудівних, екологічних та інших вимог належать до обставин, які підлягають встановленню та оцінці судом під час розгляду справи по суті.

Скасування забезпечення позову на цій стадії з підстав, які фактично полягають у незгоді відповідача з оцінкою доказів та правовими висновками суду, наведеними в ухвалі від 02 вересня 2026 року, призвело б до повторного вирішення питання про наявність підстав для первісного застосування забезпечення позову без встановлення нових обставин, що не відповідає змісту та призначенню статті 158 ЦПК України.

Суд також ураховує, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, не вирішують спору між сторонами по суті, не встановлюють незаконності дій чи документів відповідачів та спрямовані виключно на збереження існуючого становища на час судового розгляду з метою забезпечення можливості ефективного захисту прав та інтересів сторін за результатами вирішення спору.

Таким чином, заявником не доведено, що потреба у вжитих ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02 вересня 2026 року заходах забезпечення позову відпала, не наведено нових обставин, які виникли після постановлення зазначеної ухвали та обґрунтовували б необхідність скасування забезпечення позову, а наведені у клопотанні доводи по суті зводяться до незгоди з підставами та мотивами постановлення ухвали про забезпечення позову.

За таких обставин суд доходить висновку, що правові та фактичні підстави для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02 вересня 2026 року у справі № 308/12544/26, відсутні, а тому в задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись статтями 149, 150, 158, 258-261, 353 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс «Садовий квартал» про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02 вересня 2026 року у справі № 308/12544/26 відмовити.

Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя І.О. Шепетко