Рішення № 139775515, 15.09.2026, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 209/10364/25

Номер провадження2/173/943/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15 вересня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Челюбєєва Є.В., за участі секретаря Салтикової С.І., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 15.07.2025 між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71619144, відповідно до умов якого Товариство зобов`язалось надати позичальнику кредит у сумі 3500,00 грн, а остання зобов`язалася повернути використану суму та сплатити проценти за користування кредитними коштами.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу позику відповідно до умов укладеного договору надання коштів у кредит та перерахував грошові кошти на його картковий рахунок.

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов Договору, у нього виникла заборгованість зі сплатикредиту, процентів за користування кредитом та пенею у розмірі 11340,00 грн.

16.09.2025 між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» укладено Договір факторингу № 16/09/25, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» відступило на користь ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП`право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором надання коштів у кредит №71619144від 15.07.2025, який укладений між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 .

Позивач зазначає, що відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконала, заборгованість у встановлені договором строки не погасила, у зв`язку із чим утворилась заборгованість у розмірі 11340,00 грн, з яких: 3500,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 315,50 грн - заборгованість за відсотками, 525,00 грн заборгованість за комісією та 7000,00 грн заборгованість за пенею, яка станом на час звернення до суду залишається непогашеною.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив стягнути з відповідача вказану заборгованість за договором надання коштів у кредит, а також понесені по справі судові витрати.

Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд доходить таких висновків.

Судом встановлено, що 15.07.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71619144, за умовами якого позивач надав відповідачу 3500,00 грн строком на 30 днів - до 13.08.2025, із сплатою 0,300 % за кожен день користування кредитом.

Згідно умов Договору, позикодавець виконав свій обов`язок та перерахував відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі: 3500,00 грн 15.07.2025, на банківську карту відповідача НОМЕР_1 (VISA), що підтверджується платіжною інструкцією № edff2306-6818-4fb6-b7e3-bc1f3459838e, листами ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ та ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА».

Згідно розрахунків заборгованості за договором № 71619144 від 15.07.2025 у відповідача станом на 12.12.2025 виникла заборгованість у розмірі в розмірі 11340,00 грн, з яких: 3500,00 грн- сума заборгованості за кредитом, 315,00 грн - сума заборгованості за процентами, 525,00 грн заборгованість за комісією та 7000,00 грн заборгованість за пенею.

Водночас 16.09.2025 між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» було укладено Договір факторингу № 16/09/25, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» передало ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» за плату належні йому права вимоги за вказаним договором надання коштів у кредит, а ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» прийняло належні ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» права вимоги до боржників, в т.ч. за вказаним договором до відповідача.

На підтвердження укладеного договору факторингу № 16/09/25 позивач надав договір факторингу, витяг з Реєстру прав вимог № 19/11/25-02 від 19.11.2025, платіжну інструкцію № 579936539.1 від 19.11.2025.

Судом встановлено, що між сторонами виникли цивільно-правові відносини, які регулюються положеннями Цивільного кодексу України.

Відповідно до статей 626, 627, 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, а зміст договору становлять погоджені ними умови.

Згідно з частиною другою статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Верховний Суд у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 та від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 дійшов висновку, що кредитний договір, укладений в електронній формі із використанням одноразового ідентифікатора, є таким, що укладений у письмовій формі та породжує для сторін відповідні цивільні права та обов`язки.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику грошові кошти, а позичальник повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики у розмірі та порядку, визначених договором.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом включають, зокрема, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом належать, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням кредиту.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Судом встановлено, що за договором надання коштів у кредит № 71619144 від 15.07.2025 позивачем надано належні та допустимі докази укладення договору, його підписання відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а також докази перерахування 15.07.2025 коштів в сумі 3500,00 грн на банківську картку відповідача.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач свої зобов`язання щодо своєчасного повернення позичених коштів та сплати процентів належним чином не виконала, доказів погашення заборгованості суду не надала, розрахунок заборгованості не спростувала.

Крім того, право вимоги за вказаним договором надання коштів у кредит перейшло до позивача на підставі договору факторингу № 16/09/25 від 16.09.2025.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у тому обсязі та на тих умовах, які існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу фактор набуває право грошової вимоги до боржника.

Відповідно до частини першої статті 76 та частини першої статті 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, а кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оскільки матеріалами справи підтверджено факт укладення договору надання коштів у кредит № 71619144 від 15.07.2025, факт надання відповідачу коштів у кредит, а також належним чином підтверджено перехід права вимоги до позивача, суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 3500,00 грн, процентами за користування кредитом у розмірі 315,00 грн та комісії за надання кредиту у розмірі 525,00 грн.

Водночас щодо вимоги про стягнення неустойки, суд зазначає таке.

17 березня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» №2120-IX від 15 березня 2022 року, яким, зокрема, було внесено зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України та доповнено його пунктом 18, що встановлює правила звільнення позичальника від відповідальності в разі прострочення виконання ним своїх зобов`язань.

Так, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення заборгованості за неустойкою в розмірі 7000,00 грн задоволенню не підлягає

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» про стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, витрати позивача зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню відповідачем пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 927,09 грн (2422,40 грн ? 4340,00 грн / 11340,00 грн).

Крім того, представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України - При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу та їх відшкодування позивачем надано: копію договору про надання правової допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025, витяг з Акту №2-ДІЛ від 01.12.2025 приймання-передачі правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025з детальним описом виконаних робіт та платіжну інструкцію № 579936562.1 від 11.12.2025.

Виходячи із положень ч. 3 ст. 141 ЦПК України, враховуючи співмірність складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, критерію їх необхідності та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що зазначені позивачем витрати на правничу допомогу в суді в розмірі 4500,00 грн є завищеними.

Зокрема суд звертає увагу, що справа стосується стягнення заборгованості за кредитним договором з позовними вимогами у розмірі 11340,00 грн, тобто у справі незначної складності, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, з огляду на ціну позову. Окрім цього, суд зауважує, що правова позиція позивачає сталою та не зазнавала змін протягом розгляду справи. Крім того підготовка та ведення даної справи в суді не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи.

З урахуванням всіх вищенаведених обставин, пропорційності та співмірності понесених судових витрат відносно предмета спору, суд доходить висновку про задоволення вимоги про відшкодування відповідачем позивачеві понесених судових витрат на професійну правничу допомогу частково та про стягнення з відповідача на користь позивача 3000,00 грн, на відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 12,13,81,141,259,263-265,268,273,280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (08205, м.Ірпінь, вул. Садова, 31/33, офіс 40/3, код ЄДРПОУ 44280974) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» заборгованість за кредитним договором № 71619144 від 15.07.2025 у розмірі 4340 (чотири тисячі триста сорок) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» витрати зі сплати судового збору у розмірі 927(дев`ятсот двадцять сім) грн 09 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Є.В. Челюбєєв