Ухвала суду № 139774219, 11.09.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/36947/26

Провадження № 1-кс/761/22379/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі:

- прокурора ОСОБА_3 ,

- підозрюваної ОСОБА_4 ,

- захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_6 , погоджене прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка має вищу освіту, заміжня, має неповнолітню дочку (16 років), працює комерційним директором ТОВ «Плазматек», зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 22025000000000606 від 19.05.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 111-1 КК України,

установив:

У поданому до суду клопотанні ставиться питання про: застосування до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , за винятком необхідності отримання медичної допомоги, необхідності прямувати до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, строком на 60 днів; покладення на підозрювану ОСОБА_4 обов`язків, а саме: повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватись від позапроцесуального спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом.

Клопотання мотивоване тим, що головним слідчим управлінням Служби безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025000000000606 від 19.05.2025 за підозрою громадянки України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1 Кримінального кодексу України та за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

09.09.2026 повідомлено про підозру ОСОБА_4 у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1 Кримінального кодексу України.

Проведеним досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні під № 22025000000000606 від 19.05.2025 встановлено, що у 2001 році на території України засновано групу компаній «Плазматек», яка виробляє широкий асортимент зварювальної продукції. Зокрема вказана група компаній виробляє електроди Моноліт РЦ, Monolith PRO, Monolith R, УОНИ-13/55 Плазма та інші.

Керівником ТОВ «Плазматек» (ЄДРПОУ 03567397) та засновником із найбільшою часткою (54,0777 %) у статутному капіталі товариства є громадянин України ОСОБА_7 .

Також встановлено, що група компаній «Плазматек» представлена на території Республіки Узбекистан компанією ІП ТОВ «Моноліт Азія» (місто Ташкент, код 306207693, основний вид діяльності - «ОКЭД, 25930 - Производство изделий из проволоки, цепей и пружин»). Кінцевими бенефіціарними власниками ІП ТОВ «Моноліт Азія» визначені громадянин України ОСОБА_7 , а також інші засновники українського ТОВ «Плазматек» (код ЄДРПОУ 03567397). Керівником ІП ТОВ «Моноліт Азія» визначено громадянина України ОСОБА_8 .

Так, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, однак не пізніше 01.01.2021, за рішенням ОСОБА_7 до управління та контролю за господарською діяльністю ІП ТОВ «Моноліт Азія» (Республіка Узбекистан) залучено комерційного директора ТОВ «Плазматек» (код ЄДРПОУ 03567397) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зокрема, з указаною вище метою ОСОБА_4 неодноразово відряджалася за місцем розташування компанії-нерезидента у Республіку Узбекистан.

До початку 24 лютого 2022 року повномасштабного вторгнення рф на територію України, група компаній «ПлазмаТек» відкрито була представлена на ринках російської федерації та республіки білорусь. Зокрема, ІП ТОВ «Моноліт Азія» здійснювався експорт зварювальної продукції виробництва ГК «Плазматек» з Республіки Узбекистан до рф, а також імпорт сировини з рф до Республіки Узбекистан.

24.02.2022 російською федерацією (у т.ч. з території раніше анексованого АР Крим) здійснено повномасштабне військове вторгнення на територію України, розпочато ведення агресивної війни проти України, захоплення її території, яке на цей час триває. Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який продовжено і діє на цей час. Так, внаслідок розпочатої збройної агресії рф проти України відбулася тимчасова окупація невід`ємної частини України - частин Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей, а в подальшому - незаконна анексія цих територій України, що є формами триваючої підривної діяльності з боку рф проти України на шкоду її суверенітетові та територіальної цілісності.

У невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 01.05.2022 року, у невстановлених на теперішній час осіб з числа громадян України - власників групи компаній «Плазматек», які перебували на території Вінницької області (більш точного місця в ході проведення досудового розслідування встановити не вдалося), контролювали компанію-нерезидент ІП ТОВ «Моноліт Азія» (Республіка Узбекистан, місто Ташкент, код 306207693), були обізнаними про триваючу збройну агресію рф проти України (в тому числі про факт повномасштабного вторгнення на територію України), введену Законом України від 03.03.2022 № 2108-IX кримінальну відповідальність за колабораційну діяльність (в т.ч. за провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором), переслідували ідеї власного збагачення, маючи фактичну можливість припинити експорт зварювальної продукції на територію рф, а також імпорт сировини з рф, виник умисел на вчинення умисних дій, спрямованих на провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, шляхом продовження господарської діяльності підконтрольної собі кампанії-нерезидента ІП ТОВ «Моноліт Азія» (Республіка Узбекистан, місто Ташкент, код 306207693) з: експорту зварювальної продукції до рф; імпорту сировини з території рф.

Розуміючи, що через власну зайнятість, а також постійне проживання на території Вінницької області, вказані вище невстановлені особи не зможуть самостійно досягнути поставленої мети, вони вирішили залучити до її реалізації комерційного директора ТОВ «Плазматек» (ЄДРПОУ 03567397) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За злочинним задумом, ОСОБА_4 , діючи від імені українських бенефіціарних власників ІП ТОВ «Моноліт Азія» (Республіка Узбекистан, місто Ташкент, код 306207693), мала б контролювати господарську діяльність товариства з виробництва зварювальної продукції (в т.ч. з імпортованої з рф сировини), її реалізації (в т.ч. експорту до рф).

У подальшому вказані вище невстановлені особи повідомили ОСОБА_4 деталі розробленого ними злочинного плану, а вона у свою чергу, діючи умисно та добровільно, перебуваючи на території Вінницької області (більш точного місця в ході проведення досудового розслідування встановити не вдалося), переслідуючи ідеї власного збагачення, погодилася взяти у ньому участь, та в них виник умисел на вчинення за попередньою змовою групою осіб умисних дій, спрямованих на провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором.

Так, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, на ОСОБА_4 покладено обов`язки контролю від імені бенефіціарних власників ІП ТОВ «Моноліт Азія» (Республіка Узбекистан, місто Ташкент, код 306207693) за господарською діяльністю компанії-нерезидента з виробництва та продажу зварювальної продукції (в т.ч. її експорту на територію рф), імпорту з території рф сировинної продукції (катанка, силікатна глиба, дріт).

При цьому ОСОБА_4 було достеменно відомо, що імпортно-експортні операцією з державою-агресором неможливі без взаємодії з федеральною митною службою росії (федеральний орган виконавчої влади, який здійснює функції з контролю і нагляду в галузі митної справи, а також виконує функції агента валютного контролю та збирає митні платежі до державного бюджету).

Реалізуючи свій єдиний злочинний умисел, спрямований на провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, невстановлені на теперішній час особи, з числа громадян України - власників групи компаній «Плазматек», діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 , протягом травня 2022 року - грудня 2024 року, організували продовження здійснення підконтрольною собі компанією-нерезидентом ІП ТОВ «Моноліт Азія» (Республіка Узбекистан, місто Ташкент, код 306207693) господарської діяльності, яка окрім іншого, полягала у: експорті зварювальної продукції на територію рф; імпорті з території рф сировинної продукції (катанка, силікатна глиба, дріт). При цьому господарська діяльність ІП ТОВ «Моноліт Азія» здійснювалась у взаємодії, окрім іншого, з: Федеральною митною службою Росії, російськими «ООО «ВОЛМЕТ-ТРЕЙДИНГ» (ІПН рф 9725057233), «ООО «ПРОМСОРТ-МЕТИЗ» (ІПН рф 6604029211), «ООО «ЩЕБЕНЬ.РУ» (ІПН рф 7810089183), «АО «ПРОМСОРТ-УРАЛ» (ІПН рф 6646009256), «ПК «ПРОМСТЕКЛОЦЕНТР» (ІПН рф 6658456957).

Таким чином, громадянка України ОСОБА_4 протягом травня 2022 року - грудня 2024 року, діючи умисно та протиправно, за попередньою змовою з невстановленими на теперішній час особами з числа громадян України - власників групи компаній «Плазматек», перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх наслідки, будучи обізнаними про триваючу збройну агресію рф проти України (в тому числі про факт повномасштабного вторгнення на територію України), введену Законом України від 03.03.2022 № 2108-IX кримінальну відповідальність за колабораційну діяльність (в т.ч. за провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором), переслідували ідеї власного збагачення, маючи фактичну можливість припинити експорт зварювальної продукції на територію рф, а також імпорт сировини з рф, з метою реалізації раніше виниклого в них злочинного умислу, здійснили умисні дії, спрямовані на провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором.

Вищевказані обставини у своїй сукупності дають підстави підозрювати громадянку України ОСОБА_4 у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1 КК України, що підтверджуються зібраними у ході досудового розслідування доказами.

Підставою для ініціювання обрання відносно підозрюваної запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є обґрунтована підозра останньої у вчиненні злочину проти основ національної безпеки України, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1 КК України, та наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що ОСОБА_4 може: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Зокрема, на підозрювану ОСОБА_4 не розповсюджуються обмеження на виїзд за межі території України, передбачені законодавством про воєнний стан, що надає їй безперешкодну можливість перетину державного кордону України, з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Також установлено, що підозрювана ОСОБА_4 систематично виїжджає за кордон, як у робочих так і в особистих цілях. Група компаній «Плазматек», керівну посаду в якій займає підозрювана, має власні представництва (в т.ч. зареєстровані юридичні особи) в численних іноземних країнах (Канаді, Молдові, Румунії, Польщі, Казахстані, Азербайджані, Грузії, Вірменії, Узбекистані та ін.). Посадові та наймані працівники вказаних вище представництв мають численні знайомства на територіях рф, республіки білорусь, невизнаної Придністровської Молдавської Республіки. Вказані особи, у разі отримання від підозрюваної прохання про допомогу, беззаперечно використають наявні у них, досвід, навички та ресурси для допомоги останній в переховуванні від органів досудового розслідування (в тому числі виїзду за межі території, підконтрольної Україні).

У матеріалах листування ОСОБА_9 у меседжері «Телеграм» містяться відомості щодо поставок продукції з Узбекистану до республіки білорусь (на адреси білоруських «ООО «БелАкваПласт», «ОАО «МИНСККОНТРАКТ», «ООО «БЕЛЭЛЕКТРОД» та ін.).

Можливість тривалого переховування підозрюваної ОСОБА_4 (в т.ч. шляхом перебування за межами території України) корелюється із фінансовими можливостями групи компаній «Плазматек», керівну посаду в якій займає підозрювана. Зокрема, щорічний дохід ТОВ «Плазматек» (код ЄДРПОУ 03567397) протягом 2020-2025 років перевищує 1 мільярд гривень.

У свою чергу перебування підозрюваної поза межами території України, на територіях держави-агресора рф, республіки білорусь або невизнаної Придністровської Молдавської Республіки, унеможливить досягнення завдань кримінального провадження, передбачених статтею 2 КПК України.

Зазначене свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо об`єктивної можливості переховування підозрюваної від органів досудового розслідування у разі не обрання їй запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Таким чином, ОСОБА_4 має об`єктивну та реальну можливість впродовж тривалого часу ухилятися від кримінальної відповідальності, перебуваючи за кордоном, та в такий спосіб, - переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Крім цього, досудовим розслідуванням установлено, що підозрювана ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України). Так, частина об`єктивної сторони злочину вчинена поза межами території України. Орган досудового розслідування позбавлений можливості оперативно збирати докази закордоном, зокрема речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 . Ураховуючи зазначене, ОСОБА_4 , будучи обізнаною про те, що її злочинні дії викрито, розуміючи методику збору стороною обвинувачення доказів (зі змісту вручених їй процесуальних документів), з великим ступенем ймовірності вчинятиме дії щодо знищення та переховування будь-яких доказів, які можуть вказувати на її причетність до вчинення злочину.

Указаний вище ризик також підтверджується тим, що ОСОБА_4 разом із невстановленими на теперішній час особами, з числа громадян України - засновникам, бенефеціарним власникам, керівникам ТОВ «Плазматек» (код ЄДРПОУ 03567397) та ІП ТОВ «Моноліт Азія» (Республіка Узбекистан, місто Ташкент, код 306207693), ще на початку повномасштабного вторгнення рф, почали вживати заходів на приховування присутності ГК «Плазматек» на ринках рф та рб.

Так, одразу після початку повномасштабного вторгнення рф на територію України, на сайтах групи компаній «Плазматек» (plasmatec-weld.com.ua та monolith-asia.uz) розміщено оголошення про зупинення бізнесу в росії та білорусі. Зокрема, зазначено, що у ситуації, що склалась в Україні, мають моральну відповідальність зупинити роботу з країнами, які відмовились від миру. Тому повідомили, що компанія припиняє діяльність у російській федерації та Республіці Білорусь.

Проведеними у кримінальному провадженні слідчими (розшуковими), негласними слідчими (розшуковими) діями встановлено, що група компаній «Плазматек» зберегла свою присутність на ринках рф та білорусі, вживаючи заходи до приховування цих фактів.

Крім того, під час проведених 09.09.2026 обшуків за місяцями проживання посадових та найманих працівників групи компаній «Плазматек» вилучено належні їм мобільні телефони. На вказаних телефонах містяться юридичні інструкції (на випадок проведення слідчих дій), спрямовані на приховування фактів роботи групи компаній «Плазматек» в рф та рб.

Вказане свідчить про те, що ОСОБА_4 , інші невстановлені на теперішній час особи, розуміючи, що попри раніше вжиті заходи конспірації, їх злочинні дії були викриті, вживатимуть заходи щодо знищення, приховування, спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Досудовим розслідуванням установлено, що підозрювана ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків (осіб, яким відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження) у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України). Так, ОСОБА_4 обіймає керівну посаду в групі компаній «Плазматек», маючи відповідні управлінські повноваження. До вчинення злочину можуть бути причетні й інші особи з числа громадян України - засновників, бенефеціарних власників, керівників ТОВ «Плазматек» (код ЄДРПОУ 03567397) та ІП ТОВ «Моноліт Азія» (Республіка Узбекистан, місто Ташкент, код 306207693), які перебувають з підозрюваною у ділових (робочих), дружніх відносинах. Розуміючи, що найманим працівникам групи компаній «Плазматек» (в т.ч. тим, які перебувають у підпорядкуванні підозрюваної) відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, ОСОБА_4 , усвідомлюючи невідворотність покарання, з великим ступенем ймовірності намагатиметься вплинути на них, з метою повідомлення органу досудового розслідування неправдивих відомостей щодо реалізації злочинного плану, відмовитися надавати викривальні показання.

Ураховуючи те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , посягає на основи національної безпеки України, яка перебуває у стані війни з російською федерацією, має високий ступінь суспільної небезпеки та передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років з конфіскацією майна, тому усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, що їй загрожує, в разі визнання винуватою у його вчиненні, підозрювана може вчинити вищезазначені дії, а тому з метою запобігання вказаним ризикам об`єктивно необхідним є обрання підозрюваній запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Застава, особисте зобов`язання чи порука із покладенням відповідних обов`язків, не усунуть ризики спілкування із свідками та невстановленими співучасниками вчинення кримінальних правопорушень, а також тиску на них, і переховування від органів досудового розслідування, знищення доказів. Небезпека вчинення підозрюваною вищезазначених дій носить підвищений характер, а відтак, такі обставини вимагають більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, що також узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Захисник у судовому засіданні заперечив проти клопотання, подав письмові заперечення та пояснив, що викладені у клопотанні доводи не підтверджуються долученими до нього матеріалами, а правові підстави для застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту - відсутні. Так, на думку захиснкиа, клопотання не відповідає вимогам ч. 1 ст. 184 КПК України, а тому з урахуванням ч. 2 ст. 194 КПК України, не підлягає задоволенню. Фактичні дані, зазначені стороною обвинувачення в повідомленні про підозру, у сукупності з долученими до клопотання матеріалами, не залишають розумних сумнівів у необґрунтованості підозри. Повідомлення про підозру не містить конкретних відомостей, які б розкривали зміст та характер дій ОСОБА_4 , що, за версією сторони обвинувачення, утворюють об`єктивну сторону інкримінованого їй кримінального правопорушення. Зокрема, не зазначено, у чому саме полягало покладене на ОСОБА_4 «здійснення контролю» за діяльністю ТОВ «Моноліт Азія», ким, коли та яким чином їй були надані відповідні повноваження, а також, які конкретні управлінські чи організаційні дії вона особисто вчиняла у процесі виконання об`єктивної сторони складу злочину. Також не наведено у повідомленні про підозру і конкретних даних щодо господарських операцій, які сторона обвинувачення пов`язує безпосередньо з діями ОСОБА_4 , спрямованими на провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, зокрема щодо конкретних фактів експорту зварювальної продукції до рф та імпорту сировини з рф, їх обсягів, найменування продукції, дат та інших ідентифікуючих відомостей відповідних операцій, контрагентів, сум договорів та платежів, а також документів, якими такі операції підтверджуються. Фактично повідомлення про підозру містить загальний опис господарської діяльності ТОВ «Моноліт Азія» та перелік російських контрагентів цього товариства, з якими воно нібито мало господарські взаємовідносини, однак не розкриває, які конкретно дії в межах цієї діяльності вчиняла саме ОСОБА_4 та яким чином вони призвели до провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором. Отже, у повідомленні про підозру не описано вчинків, дій, поведінки ОСОБА_4 , котрі здійснені нею умисно, та забезпечили провадження ТОВ «Моноліт Азія» (Узбекистан) господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, а також конкретних господарських взаємовідносин цього підприємства із юридичним особами рф, які утворюють зміст цих взаємовідносин. Тобто, у підозрі взагалі не розкрито об`єктивної сторони складу злочину, інкримінованого ОСОБА_4 . Твердження, що у цьому кримінальному провадженні взагалі існують будь-які ризики, які б виправдовували застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту чи будь-якого іншого менш суворого запобіжного заходу, окрім можливо особистого зобов`язання, є необґрунтованими та не підтверджуються жодними доказами. Просив урахувати інформацію про особу підозрюваної, її міцні соціальні зв`язки, про що до письмових заперечень додано відповідні документи.

Підозрювана в судовому засіданні підтримала позицію свого захисника. Зауважила, що вона непричетна до вказаного кримінального правопорушення. Просила відмовити в задоволенні клопотання.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Так, слідчим суддею встановлено, що головним слідчим управлінням Служби безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025000000000606 від 19.05.2025 за підозрою громадянки України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1 Кримінального кодексу України та за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

09.09.2026 повідомлено про підозру ОСОБА_4 у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1 Кримінального кодексу України.

Статтею 2 КПК України визначено, що з авданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно із ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Ураховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя бере до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

У рішенні у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» ЄСПЛ зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Слідчий суддя, перевіряючи обґрунтованість підозри, вважає, що наявні відомості, які вказують на обґрунтовану підозру та які навіть у сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, що підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами. Так, зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю відомостей, перелік яких міститься у клопотанні, які долучені до клопотання.

При цьому на стадії розгляду клопотання слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є застосування запобіжного заходу.

Зміст доданих до клопотання доказів об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням, на цьому етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства», рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»). Відтак, на цей час у кримінальному провадженні існують обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.

Причетність ОСОБА_4 до вчинення вказаного кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування стосовно неї обмежувальних заходів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного/обвинуваченого має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

У кожному випадку, як підкреслює ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.

Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені ч. 5 та ч. 6 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності, цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Дослідивши матеріали клопотання, з урахуванням змісту підозри, відомостей про особу підозрюваної, слідчий суддя вважає, що вказані обставини з урахуванням суворості можливого покарання, свідчать про наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які зазначені в клопотанні, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Також слідчий суддя враховує, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , хоча і є нетяжким, однак посягає на основи національної безпеки України, яка перебуває у стані війни з російською федерацією, має високий ступінь суспільної небезпеки.

Слідчий суддя погоджується з доводами прокурора про наявність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно підозюваної та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу. Про обрання відносно підозрюваної запобіжного заходу у вигляді особистої поруки не надходило жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру. Застосування особистого зобов`язання не забезпечить належної поведінки підозрюваної, не зменшить наявність ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації.

Для запобігання вказаним ризикам ураховується суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, які передбачені ст. 2 КПК України, який незважаючи на презумпцію невинуватості превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п. 79 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України».

За таких обставин, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту підлягає задоволенню, такий запобіжний захід є співмірним з існуючими ризиками станом на час розгляду клопотання, відповідає особі підозрюваної і зможе забезпечити на відміну від інших більш м`яких запобіжних заходів належне виконання нею процесуальних обов`язків, є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.

Раом з цим згідно зі ст. 194 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрювану ОСОБА_4 обов`язки, а саме: повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватись від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом.

Керуючись ст. 2, 22, 26, 176 - 178, 181, 193, 194, 309, 372, 376 КПК України, -

ухвалив:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за винятком необхідності отримання медичної допомоги, прослідування в укриття під час оголошення повітряної тривоги, на строк до 06 листопада 2026 року включно.

Покласти на підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк до 06 листопада 2026 року включно обов`язки, а саме:

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватись від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за її поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань.

Ухвалу в частині застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_4 .

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора ОСОБА_3 .

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1