Рішення № 139774826, 14.09.2026, Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/2121/26

Провадження № 2/452/1643/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" вересня 2026 р. м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої судді Бікезіної О.В.,

за участю секретаря судового засідання Страхоцької Т.А.,

представника відповідачки Брадарської Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в режимі відеоконференції, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

До Самбірського міськрайонного суду Львівської області 1 червня 2026 року надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (скорочене найменування ТОВ «ФК «ЄАПБ») про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 заборгованості за кредитними договорами у загальному розмірі 23947 грн. 92 коп. та судових витрат (судового збору) у розмірі 2662 грн. 40 коп.

Позивач свої вимоги обґрунтовує наступними обставинами.

Між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 9 жовтня 2025 року було укладено кредитний договір №100486238. Кредитний договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до умов кредитного договору, порядок (технологія) укладення до горову та спосіб ідентифікації, верифікації позичальника. Відповідно до умов кредитного договору, кредитні кошти надаються ТОВ «Мілоан» позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачкою первісному кредитору з метою отримання кредиту. Кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «Мілоан» грошових коштів у сумі 4000 грн.

Між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» 24 лютого 2026 року укладено договір факторингу №24022026, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників №2 від 24 лютого 2026 року до договору факторингу №24022026 від 24 лютого 2026 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки у розмірі 17687 грн. 92 коп., з яких:

-4000 грн. сума заборгованості за основним зобов`язанням;

-2419 грн. 92 коп. сума заборгованості по процентам за користування кредитом;

-900 грн. сума заборгованості по комісії за надання кредиту;

-2368 грн. сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту;

-8000 грн. сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення відповідачка не виконала свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідачки, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

Із моменту отримання права вимоги до відповідачки, а саме з 24 лютого 2026 року, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №100486238 у розмірі 17687 грн. 92 коп., з яких:

-4000 грн. сума заборгованості за основним зобов`язанням;

-2419 грн. 92 коп. сума заборгованості по процентам за користування кредитом;

-900 грн. сума заборгованості по комісії за надання кредиту;

-2368 грн. сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту;

-8000 грн. сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

Крім того, між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 29 грудня 2024 року було укладено кредитний договір №6403335. Кредитний договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до умов кредитного договору, порядок (технологія) укладення до горову та спосіб ідентифікації, верифікації позичальника. Відповідно до умов кредитного договору, кредитні кошти надаються ТОВ «Мілоан» позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачкою первісному кредитору з метою отримання кредиту. Кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «Мілоан» грошових коштів у сумі 3000 грн.

Між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» 24 лютого 2026 року укладено договір факторингу №24022026, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників №1 від 24 лютого 2026 року до договору факторингу №24022026 від 24 лютого 2026 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки у розмірі 6260 грн., з яких:

-3000 грн. сума заборгованості за основним зобов`язанням;

-1260 грн. сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту;

-2000 грн. сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення відповідачка не виконала свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідачки, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

Із моменту отримання права вимоги до відповідачки, а саме з 24 лютого 2026 року, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №6403335 у розмірі 6260 грн., з яких:

-3000 грн. сума заборгованості за основним зобов`язанням;

-1260 грн. сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту;

-2000 грн. сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

За відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби від 12 червня 2026 року, які надійшли до суду 18 червня 2026 року, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 18 червня 2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» у судове засідання не з`явився, просив розглянути справу у його відсутності, не заперечуючи проти заочного розгляду справи.

Відповідачка ОСОБА_1 , яка належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, в порядку п. 3) ч. 8 ст. 128 ЦПК України, у судове засідання не з`явилася, представник відповідачки адвокат Брадарська Н.В. 7 липня 2026 року на адресу суду подала відзив на позовну заяву в якій просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ» у частині стягнення: 900 грн. - комісії за надання кредиту за договором №100486238, як нікчемної умови (ч. 5 ст. 12 ЗУ "Про споживче кредитування" №3498-IX); 2368 грн. - комісії за обслуговування кредиту за договором №100486238, як нікчемної умови (ч. 5 ст. 12 ЗУ №3498-IX); 2419 грн. 92 коп. - процентів за договором №100486238, як нарахованих за несправедливою ставкою та в суперечності з ВП ВС у справі №444/9519/12; 8000 грн. - неустойки (штраф, пеня) за договором №100486238, як такої, що нарахована в порушення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України; 1260 грн. - комісії за обслуговування кредиту за договором №6403335, як нікчемної умови (ч. 5 ст. 12 ЗУ №3498-IX); 2000 грн. - неустойки (штраф, пеня) за договором №6403335, як такої, що нарахована в порушення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Крім того просить задовольнити позовні вимоги частково - в межах суми основного зобов`язання (тіла кредиту) у загальному розмірі, у випадку надання Позивачем доказів належного повідомлення відповідача, 7000 грн.

(4000 грн. за договором №100486238 та 3000 грн. за договором №6403335). Розподілити судові витрати пропорційно задоволеній частині позовних вимог відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України.

Представник позивача Гончарук Д.Р. 7 липня 2026 року на адресу суду подав відповідь на відзив в якому просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідачки адвокат Брадавська Н.В. 9 липня 2026 року подала до суду заперечення на відповідь на відзив в якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнень, які зазначені та з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

В судовому засіданні 10.09.2026 року представник відповідачки адвокат Брадавська Н.В. підтримала позицію, викладену в наданих суду письмових заявах. Укладання договорів та отримання грошових коштів ОСОБА_1 не заперечувала.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За загальним правилом (ч. 1 ст. 13 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, при цьому кожна сторона відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи. Подавши свої докази, позивач реалізував своє право на доказування і одночасно виконав обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступних висновків.

Встановлено, що між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 9 жовтня 2025 року було укладено кредитний договір №100486238. Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису.

Відповідно до кредитного договору №100486238 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» від 28 грудня 2022 року, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , відповідачка підписала договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 611659.

Відповідно до п.п.1.1-1.5 Договору, Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2. Договору у кредит (далі кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом (далі плата) відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

Сума (загальний розмір) кредиту становить 4000 грн. Кредит надається загальним строком на 360 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів, з 9 жовтня 2025 року (дата надання кредиту). Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів.

Повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту, комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) та процентів за користування кредитом має здійснюватися Позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку №1 до Договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 4 жовтня 2026 року (дата остаточного погашення заборгованості).

Загальні витрати Позичальника за кредитом складають 14149 грн. Денна процентна ставка складає: (14149.40 грн. / 4000.00 грн.) / 360 днів * 100% = 0.98%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 2663.17 відсотків річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника складає 18149 грн. 40 коп.

Відповідно до п.1.5.1 Договору, комісія за надання кредиту: 900.00 грн., яка нараховується за ставкою 22.50 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Якщо згідно Графіку платежів комісія за надання кредиту підлягає сплаті частинами, сума комісії може складати менш ніж 22.50 відсотків від суми кредиту, якщо внаслідок поділу цієї суми на кількість розрахункових періодів/кількість платежів згідно графіку платежів, утворюється не ціле число (дріб). В такому разі дріб округлюється до цілого числа в меншу сторону. Сума цілого числа помножена на кількість платежів згідно графіку платежів становить розмір комісії за надання кредиту визначений цим пунктом.

Відповідно до п.1.5.2 Договору, комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 6512 грн., що нараховується за ставкою 7.40 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком №1 до цього Договору.

Відповідно до п.1.5.3.-1.5.4 Договору, проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 90.00 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом. Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 180.00 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів. Нараховані згідно п.1.5.3 та 1.5.4 Договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування, складатимуть: 6737 грн. 40 коп.

Відповідно до п.1.6. Договору, тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування та сплати комісій та процентів, а також тіла кредиту встановлені п.п.2.2.2, 2.2.3 цього Договору.

Відповідно до п.2.1 Договору, Кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

Згідно п.2.2.2. Договору, комісія за надання кредиту нараховується Кредитодавцем одноразово в момент видачі кредиту. Строк сплати Позичальником загальної (всієї) суми комісії за надання кредиту настає в момент її нарахування і для кожної окремої частини комісії завершується у відповідну дату платежу - дату завершення розрахункового періоду, сума платежу за який включає цю частину комісії, відповідно до Графіку платежів, а якщо відповідно до Графіку платежів комісія за надання кредиту підлягає сплаті в повному обсязі в першу дату платежу, строк її сплати завершується в цю першу дату платежу. Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) нараховується Кредитодавцем в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів. Строк сплати Позичальником нарахованої суми комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) настає в момент її нарахування і триває до дати платежу (включно), з настанням якої завершується розрахунковий період, в якому така комісія була нарахована, згідно Графіку платежів.

Відповідно до платіжного доручення №110363744 від 9 жовтня 2025 року, ТОВ «Мілоан» було перераховано ОСОБА_1 кошти на суму 4000 грн. на картку № НОМЕР_1 , призначення платежу: кошти згідно договору №100486238.

Між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» 24 лютого 2026 року укладено договір факторингу №24022026, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно Додатку № 1 та є невід`ємною частиною Договору (п.1.1. Договору Факторингу).

Відповідно до п.1.2. Договору, перехід від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого ТОВ «ФК «ЄАПБ» стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

У день, коли здійснюється Перехід від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» Прав Вимоги Заборгованості до Боржників, ТОВ «Мілоан» зобов`язаний передати ТОВ «ФК «ЄАПБ» інформацію згідно Реєстру Боржників в електронному вигляді за формою, наведеною в Додатку № 4 до Договору, на підставі Акту прийому-передачі інформації згідно Реєстру Боржників в електронному вигляді (Додаток № 5).

Згідно із Актом приймання-передачі Реєстру Боржників від 24 лютого 2026 року за Договором Факторингу №24022026 від 24 лютого 2026 року, ТОВ «Мілоан» передало, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло Реєстр Боржників за договором Факторингу №24022026 від 24 лютого 2026 року.

Відповідно до реєстру боржників №2 від 24 лютого 2026 року до договору факторингу №24022026 від 24 лютого 2026 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки у розмірі 17687 грн. 92 коп., з яких:

-4000 грн. сума заборгованості за основним зобов`язанням;

-2419 грн. 92 коп. сума заборгованості по процентам за користування кредитом;

-900 грн. сума заборгованості по комісії за надання кредиту;

-2368 грн. сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту;

-8000 грн. сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

Крім того встановлено, що між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 29 грудня 2024 року було укладено кредитний договір №6403335. Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису.

Відповідно до кредитного договору №6403335про надання коштів на умовах споживчого кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» від 28 грудня 2022 року, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , відповідачка підписала договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 322601.

Відповідно до п.п.1.1-1.5 Договору, Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2. Договору у кредит (далі кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом (далі плата) відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

Сума (загальний розмір) кредиту становить 3000 грн. Кредит надається загальним строком на 345 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів, з 29 грудня 2024 року (дата надання кредиту). Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів.

Повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту, комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) та процентів за користування кредитом має здійснюватися Позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку №1 до Договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 9 грудня 2025 року (дата остаточного погашення заборгованості).

Загальні витрати Позичальника за кредитом складають 9465 грн. Денна процентна ставка складає: (9465.00 грн. / 3000.00 грн.) / 345 днів * 100% = 0.91%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 1941.12 відсотків річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника складає 12465 грн.

Відповідно до п.1.5.1 Договору, комісія за надання кредиту: 225.00 грн., яка нараховується за ставкою 7.50 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Якщо згідно Графіку платежів комісія за надання кредиту підлягає сплаті частинами, сума комісії може складати менш ніж 7.50 відсотків від суми кредиту, якщо внаслідок поділу цієї суми на кількість розрахункових періодів/кількість платежів згідно графіку платежів, утворюється не ціле число (дріб). В такому разі дріб округлюється до цілого числа в меншу сторону. Сума цілого числа помножена на кількість платежів згідно графіку платежів становить розмір комісії за надання кредиту визначений цим пунктом.

Відповідно до п.1.5.2 Договору, комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 9240.00 грн., що нараховується за ставкою 14.00 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком №1 до цього Договору.

Відповідно до п.1.5.3.-1.5.4 Договору, проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 0.0010 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом. Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 0.0010 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів.

Відповідно до п.1.6. Договору, тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування та сплати комісій та процентів, а також тіла кредиту встановлені п.п.2.2.2, 2.2.3 цього Договору.

Відповідно до п.2.1 Договору, Кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_2 .

Згідно п.2.2.2. Договору, комісія за надання кредиту нараховується Кредитодавцем одноразово в момент видачі кредиту. Строк сплати Позичальником загальної (всієї) суми комісії за надання кредиту настає в момент її нарахування і для кожної окремої частини комісії завершується у відповідну дату платежу - дату завершення розрахункового періоду, сума платежу за який включає цю частину комісії, відповідно до Графіку платежів, а якщо відповідно до Графіку платежів комісія за надання кредиту підлягає сплаті в повному обсязі в першу дату платежу, строк її сплати завершується в цю першу дату платежу. Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) нараховується Кредитодавцем в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів. Строк сплати Позичальником нарахованої суми комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) настає в момент її нарахування і триває до дати платежу (включно), з настанням якої завершується розрахунковий період, в якому така комісія була нарахована, згідно Графіку платежів.

Відповідно до платіжного доручення №145320126 від 29 грудня 2024 року, ТОВ «Мілоан» було перераховано ОСОБА_1 кошти на суму 3000 грн. на картку № НОМЕР_2 , призначення платежу: кошти згідно договору №6403335.

Між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» 24 лютого 2026 року укладено договір факторингу №24022026, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно Додатку № 1 та є невід`ємною частиною Договору (п.1.1. Договору Факторингу).

Відповідно до п.1.2. Договору, перехід від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого ТОВ «ФК «ЄАПБ» стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

У день, коли здійснюється Перехід від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» Прав Вимоги Заборгованості до Боржників, ТОВ «Мілоан» зобов`язаний передати ТОВ «ФК «ЄАПБ» інформацію згідно Реєстру Боржників в електронному вигляді за формою, наведеною в Додатку № 4 до Договору, на підставі Акту прийому-передачі інформації згідно Реєстру Боржників в електронному вигляді (Додаток № 5).

Згідно із Актом приймання-передачі Реєстру Боржників від 24 лютого 2026 року за Договором Факторингу №24022026 від 24 лютого 2026 року, ТОВ «Мілоан» передало, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло Реєстр Боржників за договором Факторингу №24022026 від 24 лютого 2026 року.

Відповідно до реєстру боржників №1 від 24 лютого 2026 року до договору факторингу №24022026 від 24 лютого 2026 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки у розмірі 6260 грн., з яких:

-3000 грн. сума заборгованості за основним зобов`язанням;

-1260 грн. сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту;

-2000 грн. сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст. 205, ст. 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 4, 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Визначення факторингу міститься у статті 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у якій зазначено, що факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно із частиною третьою статті 1079 ЦК України, у договорах факторингу - фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Згідно ст. 1082 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Як встановлено, відповідачка не виконувала взяті на себе зобов`язання належним чином, що спричинило виникнення заборгованості за кредитним договором №100486238 від 9 жовтня 2025 року, а саме: процентів за користування кредитом у розмірі 2419 грн. 92 коп.

Щодо стягнення комісії за кредитним договором №100486238 від 9 жовтня 2025 року у розмірі 900 грн., то суд звертає увагу, що в договорі сторонами погоджена комісія, пов`язана з наданням кредиту 22.50 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту, яка відповідає умовам договору і визначення її у договорі не суперечить Закону, зокрема статті 1 та 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Тобто, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитора встановлювати у кредитному договорі комісію.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідачки заборгованості по оплаті за обслуговування кредиту суд зазначає наступне.

Звертаючись з позовними вимогами, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»просить також стягнути з відповідачки заборгованість:

- за кредитним договором №100486238 від 9 жовтня 2025 року у розмірі 2368 грн. сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту;

- за кредитним договором №6403335 від 29 грудня 2024 року у розмірі 1260 грн. сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність, відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Рішенням Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 визначено, що положення пунктів 22, 23 статті1статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 183/2122/15 зробив висновок про те, що відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року № 6-1746цс16 зазначено, що встановлення банком в кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок клієнта, є незаконним. Несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 02 жовтня 2019 року по справі №740/4328/14.

Згідно з Законом України «Про захист прав споживачів» послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).

Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними. Така правова позиція сформована у постанові Верховного Суду України від 6 вересня 2017 року у справі №6-2071цс16.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування, умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

На думку суду, встановлення відповідачці щомісячної плати за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно не відповідають приписам Закону України «Про споживче кредитування».

Відтак, з врахуванням наведеного, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями за обслуговування кредиту у загальному розмірі 3628 грн., а тому такі вимоги до задоволення не підлягають.

Щодо стягнення з відповідачки неустойки, то такі вимоги до задоволення не підлягають з огляду на наступне.

Звертаючись з позовними вимогами, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»просить також стягнути з відповідачки заборгованість:

- за кредитним договором №100486238 від 9 жовтня 2025 року у розмірі 8000 грн. сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня);

- за кредитним договором №6403335 від 29 грудня 2024 року у розмірі 2000 грн. сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

У пункті 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Так як відповідачка звільнена від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за даними кредитними договорами під час дії воєнного стану, а відтак відсутні підстави для стягнення заявлених позовних вимогах неустойки у загальному розмірі

10000 грн.

Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що позов про стягнення заборгованості необхідно задовольнити частково та стягнути з відповідачки в користь позивача заборгованість у загальному розмірі 10319 грн. 92 коп., яка складається з наступного:

1) за кредитним договором №100486238 від 9 жовтня 2025 року у розмірі 7319 грн. 92 коп., з яких:

-4000 грн. сума заборгованості за основним зобов`язанням;

-2419 грн. 92 коп. сума заборгованості по процентам за користування кредитом;

-900 грн. сума заборгованості по комісії за надання кредиту.

2) за кредитним договором №6403335 від 29 грудня 2024 року у розмірі 3000 грн., з яких:

-3000 грн. сума заборгованості за основним зобов`язанням.

Щодо вимоги позивача про відшкодування понесених ним судових витрат суд зазначає наступне:

Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» при поданні позову сплачено в дохід держави судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 коп., що підтверджено наданою позивачем платіжною інструкцією від №154277 від 15 травня 2026 року.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задоволено частково (10319,92 х 100% : 23947,92 = 43%), судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1144 грн. 83 коп. (2662,4 х 43% = 1144,83).

Керуючись ст. ст. 11, 509, 525-527, 530, 1046-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 81, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості у розмірі 10319 (десять тисяч триста дев`ятнадцять) грн. 92 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму судового збору в розмірі 1144 (одну тисячу сто сорок чотири) грн. 83 коп.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, будинок 30, реквізити IBAN № НОМЕР_3 у АТ «ТАСкомбанк», ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35625014.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Повний текст рішення виготовлений 14 вересня 2026 року.

Суддя