Ухвала суду № 139774868, 15.09.2026, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/3931/26

Провадження № 2-о/456/175/2026

УХВАЛА

про повернення заяви

15 вересня 2026 року місто Стрий

Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Писарев О. Ю., ознайомившись із клопотанням ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_2 ), заінтересована особа: Виконавчий комітет Стрийської міської ради Львівської області (орган опіки та піклування) (код ЄДРПОУ 04055943, адреса: Львівська область, м. Стрий, вул. Шевченка, 71), про продовження строку дії рішення про визнання особи недієздатною,-

в с т а н о в и в :

10.07.2026 до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 , заінтересована особа: Виконавчий комітет Стрийської міської ради Львівської області, про продовження строку дії рішення про визнання особи недієздатною.

Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 15.07.2026 клопотання ОСОБА_1 , заінтересована особа: Виконавчий комітет Стрийської міської ради Львівської області, про продовження строку дії рішення про визнання особи недієздатною, залишено без руху, надано десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали на усунення недоліків клопотання, а саме: надання до суду висновку експерта, який у відповідності до ч. 3 ст. 102 та ст. 106 ЦПК України може бути підготовлений на замовлення учасника справи, шляхом звернення безпосередньо до відповідної експертної установи.

17.07.2026 до суду надійшла заява заявника ОСОБА_1 про продовження процесуального строку для усунення недоліків, в якому він просить продовжити процесуальний строк для усунення недоліків, установлений ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 15.07.2026 року у справі №456/3931/26, - до 25 серпня 2026 року. В обґрунтування заяви зазначив про тривалість укладання договору з ДУ «Інститут судової психіатрії та судової медицини Міністерства охорони здоров`я України» та проведення самої судово-психіатричної експертизи, а також долучив заяву ОСОБА_1 від 17.07.2026, адресовану Генеральному директору ДУ «Інститут судової психіатрії та судової медицини Міністерства охорони здоров`я України» С. Шуму, в якій він просить укласти договір про проведення амбулаторної судово-психіатричної експертизи.

Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22.07.2026 заяву ОСОБА_1 про продовження процесуального строку задоволено частково; продовжено строк для усунення недоліків клопотання у справі №456/3931/26, зазначених в ухвалі судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 15.07.2026 року, на 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Вищевказану копію ухвали суду доставлено до електронного кабінету заявника 22.07.2026 року о 21:00:11.

12.08.2026 до суду надійшла заява заявника ОСОБА_1 про продовження (поновлення) процесуального строку для усунення недоліків клопотання, в якому він просить продовжити процесуальний строк для усунення недоліків клопотання у справі №456/3931/26, встановлений ухвалами Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 15.07.2026 та від 22.07.2026 до 01 вересня 2026 року; у разі, якщо суд визнає зазначений строк таким, що сплив, - поновити його. В обґрунтування заяви зазначає про тривалість проведення судово-психіатричної експертизи.

Частиною 2 ст.127 ЦПК України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Суд звертає увагу, що ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22.07.2026 вже продовжувався процесуальний строк для усунення недоліків клопотання на 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали. Оскільки, копію ухвали суду доставлено до електронного кабінету заявника 22.07.2026 року о 21:00:11, то строк на усунення недоліків клопотання закінчився 03.08.2026. Станом на 04.08.2026 недоліки клопотання заявником не усунуто, до закінчення цього строку клопотання про його продовження подане не було, у зв`язку із чим підстави для його відсутні.

Частиною 1 ст.127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Дана норма не передбачає можливості поновлення встановленого судом процесуального строку, у зв`язку із чим підстави для поновлення цього строку відсутні.

З урахуванням наведеного, суд відмовляє в задоволенні клопотання заявника від 12.08.2026 про продовження процесуального строку для усунення недоліків клопотання та поновлення даного строку.

Також, 20.08.2026 до суду надійшла заява заявника ОСОБА_1 про усунення недоліків клопотання.

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Європейський суд з прав людини зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).

Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись із легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

Слід розмежовувати матеріальну та процесуальну добру совість як за сферою застосування, так і наслідками. Матеріальна добра совість регулюється, зокрема, пунктом 6 статті 3 ЦК України, а процесуальна, зокрема, статтею 44 ЦПК України (див. постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2024 року в справі № 532/1550/23 (провадження № 61-4145сво24)).

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

Процесуальному праву притаманний принцип процесуальної доброї совісті (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2024 року в справі № 229/7156/19 (провадження № 61-4283св24)).

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).

Як встановлено судом вище, заявник звернувся із заявою про усунення недоліків поза межами строку, встановленого судом в ухвалі від 22.0.2026.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Таким чином, строк на усунення недоліків поданої заяви ОСОБА_1 було пропущено. В задоволенні заяви про продовження чи поновлення процесуального строку судом відмовлено.

Чинне процесуальне законодавство чітко визначає наслідки пропуску строку на усунення недоліків поданої заяви. Таким наслідком за приписами ч. 3 ст. 185 ЦПК України є повернення заяви. Одночасно закон гарантує, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до частини 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Зважаючи на викладені обставини та з огляду на те, що заявником не усунуто недоліки у визначений судом строк і заява продовжує містити недоліки, які унеможливлюють вирішення судом питання про відкриття провадження у справі, тому заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Виконавчий комітет Стрийської міської ради Львівської області, про продовження строку дії рішення про визнання особи недієздатною, слід вважати неподаною та повернути заявнику.

Керуючись частиною 3 статті 185, статтями 260, 261 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

В задоволенні заяви заявника ОСОБА_1 про продовження (поновлення) процесуального строку відмовити.

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Виконавчий комітет Стрийської міської ради Львівської області, про продовження строку дії рішення про визнання особи недієздатною - повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її підписання.

Суддя О. Ю. Писарев