Ухвала суду № 139774433, 15.09.2026, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя ОСОБА_1

Справа № 646/476/25

Провадження № 1-кп/644/862/26

15.09.2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суд міста Харкова у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62024170020006187 від 12.08.2024, за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.111, ч.7 ст. 111-1 КК України,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 07.05.2026 задоволено подання голови Основ`янського районного суду м.Харкова щодо направлення кримінального провадження №62024170020006187 від 12.08.2024 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.7 ст.111-1 КК України, до Індустріального районного суду м.Харкова для розгляду по суті. Справу № 646/476/26 направлено до Індустріального районного суду м.Харкова.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2026 у кримінальному провадженні визначено склад колегії суддів : головуючий суддя ОСОБА_1 , судді ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Ухвалою суду 14.05.2026 призначено підготовче судове засідання.

У підготовчому судовому засіданні прокурором ОСОБА_5 заявлено клопотання про здійснення спеціального судового провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_7 .

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що наявні дані, що обвинувачений ОСОБА_7 перебуває на території держави агресора. Постановою слідчого від 26.08.2024 обвинувачений ОСОБА_7 оголошений у розшук.

Ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 06.12.2024 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , який переховується від органів досудового розслідування. Обвинувачений ОСОБА_7 обізнаний про розпочате кримінальне провадження, однак ухиляється від участі в ньому. Після призначення підготовчого судового засідання судом неодноразово, у спосіб передбачений КПК України, здійснювалися виклики обвинуваченого, однак у судові засідання обвинувачений не з`явився, а тому саме здійснення спеціального судового провадження забезпечить можливість проведення судового розгляду. Прокурор також просив призначити дане кримінальне провадження до розгляду у відкритому судовому засіданні та здійснити виклик обвинуваченого через засоби масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та через офіційний веб-сайт суду.

У підготовче судове засідання обвинувачений ОСОБА_7 не з`явилася, про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання був повідомлений шляхом здійснення публікації відповідної інформації на офіційному веб-сайті Індустріального районного суду м. Харкова, в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме в газеті «Урядовий кур`єр».

Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 -адвокат ОСОБА_6 у підготовчому судовому засіданні заперечувала проти призначення справи до судового розгляду за правилами спеціального судового провадження.

Суд, заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, дослідивши матеріали обвинувального акту та доданих до нього матеріалів, дійшов наступних висновків.

До загальних засад кримінального провадження, зокрема, відносяться: законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження показань. При цьому зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у ст.7 КПК України, з урахуванням особливостей, встановлених законом та нормами міжнародного права.

У Міжнародному пакті про громадянські і політичні права (ст. 14 (3) (d)) вказується: «Кожен має право при розгляді будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, як мінімум, на такі гарантії на основі повної рівності: (d) бути засудженим в його присутності...». Водночас, обвинувачений може добровільно відмовитися від здійснення свого права бути присутнім на судових слуханнях, але суд у будь-якому випадку має здійснити ретельну перевірку наведеної обставини.

Відповідні права та можливості обвинуваченого визначені ст.42 КПК України.

Ключове значення в цьому випадку має відігравати повідомлення особи про порушене проти неї кримінальне провадження, яке мало бути здійснено відповідно до процесуальних і матеріальних вимог, що гарантують ефективне здійснення її прав, при тому, що неясна і неофіційна інформація є недостатньою (рішення ЄСПЛ у справі «Сейдовіч проти Італії»).

Можливість судового розгляду справи у кримінальному проваджені у разі неприбуття обвинуваченого за викликом суду шляхом здійснення спеціального судового провадження передбачена у ч.3 ст. 323 КПК України.

Так, за змістом частини 3 вказаної статті передбачено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.

В свою чергу, за змістом ч. 2 ст. 297-1 КПК України, серед переліку злочинів за якими може бути призначено спеціальне судове провадження, міститься й кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст.111,111-1 КК України, за якою висунуто обвинувачення ОСОБА_7 .

Суд вважає, що подальший розгляд вказаного кримінального провадження шляхом здійснення спеціального судового провадження не порушуватиме права обвинуваченого на справедливий суд у зв`язку з наступним.

Європейський Суд з прав людини з особливою увагою ставиться до судового розгляду справ за відсутності обвинуваченого. У рішенні ЄСПЛ «Медєніца проти Швейцарії» суд зазначив, що існування процедури заочного кримінального провадження не викликає заперечень лише за умови, що при цьому дотримуються гарантії, що забезпечують права людини, закріплені Конвенцією.

Кримінальний процесуальний закон України надає обвинуваченим всі необхідні можливості в рамках спеціального судового провадження, щодо необхідності дотримання яких у справах за відсутності обвинуваченого (in absentia), висловлюється у своїх рішеннях ЄСПЛ, зокрема, надає право обвинуваченим за бажанням бути присутніми при розгляді кримінального провадження, право виробити лінію захисту, право на юридичну допомогу, право бути вислуханим, право оскаржити заочний вирок.

Під час досудового розслідування встановлено, що громадянин України ОСОБА_7 перебуває на території держави агресора.

Ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 06.12.2024 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування відносно обвинуваченого ОСОБА_7 у порядку ст. 297-1 КПК України.

Під час досудового розслідування повістки про виклик ОСОБА_7 та повідомлення про підозру публікувалися в засобах масової інформації та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Підготовче судове засідання у даному кримінальному провадженні призначалось на 11.06.2026, 02.07.2026, 03.09.2026, 15.09.2026.

Місце реєстрації та фактичного проживання обвинуваченого ОСОБА_7 - смт.Дворічна (Куп`янський район, Харківська область). Оголошення про виклик обвинуваченого були опубліковані в газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті суду. За таких обставин суд вважає, що процедура повідомлення про час та дату судового розгляду дотримана.

Однак обвинувачений за викликами до суду не з`явився.

Враховуючи викладене, суд розцінює дії обвинуваченого як такі, що мають на меті переховування з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Згідно з висновком, який міститься в постанові Верховного Суду України від 19 березня 2015 року (провадження № 5-1кс15), «під ухиленням від слідства або суду з погляду застосування ст. 49 КК слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез`явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо)… Зупинення перебігу строку давності можливе тільки щодо певної особи, обізнаної про те, що стосовно неї проводиться слідство... При з`ясуванні, які дії особи мають визнаватись юридично значущим (а не просто фактичним) ухиленням від слідства або суду, треба враховувати, крім усього іншого, кримінально процесуальний статус особи, що вчинила злочин. Це має бути особа, яка в установленому порядку визнана підозрюваним або обвинуваченим та яка зобов`язана з`являтись до правозастосовних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності. Зазначена особа усвідомлює, що в неї вже виник юридичний обов`язок постати перед слідством або судом, однак вона ухиляється від виконання такого обов`язку».

Наведена позиція була додатково підтверджена постановами Верховного Суду від 19 червня 2018 року по справі № 659/234/16-к та 30 травня 2019 року по справі № 639/793/17.

Крім того, в постанові Верховного Суду від 27 березня 2019 року (провадження № 51-9040км18) на підставі аналізу положень ч. 1ст. 281 КПК колегія суддів дійшла висновку, що підстава для оголошення розшуку під час досудового розслідування «місцезнаходження підозрюваного невідоме» може мати місце як у випадку, якщо підозрюваний ухиляється від слідства, так і з інших причин, коли не встановлено його місцезнаходження».

У постанові Верховного Суду від 10 березня 2020 року у справі № 242/3982/16-к зазначено, що «за таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного суду, відповідно до яких органом досудового розслідування вичерпано всі можливі заходи для повідомлення особи про підозру, та належним чином виконані вимоги закону щодо вручення письмового повідомлення про підозру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Виходячи з тих заходів, які були вжиті органом досудового розслідування для вручення повідомлення про підозру, Верховний Суд не знаходить підстав вважати, що останній не був повідомлений про наявність кримінального провадження відносно нього. У зв`язку з цим він мав можливість отримувати інформацію щодо часу і місця судового розгляду кримінального провадження, оскільки відповідні повістки публікувалися у засобах масової інформації загальнодержавного значення та на інтернет-порталі судової влади. Він також мав можливість взяти участь у судовому розгляді кримінального провадження як особисто, так і шляхом залучення захисника за власним вибором, якщо б мав таке бажання. Поряд з цим, для захисту інтересів особи державою був залучений захисник, касаційна скарга якого є предметом розгляду суду касаційної інстанції».

Аналіз загального змісту наведеної судової практики, з урахуванням конкретних обставини цього провадження, дозволяє дійти висновку про можливість здійснювати подальший розгляд у формі спеціального судового провадження з дотриманням норм міжнародного законодавства в сфері захисту прав людини, у тому числі вищенаведеної практики ЄСПЛ, практики Верховного Суду, та що такий розгляд не призводить до порушення ст. 6 Конвенції, положень Конституції України, та положень КПК України.

Право людини і громадянина на судовий захист належить до громадянських прав, при чому, містить в собі юридичну гарантію від свавілля як з боку держави, так і окремих осіб. Держава має забезпечувати захист прав особи, у тому числі шляхом реалізації завдань кримінального судочинства.

Завданнями кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть в ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.

Тобто, забезпечення гарантії того, що особа, якій у встановленому порядку висунуте обвинувачення у вчиненні злочину, має постати перед судом, спрямоване на захист не тільки інтересів усього суспільства, але й кожного окремого громадянина держави.

Можливість розглянути справу і прийняти у ній рішення за відсутності обвинуваченого відповідає загальним засадам демократичного суспільства. Необхідні критерії для такого розгляду закріплені у Резолюції (75) 11 Комітету Міністрів Ради Європи «Про критерії, що регламентують розгляд, що здійснюється за відсутності обвинуваченого» та Рекомендаціях № 6 R (87)18 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам «Щодо спрощення кримінального судочинства».

Сумісність обмежень, передбачених національним законодавством, з правом доступу до суду, гарантованим статтею 6 Конвенції, має залежати від особливостей конкретного провадження. Право на участь у розгляді справи, гарантоване статтею 6 Конвенції, не є абсолютним, і має існувати розумна пропорційність між використовуваними засобами та метою, яку прагнуть досягти. Відповідні обмеження не повинні перешкоджати здійснення права таким чином або до такої міри, що порушується сама суть права.

Оскільки наявними у матеріалах справи доказами належним чином доведено, що ОСОБА_7 у вказаному кримінальному провадженні інкримінується вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.7 ст.111-1 КК України, що входить до переліку злочинів, зазначених у ч.2 ст.297-1 КПК України, досудове розслідування кримінального провадження проводилось у формі спеціального досудового розслідування, обвинувачений повідомлений належним чином про розгляд судом кримінального провадження відносно нього у порядку, передбаченому КПК України, шляхом публікації повістки про виклик до суду в газеті «Урядовий кур`єр», що відноситься до засобів масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті суду, має змогу отримувати інформацію щодо розгляду цього кримінального провадження, однак в діях обвинуваченого вбачаються спроби переховування від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявленого клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 .

Щодо можливості призначення даного кримінального провадження до судового розгляду, суд зазначає наступне.

У ході дослідження обвинувального акта у кримінальному провадженні судом встановлено, що він відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки містить відомості, які передбачені пунктами 1-9 ч. 2 ст. 291 КПК України, підписаний слідчим, який його склав та прокурором, який його затвердив; до нього додано передбачені кримінальним процесуальним законом додатки.

Колегія суддів не встановила підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України, а тому вважає, що обвинувальний акт підлягає призначенню до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Кримінальне провадження підлягає розгляду колегіально судом у складі трьох суддів.

Керуючись статтями 297-1 , 314-316 , 323 , 336, 615 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.

Здійснювати спеціальне судове провадження у кримінальному провадженні № 62024170020006187 від 12.08.2024 за обвинуваченням ОСОБА_7 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч.7 ст. 111-1 КК України.

Призначити кримінальне провадження №62024170020006187 від 12.08.2024 за обвинуваченням ОСОБА_7 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч.7 ст. 111-1 КК України до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 24 вересня 2026 року на 11 годину 30 хвилин в залі Індустріального районного суду міста Харкова .

Кримінальне провадження розглядати колегіально у складі трьох суддів.

Повідомити обвинуваченого ОСОБА_7 про здійснення спеціального судового провадження у кримінальному провадженні №62024170020006187 від 12.08.2024 шляхом розміщення цієї інформації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду.

Опублікувати повістку про виклик обвинуваченого ОСОБА_7 у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Індустріального районного суду міста Харкова.

Роз`яснити учасникам кримінального провадження приписи ч. 4 ст. 323 КПК України, що у випадку, якщо підстави для спеціального судового провадження перестануть існувати, подальший судовий розгляд продовжується з моменту постановлення такої ухвали згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.

У судове засідання викликати учасників судового провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3